Постанова

від 12.10.2016 по справі 813/2186/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 року № 813/2186/16

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Присташ І.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача 1 ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Паром-Люкс до Державної податкової інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, Головного управління казначейської служби України у Львівській області, Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Львова Львівської області про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

02 липня 2016 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства Паром-Люкс (надалі по тексту - ПП Паром-Люкс , позивач) до Державної податкової інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (надалі по тексту - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, відповідач 1), Головного управління казначейської служби України у Львівській області (надалі по тексту - ГУ КС України у Львівській області, відповідач 2), Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова Львівської області (надалі по тексту - УДК України у Шевченківському районі М.Львова Львівської області, відповідач 3), в якій просить:

-зобов'язати відповідача 1 (ДПІ в Шевченківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області) надати відповідачу 2 (органу Державної казначейської служби України) висновок про суми, які підлягають відшкодуванню з бюджету Приватному підприємству Паром-Люкс ;

-стягнути з державного бюджету України на користь Приватного підприємства Паром-Люкс (юридична алреса: м.Львів, вул.Промислова, 53, код ЄДРПОУ 22395513; р/р 26009301425147 в Львівське ОУ АТ Ощадбанк , МФО 325796) суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року в розмірі 7 187 975,00 грн.

Ухвалами суду від 04.07.2016 року у даній адміністративній справі відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду.

В судовому засіданні 12.10.2016 року відповідно до положень ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення норм податкового законодавства Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області не направлено до відповідного органу Державної казначейської служби України висновку про суми, які підлягають відшкодуванню з бюджету Приватному підприємству Паром-Люкс , у зв'язку із чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідач 1 проти позову заперечив з підстав викладених у заперечення на позовну заяву. Зазначає, що ПП Паром-Люкс були подані до ДПІ в Шевченківському районі м. Львова податкові декларації з ПДВ протягом періоду вересень - грудень 2008 року. На підставі поданих декларацій відповідачем 1 проведене позапланова виїзна перевірка Підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, за результатами яких складені акти перевірки та винесені податкові повідомлення-рішення. Відповідно до п. 14.1.18, ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування є відшкодуванням від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у рядку та за критеріями, визначеними розділі V Податкового кодексу України. Алгоритм дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету країни (бюджетного відшкодування) ПДВ врегульовано у статті 200 Податкового кодексу України. Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю. Відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак відповідач 1 вважає, що суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості. Враховуючи вищенаведене просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідач 2 проти позову заперечив з підстав викладених у заперечення на позовну заяву. Зокрема зазначає, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 Податкового кодексу України та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (надалі по тексту - Порядок), на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відобразилася у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку. Вказаний Порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю . З огляду на вищенаведене просить у задоволенні позову відмовити повністю за безпідставністю.

Відповідач 3 жодних заперечень на позовну заяву або ж пояснень до суду не надавав.

У судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримала повністю та просила позов задовольнити.

Представник відповідача 1 проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позову у зв'язку із безпідставністю.

Відповідач 2 та відповідач 3 у судове засідання явку уповноважених представників не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Водночас, жодних клопотань про відкладення/перенесення розгляду справи чи про розгляд справи у відсутності сторін до суду не надходило.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін в їх сукупності, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Приватним підприємством Паром-Люкс було подано відповідачу 1 податкову декларацію з ПДВ за вересень 2008 року. Додатком №4 до цієї декларації було надано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до якої висунуто вимоги про відшкодування 612 345,00 грн. ПДВ за липень-серпнень 2008 року. На підставі поданої декларації відповідач 1 провів позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ шляхом перерахування коштів на рахунок за вересень 2008 року, за результатами якої складені акт перевірки від 05 грудня 2008 року №2427/319/23-4/22395513, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2008 року №0003652340/0/31468, яким ПП Паром-Люкс визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 4 294 947,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 3 435 957,00 грн. А також винесено податкові повідомлення рішення від 18 грудня 2008 року №0003652340/0/31468, яким ПП Паром Люкс зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 612 345,00 грн.

ПП Паром-Люкс було подано до відповідача 1 податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2008 року. Додатком № 4 до цієї декларації було надано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до якої висунуто вимоги про відшкодування 1 007 353,00 грн. ПДВ за вересень 2008 року. На підставі поданої декларації відповідач 1 провів позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ шляхом перерахування коштів на рахунок за жовтень 2008 року, за результатами якої складено акт перевірки від 31 грудня 2008 року №2625/345/23-4/22395513, на підставі якого 6yло винесено податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2009 року №0000872340/0/5811, яким ПП Паром-Люкс зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 007 353,00 грн.

ПП Паром-Люкс було подано до відповідача 1 податкову декларацію з ПДВ за листопад 2008 року. Додатком № 4 до цієї декларації було надано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до якої висунуто вимоги про відшкодування 2 925 176,00 грн. ПДВ за жовтень 2008 року. Так, відповідач 1 провів позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ шляхом перерахування коштів на рахунок за листопад 2008 року, за результатами якої складено акт перевірки від 13 лютого 2009 року №201/19/23-4/22395513, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 27 лютого 2009 року №0000432340/0/4393, яким ПП Паром-Люкс зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2 925 176,00 грн.

ПП Паром-Люкс було подано до відповідача 1 податкову декларацію з ПДВ за грудень 2008 року. Додатком № 4 до цієї декларації було надано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до якої висунуто вимоги про відшкодування 2 643 101,00 грн. ПДВ за листопад 2008 року. З огляду на що, відповідачем 1 була проведена позапланова виїзна перевірка Підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ шляхом перерахування коштів на рахунок за грудень 2008 року, за результатами якої складено акт перевірки від 10 березня 2009 року №354/50/23-4/22395513, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2009 року №000042340/0/397, яким ПП Паром-Люкс зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2 643 101,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішенням відповідача 1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Так, 22.10.2013 року Львівським окружним адміністративним судом винесено постанову по справі №813/5255/13-а за адміністративним позовом ПП Паром-Люкс до ДПІ Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, яким адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано протиправні податкові повідомлення-рішення. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2013 року апеляційну скаргу ДПІ в Шевченківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 року без змін. 24.04.2014 року Вищим адміністративним судом України винесено ухвалу, якою відмовлено в задоволенні касаційної скарги ДПІ в Шевченківському районі м. Львова, а рішення першої та другої інстанцій залишено без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирают законної сили з моменту проголошення.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодування з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений ст. 200 Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (надалі по тексту - ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 вказаної статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст.200 ПК України встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 вказаної статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Нормою права передбачено, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку фактично сплачена позивачем у попередніх податкових періодах постачальником товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з пунктом 200.11 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно зі ст. 200.15. Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом встановлено, що в судовому порядку скасовано вищевказані податкові повідомлення-рішення, на підставі яких позивачу відмовлено в бюджетному відшкодуванні по деклараціях з ПДВ за вересень жовтень, листопад, грудень 2008 року та підтверджено право позивача на бюджеті відшкодування заявлених сум.

Тобто процедура судового оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення закінчилася 20.12.2013 року, коли набула законної сили ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду про скасування податкового повідомлення-рішення.

Крім того, Вищий адміністративний суд України знову підтвердив законність та правомірність бюджетного відшкодування сум ПДВ, заявленого позивачем в сумі 7 187 975 грн. 00 коп. по деклараціях з ПДВ за вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, тобто підтвердив незаконність дій відповідача 1 щодо відмови позивачу у заявленому бюджетного відшкодуванні

Окрім цього, позивач звертався до відповідача з листами-нагадуваннями про закінчення процедур судового оскарження та про необхідність виконання обов'язку, покладеного п.200.15 ст.200 ПК України, зокрема на відповідач 1, а саме - протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримані відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Так, 27.06.2014 року ПП Паром-Люкс звернулося до відповідача 1 із заявою про відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики.

Разом із тим, листом №20 від 05.12.2014 року, позивач звертався до відповідача 1 з листом, в якому просив провести відшкодування податку на додану вартість коштами на розрахунковий рахунок в банку.

Як встановлено судом, відповідач 1 висновок до органу Державного казначейства України про бюджеті відшкодування в сумі 7 187 975,00 грн. на рахунок ПП Паром-Люкс у банку, по декларації ПДВ за вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року не надав, а суму бюджетного відшкодування позивач так і не отримав.

Зокрема, відповідач 1, ігноруючи вимоги п.200.15 ст.200 ПК України, без жодних законних підстав ухилявся від надання до відповідного органу Державного казначейства України висновку про бюджетне відшкодування позивачу

Відповідно до вимог статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної силі обов'язковими до виконання на всій території України.

Окрім цього суд зазначає, що Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю. Відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства.

З огляду на це, вимога позивача про зобов'язання відповідача 1 надати органу Державної казначейської служби України висновок про суми, які підлягають відшкодуванню з бюджету Приватному підприємству Паром-Люкс є неналежним способом захисту. Так, як податковий орган в межах своїх повноважень передбачених законодавством України направляє висновок відповідному органу Державної казначейської служби України лише на підставі проведеної раніше перевірки. А відтак, складення та направлення висновку є виключно дискреційними повноваженнями податкового органку, тому суд не вправі підміняти державний орган і зобов'язувати його надавати висновок про суми, які підлягають відшкодуванню з бюджету Приватному підприємству Паром-Люкс .

Що стосується позовної вимоги позивача про стягнення з державного бюджету на користь ПП Паром-Люкс суми бюджетного відшкодування, то суд бере до уваги правову позицію викладену Верховним судом України в своїй постанові від 02.12.2015 (реєстраційний № рішення 54438185). Зокрема, Верховний Суд України дійшов до висновку, що вимога позивача про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ не є правильним способом захисту його прав, у зв'язку із тим, що в даному випадку суд не може підміняти податковий орган та органи державної казначейської служби і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

З огляду на вищенаведене, суд зазначає, що доцільним у даному випадку є визнання протиправною бездіяльність податкового органу у невиконанні покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків, зокрема надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету. Разом з тим рішення суду про визнання протиправною бездіяльності ДПІ щодо неподання до органу ДКСУ висновку про суми відшкодування ПДВ має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Згідно частини першої статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В силу частини четвертої статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Таким чином, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.

У спірних правовідносинах вирішення питання про надання висновку не забезпечує погашення заборгованості держави перед боржником, а тому сприяє лише частковому відновленню порушеного права. Неприпустимою є відмова особі в задоволенні позовних вимог лише на тій підставі, що така особа прагне відновити порушене право у повному обсязі.

Відповідно до підпунктів 1, 3 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

У відповідності до положень ч.1 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області у невидачі висновку органу Державного казначейства України по поверненню Приватному підприємству Паром-Люкс , за період вересень-грудень 2008 року в строки встановлені ст.200 Податкового кодексу України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 7 187 975 (сім мільйонів сто вісімдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на користь Приватного підприємства Парм-Люкс (79000, м.Львів, вул. Промислова, 53; код ЄДРПОУ 22395513) 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сакалош В.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 жовтня 2016 року.