Постанова

від 11.10.2016 по справі 922/1685/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2016 р. Справа № 922/1685/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю від 01.06.2016р;

1-ї третьої особи - не з'явився;

2-ї третьої особи - не з'явився;

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - не з'явився;

третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Смарт Есетс Менеджмент» , м. Київ (вх.№2072Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2016р.

у справі № 922/1685/16

за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Смарт Есетс Менеджмент» , м. Київ

треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 1.Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Валлет» , м. Київ, (правонаступник ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Поліс» , м. Київ)

2. ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Ольга» , м. Дніпропетровськ

до 1-го відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Фінбанк» , м. Одеса

до 2-го відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Оріон Групп» , м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Велторг 2013» , м. Харків

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати недійсним іпотечний договір від 23 січня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 акціонерним товариством "Фінбанк" та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Ортія", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за номером 2.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. у справі №922/1685/16 (суддя Бринцев О.В.) в позові відмовлено повністю.

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Смарт Есетс Менеджмент» , м. Київ з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. у справі №922/1685/16 та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним іпотечний договір від 23.01.2014р., укладений між ОСОБА_3 акціонерним товариством «Фінбанк» та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Ортія» , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за номером 2.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2016р. суддею - доповідачем визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Тихий П.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2016р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 06.09.2016р.

06.09.2016р. на адресу суду від 1-го відповідача - ОСОБА_3 акціонерного товариства «Фінбанк» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю участі представника в судовому засіданні (вх.№8714).

06.09.2016р. на адресу суду від 1-го відповідача - ОСОБА_3 акціонерного товариства «Фінбанк» надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін (вх.8715)

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2016р. розгляд справи відкладено на 19.09.2016р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

12.09.2016р. на адресу суду від ТОВ «Голден Валлет» надійшла заява про залучення до участі у справі правонаступника, в якій останній просить замінити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Поліс» на його правонаступника - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Голден Валлет» (вх.№8927).

Заява мотивована тим, що 20.04.2016р. між ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» та ТОВ «Голден Валлет» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Голден Валлет» набуло право вимоги за договором про відкриття кредитної лінії №115-Ю від 26.04.2007р. в частині заборгованості у розмірі 63 021109,66 грн. та право вимоги за іпотечним договором №115-Z1. А отже, на думку заявника вказаного клопотання, ТОВ «Голден Валлет» набуло статусу іпотекодержателя предмету іпотеки за іпотечним договором №115-Z1.

19.09.2016р. на адресу суду електронною поштою від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю представника участі в іншому судовому засіданні (вх.№9272).

19.09.2016р. на адресу суду від позивача надійшло електронне повідомлення №11, в якому останній просить продовжити строк розгляду апеляційної скарги на п'ятнадцять днів, відкласти розгляд справи та не розглядати справу за відсутності представника.

Клопотання мотивує неможливістю представника взяти участь в судовому засіданні (вх.№9326).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2016р. розгляд справи відкладено на 22.09.2016р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та задоволенням клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

22.09.2016р. на адресу суду від ТОВ Ольга надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (ВХ.№9634), які долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2016р. розгляд справи відкладено на 11.10.2016р. клопотання ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Голден Валлет» про заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» на його правонаступника - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Голден Валлет» задоволено, замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» на його правонаступника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Голден Валлет» (вул. Анрі Барбюса, буд. 5-Б, оф.11, м. Київ, 03150), задоволено клопотання представника ОСОБА_3 акціонерного товариства «Фінбанк» та продовжено строк розгляду апеляційної скарги на п'ятнадцять днів.

Публічне акціонерне товариство «Фінбанк» , м. Одеса звернулось до суду апеляційної інстанції з клопотанням про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, в якому просить справу №922/1685/16 призначити до розгляду у судовому засіданні в режимі відеоконференції, доручити проведення відеоконференції господарському суду Одеської області (вх.№9805).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016р. задоволено клопотання ОСОБА_3 акціонерного товариства «Фінбанк» , м. Одеса про його участь у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/1685/16, яке відбудеться 11.10.2016р. о 14:30 год., у залі судового засідання №131, в режимі відеоконференції, проведення якої доручено господарському суду Одеської області.

10.10.2016р. на адресу суду від ТОВ Ольга надійшли додаткові пояснення, в яких останній просить визнати недійсним іпотечний договір від 23.01.2014р., укладений між ОСОБА_3 акціонерним товариством «Фінбанк» та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Ортія» , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за номером 2 (вх.№10180).

У судовому засіданні 11.10.2016р. представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представники ТОВ Голден Валлет , ТОВ Фінансова компанія Поліс , ТОВ Ольга та ТОВ Оріон Групп в судове засідання 11.10.2016р. не з'явились, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень №6102219237889, №6102219237897, №6102219237862, №6102219238109, проте не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Представники ТОВ Велторг 2013 та ПАТ Фінбанк в призначене судове засідання 11.10.2016р. не з'явились, до суду повернулись копії ухвал про відкладення розгляду справи від 22.09.2016р., з довідкою працівників УДППЗ Укрпошта - за закінченням терміну зберігання (т.3, а.с.60-66, а.с.72-78).

У судовому засіданні 19.09.2016р. та 22.09.2016р. представник 1-го відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У судовому засіданні 22.09.2016р. представник ТОВ Ольга підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Смарт Есетс Менеджмент» та просив її задовольнити.

Пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року №18 передбачено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України , було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 22 ГПК України , колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні, за відсутності належним чином повідомлених представників відповідачів та третіх осіб, відповідно до приписів статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів встановила наступне.

23 січня 2014р. між ПАТ „Фінбанк (Іпотекодержатель) та ТОВ Ортія (Іпотекодавець), який є майновим поручителем ТОВ „ВЕЛТОРГ 2013 (Боржник) , згідно Договору овердрафту №03/01/14 від 23.01.2014р., укладеного між Іпотекодержателем та Боржником , також всіх інших договорів про внесення змін та доповнень до них, які будуть укладені протягом дії цього Іпотечного договору, був укладений Іпотечний договір (т. І а. с. 14-22), предметом якого є передача Іпотекодавцем Іпотекодержателю в іпотеку для забезпечення виконання зобовязань Боржника за Договором овердрафту №03/01/14 від 23.01.2014р. нерухомого майна нежитлової будівлі загальною площею 3435,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1 (Предмет іпотеки) , яка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013р. у справі №922/296/13-г, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 14594463101.

Позивач зазначає про те, що Іпотечний договір від 23.01.2014р. має бути визнаний судом недійсним, оскільки постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2015р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016р., скасовано рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013р. у справі №922/296/13-г, провадження у справі припинено.

Також позивач зазначає, що спірний договір порушує його права та інтереси як кредитора у справі про банкрутство ТОВ "Ольга", оскільки постановою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011р. у справі № 29/5005/6381/2011 визнано банкрутом ТОВ "Ольга" та відкрито ліквідаційну процедуру, в рамках якої до складу ліквідаційної маси ТОВ "Ольга." було включено спірне нерухоме майно, яке в подальшому вибуло з володіння останнього на підставі рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013р. у справі №922/296/13-г та було передано в іпотеку ПАТ "Фінбанк" (відповідачу-1).

У зв'язку з наведеним ТОВ "Ольга" було позбавлено можливості задовольнити вимоги кредиторів за рахунок нерухомого майна, в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Так, як вже зазначалось, 23.01.2014р. між ПАТ Фінбанк та ТОВ Ортія було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого ТОВ Ортія передало в іпотеку ПАТ Фінбанк нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1.

В п.1.1 вказаного договору сторони погодили, що предмет іпотеки належить ТОВ Ортія на підставі рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013р. у справі №922/296/13-г.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.01.2013р. у справі №922/296/13-г первісні позовні вимоги задоволено повністю; визнано за ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Ортія» право власності на нежитлову будівлю літ. «А-2» , загальною площею 3 435,7 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, буд.167/1, що придбана на цільовому аукціоні, проведеного Товарною біржею «Європейська» , згідно Протоколу № 1 про проведення цільового аукціону від 28.12.2012 року та Акту № 1 про проведений цільовий аукціон від 28.12.2012 року; визнано за ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Ортія» право власності на нежитлові приміщення, загальною площею 3 698,1 кв.м, нежитлової будівлі літ. «Е-9» , розтошованої за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд.120, що придбані на цільовому аукціоні, проведеного Товарною біржою "Європейська", згідно Протоколу № 1 про проведення цільового аукціону від 28.12.2012 року та Акту № 1 про проведений цільовий аукціон від 28.12.2012 року; зустрічний позов ТОВ «Ольга» залишено без розгляду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2015р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Харківспецнадра» , м. Харків задоволено, рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013 року у справі №922/296/13-г скасовано, провадження у справі припинено.

Приписами статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч.1 статті 236 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 5 Закону України Про іпотеку , Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів

нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

У постанові Верховного суду України від 13.05.2015р. у справі №6-53цс15 зазначено про те, що якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Також, Верховний суд України, аналізуючи судову практику застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна вказав на те, що об'єкти нерухомого майна можуть бути предметом іпотеки лише за таких умов: майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; воно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відсутність хоча б однієї з указаних ознак є підставою для визнання договору іпотеки недійсним.

Окрім того, як зазначив Верховний суд України, актуальним для судової практики є питання щодо правильності вирішення спорів між іпотекодавцем та іпотекодержателем у випадках, коли на час передачі нерухомості в іпотеку іпотекодавець був власником майна, що підтверджувалось правовстановлюючими документами, зокрема, на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасоване з відмовою іпотекодавцю у визнанні права власності на це майно, або на підставі договору, за яким іпотекодавець набув у власність конкретне нерухоме майно і який після укладення іпотечного договору судом був визнаний недійсним.

У таких випадках необхідно враховувати, що в результаті судового вирішення справи не на користь іпотекодавця відбувається відновлення суб'єктивного речового права на майно в певної особи, у зв'язку із чим іпотекодавець не може вважатися його власником. У такій ситуації не може бути застосовано положення ст. 23 Закону № 898-ІV, згідно з яким у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою, оскільки у момент передачі майна в іпотеку іпотекодавець не був її власником.

Отже, внаслідок скасування рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013р. у справі №922/296/13-г, яке не породжує правових наслідків з моменту його ухвалення, ТОВ Ортія не є власником нерухомого майна, що було предметом іпотеки.

А тому, вказані обставини є підставами для визнання недійсним спірного договору іпотеки, оскільки недійсні угоди не можуть породжувати наслідків щодо передачі майна в іпотеку.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України у постановах від 22.06.2010р. у справі №38/9-09, від 07.04.2015р. у справі №911/4548/14, в яких, зокрема, зазначено про те, що іпотекодержатель має бути носієм права власності або права господарського відання на майно, що передає в іпотеку , відсутність такого права свідчить про невідповідність оспорюваного договору вимогам частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, і, як наслідок, відповідно до частини 1 та 3 статті 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним з моменту його укладення.

Крім того, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначив про те, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про склад та вартість ліквідаційної маси ТОВ Ольга , результати продажу ліквідатором активів боржника та задоволення за їх рахунок кредиторських вимог.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується та зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що наявне у ТОВ Ольга майно було реалізовано в процедурі банкрутства 28.12.2012 року під час цільового аукціону, проведеного Товарною біржою Європейська .

Однак, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015р. у справі №29/5005/6381/2011 визнано недійсними результати торгів у формі цільового аукціону з реалізації майна ТОВ "Ольга", проведених 28.12.2012р., а саме нежитлової будівлі літ. "А-2", загальною площею 3 435,7 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 167/1 (лот № 1), нежитлової будівлі літ. "Д-2", загальною площею 1 498,6 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120 (лот № 2); нежитлової будівлі літ. "З-3", загальною площею 2 386,6 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120 (лот № 3) та нежитлової будівлі літ. "Е-9", загальною площею 3 698,1 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120 (лот № 4) шляхом визнання недійсними відповідних актів № № 1,2,3,4 про проведений цільовий аукціон від 28.12.2012р. та протоколів про проведення цільового аукціону № № 1,2,3,4 від 28.12.2012р.

А отже, вказані торги не мають жодних правових наслідків з моменту їх проведення.

Крім того, результати продажу ліквідатором активів ТОВ Ольга підтверджуються первинними документами - протоколами та актами про проведення цільового аукціону з продажу майна ТОВ Ольга , який був проведений Товарною біржою Європейська (т.2, а.с. 81-87)

Також, вказаною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015р. встановлено, що договори купівлі - продажу з переможцем аукціону не укладалися, а грошові кошти за придбане на аукціоні майно перераховані не були, що суперечить ст. ст. 30,31 Закону про банкрутство.

Отже, дані щодо результатів продажу ліквідатором активів боржника - ТОВ Ольга у 2012 році не потребують доказування у даній справі.

Також, є помилковим висновок господарського суду першої інстанції про те, що затвердження господарським судом Дніпропетровської області звіту ліквідатора, з якого вбачалось би про недостатність майна боржника - ТОВ Ольга для задоволення кредиторських вимог позивача та твердження останнього про те, що його кредиторські вимоги не можуть бути задоволені внаслідок вибуття спірного нерухомого майна з власності ТОВ Ольга є лише припущенням, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 32 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, що діяла до 19.01.2013р.), після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилось майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Отже, звіт ліквідатора ТОВ Ольга може бути поданий до господарського суду Дніпропетровської області після завершення усіх розрахунків з кредиторами.

Неможливо, також, погодитись з висновком господарського суду першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не забезпечить відновлення порушеного права позивача, адже, у випадку визнання судом недійсним спірного договору іпотеки, ТОВ Ольга все одно не стане власником нерухомого майна, у зв'язку з чим зазначене майно не буде включено до його ліквідаційної маси, адже, згідно рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2015р. у справі №922/1133/15, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2015р. визнано право власності ПАТ Фінбанк на нежитлову будівлю загальною площею 3435,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1, шляхом звернення стягнення на зазначене нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2015р. у справі №922/1133/15, на яке посилається господарський суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні є скасованим рішенням господарського суду Харківської області від 10.02.2015р. у справі №922/1133/15, на підставі заяви ПАТ ВТБ Банк про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2015р. за нововиявленими обставинами.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для визнання недійсним іпотечного договору від 23 січня 2014 року, укладеного між ОСОБА_3 акціонерним товариством "Фінбанк" та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Ортія".

Отже, висновок місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

А отже, доводи викладені в апеляційній скарзі підлягають до задоволення, оскільки є законними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи та зібраними по справі доказами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. у справі №922/1685/16 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким позов слід задовольнити.

Керуючись ст. 99, 101, ч.2 ст. 103, ч.1,3 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Смарт Есетс Менеджмент» , м. Київ задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. у справі №922/1685/16 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним іпотечний договір від 23 січня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 акціонерним товариством "Фінбанк" та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Ортія", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за номером 2.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 17.10.2016 року.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Тихий П.В.