Постанова

від 27.09.2016 по справі 820/4833/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

27 вересня 2016 р. №820/4833/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1 Ю,О.,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкрепь" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промкрепь", звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2016 №0000021407.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства "Промкрепь" виходить з того, що згідно інформаційних баз ДФС стосовно ТОВ «Терра - Буд Компані» та ТОВ «Альттор» міститься інформація, що визначає відсутність можливості виконувати вказаними контрагентами господарської діяльності з позивачем. Проте, в акті перевірки не визначено інших належних відомостей про наявність з боку позивача зловмисних дій щодо отримання податкової вигоди при здійсненні господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Терра - Буд Компані» та ТОВ «Альттор». При цьому, позивач зазначив, що позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що податкове повідомлення - рішення прийнято у відповідності до чинного законодавства, а висновки акту перевірки є правомірними та обґрунтованими.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промкрепь" (далі - ТОВ В«ПромкрепьВ» ) зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (а.с.134), є платником податку на додану вартість (а.с.133).

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, основним видами діяльності ТОВ В«ПромкрепьВ» є неспеціалізована оптова торгівля (а.с.134).

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ В«ПромкрепьВ» з питань правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Терра - Буд Компані» та ТОВ «Альттор» за період з 01.01.2016 по 31.01.2016.

За результатами виїзної позапланової документальної перевірки складений акт від 26.08.2016 №499/20-40-14-07-07 (а.с.100-127), яким встановлено порушення вимог абз. "а" п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість до сплати в сумі 639833 грн. за січень 2016 року.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 07.09.2016 №0000021407, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 799791,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 639833 грн. та штрафними санкціями - 159958,25 грн. (а. с.128-129).

Перевіряючи обґрунтованість висновків ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 26.08.2016 №499/20-40-14-07-07, суд встановив наступне.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом визначено, що оскільки реальність вчинення господарських операцій між ТОВ «Альттор», ТОВ «Терра - буд Компані» та ТОВ «Інтернетбізнесконсалтінг - 2012» відсутня, що унеможливлює підтвердження господарських відносин між ТОВ «Альттор», ТОВ «Терра - буд Компані», а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у ТОВ В«ПромкрепьВ» не було підстав для податкового обліку операцій, що досліджувались проведеною перевіркою.

Судом встановлено, що між ТОВ В«ПромкрепьВ» (замовник) та ТОВ «Альттор» (виконавець), укладено договір про виконання робіт від 06.01.2016 №0601/7 (а.с.23-24). Згідно п.п.1.1 вказаного договору про виконання робіт - виконавець зобов'язується за завданням замовника на свій ризик, з використанням власних матеріалів або матеріалів замовника виконати відповідно до умов цього договору технічні роботи, а замовник прийняти та оплатити роботи. Відповідно до п.п.3.1 зазначеного договору здача - приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом двох робочих днів з моменту повідомлення замовника про готовність роботи до приймання. Також згідно п.п.4.1 зазначеного договору визначено, що робота, виконана виконавцем має відповідати вимогам, що звичайно ставиться до роботи відповідного характеру на момент передання її замовнику та протягом 12 місяців з моменту її прийняття (гарантія якості).

На підтвердження виконання та прийняття робіт за вказаним договором, сплати за них позивачем до матеріалів справи надано специфікації, рахунки - фактури, акти здачі - приймання робіт (надання послуг), податкові накладні, платіжні доручення (а.с.18-19, 25 - 39).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ В«ПромкрепьВ» (покупець) та ТОВ «Альттор» (постачальник), укладено договір купівлі - продажу від 04.01.2016 №0401/5 (а.с.40). Відповідно до п.п. 1.1 зазначеного договору визначено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар в асортименті, кількості та за цінами в казаними в специфікаціях до даного договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та провести його оплату на умовах та в порядку, визначених даним договором.

На підтвердження постачання придбаного товару, сплати за нього, а також транспортування придбаного товару позивачем до матеріалів справи надано специфікацію, податкову накладну, рахунок - фактуру, видаткову накладну, товарно - транспортну накладну, платіжні доручення ( а.с.20-22, 41-46).

Також судом встановлено, що між ТОВ В«ПромкрепьВ» (покупець) та ТОВ «Терра - Буд Компані» (постачальник), укладено договір купівлі - продажу від 04.01.2016 №4 (а.с.47-48). Відповідно до п.п. 1.1 зазначеного договору визначено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар в асортименті, кількості та за цінами в казаними в специфікаціях до даного договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та провести його оплату на умовах та в порядку, визначених даним договором.

На підтвердження постачання придбаного товару, сплати за нього, а також транспортування позивачем до матеріалів справи надано специфікацію, податкову накладну, рахунок - фактуру, видаткову накладну, товарно - транспортну накладну, платіжне доручення ( а.с.49-54, 78).

Як вбачається з матеріалів справи, для транспортування придбаного товару у ТОВ «Альттор» та ТОВ «Терра - Буд Компані» за договорами купівлі - продажу, між позивачем та ФОП ОСОБА_3, укладено договір про перевезення вантажів територією України від 09.11ю2015 №09/11/15 (а.с.80). Також на підтвердження отримання послуг з перевезення придбаного товару позивачем до матеріалів справи надано акти приймання передачі, платіжні доручення, рахунки - фактури (а.с.81-87).

Згідно матеріалів справи, що між ТОВ В«ПромкрепьВ» (покупець) та ТОВ «Терра - Буд Компані» (постачальник), укладено договір про виконання робіт від 02.11.2015 №77 (а.с.55-56). Згідно п.п.1.1 вказаного договору про виконання робіт - виконавець зобов'язується за завданням замовника на свій ризик, з використанням власних матеріалів або матеріалів замовника виконати відповідно до умов цього договору технічні роботи, а замовник прийняти та оплатити роботи. Відповідно до п.п.3.1 зазначеного договору здача - приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом двох робочих днів з моменту повідомлення замовника про готовність роботи до приймання. Також згідно п.п.4.1 зазначеного договору визначено, що робота, виконана виконавцем має відповідати вимогам, що звичайно ставиться до роботи відповідного характеру на момент передання її замовнику та протягом 12 місяців з моменту її прийняття (гарантія якості).

На підтвердження виконання та прийняття робіт за вказаним договором, сплати за неї позивачем до матеріалів справи надано специфікації, рахунки - фактури, акти здачі - приймання робіт (надання послуг), податкові накладні, платіжні доручення (а.с.57-77,79).

Як вбачається з матеріалів справи, придбані ТМЦ та отримані роботи у ТОВ «Альттор» та ТОВ «Терра - Буд Компані» були використані для забезпечення господарській діяльності шляхом обробки придбаних ТМЦ для подальшої реалізації контрагентам - покупцям, що підтверджується наданими первинними документами: відповідними договорами поставки, видатковими накладними, довіреностями, що знаходяться в матеріалах справи (а.с.159-183).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ «Терра - Буд Компані» та ТОВ «Альттор», відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Терра - Буд Компані» та ТОВ «Альттор» включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість за січень 2016р., поданої до податкового органу.

Таким чином, ТОВ «Терра - Буд Компані» та ТОВ «Альттор» - виконали свої зобов'язання за вказаними договорами, а ТОВ В«ПромкрепьВ» прийняло роботи та ТМЦ за цими договорами, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

На підставі зазначених вище обставин, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ТОВ В«ПромкрепьВ» витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару, виконаних робіт та наданих послуг) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Наявні у справі докази не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Крім того, факт наявності у позивача - ТОВ В«ПромкрепьВ» матеріально - технічних ресурсів, а саме: відповідних нежитлових приміщень, що підтверджується договорами оренди та суборенди приміщень, актами приймання - передачі приміщень тощо (а.с. 191-199), свідчить про наявність умов необхідних для здійснення основаного виду діяльності - неспеціалізованої оптової торгівлі та здійснення позивачем зазначеного виду діяльності, що не заперечується відповідачем.

Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог абз. «а» п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПК України, При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ст.3 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами: ТОВ «Терра - Буд Компані» та ТОВ «Альттор» є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання послуг та робіт, які призначені для використання у господарській діяльності "Промкрепь".

Таким чином, позивачем було дотримано вимог Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по операціях з ТОВ «Терра - Буд Компані» та ТОВ «Альттор», позивачем подано податкову декларацію з ПДВ, розрахунок коригувань сум податку на додану вартість та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту ( а.с.147-149). Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання відповідача на податкову інформацію, що міститься в базах даних ДФС щодо ТОВ «Терра - Буд Компані» та ТОВ «Альттор» про відсутність трудових ресурсів у контрагентів, невідповідності номенклатури в первинних документах щодо придбаного товару тощо, що унеможливлює здійснення з позивачем господарських операцій - суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі В«БУЛВЕСВ» АД проти БолгаріїВ» (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ В«Мукачівський лісокомбінатВ» до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ В«Фірма «²КВ» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між ТОВ «Терра - Буд Компані» та ТОВ «Альттор» та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.09.2016 №0000021407 є необґрунтованим, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 11996,86 грн., що підтверджується квитанцією від 12.09.2016 №413 ( а.с.3).

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкрепь" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 07.09.2016 №0000021407.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкрепь" (код ЄДРПОУ 33673160, поштовий індекс 61078, м. Харків, вул. Артема, 50А) у розмірі 11996,86 грн. (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість гривень 86 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 04 жовтня 2016 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.