Постанова

від 21.11.2018 по справі 757/30280/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 757/30280/14-ц

провадження № 61-8704св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І., Курило В. П. ,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_4

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Теміс-Буд ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 жовтня 2016 року в складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Музичко С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Теміс-Буд (далі - ТОВ Теміс-Буд ) про розірвання договору поставки.

В обґрунтування позовних вимог указував, що 06 грудня 2011 року він уклав з ТОВ Теміс-Буд договір поставки №122, за умовами якого постачальник приймає на себе зобов'язання поставити і передати у власність покупця товари згідно зі специфікацією, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Виконавши умову договору про внесення передоплати за товар в сумі 110 000 грн, він дізнався, що товариство не має товару, який мав бути поставлений. Оскільки до цього часу товар він не отримав, що завдало йому істотної шкоди, просив про задоволення позову на підставі статті 530ЦК України.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року в складі судді Середи К. О. позов задоволено. Стягнуто з ТОВ Теміс-Буд на користь ОСОБА_4 110 000 грн, сплачених як передоплата за договором поставки від 06 грудня 2011 року № 122. Вирішено питання розподілу судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_4 сплатив ТОВ Теміс-Буд 110 000 грн як 80% вартості товару, проте відповідач не виконав своїх зобов'язань за умовами укладеного між сторонами договору поставки.

Рішенням апеляційного суду міста Києва від 13 жовтня 2016 року заочне рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що сплативши за договором 110 000 грн, позивач не виконав умову договору щодо сплати 80 % вартості товару, оскільки загальна вартість товару за договором становить 225 000 грн і 80 % від цієї суми дорівнює 180 000 грн. Позивач не довів істотного порушення умов договору.

У листопаді 2016 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що підставою для розірвання договору поставки є те, що на протязі чотирьох років товар за укладеним договором не поставлений, у зв'язку з чим відпала потреба у зазначеному товарі. Апеляційний суд не з'ясував фактичних обставин у справі, не дав належної оцінки наявним у справі доказам та показам свідків.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Заперечення на касаційну скаргу не надійшли.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту першого Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України передбачено, щокасаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

12 лютого 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що 06 грудня 2011 року сторони уклали договір поставки товару згідно зі специфікацією, визначеною в додатку №1, а саме брус клеєний, утеплювач льон, шайби, болти, антисептик на суму 225 000 грн.

У разі відсутності товару на складі, виготовлення товару та відвантаження здійснюється до 20 квітня 2012 року після 80% передоплати товару (пункти 3.1, 5 договору). Остаточний розрахунок замовник проводить після поставки товару (пункт 5.4 договору).

06 грудня 2011 року ОСОБА_4 сплатив ТОВ Теміс-Буд 110 000 грн.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною першою статті 662, частиною першою статті 663 ЦК України встановлено обов'язок продавця передати покупцеві визначений договором купівлі-продажу товар у строк, встановлений цим договором.

Пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Установивши, що після попередньої сплати позивачем товару відповідач не передав покупцеві визначений договором купівлі-продажу товар у строк, встановлений договором, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання оспорюваного договору поставки.

Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального закону та встановлено обставини справи на підставі досліджених судом доказів, рішення суду є законним і обґрунтованим.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 400, 409, 413, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 жовтня 2016 року скасувати, залишити в силі заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді Н. О. Антоненко

В.І. Журавель

В.І. Крат

В.П. Курило