Ухвала

від 08.04.2016 по справі 760/1055/16-к

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа№1-кс/760/4130/16

760/1055/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

08 квітня 2016 рокуСолом`янський районний суд м. Києва в складі:

слідчогосудді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю представника

скаржника ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду скаргу генерального директора ТОВ «Аффінаж» - ОСОБА_5 на бездіяльність старшого слідчого з ОВС 2-го ВКР СУ ФР МГУ ДФС ЦО з ОВП ОСОБА_4 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,-

В С А Н О В И В :

До Солом`янського районного суду м. Києва суду надійшла скарга генерального директора ТОВ «Аффінаж» - ОСОБА_5 в якій остання просить поновити строки на оскарження та зобов`язати старшого слідчого з ОВС 2-го ВКР СУ ФР МГУ ДФС ЦО з ОВП ОСОБА_4 негайно повернути ТОВ «Аффінаж» (код ЄДРПОУ 37036252) тимчасово вилучене майно, вилучене під час проведення обшуку 26.01.2016 року.

В обґрунтування поданої скарги зазначали, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.01.2016 року задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС 2-го ВКР СУ ФР МГУ ДФС ЦО з ОВП ОСОБА_4 та надано дозвіл на проведення обшуку в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №32015100110000351.

Зазначали, що відповідно до ухвали слідчого судді від 22.01.2016 року старшому слідчому з ОВС 2-го ВКР СУ ФР МГУ ДФС ЦО з ОВП ОСОБА_4 був наданий дозвіл на проведення обшуку в будинку по вул. Микільсько Слобідська, 4-Г, в м. Києві, прим. 40-Б з метою виявлення та вилучення первинної фінансово господарської документації «фіктивних» підприємств ТОВ «Аффінаж», ТОВ «Арчі Капітал» та ТОВ «Астергруп» та інших виявлених «фіктивних» СГД.

Окрім того, зазначили що ТОВ «Аффінаж» як суб`єкт господарської діяльності здійснює діяльність на підставі ліцензії серії АЕ №286671 на провадження професійної діяльності на фондовому ринку депозитарна діяльність, а тому існує пряма заборона вилучення і які навіть не можна було включати до переліку речей що підлягали відшукуванню та вилученню.

Крім того, вказали що під час обшуку було вилучено і особисті речі керівника ТОВ «Аффінаж», які належать керівнику на праві власності та не мають жодного відношення господарської діяльності підприємства.

Зазначили, що вилучене майно має статус тимчасово вилученого майна, оскільки не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку та не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу, у відповідності до ч.7 ст.236 КПК України.

Оскільки слідчий чи прокурор не звернулись до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна в порядку ч.5 ст.171 КПК України, просив повернути тимчасово вилучене майно.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_3 скаргу підтримала, просила її задовольнити, з викладених у ній підстав.

Слідчий в судовому засіданні проти задоволення скарги не заперечувала.

Дослідивши матеріали скарги, додані до неї докази, матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.

Частина першаст.304 КПК Українивстановлює, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першоюст.303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Заявник у своїй скарзі просив поновити строк та визнати причини пропуску строку поважними, оскільки відповіді на момент подачі скарги слідчим не надано. Вважаю, що за вказаних обставин строк для подачі скарги підлягає поновленню.

В ч.7 ст.236 КПК України, крім іншого, вказано про те, що вилучені під час обшуку слідчим, прокурором речі та документи, які не входять до переліку щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.01.2016 року про надання дозволу на проведення обшуку чітко визначений конкретний перелік речей та документів, щодо яких надано судом дозвіл на їх відшукування та вилучення.

На підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.01.2016 року слідчими було проведено обшук 26.01.2016 року, під час якого було вилучено речі і документи, які не входять до переліку, щодо якого надано дозвіл.

Враховуючи те, що в ухвалі слідчого судді Солом`янського суду м. Києва від 22.01.2016 року не було надано дозволу на відшукання будь-яких речей і документів у відповідності до ст.ст.234-236 КПК України, вилучене майно має статус тимчасово вилученого майна.

Частина 1 ст.167 КПК України дає визначення підставам тимчасового вилучення майна, які зазначаються як фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тобто, застосування інституту тимчасового вилучення майна можливе відносно підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене майно і лише до вирішення питання про арешт такого майна або до його повернення, що свідчить про конкретне визначення законодавцем можливої наступної долі тимчасово вилученого майна, при цьому можливість визнання такого майна речовим доказом без накладення на нього арешту відсутня.

Згідно з ч.2 ст167 КПК України, тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо.

Випадки припинення тимчасового вилучення майна передбачені в ст.169 КПК України, де вказано, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним ; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбаченихч.5 ст.171 та ч.6 ст.173цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

При цьому, в ч.5 ст.171 КПК України вказано, що клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїст.235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом наступного дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

В даному випадку, зазначене в ч.5 ст.171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подано не було, при цьому слідчий не повернув тимчасово вилучене майно особі, у якої воно було вилучено.

Аналізуючи правовий зміст ч.7 ст.236 і ч.1 ст.98 КПК України та науково-практичного коментарю до неї, ч.2 ст.168 КПК України, де вказано, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку або огляду, можливо зробити висновок про те, що речі і документи, вилучені при проведенні обшуку, мають один з двох процесуальних статусів: 1) речі та документи, які входять до переліку щодо якого прямо надано дозвіл на їх відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку і 2) речі та документи, які не входять до цього переліку, тобто, - тимчасово вилучене майно, яке перебуває в такому статусі відповідно до ч.1 ст. 167 КПК України до вирішення питання про його арешт або повернення.

Таким чином, визнання речовими доказами можливо лише вилучених речей і документів, які входили до переліку щодо якого судом прямо надано дозвіл на їх відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, арештованого майна відповідно до правил ст.98 КПК України, але визнання речовими доказами тимчасово вилученого майна за минуванням стадії накладення на нього арешту відповідно до правил ч.5 ст.171 КПК України, діючим КПК України не передбачено.

Такий процесуальний порядок щодо тимчасово вилученого майна узгоджується і з вимогами Глави 16 КПК України і ч.7 ст.236 КПК України.

В протилежному випадку втрачається сенс у вирішенні питання щодо припинення тимчасового вилучення майна згідно ст.169 КПК України, оскільки в такому процесуальному статусі воно перебуває лише до винесення постанови слідчим, прокурором про визнання його речовим доказом.

Оцінюючи зібрані по справі докази, аналізуючи правові позиції учасників процесу, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки слідчий не накладаючи арешт на майно в кримінальному провадженні, яке розслідується по факту скоєння правопорушення, а не щодо конкретної особи, фактично вийшов за межі можливих варіантів щодо процесуальної долі такого майна, визначених ч.1 ст.167 КПК України (арешт або повернення), а також слідчим вилучено майно, яке не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі від 22.01.2016 року.

Статтею 303 КПК передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження. Серед даного переліку є бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України.

Зі змісту ст.307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 167-169, 303-307, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Поновити строк для подання скарги на бездіяльність, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Скаргу генерального директора ТОВ «Аффінаж» - ОСОБА_5 на бездіяльність старшого слідчого з ОВС 2-го ВКР СУ ФР МГУ ДФС ЦО з ОВП ОСОБА_4 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна задовольнити.

Зобов`язати старшого слідчого з ОВС 2-го ВКР СУ ФР МГУ ДФС ЦО з ОВП ОСОБА_4 негайно повернути ТОВ «Аффінаж» тимчасово вилучене майно, вилученого в ході проведення обшуку 26.01.2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1