Ухвала

від 08.12.2016 по справі 2а-2717/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2717/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

08 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Бєлова Л.В.,

за участі :

секретар с/з Кузик М.А.

пр-к апелянта ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ампір СВ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ампір СВ» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ампір СВ» звернувся в суд з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 липня 2010 року №0005652310/0, від 25 жовтня 2010 року №0005652310/1, від 28 січня 2011 року №0005652310/2, від 23 липня 2010 року №0005642310/0, від 25 жовтня 2010 року №0005642310/1, від 28 січня 2011 року №0005642310/2 та від 25 жовтня 2010 року №0008492310/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

За наслідками розгляду апеляційної скарги товариства постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року постанову суду першої інстанції від 14 квітня 2011 року скасовано та прийнято нове рішення, яким скасовані оскаржувані податкові повідомлення- рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2015 року постанову суду апеляційної інстанції від 01 грудня 2011 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 22 вересня 2015 року рішення судів усіх інстанцій скасовано, а матеріли справи направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, в зазначеній постанові Верховний Суд України аналізуючи норми п. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 7.4.12 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 1, п. 1 ст. 8, п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" дійшов висновку, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та валові витрати є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку. При цьому, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару.

При новому розгляді справи суд першої інстанції мав дослідити, які саме первинні бухгалтерські документи підтверджували здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом та чи спричинили вони реальні зміни в майновому стані ТОВ "Ампір СВ.

На підставі наданих доказів суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2016 року відмовив у їх задоволенні.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від о4 жовтня 2016 року позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в період з 05 по 12 липня 2010 року працівником ДПІ у Печерському районі проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ТОВ "Ампір СВ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю "НВФ Техприлад" (код ЄДРПОУ 34926604) і товариством з обмеженою відповідальністю "БРФ Тиса" (код ЄДРПОУ 34190832) за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої складено акт від 12 липня 2010 року №477/23-10/35143275.

Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2008 рік на загальну суму 1141234,00 грн., та вимог пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок чого занижено податок на додану вартість за звітні періоди січень-листопад 2008 року на загальну суму 912986,00 грн.

Висновок ДПІ у Печерському районі про неправомірне завищення ТОВ "Ампір СВ" показників валових витрат і податкового кредиту за перевіряємий період за наслідками господарських операцій з контрагентами-постачальниками підрядних робіт сформовані на підставі наступного: відсутність ТОВ "НВФ Техприлад" і ТОВ "БРФ Тиса" за місцезнаходженням, яке зазначене в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (акти перевірок відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню від 15.06.2010); відсутність працівників на обох підприємствах в період їх діяльності, відсутність основних засобів за даними поданої звітності з податку на прибуток підприємств; підписання договорів, актів виконаних робіт, довідок про вартість виконаних робіт, податкових накладних особами від імені ТОВ "НВФ Техприлад" і ТОВ "БРФ Тиса" на користь ТОВ "Ампір СВ" особами, які не зазначені у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців директорами (а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7.). В той же час всю податкову звітність, подану за перевіряємий період від імені ТОВ "НВФ Техприлад" і ТОВ "БРФ Тиса" в якості директорів підписували ОСОБА_8 і ОСОБА_9; надання ОСОБА_8, (директор ТОВ "НВФ Техприлад" за даними витягу з Єдиного державного реєстру) та ОСОБА_9 (директор ТОВ "БРФ Тиса" за даними витягу з Єдиного державного реєстру) показань в якості свідків працівникам податкової міліції (протоколи допитів від 22 жовтня 2009 року, 05 березня 2010 року та 23 вересня 2009 року), з яких слідує, що ці особи не мають відношення до створення та державної реєстрації ТОВ "НВФ Техприлад" і ТОВ "БРФ Тиса"; наявність висновку спеціаліста НДЕКЦ ГУ МВС України на Південно-Західній залізниці №126 від 30 квітня 2010 року про те, що від імені директора ОСОБА_8 в графі "директор ОСОБА_6.", а від імені директора ОСОБА_9, в графі "директор ОСОБА_7." стоять підписи не ОСОБА_8 та не ОСОБА_9

Виходячи з викладених обставин, податковий орган вважав, що операції по взаємовідносинах між позивачем, ТОВ "НВФ Техприлад" і ТОВ "БРФ Тиса" не мали реального характеру, договори було укладено без мети настання реальних наслідків, а відтак, вказані договори є нікчемними.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 23 липня 2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р":

- за №0005642310/0, яким позивачу визначено до сплати суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 1369479,00 грн., в тому числі за основним платежем - 912986,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 456493,00 грн.;

- за №0005652310/0, яким позивачу визначено до сплати суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 1711851,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1141234,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 570617,00 грн.

За результатами проведення процедури досудового оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення від 23 липня 2010 року були залишені без змін згідно рішень ДПІ у Печерському районі від 30 вересня 2010 року за №54737/10/25-011 про результати розгляду первинних скарг, рішень Державної податкової адміністрації у місті Києві від 06 грудня 2010 року №6860/10/25-114 та Державної податкової адміністрації України від 09 лютого 2011 року №2671/6/25-0115 про результати розгляду скарг, та одночасно позивачу збільшено на 570617,00 грн. суму штрафної санкції, визначеної у податковому повідомленні-рішенні від 23 липня 2010 року №0005652310/0.

ДПІ у Печерському районі на підставі рішень про результати розгляду скарг складені та надіслані на адресу товариства податкове повідомлення-рішення від 25 листопада 2010 року №0008492310/0 про сплату 570617,00 грн. застосованої штрафної санкції по податку на прибуток, та податкові повідомлення-рішення від 25 жовтня 2010 року №0005652310/1 і №0005642310/1, від 28 січня 2011 року №0005652310/2 і №0005642310/2.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вважав висновки податкового органу викладені в акті перевірки правильними, а оскаржувані рішення - правомірними.

Колегія суддів не може не погодитися з висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини справи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

На час виникнення спірних правовідносин спеціальним законом, яким врегульовувалися дані питання був Закон України «Про податок на додану вартість» ( далі - Закон №168) та Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» ( далі -Закон №283/97-ВР) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1. п.5.2. Закону №283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно приписів абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Разом з тим, пунктом 1.7 статті 1 Закону «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97) визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 цього Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, визначені вказаним підпунктом.

Згідно ж до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

За змістом викладених норм необхідною умовою для включення сплачених у звітному періоді сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є використання придбаних товарів (робіт, послуг) в господарській діяльності платника податку.

При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Отже, наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту, зокрема податкових накладних, виписаних платником податку, є обов'язковою, для визнання правомірності формування таких за умови, якщо відомості в таких документах відповідають дійсності, і якщо господарські операції мали реальний характер та придбані товари (роботи, послуги) використовувалися в господарській діяльності платника податку.

Відповідно, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Таким чином, для вирішення справи по суті необхідно з'ясувати чи мали господарські операції позивача з його контрагентами реальний характер.

Судом першої інстанції встановлено, що основним видом господарської діяльності ТОВ "Ампір СВ" в період, що перевірявся, була діяльність з будівництва будівель, на здійснення якої надана відповідна ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції серії АВ №356624, строком дії з 18 липня 2007 року по 18 липня 2012 року.

Між ТОВ "Ампір СВ" (в особі директора ОСОБА_3), як підрядником, та підприємствами ТОВ "БРФ Тиса" (в особі директора ОСОБА_7.) та ТОВ "НВФ Техприлад" (в особі ОСОБА_6.), як субпідрядниками, було укладено ряд однотипних за змістом письмових договорів підряду, а саме:

- договори за №0102/08від 04 січня 2008 року та за №0209/08 від 02 вересня 2008 року з ТОВ "БРФ Тиса", за умовами яких субпідрядник зобов'язується за дорученням підрядника, власними або залученими силами і засобами у відповідності до контрактної документації, діючих будівельних норм і правил, та в обумовлений договором строк виконати комплекс платних будівельних робіт на об'єктах: Житловий комплекс з об'єктами інфраструктури для обслуговування населення, по вул. Голосіївській, 13, м. Київ, будинок №2, секція №2 та Паркінг. В розумінні пп. 1.1.8 п. 1.1 ст. 1 "Визначення і терміни" даних договорів "роботи" розуміються як всі та будь-які види робіт та послуг, включаючи матеріальне забезпечення, пов'язані з будівництвом об'єкту та виконані субпідрядником відповідно до контрактної документації та державних будівельних норм і правил.

Згідно з п. 1.3 ст. 1, п. 2.1 і 2.4 ст. 2 даних договорів загальна вартість робіт по договорах визначається відповідно до графіку виконання робіт (додаток №1), складається з вартості окремих етапів робіт, які визначені у додатку №2, та підтверджується сторонами в протоколі узгодження договірної ціни - додаток №3, що є невід'ємними частинами договорів. Строки виконання робіт: з 04 вересня по 30 червня 2008 року, з 01 вересня по 30 грудня 2008 року.

Відповідно до п.п. 1.1 і 1.2 ст. 1, п.п. 3.1 і 3.3 ст. 3, цих договорів підрядник зобов'язаний надати субпідряднику будівельний майданчик та контрактну документацію, що оформляється відповідними актами приймання-передачі. Роботи виконуються субпідрядником відповідно до встановлених етапів виконання робіт згідно з календарним графіком. Замовник приймає та оплачує виконані належним чином субпідрядником роботи щомісячно, шляхом підписання та на підставі актів виконаних робіт форми №КБ-2в та довідок форми №КБ-3;

- договір №0310/08 від 02 жовтня 2008 року з ТОВ "НВФ Техприлад", за умовами якого субпідрядник зобов'язується за дорученням підрядника, власними або залученими силами і засобами у відповідності до контрактної документації, діючих будівельних норм і правил, та в обумовлений договором строк виконати комплекс платних будівельних робіт на об'єкті: Житловий комплекс з об'єктами інфраструктури для обслуговування населення, по вул. Голосіївській, 13, м. Київ, Паркінг. В розумінні пп. 1.1.8 п. 1.1 ст. 1 "Визначення і терміни" даних договорів "роботи" розуміються як всі та будь-які види робіт та послуг, включаючи матеріальне забезпечення, пов'язані з будівництвом об'єкту та виконані субпідрядником відповідно до контрактної документації та державних будівельних норм і правил.

Згідно з п. 1.3 ст. 1, п. 2.1 і 2.4 ст. 2 даного договору загальна вартість робіт по договору визначається відповідно до графіку виконання робіт (додаток №1), складається з вартості окремих етапів робіт, які визначені у додатку №, та підтверджується сторонами в протоколі узгодження договірної ціни - додаток №3, що є невід'ємною частиною договору. Строки виконання робіт: з 02 жовтня по 30 грудня 2008 року.

Відповідно до п.п. 1.1 і 1.2 ст. 1, п.п. 3.1 і 3.3 ст. 3 цього договору підрядник зобов'язаний надати субпідряднику будівельний майданчик та контрактну документацію, що оформляється відповідними актами приймання-передачі. Роботи виконуються субпідрядником відповідно до встановлених етапів виконання робіт згідно з календарним графіком. Замовник приймає та оплачує виконані належним чином субпідрядником роботи щомісячно, шляхом підписання та на підставі актів виконаних робіт форми №КБ-2в та довідок форми №КБ-3.

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх зобов'язань за спірними правочинами позивачем надано суду першої інстанції копії наступних документів: додаткової угоди від 07 травня 2008 року до договору №0102/08 від 04 січня 2008 року, договірних цін, - згідно яких предметом спірних договорів визначені: роботи з улаштування стяжки із звукоізоляцією товщиною 80 мм на 3-му будинку, що знаходиться на будівництві "Житловий комплекс з об'єктами інфраструктури для обслуговування населення "Голосієво" за адресою: вул. Голосіївська, 13 у місті Києві"; роботи з улаштування стяжки підлоги з підсиленням (розрахунок на 1 кв.м. площі) на будівництві "Житловий комплекс по вул. Голосіївська, 13 у місті Києві. Паркінг"; податкових накладних №1569 від 30 вересня 2008 року, №1518 від 30 вересня 2008 року, №1509 від 23 вересня 2008 року, №1372 від 02 вересня 2008 року, №1333 від 29 серпня 2008 року, №1140 від 31 липня 2008 року, №908 від 27 червня 2008 року, №897/1 від 27 червня 2008 року, №897 від 27 червня 2008 року, №710 від 30 травня 2008 року, №627 від 14 травня 2008 року, №547 від 30 квітня 2008 року, №426 від 15 квітня 2008 року, №383 від 31 березня 2008 року, №337 від 18 березня 2008 року, №286 від 29 лютого 2008 року, №236 від 08 лютого 2008 року, №195 від 31 січня 2008 року, виписаних ТОВ "БРФ Тиса" на користь позивача за підписом ОСОБА_7 та скріплених печаткою названого товариства; податкових накладних №1028 від 31 жовтня 2008 року, №1029 від 31 жовтня 2008 року, №1270 від 28 листопада 2008 року, виписаних ТОВ "НВФ Техприлад" на користь позивача за підписом ОСОБА_6 та скріплених печаткою названого товариства; актів приймання виконаних підрядних робіт (за формою №КБ-2в) №01/09-08 П від 30 вересня 2008 року, №01-09/08 від 30 вересня 2008 року, №01-08/08 від 29 серпня 2008 року, №01-07/08 від 31 липня 2008 року, №02-06/08 від 30 червня 2008 року, №01-06/08 від 27 червня 2008 року, №01-06/08 від 27 червня 2008 року, №01-05/08 від 30 травня 2008 року, №01-04/08 від 30 квітня 2008 року, №01-03/08 від 31 березня 2008 року, №01-02/08 від 29 лютого 2008 року, №01-01/08 від 31 січня 2008 року, - підписаних зі сторони підрядника ОСОБА_3 та зі сторони субпідрядника ОСОБА_7; актів приймання виконаних підрядних робіт (за формою №КБ-2в) №01-10/08 від 31 жовтня 2008 року, №02-10/08 від 31 жовтня 2008 року, №01-11/08 від 28 листопада 2008 року, - підписаних зі сторони підрядника ОСОБА_3 та зі сторони субпідрядника ОСОБА_6; довідок про вартість виконаних підрядних робіт, підписаних зі сторони підрядника ОСОБА_3 та зі сторони субпідрядників ОСОБА_7 (ТОВ "БРФ Тиса") та ОСОБА_6 (ТОВ "НВФ Техприлад"); карток субрахунків бухгалтерського обліку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за 2008-2009 роки в розрізі по контрагентах-субпідрядниках. За даними останніх на кінець 2008 року у позивача обліковувалась заборгованість перед ТОВ "БРФ Тиса" на суму 158720,40 грн., та на кінець 2009 року - заборгованість перед ТОВ "НВФ Техприлад" на суму 1621318,80 грн.; платіжних доручень ТОВ "Ампір СВ", датованих 2008 роком, щодо перерахування на користь ТОВ "БРФ Тиса" і ТОВ "НВФ Техприлад" коштів в якості оплати за виконанні роботи та попередньої оплати за будівельно-монтажні роботи на підставі інших цивільно-правових договорів, що були надані позивачем до матеріалів справи; банківських виписок по рахунку ТОВ "Ампір СВ" в Пат "Укрсоцбанк" за 2008 рік; ліцензії серії АВ №119605, виданої Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України ТОВ "БРФ Тиса" на право здійснення будівельної діяльності за певним переліком робіт; ліцензії серії АВ №357046, виданої Міністерством регіонального розвитку та будівництва України ТОВ "НВФ Техприлад" на право здійснення будівельної діяльності за певним переліком робіт; свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість ТОВ "БРФ Тиса" і ТОВ "НВФ Техприлад", свідоцтв про державну реєстрацію юридичних осіб ТОВ "БРФ Тиса" і ТОВ "НВФ Техприлад".

Разом з тим, всі первинні документи по спірних господарських операціях від імені ТОВ "БРФ Тиса" і ТОВ "НВФ Техприлад" підписувалися ОСОБА_7 та ОСОБА_6 як керівниками цих підприємств.

Втім, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та поданої до контролюючих органів податкової звітності, керівниками ТОВ "НВФ Техприлад" та ТОВ "БРФ Тиса" на період виникнення спірних правовідносин були інші особи - ОСОБА_9 та ОСОБА_8

Докази на підтвердження повноваження ОСОБА_7 та ОСОБА_6 щодо підписання договорів підряду, актів та податкових накладних у ТОВ "НВФ Техприлад" та ТОВ "БРФ Тиса" не надано. Не витребовувалися такі і позивачем у ТОВ "НВФ Техприлад" та ТОВ "БРФ Тиса".

Крім того, позивачем не надано ряд документів, складання яких за умовоми договору є обов'язковим: акти приймання-передачі будівельного майданчика та контрактної документації від підрядника до субпідрядників, додатків до дворів підряду, зокрема, графіку виконання робіт (додаток №1) та вартостей окремих етапів робіт (додаток №2).

Надана позивачем первинна документація містить ряд недоліків:

- відповідно до виписаних податкових накладних ТОВ "БРФ Тиса" на адресу позивача на підставі спірних договорів, обсяг підрядних робіт (3859603,00 грн.) не відповідає обсягу виконаних робіт згідно актів форми №КБ-2в - 3856605,60 грн. та обсягу фактично профінансованих робіт (3697885,20 грн. за даними картки рахунку 631);

- в платіжних дорученнях №16 від 08 лютого 2008 року, №40 від 18 березня 2008 року, №50 від 15 квітня 2008 року, №99 від 01 вересня 2008 року, №111 від 23 вересня 2008 року, №121 від 03 жовтня 2008 року, №125 від 28 жовтня 2008 року, №137 від 13 листопада 2008 року, - вказано реквізити інших договорів.

Також, позивач стверджує, що ТОВ "НВФ Техприлад" та ТОВ "БРФ Тиса" були залучені ТОВ "Ампір СВ" в якості субпідрядних організацій для виконання робіт на об'єкті будівництва з метою виконання замовлення генерального підрядника - ТОВ "Будівельна компанія "Міськжитлобуд".

Разом з тим, позивачем не надано договору підряду, укладеного між ТОВ "Ампір СВ" і ТОВ "Будівельна компанія "Міськжитлобуд", первинної документації складеної на підставі цього договору, документів офіційної переписки між ТОВ "Ампір СВ" і ТОВ "Будівельна компанія "Міськжитлобуд" з питання узгодження кандидатур субпідрядників.

Надані позивачем: акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта - Житловий будинок №2 з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Голосіївській, 13 в Голосіївському районі м. Києва, затвердженого розпорядженням Голосіївської РДА 27 червня 2008 року та зареєстрованого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 27 вересня 2008 року; свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, виданих 23 грудня 2009 року, - не містять інформації про відсутність в них відомостей про конкретні субпідрядні організації, що були задіяні при виконанні робіт з будівництва вказаних об'єктів.

Тобто, надані позивачем докази не доводять факт виконання робіт та надання послуг відповідно до вказаних договорів саме ТОВ "НВФ Техприлад" та ТОВ "БРФ Тиса".

Також, колегія суддів не може не враховувати того, що вироком Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2011 року №1-738/11 за обвинуваченням ОСОБА_3 - керівника ТОВ "Ампір СВ" з 17 травня 2007 року та на період виникнення спірних правовідносин, визнано винним у скоєнні злочину передбаченого передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, який переслідуючи мету ухилитися від сплати податку на додану вартість отримав від невстановлених органами досудового слідства осіб завідомо неправдиві документи, складені від імені директора ТОВ "БРФ Тиса" ОСОБА_9 та директора ТОВ "НВФ Техприлад" ОСОБА_8 про нібито виконання вказаними підприємствами підрядних робіт по улаштуванню стяжки зі звукоізоляцією за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська 13, буд. №2, №3 та паркінгу, в тому числі акти виконаних робіт та податкові накладні, які начебто підтверджують виконання будівельних робіт ТОВ "БРФ Тиса" та ТОВ "НВФ Техприлад", які завірив підписом та печаткою.

Вказаним вироком встановлено, що реалізуючи злочинний намір на ухилення від сплати податків, ОСОБА_3 перерахував грошові кошти з розрахункового рахунку ТОВ "Ампір СВ" (код ЄДРПОУ 35143275) №26000036800281 на рахунки ТОВ "БРФ "Тиса" №26007000482801 та ТОВ "НВФ Техприлад" №26001000519101, після чого використав первинні документи складені від імені директорів підприємств, для формування податкового кредиту з ПДВ, та складання податкової звітності.

Крім того, ОСОБА_3 отримав від невстановлених органами досудового слідства осіб завідомо неправдиві податкові накладні №1028 від 31.10.2008 року, №1029 від 31.10.2008 року, №1270 від 28.11.2008 року виписані від ТОВ "НВФ Техприлад" (код ЄДРПОУ 34926604) в адресу ТОВ "Ампір СВ" на загальну суму 1621319,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 270219,80 грн., та податкові накладні №195 від 31.01.2008 року, №236 від 08.02.2008 року, №286 від 29.02.2008 року, №337 від 18.03.2008 року, №383 від 31.03.2008 року, №426 від 15.04.2008 року, №547 від 30.04.2008 року, №627 від 14.05.2008 року, №710 від 30.05.2008 року, №897 від 27.06.2008 року, №897/1 від 27.06.2008 року, №908 від 27.06.2008 року, №1140 від 31.07.2008 року, №1333 від 29.08.2008 року, №1372 від 02.09.2008 року, №1509 від 23.09.2008 року, №1518 від 30.09.2008 року, №1569 від 30.09.2008 року виписані від ТОВ "БРФ "Тиса" в адресу ТОВ "Ампір СВ" на загальну суму 3859603,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 643267,10 грн., які не відповідають дійсності, але дають право на формування податкового кредиту, і використав під час ведення бухгалтерського обліку. В послідуючому ОСОБА_3, з метою ухилення від сплати податків на додану вартість, отримані завідомо неправдиві податкові накладні ТОВ "БРФ "Тиса" і ТОВ "НВФ Техприлад" використав для формування податкової звітності та зменшення податкового кредиту з ПДВ у звітних періодах за вересень, жовтень і листопад 2008 року.

Тобто, директор ТОВ "Ампір СВ" ОСОБА_3, в порушення вимог пп. 7.4.1, пп.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168 отримав податкові накладні, які не відповідають дійсності, що в подальшому були використані для складання податкової звітності з ПДВ, в результаті чого до державного бюджету, в період з січня 2008 року по листопад 2008 року фактично не надійшов податок на додану вартість на загальну суму 912986,00 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах.

Зазначений вирок набрав законної сили.

Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, вироком суду та матеріалами кримінальної справи підтверджується відсутність факту реального виконання зобов'язань за укладеними договорами.

Відтак, суд першої інстанції правомірно не вважав пред'явлені позивачем податковому органу податкові накладні належними первинними бухгалтерськими документами на підтвердження фактичного придбання позивачем робіт.

Таким чином, позивачем не надано суду достовірних доказів на підтвердження реальності здійснених господарських операцій між ним та зазначеними вище контрагентами.

За викладених обставинах, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що факт реальності виконання господарських зобов'язань за договорами не підтверджується об'єктивними доказами та не відслідковується за первісною бухгалтерською документацією.

За таких підстав, колегія суддів, на підставі аналізу наданих сторонами доказів, вважає за необхідне зазначити, що виявлені працівниками ДПІ порушення позивачем вимог податкового законодавства, знайшли своє підтвердження, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ампір СВ» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя Л.В.Бєлова

Повний текст виготовлено - 12.12.16.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Бєлова Л.В.