Рішення

від 11.10.2016 по справі 920/797/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.2016 Справа № 920/797/16 Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Завалій Г.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Заступника прокурора Сумської області в інтересах держави в особі

Міністерства освіти і науки України, м. Київ

до відповідачів: 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по

Сумській області, м. Суми

2.Сумський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової

допомоги, м. Суми

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Сумський державний університет

про визнання недійсним договору оренди приміщення

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від 1-го відповідача: Єфименко О.А. (довіреність від 17.05.2016 № 52);

від 2-го відповідача: Пономаренко О.В. (довіреність від 05.09.2016 №537);

Прокурор: Луцик О.О. (посвідченні від 06.09.12 № 002850);

від 3-ї особи: Кузікова О. М. (довіреність від 05.02.2016 № 05.03/01-05/0481)

Суть спору : прокурор подав позовну заяву від 17.08.2016 № 08-242 вих 16, в якій просить суд визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення по вул. Покровська, 9/1 у м. Суми площею 405,4 кв. м., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України та Сумським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги 21.12.2015 № 2202 зі змінами від 18.03.2016 та 31.05.2016; стягнути з відповідачів на користь прокуратури Сумської області судовий збір.

05.09.2016 року 2-й відповідач подав відзив на позовну заяву від 05.09.2016 № 538, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог посилаючи на те, що позивач листом від 27.11.2015 № 1/11-17281 прийняв рішення надати дозвіл на передачу в оренду державного нерухомого майна першого поверху будівлі міжвузівської бібліотеки, загальною площею 405,4 кв.м., з метою розміщення Сумського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. В результаті чого 21.12.2015 майно за договором оренди від 21.12.2015 було передано в користування орендарю на підставі акту приймання-передавання орендованого майна, який було підписано всіма сторонами договору.

03.10.2016 Прокуратурою Сумської області подано письмові пояснення від 30.09.2016 № 08-289 вих 16, в яких прокуратурою обґрунтовується неправомірність передачи в оренду приміщення Сумського державного університету, який є об'єктом державної власності та фінансується з державного бюджету для здійснення діяльності, не пов'язаної з освітньою діяльністю в галузі вищої освіти, що на думку прокуратури Сумської області суперечить вимогам чинного законодавства України.

03.10.2016 Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Сумській області (1-й відповідач) подано відзив від 30.09.2016 № 10-03-03877 на позовну заяву, в якому останній зазначає, що спірний договір оренди державного майна від 21.12.2015 № 2202 укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області та Сумським місцевим центром з надання безоплатної вторинної допомоги не порушує інтересів держави та відповідає нормам чинного законодавства України. В зв'язку з зазначеним просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

03.10.2016 третьою особою - Сумським державним університетом подано суду письмові пояснення від 03.10.2016 № 05.03-05/3867, в яких зазначено, що на сьогодні експлуатація орендованої частини приміщень міжвузівської бібліотеки орендарем - Сумським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги - не супроводжується перешкодами чи незручностями для діяльності об'єкту - бібліотечного структурного підрозділу СумДу, що розміщується на базі будівлі міжвузівської бібліотеки, а також Сумського державного університету вцілому. Об'єкт виконує функції в статутній діяльності Сумського державного університету. Після завершення терміну оренди нерухомого майна за договором № 2202 від 21 грудня 2015, приміщення міжвузівської бібліотеки, що в теперішній час орендується, Сумський державний університет планує використовувати у своїй діяльності.

03.10.2016 Сумським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги суду надано клопотання, в якому зазначають, що 30 вересня 2016 року набули чинності зміни до Конституції в частині правосуддя. Зокрема, статтею 131-1 Конституції України закріплюється, що прокуратура втрачає функцію нагляду і займається тільки поданням публічного обвинувачення в суді та процесуальному керівництві досудового розслідування. Враховуючи зазначене, на думку 2-го відповідача звернення у даній справі не передбачене основним законом і тому такі спори вирішенню господарськими судами не підлягають відповідно за ст. 62 Господарського процесуального кодексу України. В зв'язку з чим просить винести ухвалу, якою припинити провадження у справі.

11.10.2016 прокуратурою Сумської області подано письмові пояснення від 10.10.2016 № 08-293 вих 16, відповідно до яких прокуратурою обґрунтовуються позовні вимоги, а також зазначається, що доводи Сумського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо відсутності у прокурора з 30.09.2016 повноважень на представництво інтересів держави в суді є необґрунтованими оскільки: у відповідності до вимог п. 3 ч. І ст. 131-1 Конституції України (в редакції Закону № 1401-VШ від 02.06.2016) в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Підстави представництва прокурором інтересів держави в суді визначені ст. 23 Закону України Про прокуратуру , в господарському процесі - ст. ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Враховуючи зазначене суд, розглянувши клопотання Сумського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 03.10.2016 відмовляє в його задоволенні в зв'язку з необґрунтованістю.

В судовому засіданні 11.10.2016 представниками сторін надавалися усні пояснення щодо своєї позиції у справі, відповідно до наданих пояснень та доданих до справи документів сторони, окрім іншого, зазначили, що в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно станом на 28 січня 2010 року в якості власника будівлі бібліотеки зазначена Держава, яка здійснює повноваження щодо розпорядження майном через Національний банк України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

18.08.2016 року заступником прокурора Сумської області подано позов в інтересах держави в особі позивача Міністерства освіти і науки України до відповідачів: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області та Сумського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з проханням визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення по вул. Покровська9/1 у м. Суми площею 405,4 кв.м, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України та Сумським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги 21.12.2015 за № 2202 зі змінами від 18.03.2016 та 31.05.2016.

В обґрунтування підстав звернення до суду з позовом прокурором зазначається, що згідно зі ст. 121 Конституції України (в редакції на день подання позову 18.08.2016) на прокуратуру покладено представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках визначених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В позовній заяві прокурором самостійно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а саме позивачем у даній справі зазначено Міністерство освіти і науки України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались, суд виходить з такого.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 2 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України). Непорушність права приватної власності і недопущення протиправного позбавлення власності визначено також серед конституційних основ правопорядку у сфері господарювання (ч. 2 ст. 5 Господарського кодексу України).

Відповідно до чинного законодавства України об'єктами права власності є будь-які речі (майно).

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст. 179 Цивільного кодексу України).

Майном, згідно із ст. 190 Цивільного кодексу України, як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Відповідно рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі

Відповідно до приписів ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Принципи здійснення права власності закріплені у ст. 319 Цивільного кодексу України, де, зокрема, зазначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, дотримуючись при цьому моральних засад суспільства, а держава не втручається у здійснення власником своїх правомочностей щодо належного йому майна і забезпечує власникам рівні умови здійснення своїх прав. Зміст положення ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України про те, що власність зобов'язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

За приписами ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Важливим при набутті права власності є момент з якого особа вважається власником.

Відповідно до приписів ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 331 Цивільного кодексу України унормовано, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пп. 1 п. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Отже, моментом виникнення права власності на майно, обумовлене в спірному договорі, є є момент державної реєстрації цього права.

З матеріалів справи та наданих сторонами пояснень під час розгляду справи судом встановлено, що 19.08.2009 завершено будівництво будівлі міжвузівської бібліотеки та підписано акт готовності об'єкта до експлуатації. Будівництво здійснювалось ТОВ Вотекс-спецмонтаж-плюс , проектна документація затверджена постановою Правління НБУ від 04.05.2007 № 158. Замовником виступала Українська академія банківської справи.

Згідно з довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна власником будівлі міжвузівської бібліотеки площею 8030,20 кв.м. у м. Суми, вул. Покровська, 9/1 є держава в особі Національного банку України (свідоцтво про право власності, видане 26.01.2010 виконкомом Сумської міської ради).

За приписами ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з ст. 32-34 та 36 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи зазначене, посилання Прокуратури Сумської області на те, що у подальшому все майно Української академії банківської справи, у тому числі будівля міжвузівської бібліотеки, передане Національним банком України Міністерству освіти і науки України на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2015 № 666-р, суд не приймає як належний доказ в підтвердження переходу права власності на спірне майно.

В матеріалах справи наявна Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна ( а.с. 86-87 том 1), яка сформована станом на 02.08.2016, зазначено, що власником є Держава в особі Національного банку України.

Інших доказів в підтвердження законного власника за спірним майном сторонами надано не було, в судовому засіданні 11.10.2016 прокурором, представниками відповідачів та третьої особи було зазначено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначено, що власником є Держава в особі Національного банку України..

Отже, на день звернення з позовом до господарського суду Сумської області прокурором під час визначення позивача, а саме органу уповноваженого державою здійснювати функції власника майна, яке є предметом спірного договору, не було враховано, що відповідно до вимог чинного законодавства власником спірного майна є Держава в особі Національного банку України.

Враховуючи принципи, на яких ґрунтується право власності, вимоги прокурора в інтересах позивача - Міністерства освіти і науки, який не є власником майна, що є предметом спору, визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому не можуть бути задоволенні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Прокуратуру Сумської області.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

Повне рішення складено 17.10.2016 .

Суддя С.В. Заєць