Постанова

від 13.10.2016 по справі 819/1725/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року Справа № 876/6285/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Богдан А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури, будівництва, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту архітектури, будівництва, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації в якому просила визнати незаконною діяльність/бездіяльність відповідача в частині неналежного розгляду звернення позивача від 19.05.2015 року та ненаданні інформації за запитом у зверненні позивача від 19.05.2015 року; зобов'язати відповідача не пізніше п'яти робочих днів надати позивачеві інформацію та документальне підтвердження за запитом у зверненні від 19.05.2015 року, а саме: надати інформацію про дату та виконавця відключення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від мережі централізованого теплопостачання шляхом надання копії акту виконаних робіт; зобов'язати відповідача не пізніше п'ятнадцяти днів надати позивачеві відповідь по суті поставлених у зверненні від 19.05.2015 року запитань, а саме: надати підтвердження чи заперечення щодо того, що відповідач згодний з тлумаченням Тернопільського окружного адміністративного суду у постанові від 30.04.2015 р. по справі № 819/542/15-а, що відповідач вважає, що відключення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від мережі централізованого теплопостачання відбулося відповідно до вимог чинного законодавства; дати пояснення рекомендації відповідача Тернопільській міській раді здійснити відключення будинку АДРЕСА_1 від мережі централізованого теплопостачання відповідно до вимог Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення шляхом вибору одного із варіантів: будинок АДРЕСА_1 станом на 05.12.2014 р. не був відключений від мережі централізованого теплопостачання, будинок АДРЕСА_1 станом на 05.12.2014 р. був відключений не відповідно до Порядку відключення окремих житлових будинків в мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення; зобов'язати Відповідача у п'ятнадцяти денний термін подати до суду звіт про виконані судового рішення.

Згодом позивач уточнила заявлені позовні вимоги, просила словосполучення за запитом у зверненні замінити на за запитом на інформацію .

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року позов задоволено. Визнано незаконною бездіяльність Департаменту архітектури, будівництва, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації в частині неналежного розгляду та ненаданні інформації за запитом ОСОБА_1 від 19.05.2015 року. Зобов'язано Управління містобудування та архітектури Тернопільської обласної державної адміністрації надати ОСОБА_1 відповідь за запитом від 19.05.2015 року відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржила позивач, яка в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що при правильному вирішенні питання судом першої інстанції було помилково застосовано норми процесуального права, в зв'язку з чим просить оскаржувану постанову змінити, зокрема: в п. 2 резолютивної частини після слова діяльність додати /бездіяльність та після слів неналежного розгляду додати звернення ОСОБА_1 від 19.05.2015 року ; в п. 3 резолютивної частини змінити Управління містобудування та архітектури Тернопільської обласної державної адміністрації на управління житлово-комунального господарств Тернопільської обласної державної адміністрації ; резолютивну частину доповнити зобов'язаннями по решті позовних вимог (на виконання 2-х клопотань від 19.05.2015 року та подачу до суду звіту про виконання судового рішення); п. 4 резолютивної частини доповнити врахуванням добових та компенсації за відрив від звичайних занять. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції вирішено не всі заявлені нею позовні вимоги.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

В силу дії норми ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи

Як вбачається з матеріалів справи, 19 травня 2015 року ОСОБА_1 на особистому прийомі директора департаменту архітектури, будівництва, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації ОСОБА_5 звернулася зі запитом про надання інформації та пояснення по питаннях, що стосуються багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1, в якому позивач проживає, а саме: чи згоден відповідач з трактуванням Тернопільським окружним адміністративним судом в постанові від 30.04.2015 року по справі № 819/542/15-а змісту 3-х листів відповідача таким, що відповідач визнає, що відключення будинку АДРЕСА_1 від мережі централізованого теплопостачання відбулося відповідно до вимог чинного законодавства; надати інформацію про дату та виконавця відключення вищезгаданого будинку від мережі централізованого теплопостачання; чи означає рекомендація відповідача Тернопільській міській раді (повідомлена позивачеві у листі від 05.12.2014 р. № 02-01/452) здійснити відключення вищезгаданого будинку відповідно до вимог Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення, що вищезгаданий будинок є: не відключеним від мережі централізованого теплопостачання, відключеним не відповідно до Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води та відмові споживачів від централізованого опалення. Дане звернення записане на особистому прийомі та зареєстроване в Журналі обліку особистого прийому громадян за 2012-2014 роки.

Про результати розгляду позивачу листом від 18.06.2015 року № 01-81/1129 надано відповідь, в якій відповідач вказав на те, що листами: від 28.10.2014 року за № 02-01/157, від 24.11.2014 року за № 02-01/378, від 05.12.2014 року № 02-01/452, заявниці надавалася вичерпна інформація стосовно суті порушених нею питань та надано роз'яснення на підставі чинного законодавства.

Зокрема, на запит позивача надати інформацію про дату та виконавця відключення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від мережі централізованого теплопостачання шляхом надання копії акту виконаних робіт, листом від 28.10.2014 № 02-01/157 позивача інформовано, що співвласниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1., частка кожного з яких складає 1/3.

01 жовтня 2008 року між управлінням будівельно-монтажних робіт і дистанції цивільних споруд №2 Львівської залізниці (БУ-2) та ОСОБА_6 укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, який передбачав надання послуг власнику (наймачу, орендарю) ОСОБА_6 та членам його сім'ї. Пунктом 29 даного договору передбачено право дострокового розірвання договору у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугами виконавця.

Рішення ОСОБА_6, як сторони договору, розірвати договір про надання послуг з централізованого опалення та встановити індивідуальну систему опалення прийняте з врахуванням попередження іншої сторони договору, БУ-2, про ліквідацію котельні та пропозиції безкоштовного отримання котла для встановлення індивідуального опалення.

Листом від 24.11.2014 № 02-01/378 позивачу роз'яснено, що відповідно до Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення, затвердженим Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 р. № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року № 1478/11758 для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Враховуючи вищевказане, на власника будинку (власників) у випадку здійснення відключення за його (їх) заявою покладається відповідальність за дотримання цього Порядку.

Листом від 15.12.2014 року № 02-01/452 позивачу роз'яснено, що згідно ч. 1 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Відповідно до пп. 1 п. а ст. 30 згаданого Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, а саме забезпечення необхідного рівня та якості послуг населенню. Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження. Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках передбачених законом. Відповідно до ч. 2 ст. 77 даного Закону спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Департаментом зазначено, що оскільки надана Тернопільською міською радою та Управлінням будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 2 Львівської залізниці інформація щодо відключення даного будинку від централізованого опалення не дає можливості встановити порядок його відключення від централізованого опалення в цілому, департамент рекомендував Тернопільській міській раді, у власності якої перебуває будинок по АДРЕСА_1, здійснити його відключення відповідно до вимог Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року №4.

Разом з тим, оцінюючи надану позивачу відповідь, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу норми ст.1 Закону України Про доступ до публічної інформації публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Статтею 3 Закону України Про доступ до публічної інформації визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, відповідно до якої право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно зі ст. 4 Закону України Про доступ до публічної інформації доступ до публічної інформації здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України Про доступ до публічної інформації доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Також, ч.3 ст.9 Закону України Про доступ до публічної інформації встановлено, що перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

Згідно ст.12 вказаного Закону, суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Статтею 13 вищенаведеного Закону, передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

За приписами п.6 ч.1 ст. 14 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядники інформації зобов'язані, зокрема, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Порядок оформлення запитів на інформацію визначено ст. 19 Закону України Про доступ до публічної інформації .

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ч.1 ст.19 вказаного Закону).

Строк розгляду запитів на інформацію врегульований ст. 20 Закону України Про доступ до публічної інформації , згідно з частиною першою якої розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 22 Закону України Про доступ до публічної інформації відповідь розпорядника інформації не по суті запиту вважається неправомірною відмовою у наданні інформації.

Нормою ст. 23 Закону України Про доступ до публічної інформації встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядника інформації можуть бути оскаржені до суду, зокрема, щодо несвоєчасного надання інформації, при цьому таке оскарження здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі ст. 24 Закону України Про доступ до публічної інформації відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: ненадання відповіді на запит; ненадання інформації на запит; безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; неоприлюднення інформації відповідно до вимог Закону; надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; нездійснення реєстрації документів; навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

Зі змісту чинного законодавства України про доступ до публічної інформації вбачається, що кожен інформаційний запит має розглядатися відповідно до вимог закону та щоразу на кожен запит має надаватися повна, точна та достовірна інформація.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що запитувана інформація щодо того, коли і ким відбулось відключення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від мереж централізованого теплопостачання є публічною інформацією, виходячи з визначення поняття публічної інформації, наведеного у ст.1, ст.6 Закону України Про доступ до публічної інформації .

Так, як свідчать матеріали справи, позивач звернулась зі запитом про надання інформації 19.05.2015 року на особистому прийомі директора департаменту архітектури, будівництва, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації, про що зроблений відповідний запис в Журналі обліку особистого прийому громадян за 2012-2014 роки.

Зі змісту відповіді на вказаний інформаційний запит за вих.№01-81/1129 його було складено 18.06.2015 року.

Таким чином, з врахуванням строків надання відповіді на інформаційний запит, встановлених ст.20 Закону України Про доступ до публічної інформації відповідачем не було дотримано строку у вигляді п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Також аналізуючи зміст відповіді, наданої позивачу відповідачем, з огляду на суть поставлених нею у зверненні питань щодо відключення будинку АДРЕСА_1 від централізованого опалення та співставляючи його із зазначеними нормами законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач як розпорядник інформації надав позивачу неповну інформацію на її запит, а також зазначив, що запитувана нею інформація вже надавалася їй раніше листами від 28.10.2014 року за № 02-01/157, від 24.11.2014 року за № 02-01/378, від 05.12.2014 року № 02-01/452, що є відповіддю не по суті інформаційного запиту та відповідно до вимог чинного законодавства у сфері доступу до публічної інформації вважається неправомірною відмовою у задоволенні інформаційного запиту та порушує принцип вільного отримання інформації.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем неналежним чином розглянуто запит та прийнято рішень по запиту позивача щодо відключення будинку АДРЕСА_1 від централізованого опалення.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно розпорядження Голови обласної державної адміністрації від 09.12.2015 року №757-од Про упорядкування структури обласної державної адміністрації Департамент архітектури, будівництва, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації реорганізовано шляхом поділу на управління містобудування та архітектури Тернопільської обласної державної адміністрації та управління житлово-комунального господарства Тернопільської обласної державної адміністрації.

Суд першої інстанції, вірно встановивши, що для належного захисту порушеного права позивача зобов'язати надати відповідь по суті запиту позивача від 19.05.2015 року слід правонаступника Департаменту архітектури, будівництва, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації. Проте, судом першої інстанції не враховано, що відповідно до підпункту 8 пункту 4 Положення про управління житлово-комунального господарства Тернопільської обласної державної адміністрації, затвердженого Розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 21.03.2016 № 153-од правонаступником зобов'язань, прав та обов'язків Департаменту архітектури, будівництва, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації в частині прав та обов'язків, необхідних для реалізації повноважень у сфері житлово-комунального господарства, що якраз і є предметом розгляду вказаної адміністративної справи є Управління житлово-комунального господарства Тернопільської обласної державної адміністрації. В даному випадку суд першої інстанції, правильно встановивши наявність порушення прав та законних інтересів позивача, невірно визначив хто має це порушення усунути, що свідчить про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що в силу п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає покликання апелянта на неправомірність винесеної судом першої інстанції постанови підставними, проте щодо вимоги апелянта про зміну оскаржуваної постанови, то наведені підстави не є підставами для зміни оскаржуваного рішення в розумінні ст. 201 КАС України, відтак подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню з винесенням нової постанови по суті заявлених позовних вимог.

Щодо вимоги позивача зобов'язати відповідача подати у п'ятнадцятиденний строк звіт про виконання судового рішення, суд вказує на таке.

Відповідно до вимог статті 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зазначене свідчить, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, у зв'язку з тим, що в матеріалах справи не наведено жодних обґрунтувань щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням даного судового рішення (докази реальної можливості ухиляння відповідача від виконання рішення суду у цій справі, тощо), суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язку подати у п'ятнадцятиденний строк звіт про виконання даного судового рішення.

Щодо питання розподілу понесених судових, колегія суддів зауважує, що за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з складним матеріальним становищем, при винесені ухвали про відкриття апеляційного провадження адміністративним судом апеляційної інстанції прийнято рішення про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

З огляду на викладене слід стягнути з апелянта на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 80,39 грн.

Разом з тим, в силу ст. 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Таким чином, обов'язковою передумовою для прийняття рішення про присудження судових витрат є належне документальне підтвердження їх стороною на користь якої ухвалено рішення суду.

Нормою ч. 1 ст. 94 КАС України, передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Наявні у справі квитанції (а.с. а.с. 3, 46, 85) є належним документальним підтвердженням сплати апелянтом судового збору у встановленому Законом України Про судовий збір розмірі за подання позовної заяви в розмірі 73,08 грн., апеляційної скарги в розмірі 36,54 грн. та касаційної скарги в розмірі 87,69 грн., в загальній сумі 197,31 грн. Окрім того, судові витрати в розмірі 80,39 грн. за подання апеляційної скарги від 15.08.2016 року слід також повернути апелянту.

Враховуючи наведене, сплачений судовий збір підлягає присудженню в користь апелянта в сумі 277 грн. 70 коп.

Щодо клопотання апелянта про нарахування їй добових та компенсації за відрив від звичайних занять, то у зв'язку із відсутністю відповідних розрахунків та документальних підтверджень, адміністративний суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні такого клопотання.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, п. 1 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі № 819/1725/15 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконними дії та бездіяльність Департаменту архітектури, будівництва, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації в частині неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 19.05.2015 року та ненаданні інформації за запитом на інформацію позивача від 19.05.2015 року.

Зобов'язати Управління житлово-комунального господарства Тернопільської обласної державної адміністрації надати ОСОБА_1 відповідь за запитом на інформацію від 19.05.2015 року по суті поставлених у запиті питань у відповідності до вимог Закону України Про доступ до публічної інформації .

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 80 (вісімдесят) гривень 39 (тридцять дев'ять) копійок за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м. Львова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38007573, банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) - 825014, рахунок отримувача - 31219206781004, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу - судовий збір за подання апеляційної скарги.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління житлово-комунального господарства Тернопільської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 277 (двісті сімдесят сім) гривень 70 (сімдесят) копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя З.М. Матковська

повний текст постанови виготовлений 13.10.2016