Рішення

від 04.10.2016 по справі 923/766/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2016 року Справа № 923/766/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ

до приватного підприємства "КОРАЛ", м. Гола Пристань Херсонської області

про стягнення 44844 грн. 33 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. № 91/2016/09/01-3 від 01.09.2016р.; від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність від 16.08.2016р.

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до приватного підприємства "КОРАЛ" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 44844 грн. 33 коп., з яких сума основного боргу - 36107 грн. 85 коп., 3% річних - 1345 грн. 89 коп., інфляційні витрати - 7390 грн. 59 коп. нарахованих на підставі пункту 8.7. договору купівлі-продажу нерухомого майна об'єктів та споруд бази відпочинку "Каштан" від 25.09.2014 року укладеного між ПАТ "Київенерго" та ПП "Корал".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 526, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 12, 49, 54, 61, 64 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 "Про оренду землі".

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.07.2016 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 02.08.2016 р. Тричі ухвалами суду від 02.08.2016 р., 18.08.2016 р. та від 15.09.2016 р. розгляд справи відкладався з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав.

Розгляд справи розпочатий 05.09.2016 року з перервою до 15.09.2016 року відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України.

Строк вирішення спору продовжено до 04.10.2016 року ухвалою суду від 15.09.2016 року за клопотанням відповідача.

Відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що підставою позовних вимог ПАТ "Київенерго" вважає пункт 8.7. договору купівлі-продажу нерухомого майна об'єктів та споруд бази відпочинку "Каштан" від 25.09.2014 року (в реєстрі зареєстровано за № 1225 від 25.09.2014 року), укладеного між ПАТ "Київенерго" та ПП "Корал", яким передбачалося, що Покупець (ПП "Корал") до оформлення на себе договору оренди земельної ділянки під відчужуваним майном, зобов'язується до 20 числа кожного місяця, на підставі рахунку, який Продавець (ПАТ "Київенерго") направляє Покупцю до 10 числа, компенсувати Продавцю суму коштів орендної плати, яку Продавець сплачує за договором оренди земельної ділянки від 09.08.2004 р.

Відповідач звернув увагу, що згідно п. 9 наявного в матеріалах справи договору оренди розмір орендної плати складає на рік 9800 грн. При цьому, матеріли справи не містять доказів перегляду орендної плати та її встановлення у зазначеному до стягнення розмірі основного боргу, а саме: по 6861, 17 грн. за квітень-червень 2015 року (а.с. 4) та 15524,35 грн. - доплата за січень, лютий березень 2015 року.

Відповідач вважає, що не доведено позивачем також і факту сплати орендної плати за договором оренди від 09.08.2004 р. у 2014-2015 роках, оскільки надані в матеріали справи платіжні доручення не містять інформації, що за вказаними платіжними документами орендна плата сплачувалася саме за договором оренди від 09.08.2004 р., а суми платежів, зазначені у платіжних дорученнях, не відповідають заявленим до стягнення.

На думку відповідача не надано позивачем в матеріали справи і належних доказів щодо строку дії договору оренди від 09.08.2004 р.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та ПП «Корал» 25.09.2014 року було укладено договір купівлі-продажу об'єктів та споруд малої архітектурної форми (нерухоме майно база відпочинку «Каштан» № 1334-14 від 25.09.2014 р. (в реєстрі зареєстровано за № 1225 від 25.09.2014 р.). База відпочинку «Каштан» розташована в Херсонській області, Голопристанського району с. Більшовик на вул. Чорноморській.

Згідно із умовами договору, пунктом 8.7. передбачалося, що Покупець, до оформлення на себе договору оренди земельної ділянки під Майном, зобов'язується, до 20 числа кожного місяця, компенсувати Продавцю суму коштів орендної плати яку Продавець сплачує за договором оренди земельної ділянки від 09.08.2004 р., зареєстрованим у Голопристаиському відділі Херсонської регіональної філії Державного земельного кадастру за № 040 472 100 926 на підставі рахунку, який Продавець направляє Покупцю до 10 числа.

Позивач в додатку № 1 до додаткових пояснень зазначив (т. 1 а.с. 159), що за період з жовтня 2014 року по червень 2015 року ним сплачено до УДКСУ Голопристанського району Херсонської області 38521 грн.75 коп. орендної плати за земельні ділянки, що підтвердив платіжними дорученнями № НОМЕР_1 від 28.10.2014 р., № НОМЕР_2 від 26.11.2014 р., № НОМЕР_3 від 26.12.2014 р., № НОМЕР_4 від 29.01.2015 р., № НОМЕР_5 від 27.02.2015 р., № 227244 від 26.03.2015 р., № НОМЕР_6 від 28.04.2015 р., №2111563099 від 26.05.2015 р., № НОМЕР_7 від 25.06.2015 р., № НОМЕР_8 від 28.07.2015 р. (т. 1 а.с. 72-81).

В ході розгляду було встановлено, що позивач сплачував орендну плату за дві земельні ділянки, що знаходяться у Голопристанському районі Херсонської області, тому сума в платіжних дорученнях відображає орендну плату за дві земльні ділнки та перевищує суму заявлену до стягнення. Зазначене підтверджується наданими позивачем податковими деклараціями з оплати за землю за 2014 рік та за 2015 рік. В п.2.2 декларацій визначені розміри орендної плати за землю, на якій розміщене нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 25.09.2014 р. Згідно декларації за 2014 рік визначено розмір орендної плати 1405 грн.32 коп. без ПДВ щомісячно. Згідно декларації за 2015 рік визначено розмір орендної плати 5717 грн.64 коп. без ПДВ щомісячно.

В ході розгляду справи було встановлено, що відповідач протягом жовтня 2014 року по березень 2015 року включно сплатив суму 10118 грн. 28 коп., що підтверджено меморіальним ордером від 13.02.2015 р., платіжними дорученнями № 26 від 13.05.2015 р., № 34 від 18.06.2015 р., № 25 від 06.05.2015 р. (т. 1 арк.63-66).

Згідно розрахунку до позову позивач вважає, що відповідач у повному обсязі виконав грошові господарські зобов'язання за жовтень 2014 року по грудень 2014 року включно. За січень 2015 року по березень 2015 року позивач частково виконав зазначені зобов'язання (позивачем зараховано по вказаний період щомісячно суму 1686 грн. 38 коп. , щомісячна недоплата складає суму 5174 грн.78 коп., а всього за вказаний період 15524 грн. 34 коп.). За період з квітня 2015 року по червень 2015 року включно відповідач не виконав свої грошові зобов'язання взагалі та сума компенсації, яка підлягає стягненню складає 20585 грн. 13 коп. із розрахунку 6861 грн.17 коп. за кожний місяць, як зазначено в додатку № 1 до додаткових пояснень (т. 1 а.с. 159).

Таким чином, позивачем заявлена сума до стягнення за невиконання грошових договірних зобов'язань, які витікають із п.8.7 договору купівлі-продажу від 25.09.2014 р. у розмірі 36 107,86 грн.

Відповідно до положення ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 526, ст. 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як витікає із умов п.8.7 договору купівлі-продажу від 25.09.2014 р. зобов'язання Покупця щодо помісячної компенсації ґрунтуються на договірних зобов'язаннях, які витікають із договору оренди земельної ділянки від 09.08.2004 року, зареєстрованого у Голопристанському відділі Херсонської регіональної філії Державного земельного кадастру за № 040 472 1000 926. Предмет договору - орендна земельної ділянки загальною площею 1,2349 га - забудовані землі рекреаційного призначення. За умовами п.8 цього договору він укладений на 5 років та за п.9 договору визначена орендна плата у розмірі 9% нормативно грошової оцінки і складає 9800 грн. на рік, за 5 років 49 000 грн. (т.1 арк.10).

Судом встановлено, що до вказаного договору 09.06.2009 року була укладена додаткова угода, яка була зареєстрована у Голопристанському реєстраціному окрузі Херсонської регіональної філії Державного земельного кадастру 06.08.2009 р. № 0009721000048 (т.1 а.с. 99-100). Згідно додаткової угоди сторони внесли зміни до п.8 договору та визначили, що він укладений на 15 років. Також внесено зміни до п.9 договору та визначили, що у послідуючі 10 років розмір орендної плати складає 12 відсотків від грошової нормативної оцінки земельної ділянки в рік і складає 15915 грн. 36 коп. в рік.

Таким чином, за умовами згаданої додаткової угоди розмір щомісячної орендної плати складав 1326 грн.28 коп.

Також в ході розгляду справи позивач надав угоду про дострокове розірвання договору оренди від 04.02.2015 р., укладену між Круглоозерською сільською радою та ПАТ "Київенерго" за рішенням Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 23.12.2014 р. № 393 "Про розірвання договору оренди землі та припинення права користування на земельну ділянку" та акт про передачу та приймання земельної ділянки в натурі площею 1,2349 га під базою відпочинку "Каштан" від Орендатора - ПАТ "Київенерго" до Орендодавця - Круглоозерської сільської ради, який було проведено в лютому 2015 року.

Таким чином у відповідності до норм ст.34 ЗУ "Про оренду землі" після дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки Орендар - "ПАТ Київенерго" провів повернення предмету оренди - земельної ділянки площею 1,2349 га номер - 6522383500:02:002:0027.

Із огляду на надані документи, суд прийшов до висновку, що після розірвання договору оренди земельної ділянки у Орендаря відсутнє зобов'язання щодо сплати орендної плати за повернуту земельну ділянку.

Також суд дійшов до висновку, що позивач безпідставно заявляє до стягнення суми, нараховані за орендну плату з березня 2015 р. по червень 2015 року. При цьому факт сплати позивачем орендної плати за податковою декларацією за вказаний період суд до уваги не приймає, оскільки позивач як суб'єкт господарювання здійснює свою підприємницьку діяльність на свій ризик та самостійно розпоряджується своїми грошовими коштами. Крім того, сплата грошових коштів за податковою декларацією є правовідносини, які витікають із податкового законодавства, а не із земельних правовідносин.

За таких обставин, позовні вимоги щодо компенсації сплаченої позивачем суми 25758 грн. 29 коп. (6861 грн. 17 коп. х 3 місяці за період з квітня 2015 року по червень 2015 року включно + 5 174 грн. 78 коп. за березень 2015 р.) не підлягають задоволенню.

Як витікає із позовної заяви позивач також просив стягнути з відповідача як компенсацію 10349 грн. 56 коп. за період з січня 2015 року по лютий 2015 р., із розрахунку 5174 грн. 78 коп. за місяць, оскільки позивач за вказані місяці сплачував суму 5717 грн. 64 коп. за податковою декларацією, відповідач добровільно компенсував тільки 1686 грн. 38 коп. щомісячно, на різницю позивач нарахував 20% ПДВ (5717 грн. 64 коп. - 1686 грн.38 коп. х 20%).

Суд в цій частині відмовляє у задоволенні позовних вимог виходячи із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, зокрема з договорів та інших правочинів.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Положеннями частин першої та другої статті 651 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Із цими положеннями кореспондується норма частини першої статті 188 Господарського кодексу України, якою також встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини першої, другої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як визначено частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Орендна плата за землю відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Матеріали справи не містять відомостей про внесення змін до договору оренди в частині збільшення орендної плати на 2015 рік до розміру 6 861,17 грн.

При цьому, надані позивачем декларації не є належними доказами перегляду розміру орендної плати, встановленої договором оренди.

Як уже зазначалося, відповідно до ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Суд встановив, що з урахуванням зміни у 2009 року за додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки від 09.08.2004 р. розмір орендної плати складає 1326 грн. 28 коп., з 20% ПДВ ця сума має бути 1591 грн. 53 коп.

Інших доказів зміни розміру орендної плати за вказаним вище договором, у спосіб передбачений чинним законодавством позивач не надав.

Отже, суд дійшов до висновку, що позивач не довів належними доказами підстав, які ґрунтуються на чинному законодавстві, чому ним визначено розмір орендної плати за договором оренди в сумі 6861,17 грн. за 2015 рік. порівняно із погодженим за договором оренди (та задекларованим) на 2014 рік розміром в 1686,38 грн.

Як зазначено вище, за січень-лютий 2015 року відповідач провів компенсацію витрат зі сплати орендної плати позивачу із розрахунку 1686 грн.38 коп. щомісячно, як це передбачено за договором оренди земельної ділянки від 2004 р.

Отже , відповідач за умовами п. 8.7 договору купівлі -продажу від 25.09.2014 виконав свої грошові зобов"язання щодо проведення компенсаційних виплату, тому у відповідача перед позивачем заборгованість на день розгляду справи відсутня

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 10.10.2016 р.

Суддя Л.М. Немченко