Постанова

від 04.10.2016 по справі 2а-2717/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04 жовтня 2016 року 16 год. 00 хв. № 2а-2717/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ампір СВ" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) від 14 квітня 2011 року у справі №2а-717/11/2670 (далі - справа) відмовлено повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Ампір СВ" (далі - позивач, ТОВ "Ампір СВ") до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі) про скасування податкових повідомлень-рішень від 23 липня 2010 року №0005652310/0, від 25 жовтня 2010 року №0005652310/1, від 28 січня 2011 року №0005652310/2, від 23 липня 2010 року №0005642310/0, від 25 жовтня 2010 року №0005642310/1, від 28 січня 2011 року №0005642310/2 та від 25 жовтня 2010 року №0008492310/0 (далі - оскаржувані рішення) .

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року постанову суду першої інстанції від 14 квітня 2011 року скасовано та прийнято нове рішення, яким скасовано оскаржувані рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2015 року постанову суду апеляційної інстанції від 01 грудня 2011 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 22 вересня 2015 року рішення судів усіх інстанцій скасовано, а матеріли справи направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для нового розгляду та вирішення справи визначено суддю Данилишина В.М.

Відповідною ухвалою суду справу прийнято до провадження та її призначено до розгляду у судовому засіданні, а також, згідно зі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , допущено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - державною податковою інспекцією у Печерському районі ДФС у місті Києві (далі - відповідач) .

У ході нового судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому, на обґрунтування якого надано відповідні докази, а представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у наявних у матеріалах справи касаційній скарзі та заяві про перегляд судового рішення, наданих судам разом із письмовими доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Зі змісту постанови Верховного Суду України від 22 вересня 2015 року вбачається, що рішення судів всіх інстанцій у справі були скасовані у зв'язку з наступним. За результатами аналізу змісту норм п. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 7.4.12 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 1, п. 1 ст. 8, п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" Верховний Суд України встановив, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та валові витрати є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку. При цьому, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару.

Враховуючи зазначене, Верховний Суд України дійшов висновку, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України також зазначила, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення.

Разом з тим відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до принципу змагальності кожна зі сторін повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

На думку Верховного Суду України, у справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України не дослідив, які саме первинні бухгалтерські документи підтверджували здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом та чи спричинили вони реальні зміни в майновому стані ТОВ "Ампір СВ".

Враховуючи позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 22 вересня 2015 року, судом першої інстанції, у тому числі додатково, з'ясовував наступне.

Впродовж періоду з 05 по 12 липня 2010 року працівником ДПІ у Печерському районі проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ТОВ "Ампір СВ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю "НВФ Техприлад" (код ЄДРПОУ 34926604) і товариством з обмеженою відповідальністю "БРФ Тиса" (код ЄДРПОУ 34190832) за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої складений акт від 12 липня 2010 року №477/23-10/35143275 (далі - акт перевірки) .

Згідно з висновками цього акта перевірки, позивачем в порушення вимог п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занижено податок на прибуток за 2008 рік на загальну суму 1141234,00 грн., та в порушення вимог пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" занижено податок на додану вартість за звітні періоди січень-листопад 2008 року на загальну суму 912986,00 грн.

На підставі цього акта перевірки ДПІ у Печерському районі 23 липня 2010 року прийняла оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми "Р":

- за №0005642310/0, яким позивачу визначено до сплати суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 1369479,00 грн., в тому числі за основним платежем - 912986,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 456493,00 грн.;

- за №0005652310/0, яким позивачу визначено до сплати суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 1711851,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1141234,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 570617,00 грн.

За результатами проведення процедури досудового оскарження в порядку п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ (далі - Закон №2181) , зазначені податкові повідомлення-рішення від 23 липня 2010 року були залишені без змін згідно рішень ДПІ у Печерському районі від 30 вересня 2010 року за №54737/10/25-011 про результати розгляду первинних скарг, рішень Державної податкової адміністрації у місті Києві від 06 грудня 2010 року №6860/10/25-114 та Державної податкової адміністрації України від 09 лютого 2011 року №2671/6/25-0115 про результати розгляду скарг, та одночасно на підставі пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ позивачу збільшено на 570617,00 грн. суму штрафної санкції, визначеної у податковому повідомленні-рішенні від 23 липня 2010 року №0005652310/0.

На виконання п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року №253, ДПІ у Печерському районі на підставі рішень про результати розгляду скарг складені та надіслані на адресу товариства податкове повідомлення-рішення від 25 листопада 2010 року №0008492310/0 про сплату 570617,00 грн. застосованої штрафної санкції по податку на прибуток, та податкові повідомлення-рішення від 25 жовтня 2010 року №0005652310/1 і №0005642310/1, від 28 січня 2011 року №0005652310/2 і №0005642310/2.

Позивач, вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення податкового органу незаконними, звернувся до суду із позовом у якому просив визнати такі рішення протиправними та скасувати.

У контексті викладеного суд зазначає наступне.

Суд не погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Так, у ході розгляду справи судом з'ясовано, що висновок ДПІ у Печерському районі про неправомірне завищення ТОВ "Ампір СВ" показників валових витрат і податкового кредиту за перевіряємий період за наслідками господарських операцій з контрагентами-постачальниками підрядних робіт сформовані на підставі наступного: відсутність ТОВ "НВФ Техприлад" і ТОВ "БРФ Тиса" за місцезнаходженням, яке зазначене в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (акти перевірок відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню від 15.06.2010); відсутність працівників на обох підприємствах в період їх діяльності. Зокрема, за даними поданих розрахунків комунального податку за 2006 - 2010 роки працівники на товариствах відсутні, а звіти форми №1ДФ товариствами до податкових органів не подавалися; відсутність основних засобів за даними поданої звітності з податку на прибуток підприємств; підписання договорів, актів виконаних робіт, довідок про вартість виконаних робіт, податкових накладних особами від імені ТОВ "НВФ Техприлад" і ТОВ "БРФ Тиса" на користь ТОВ "Ампір СВ" особами, які не зазначені у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців директорами (а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 В той же час всю податкову звітність, подану за перевіряємий період від імені ТОВ "НВФ Техприлад" і ТОВ "БРФ Тиса" в якості директорів підписували ОСОБА_3 і ОСОБА_4; надання ОСОБА_3, (директор ТОВ "НВФ Техприлад" за даними витягу з Єдиного державного реєстру) та ОСОБА_4 (директор ТОВ "БРФ Тиса" за даними витягу з Єдиного державного реєстру) показань в якості свідків працівникам податкової міліції (протоколи допитів від 22 жовтня 2009 року, 05 березня 2010 року та 23 вересня 2009 року), з яких слідує, що ці особи не мають відношення до створення та державної реєстрації ТОВ "НВФ Техприлад" і ТОВ "БРФ Тиса"; наявність висновку спеціаліста НДЕКЦ ГУ МВС України на Південно-Західній залізниці №126 від 30 квітня 2010 року про те, що від імені директора ОСОБА_3 в графі "директор ОСОБА_1.", а від імені директора ОСОБА_4, в графі "директор ОСОБА_2." стоять підписи не ОСОБА_3 та не ОСОБА_4; отримання показань, допитаних в якості свідків будівельників (а саме: ОСОБА_5 - з жовтня 2007 року працював на посаді виконроба від імені генпідрядної організації ТОВ "БК "Міськжитлобуд"; ОСОБА_6 - у період з початку 2007 року по кінець 2009 року працював на посаді виконроба ДП "Далмекс-Дніпро"; ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 - з листопада 2007 року працювали на різних посадах на ДП "Далмекс-Дніпро"), які виконували роботи з улаштування стяжки із звукоізоляцією на об'єкті будівництва за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 13. Зокрема, названі особи показали, що будівельні роботи на об'єкті будівництва (замовник ВАТ Голосіївський завод СМІК) виконувалися ген підрядною організацією ТОВ "БК "Міськжитлобуд" із залученням субпідрядників, в тому числі ТОВ "Ампір СВ". В свою чергу ТОВ "Ампір СВ" залучило до виконання деяких робіт від свого імені ДП "Далмекс-Дніпро" (будівельна бригада з шести людей). Роботи по улаштуванню стяжки із звукоізоляцією виконувались виключно працівниками ДП "Далмекс-Дніпро" без залучення ТОВ "Ампір СВ" інших субпідрядних організацій.

З урахуванням наведених обставин податковим органом зроблено висновок, що операції по взаємовідносинах між позивачем, ТОВ "НВФ Техприлад" і ТОВ "БРФ Тиса" не мали реального характеру, договори було укладено без мети настання реальних наслідків, а відтак, вказані договори є нікчемними.

За даними акта перевірки основним видом господарської діяльності ТОВ "Ампір СВ" є за перевіряємий період була діяльність з будівництва будівель, наявна відповідна ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції серії АВ №356624, строком дії з 18 липня 2007 року по 18 липня 2012 року.

Між ТОВ "Ампір СВ" (в особі директора ОСОБА_12.), як підрядником, та підприємствами ТОВ "БРФ Тиса" (в особі директора ОСОБА_2.) та ТОВ "НВФ Техприлад" (в особі ОСОБА_1.), як субпідрядниками, було укладено ряд однотипних за змістом письмових договорів підряду (далі - спірні договори) , а саме:

- договори за №0102/08від 04 січня 2008 року та за №0209/08 від 02 вересня 2008 року з ТОВ "БРФ Тиса", за умовами яких субпідрядник зобов'язується за дорученням підрядника, власними або залученими силами і засобами у відповідності до контрактної документації, діючих будівельних норм і правил, та в обумовлений договором строк виконати комплекс платних будівельних робіт на об'єктах: Житловий комплекс з об'єктами інфраструктури для обслуговування населення, по вул. Голосіївській, 13, м. Київ, будинок №2, секція №2 та Паркінг. В розумінні пп. 1.1.8 п. 1.1 ст. 1 "Визначення і терміни" даних договорів "роботи" розуміються як всі та будь-які види робіт та послуг, включаючи матеріальне забезпечення, пов'язані з будівництвом об'єкту та виконані субпідрядником відповідно до контрактної документації та державних будівельних норм і правил.

Згідно з п. 1.3 ст. 1, п. 2.1 і 2.4 ст. 2 даних договорів загальна вартість робіт по договорах визначається відповідно до графіку виконання робіт (додаток №1), складається з вартості окремих етапів робіт, які визначені у додатку №2, та підтверджується сторонами в протоколі узгодження договірної ціни - додаток №3, що є невід'ємними частинами договорів. Строки виконання робіт: з 04 вересня по 30 червня 2008 року, з 01 вересня по 30 грудня 2008 року.

Відповідно до п.п. 1.1 і 1.2 ст. 1, п.п. 3.1 і 3.3 ст. 3, цих договорів підрядник зобов'язаний надати субпідряднику будівельний майданчик та контрактну документацію, що оформляється відповідними актами приймання-передачі. Роботи виконуються субпідрядником відповідно до встановлених етапів виконання робіт згідно з календарним графіком. Замовник приймає та оплачує виконані належним чином субпідрядником роботи щомісячно, шляхом підписання та на підставі актів виконаних робіт форми №КБ-2в та довідок форми №КБ-3;

- договір №0310/08 від 02 жовтня 2008 року з ТОВ "НВФ Техприлад", за умовами якого субпідрядник зобов'язується за дорученням підрядника, власними або залученими силами і засобами у відповідності до контрактної документації, діючих будівельних норм і правил, та в обумовлений договором строк виконати комплекс платних будівельних робіт на об'єкті: Житловий комплекс з об'єктами інфраструктури для обслуговування населення, по вул. Голосіївській, 13, м. Київ, Паркінг. В розумінні пп. 1.1.8 п. 1.1 ст. 1 "Визначення і терміни" даних договорів "роботи" розуміються як всі та будь-які види робіт та послуг, включаючи матеріальне забезпечення, пов'язані з будівництвом об'єкту та виконані субпідрядником відповідно до контрактної документації та державних будівельних норм і правил.

Згідно з п. 1.3 ст. 1, п. 2.1 і 2.4 ст. 2 даного договору загальна вартість робіт по договору визначається відповідно до графіку виконання робіт (додаток №1), складається з вартості окремих етапів робіт, які визначені у додатку №, та підтверджується сторонами в протоколі узгодження договірної ціни - додаток №3, що є невід'ємною частиною договору. Строки виконання робіт: з 02 жовтня по 30 грудня 2008 року.

Відповідно до п.п. 1.1 і 1.2 ст. 1, п.п. 3.1 і 3.3 ст. 3 цього договору підрядник зобов'язаний надати субпідряднику будівельний майданчик та контрактну документацію, що оформляється відповідними актами приймання-передачі. Роботи виконуються субпідрядником відповідно до встановлених етапів виконання робіт згідно з календарним графіком. Замовник приймає та оплачує виконані належним чином субпідрядником роботи щомісячно, шляхом підписання та на підставі актів виконаних робіт форми №КБ-2в та довідок форми №КБ-3.

На підтвердження виконання умов вище вказаних спірних договорів позивачем надано суду копії наступних документів: додаткової угоди від 07 травня 2008 року до договору №0102/08 від 04 січня 2008 року, договірних цін, - згідно яких предметом спірних договорів визначені: роботи з улаштування стяжки із звукоізоляцією товщиною 80 мм на 3-му будинку, що знаходиться на будівництві "Житловий комплекс з об'єктами інфраструктури для обслуговування населення "Голосієво" за адресою: вул. Голосіївська, 13 у місті Києві"; роботи з улаштування стяжки підлоги з підсиленням (розрахунок на 1 кв.м. площі) на будівництві "Житловий комплекс по вул. Голосіївська, 13 у місті Києві. Паркінг"; податкових накладних №1569 від 30 вересня 2008 року, №1518 від 30 вересня 2008 року, №1509 від 23 вересня 2008 року, №1372 від 02 вересня 2008 року, №1333 від 29 серпня 2008 року, №1140 від 31 липня 2008 року, №908 від 27 червня 2008 року, №897/1 від 27 червня 2008 року, №897 від 27 червня 2008 року, №710 від 30 травня 2008 року, №627 від 14 травня 2008 року, №547 від 30 квітня 2008 року, №426 від 15 квітня 2008 року, №383 від 31 березня 2008 року, №337 від 18 березня 2008 року, №286 від 29 лютого 2008 року, №236 від 08 лютого 2008 року, №195 від 31 січня 2008 року, виписаних ТОВ "БРФ Тиса" на користь позивача за підписом ОСОБА_2 та скріплених печаткою названого товариства; податкових накладних №1028 від 31 жовтня 2008 року, №1029 від 31 жовтня 2008 року, №1270 від 28 листопада 2008 року, виписаних ТОВ "НВФ Техприлад" на користь позивача за підписом ОСОБА_1 та скріплених печаткою названого товариства; актів приймання виконаних підрядних робіт (за формою №КБ-2в) №01/09-08 П від 30 вересня 2008 року, №01-09/08 від 30 вересня 2008 року, №01-08/08 від 29 серпня 2008 року, №01-07/08 від 31 липня 2008 року, №02-06/08 від 30 червня 2008 року, №01-06/08 від 27 червня 2008 року, №01-06/08 від 27 червня 2008 року, №01-05/08 від 30 травня 2008 року, №01-04/08 від 30 квітня 2008 року, №01-03/08 від 31 березня 2008 року, №01-02/08 від 29 лютого 2008 року, №01-01/08 від 31 січня 2008 року, - підписаних зі сторони підрядника ОСОБА_12 та зі сторони субпідрядника ОСОБА_2; актів приймання виконаних підрядних робіт (за формою №КБ-2в) №01-10/08 від 31 жовтня 2008 року, №02-10/08 від 31 жовтня 2008 року, №01-11/08 від 28 листопада 2008 року, - підписаних зі сторони підрядника ОСОБА_12 та зі сторони субпідрядника ОСОБА_1; довідок про вартість виконаних підрядних робіт, підписаних зі сторони підрядника ОСОБА_12 та зі сторони субпідрядників ОСОБА_2 (ТОВ "БРФ Тиса") та ОСОБА_1 (ТОВ "НВФ Техприлад"); карток субрахунків бухгалтерського обліку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за 2008-2009 роки в розрізі по контрагентах-субпідрядниках. За даними останніх на кінець 2008 року у позивача обліковувалась заборгованість перед ТОВ "БРФ Тиса" на суму 158720,40 грн., та на кінець 2009 року - заборгованість перед ТОВ "НВФ Техприлад" на суму 1621318,80 грн.; платіжних доручень ТОВ "Ампір СВ", датованих 2008 роком, щодо перерахування на користь ТОВ "БРФ Тиса" і ТОВ "НВФ Техприлад" коштів в якості оплати за виконанні роботи та попередньої оплати за будівельно-монтажні роботи на підставі інших цивільно-правових договорів, що були надані позивачем до матеріалів справи; банківських виписок по рахунку ТОВ "Ампір СВ" в Пат "Укрсоцбанк" за 2008 рік; ліцензії серії АВ №119605, виданої Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України ТОВ "БРФ Тиса" на право здійснення будівельної діяльності за певним переліком робіт; ліцензії серії АВ №357046, виданої Міністерством регіонального розвитку та будівництва України ТОВ "НВФ Техприлад" на право здійснення будівельної діяльності за певним переліком робіт; свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість ТОВ "БРФ Тиса" і ТОВ "НВФ Техприлад", свідоцтв про державну реєстрацію юридичних осіб ТОВ "БРФ Тиса" і ТОВ "НВФ Техприлад".

Дослідивши та проаналізувавши перелічені вище документи позивача суд встановив відсутність у матеріалах справи: актів приймання-передачі будівельного майданчика та контрактної документації від підрядника до субпідрядників, додатків до дворів підряду, а саме - графіку виконання робіт (додаток №1) та вартостей окремих етапів робіт (додаток №2). Письмові пояснення про причини відсутності таких документів на ТОВ "Ампір СВ" представник до суду не подав.

Також, суд встановив, що всі первинні документи по спірних господарських операціях від імені ТОВ "БРФ Тиса" і ТОВ "НВФ Техприлад" підписувалися ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як керівниками цих підприємств. Водночас, як встановив суд першої інстанції в ході попереднього розгляду даної справи, та зазначено в акті перевірки, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та поданої до контролюючих органів податкової звітності, керівниками ТОВ "НВФ Техприлад" та ТОВ "БРФ Тиса" на період виникнення спірних правовідносин були зовсім інші особи - ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Як вбачається зі змісту позову та доданих до нього матеріалів, документів підтверджуючих повноваження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підписання договорів підряду, актів та податкових накладних позивачем у ТОВ "НВФ Техприлад" та ТОВ "БРФ Тиса" витребувано не було.

За даними податкових накладних, виписаних ТОВ "БРФ Тиса" на адресу позивача на підставі спірних договорів, обсяг підрядних робіт (3859603,00 грн.) не відповідає обсягу виконаних робіт згідно актів форми №КБ-2в - 3856605,60 грн. та обсягу фактично профінансованих робіт (3697885,20 грн. за даними картки рахунку 631).

Крім того, з копій платіжних доручень, наданих позивачем, вбачається, що у деяких з них (а саме: №16 від 08 лютого 2008 року, №40 від 18 березня 2008 року, №50 від 15 квітня 2008 року, №99 від 01 вересня 2008 року, №111 від 23 вересня 2008 року, №121 від 03 жовтня 2008 року, №125 від 28 жовтня 2008 року, №137 від 13 листопада 2008 року) вказано реквізити інших договорів ніж ти на які, у якості обґрунтування своїх позовних вимог, посилається позивач. 14.04.2011 представником позивача було надано суду додаткові письмові пояснення з цього приводу, згідно яких він посилався на допущення технічних описок при заповненні платіжних доручень ТОВ "Ампір СВ".

Згідно останніх поданих представником позивача письмових пояснень до суду, ТОВ "НВФ Техприлад" та ТОВ "БРФ Тиса" були залучені ТОВ "Ампір СВ" в якості субпідрядних організацій для виконання робіт на об'єкті будівництва на з метою виконання замовлення генерального підрядника - ТОВ "Будівельна компанія "Міськжитлобуд". На підтвердження наведених обставин представник позивач подав до суду копії акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта - Житловий будинок №2 з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Голосіївській, 13 в Голосіївському районі м. Києва, затвердженого розпорядженням Голосіївської РДА 27 червня 2008 року та зареєстрованого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 27 вересня 2008 року, свідоцтв про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, виданих 23 грудня 2009 року.

Оглянувши вказані документи суд встановив відсутність в них відомостей про конкретні субпідрядні організації, що були задіяні при виконанні робіт з будівництва відповідних об'єктів.

Позивачем не надано суду жодних інших документальних доказів подальшого використання виконаних ТОВ "НВФ Техприлад" та ТОВ "БРФ Тиса" субпідрядних робіт у своїй господарській діяльності (зокрема, але не виключно: договору підряду, укладеного між ТОВ "Ампір СВ" і ТОВ "Будівельна компанія "Міськжитлобуд", первинної документації складеної на підставі цього договору, документів офіційної переписки між ТОВ "Ампір СВ" і ТОВ "Будівельна компанія "Міськжитлобуд" з питання узгодження кандидатур субпідрядників, тощо).

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, 30 вересня 2011 року Печерським районним судом міста Києва за результатами розгляду матеріалі кримінальної справи №1-738/11 за обвинуваченням ОСОБА_12 (який був призначений керівником ТОВ "Ампір СВ" з 17 травня 2007 року та на період виникнення спірних правовідносин) у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, винесено вирок відносно вказаної особи про визнання його винним у зазначених злочинах з призначенням покарання.

Зокрема, в судовому засіданні Печерським районним судом міста Києва встановлено, що в 2008 році ОСОБА_12 від імені ТОВ "Ампір СВ" уклав договір субпідряду з підрядником ТОВ БК "Міськжитлобуд", щодо здійснення комплексу будівельних робіт за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 13, і з метою виконання умов зазначеного договору субпідряду для проведення будівельних робіт на об'єктах, запросив фізичних осіб, які від імені ТОВ "Ампір СВ" здійснювали вказані роботи, без офіційного оформлення та укладання будь яких додаткових угод, а саме - бригади робітників ДП "Далмекс Дніпро".

Після виконання умов договору та підписання директором ТОВ "Ампір СВ" актів прийому-передачі робіт, ТОВ БК "Міськжитлобуд" з свого розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок ТОВ "Ампір СВ" №26000036800281 відкритий в Лаврівському відділенні Київської міської філії АКБ "УКРСОЦБАНК" (МФО 322012), перераховувало грошові кошти, в тому числі ПДВ.

Між тим, директор ТОВ "Ампір СВ" ОСОБА_12, переслідуючи мету ухилитися від сплати податку на додану вартість отримав від невстановлених органами досудового слідства осіб завідомо неправдиві документи, складені від імені директора ТОВ "БРФ Тиса" ОСОБА_4 та директора ТОВ "НВФ Техприлад" ОСОБА_3 про нібито виконання вказаними підприємствами підрядних робіт по улаштуванню стяжки зі звукоізоляцією за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська 13, буд. №2, №3 та паркінгу, в тому числі акти виконаних робіт та податкові накладні, які начебто підтверджують виконання будівельних робіт ТОВ "БРФ Тиса" та ТОВ "НВФ Техприлад", які завірив підписом та печаткою.

Так, відповідно до актів виконаних робіт №01-10/08 від 31.10.2008 року, №02-10/08 від 31.10.2008 року, №01-11/08 від 31.11.2008 року, №01/09-08 від 31.09.2008 року, №01/09-08 від 31.09.2008 року№01/08-08 від 31.08.2008 року, №б/н від 31.07.2008 року, №02-06/08 від 31.06.2008 року, №01-06/08 від 31.06.2008 року, №01-06/08 від 31.06.2008 року, №01-05/08 від 31.05.2008 року, №01-04/08 від 31.08.2008 року, №б/н від 31.03.2008 року, №б/н від 31.02.2008 року та №б/н від 31.01.2008 року, реалізуючи злочинний намір на ухилення від сплати податків, ОСОБА_12 перерахував грошові кошти з розрахункового рахунку ТОВ "Ампір СВ" (код ЄДРПОУ 35143275) №26000036800281 на рахунки ТОВ "БРФ "Тиса" №26007000482801 та ТОВ "НВФ Техприлад" №26001000519101, після чого використав первинні документи складені від імені директорів підприємств, для формування податкового кредиту з ПДВ, та складання податкової звітності.

Крім того ОСОБА_12 отримав від невстановлених органами досудового слідства осіб завідомо неправдиві податкові накладні №1028 від 31.10.2008 року, №1029 від 31.10.2008 року, №1270 від 28.11.2008 року виписані від ТОВ "НВФ Техприлад" (код ЄДРПОУ 34926604) в адресу ТОВ "Ампір СВ" на загальну суму 1621319,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 270219,80 грн., та податкові накладні №195 від 31.01.2008 року, №236 від 08.02.2008 року, №286 від 29.02.2008 року, №337 від 18.03.2008 року, №383 від 31.03.2008 року, №426 від 15.04.2008 року, №547 від 30.04.2008 року, №627 від 14.05.2008 року, №710 від 30.05.2008 року, №897 від 27.06.2008 року, №897/1 від 27.06.2008 року, №908 від 27.06.2008 року, №1140 від 31.07.2008 року, №1333 від 29.08.2008 року, №1372 від 02.09.2008 року, №1509 від 23.09.2008 року, №1518 від 30.09.2008 року, №1569 від 30.09.2008 року виписані від ТОВ "БРФ "Тиса" в адресу ТОВ "Ампір СВ" на загальну суму 3859603,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 643267,10 грн., які не відповідають дійсності, але дають право на формування податкового кредиту, і використав під час ведення бухгалтерського обліку. В послідуючому ОСОБА_12, з метою ухилення від сплати податків на додану вартість, отримані завідомо неправдиві податкові накладні ТОВ "БРФ "Тиса" і ТОВ "НВФ Техприлад" використав для формування податкової звітності та зменшення податкового кредиту з ПДВ у звітних періодах за вересень, жовтень і листопад 2008 року.

Таким чином, районний суд встановив, що директор ТОВ "Ампір СВ" ОСОБА_12, в порушення вимог пп. 7.4.1, пп.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (далі - Закон №168) отримав податкові накладні, які не відповідають дійсності, що в подальшому були використані для складання податкової звітності з ПДВ, в результаті чого до державного бюджету, в період з січня 2008 року по листопад 2008 року фактично не надійшов податок на додану вартість на загальну суму 912986,00 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах.

Підсудний ОСОБА_12 свою вину у визнав частково, підтвердив суду, що визнає фактичні обставини справи, що дійсно ним були залучені для проведення робіт працівники інших фірм, проте документи у осіб з якими підписував документи фінансово-господарської діяльності він не перевірив. Роботи виконувались лише працівниками ДП "Далмекс Дніпро" від імені ТОВ "Ампір СВ". Вважає, що він припустився недбалості в наслідок невеликого досвіду в організації діяльності підприємства. Бажав отримати прибуток для підприємства, яке очолював. Щиро розкаявся у вчиненому, свої дії оцінив негативно і просив суд не карати його суворо.

Крім того, незважаючи на повне визнання вини підсудним в інкримінованому йому злочині, Печерським районним судом мста Києва при прийнятті судового рішення від 30 вересня 2011 року були також оцінені та враховані показання свідків, матеріали документальної перевірки ТОВ "Ампір СВ" (акт від 12 липня 2010 року №477/23-10/35143275), протоколи виїмок, висновок експертизи №126 від 30 квітня 2010 року, постанови від 19 травня 2010 року та від 25 листопада 2010 року, з яких вбачається, що СВ ПМ ДПА у м. Києві порушено кримінальні справи за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "НВФ Техприлад" і ТОВ "НВФ Тиса", за ознаками злочину передбаченого ст. 205 ч.2 КК України, тобто фіктивне підприємництво.

Відомості про скасування даного вироку Печерським районним судом міста Києва від 30 вересня 2011 року у кримінальній справі №1-738/11 сторони до суду не подали.

За приписами ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (далі - Закон №334) , господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи..

Згідно зі ст.ст. 2, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №334 до валових витрат зараховуються суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності, під якою розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи вищезазначене у сукупності, зокрема, звертаючи увагу на встановлені Печерським районним судом міста Києва у ході розгляду кримінальної справи №1-738/11 факти використання ТОВ "Ампір СВ" первинних документів ТОВ "НВФ Техприлад" і ТОВ "НВФ Тиса" виключно з метою ухилення від сплати податків шляхом маскування безтоварних (нереальних) господарських операцій з названими товариствами для отримання податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ, порушення позивачем вимог складання первинної документації, відсутність належних і достовірних первинних та інших документів, що засвідчують факти вчинення спірних господарських операцій, реальний рух товарно-матеріальних цінностей, суд приходить до висновку про обґрунтованість тверджень відповідача щодо порушень позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334 та пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168, що призвело до завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників валових витрат і податкового кредиту з ПДВ за перевіряємі періоди 2008 року.

Відповідно до пп. 17.1.3 та 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

У разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, підсумовуючи усе вище викладене, суд вважає, що висновки відповідача, які містяться в акті перевірки, є правильними, отже, оскаржувані рішення є такими, що складені правомірно, а тому не підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ампір СВ" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Ампір СВ".

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин