Рішення

від 10.10.2016 по справі 6/363

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2016Справа №6/363

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Коін"

до Міністерства оборони України

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Державне казначейство України, Центральне спеціалізоване будівельне управління Міністерства оборони України

за участю Генеральної прокуратури України

про стягнення 20 606 883, 28 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Комлєв С.В.;

від відповідача: Барда С.Ю.;

від третьої особи-1: не з'явились;

від третьої особи-2: не з'явились;

від прокуратури: Яговдік С.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Коін" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі -відповідач) про стягнення 20 606 883,28 грн., у тому числі: 6 521 781,91 грн. боргу, 7 601 136,84 грн. інфляційних втрат, 4 872 432,23 грн. процентів за користування безпідставно одержаними та використаними коштами, 1 611 532,30 грн. трьох процентів річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 у справі № 6/363 (суддя Ковтун С.А.) позов задоволено частково, стягнуто з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Коін" 6 521 781,91 грн. боргу, 8 070,38 державного мита, 98,90 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2016 виправлено описку, допущену в тексті рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 та викладено п. 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва № 6/363 від 11.02.2016 в наступній редакції: "Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 28-а, код 00034022) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Коін" (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 49/53, оф. 15, код 33722205) 6 521 666,67 грн. боргу, 8 070,38 грн. державного мита, 98,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 (колегія суддів: головуючий суддя Власов Ю.Л., суддя Хрипун О.О., суддя Гаврилюк О.М.) рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 у справі № 6/363 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.08.2016 (колегія суддів: головуючий суддя Рогач Л.І., суддя Алєєва І.В., суддя Полянський А.Г.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 у справі № 6/363 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

18.08.2016 матеріали справи № 6/363 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Бондарчук В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2016 прийнято справу № 6/363 до провадження, розгляд справи призначено на 15.09.2016 за участю представників сторін.

14.09.2016 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав письмові пояснення, в яких зазначає, що з моменту визнання інвестиційних угод недійсними, у Міністерства оборони України виникло грошове зобов'язання по поверненню отриманих безпідставно грошових коштів.

15.09.2016 представник відповідача через відділ автоматизованого документообігу суду подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що перераховані позивачем кошти у сумі 7 826 000, 00 грн., як викуп Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Коін" пайової участі (паю) Міністерства оборони України у договорі від 15.03.2006 № 11/007/03-061/Оцс, були повернуті ЦСБУ на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Коін" в АБ «Південний», як помилково перераховані, що підтверджується платіжним дорученням № 269 від 30.08.2007.

Розгляд даної справи відкладався до 26.09.2016 згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

26.09.2016 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача 6 521 666, 67 грн. - суми основного боргу та 6 432 895, 09 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами.

У судовому засіданні 26.09.2016 р. представник позивача просив суд подану заяву про зменшення розміру позовних вимог вважати заявою про збільшення розміру позовних вимог саме в частині процентів за користування чужими грошовими коштами.

Суд визнав подану заяву про збільшення розміру позовних вимог такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим прийняв її до розгляду.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників третіх осіб.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог в частині процентів за користування чужими грошовими коштами.

Представники відповідача та прокуратури заперечили проти задоволення позову.

Представники третіх осіб у судове засідання втретє не з'явились, причин неявки суду не повідомили, однак про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомленні належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення ухвал суду.

Приймаючи до уваги, що представники третіх осіб були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників третіх осіб не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 10.10.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокуратури, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.03.2006 Держава Україна, через орган уповноважений управляти майном - Міністерство оборони України, від імені якого діяв директор філії ЦСБУ (госпрозрахункового) Міністерства оборони - "Укроборонбуд" Мельник В.Л. на підставі довіреності Міністерства оборони України, виданої Міністром оборони України Гриценком А.С. від 09.03.2006 № 610 (ВСР №232423) та (або) довіреності Міністерства оборони України, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. 14.02.2006 по реєстру № 162з (бланк ВСО №831447), та товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Коін" уклали інвестиційний договір № 11/007/03-061/ОЦс про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Відповідно до п. 2.5 укладеного інвестиційного договору, предметом договору є спільна діяльність сторін по проектуванню та будівництву (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходиться за адресою: військове містечко № 216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2).

23.03.2006 Міністерство оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Коін" уклали договір № 11/008/03-062/ОЦс про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 15.03.2006 № 11/007/03-061/ОЦс про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін. Відповідно до умов цього договору ТОВ "Грін Коін" зобов'язалось компенсувати вартість пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 15.03.2006 №11/007/03-061/ОЦс про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін. При цьому, сторони домовились, що компенсація вартості паю здійснюється шляхом купівлі-продажу майна, розташованого на території військового містечка № 216, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2, та становить розмір пайової участі (паю) Міністерства оборони України і складається з: бойлерної - 311,9 кв.м.; комплексу біля басейну - 1380,9 кв.м., який складається з басейна 1 - 1050 кв.м. та басейна 2 - 425 кв.м.; бігової доріжки - 623,3 кв.м.; казарми - 417,7 кв.м.; спортивного залу № 1 - 1135,4 кв.м.; спортивного залу № 2 та адміністративного - 651,3 кв.м. Викуп позивачем пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 15.03.2006 №11/007/03-061/ОЦс здійснюється за 7826000,00 грн., з урахуванням ПДВ.

10.10.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Коін» платіжним дорученням № 4 перерахувало Міністерству оборони України 6 521 666, 67 грн. Призначенням платежу, відповідно до доручення, є викуп паю Міністерства оборони України згідно з договором № 11/007/03-061ОЦе від 15.03.2006 та договору № 11/008/03-062ОЦе від 23.03.2006 р.

06.06.2008 року Господарським судом Одеської області у справі №15/34-08-725 за позовом першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Коін" та Приватного підприємства "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест" про визнання договорів та додаткової угоди до договору недійсними прийнято рішення, яким визнано недійсними:

- інвестиційний договір № 11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 "Про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін", укладений між Міністерством оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Коін";

- договір № 11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 року про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі № 11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 року та додаткову угоду № 1 від 25.03.2006 року до договору № 11/008/03-062/ОЦс, укладені між Міністерством оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Коін".

Рішення Господарського суду Одеської області № 15/34-08-725 від 06.06.2008 залишене без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 та Вищого господарського суду України від 27.07.2009.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, під час розгляду справи № 15/34-08-725 встановлено факт передачі Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Коін" Міністерству оборони України 6 521 666, 67 грн., які були зараховані до спеціального фонду державного бюджету та використані на будівництво житла для військовослужбовців, згідно з розподілами Департаменту будівництва, який визначено відповідальним виконавцем бюджетної програми 2101190 "Будівництво (придбання) службового житла для військовослужбовців Збройний Сил України". Даний факт було встановлено на підставі листа Міністерства оборони України № 248/13/82 від 30.03.2009, поданого до Одеського апеляційного господарського суду, про що зазначено у постанові суду.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, обставини щодо отримання Міністерством оборони України від позивача 6 521 666,67 грн. в рамках виконання договорів № 11/007/03-061ОЦе від 15.03.2006 та № 11/008/03-062ОЦе від 23.03.2006 підтверджується не тільки первинним документом (платіжне доручення № 4 від 10.10.2007), а й визнано Міністерством оборони України під час розгляду справи № 15/34-08-725.

За таких обставин, доводи відповідача про недоведеність перерахування Міністерству оборони України 6 521 781,91 грн. є безпідставними.

Згідно з приписами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Дані положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Так, інвестиційний договір № 11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 та договір № 11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 року про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі № 11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 року, додаткова угода № 1 від 25.03.2006 року до договору № 11/008/03-062/ОЦс вважаються визнаними недійсними з дати винесення постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 у справі №15/34-08-725 згідно приписів статті 105 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, саме з 08.04.2016 кошти у сумі 6 521 781,91 грн. є безпідставно збереженими та мали бути повернуті відповідачем позивачеві за приписами статті 1212 ЦК України.

Тому суд визнає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 6 521 781,91 грн.

Відповідно до частини 2 статті 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

За умовами статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо без достатньої правової підстави набуваються або зберігаються гроші (як готівкові, так і безготівкові), на них нараховуються відсотки згідно зі статтею 536 ЦК України з того часу, коли набувач дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність набуття або збереження грошових коштів.

У разі стягнення безпідставно набутих чи одержаних грошей нараховуються відсотки відповідно до статті 536 ЦК України й унеможливлюється стягнення 3% річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 цього Кодексу.

Правомірність нарахування відсотків відповідно до статті 536 ЦК України на суму безпідставно набутих коштів за результатами визнання недійсним договору та збереження однією із сторін відповідної суми, що була перерахована на виконання недійсного договору, була предметом розгляду Верховним Судом України у справі №6-2491/цс15 та відображена в постанові від 02 березня 2016 року.

Оскільки зобов'язання відповідача повернути позивачеві суму коштів у розмірі 6 521 781,91 грн. не пов`язані з договірними зобов`язаннями, а пов`язані саме з моментом визнання недійсним договору, то розмір процентів за користування чужими грошовими коштами не встановлено, а позивач здійснив нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами із застосуванням аналогії закону (ч. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України) на підставі приписів ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, яка регулює подібні відносини та встановлює, що у разі не встановлення договором розміру процентів, як в даному випадку, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Суд погоджується із позицією позивача та визнає обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами частково в сумі 5 797 816,10 грн., що розраховані за період з 08.04.2009 року по 26.09.2016 року.

Правова позиція щодо застосування аналогії закону (ч. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України) на підставі приписів ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, зокрема, у разі не встановлення договором розміру процентів, як в даному випадку, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України, неодноразово перевірялася Вищим господарським судом України, який приходив до висновку про її обґрунтованість (постанова ВГСУ від 14.11.2012 року по справі N 9/5005/2198/2012).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат на підставі застосування статті 625 ЦК України, суд визначає вказані вимоги необґрунтованими, так як зазначалося вище, у разі нарахування відсотків відповідно до статті 536 ЦК України, унеможливлюється стягнення 3% річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 521 781,91 грн. - боргу та 5 797 816,10 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Коін" задовольнити частково.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 6, код ЄДРПОУ - 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Коін» (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 49/51, кв. 15, код ЄДРПОУ - 33723305) 6 521 781 (шість мільйонів п'ятсот двадцять одну тисячу сімсот вісімдесят одну) грн. 91 коп. - боргу, 5 797 816 (п'ять мільйонів сімсот дев'яносто сім тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 10 коп. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. - державного мита, та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 12.10.2016.

Суддя Бондарчук В.В.