Рішення

від 13.10.2016 по справі 757/30280/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ [1]

13 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого - Кирилюк Г.М.

суддів: Рейнарт І.М., Музичко С.Г.

при секретарі Ігнатьєву Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМІС-БУД» про розірвання договору поставки та стягнення суми передоплати, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМІС-БУД» на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року,

встановила:

21.10.2014 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просив розірвати договір поставки №122, укладений між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕМІС-БУД» 06 грудня 2011 року, стягнути з відповідача суму передоплати у розмірі 110 000 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 06 грудня 2011 року він уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕМІС-БУД» договір поставки №122, за умовами якого постачальник приймає на себе зобов'язання поставити і передати у власність покупця товари згідно з специфікацією, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. На виконання умов договору він вніс передоплату за товар в сумі 110 000 грн. Після укладення договору він дізнався, що товариство не має товару, який мав бути поставлений. Оскільки до цього часу товар він так і не одержав, що завдало йому істотної шкоди, у відповідності до вимог ст. 530 ЦК України просив позов задовольнити.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМІС-БУД» на користь ОСОБА_1 110 000 грн., сплачених як передоплата за договором поставки №122 від 06.12.2011 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 липня 2016 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМІС-БУД» про перегляд заочного рішення суду відмовлено.

В апеляційній скарзі представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМІС-БУД», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати заочне рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції не з'ясував загальний обсяг договору, вартість товару та помилково дійшов до висновку про те, що 110 000 грн. передоплати є 80% від суми вартості товару, чим допустив неповноту з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи.

Зазначив, що у відповідності до п.5.2 договору поставки від 06.12.2011 року та додатку №1 до нього загальна вартість матеріальних цінностей складає 225 000 грн., отже оплата, що була проведена позивачем в розмірі 110 000 грн., становила лише 48,89% від необхідної суми.

Оскільки на день звернення до суду з позовом позивачем не було виконано істотні умови договору та не надано доказів сплати відповідної передоплати для початку виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором та безпідставно застосував положення ч.1 ст10 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.1 ч.1 ст.611 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Заслухавши доповідь по справі, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕМІС-БУД» (постачальник) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки №122.

За умовами вказаного договору постачальник приймає на себе зобов'язання поставити і передати у власність покупцю товари згідно зі специфікацією (додаток №1) (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених договором (п.1.1).

У разі відсутності товару на складі, виготовлення товару та відвантаження здійснюється до 20.04.2012 після 80% передоплати товару (п.5 договору) ( п.3.1).

Загальний обсяг договору становить 225 000 грн. Загальний обсяг договору може бути змінено за згодою сторін (п.5.2).

Покупець оплачує товар у порядку передоплати в розмірі 80% від загального обсягу договору ( п. 5.3).

Остаточний розрахунок 20% після поставки товару (п.5.4).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 06.12.2011 р. сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕМІС-БУД» 80% вартості товару - 110 000 грн., проте останнє своїх зобов'язань не виконало, поставку товару не здійснило.

Колегія суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну. Ціна товару - це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, то продавець набуває право вимоги такої оплати (ч. 3 ст. 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених ст. 651 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку (ч. 1 ст. 613 ЦК України).

Суд першої інстанції встановивши, що відповідно до п. 3.1 договору його виконання повинно відбутися до 20.04.2012 р., не з'ясував обставин, пов'язаних з можливістю фактичного виконання обов'язку відвантажити товар до вказаної дати за відсутності виконання покупцем обов'язку оплатити 80% передоплати товару.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною.

Враховуючи приписи ст. 651 ЦК України факт істотного порушення умов договору повинен бути доведений стороною, яка посилається на істотність порушення.

З урахуванням тієї обставини, що саме позивачем не була виконана умова договору щодо сплати 80% передоплати товару, що становило 180 000 грн., доводи останнього про істотне порушення відповідачем умов договору є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції допустив неповноту у дослідженні обставин справи та дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за звершенням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Разом з тим, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом з інших підстав.

Неповне з'ясування обставин, що має значення для справи, призвели до неправильного вирішення справи.

За таких підстав рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 307 , 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

Вирішила:

Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМІС-БУД» задовольнити.

Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМІС-БУД» про розірвання договору поставки та стягнення суми передоплати відмовити.

Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Справа №22-ц/796/11073/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Середа К.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.