Постанова

від 17.02.2011 по справі 2а/0270/262/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 р. м. Вінниця Справа № 2а/0270/262/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича ,

при секретарі судового засідання: Оніщенко Петрі Анатолійовичу

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1

відповідача : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецьзерно"

до : Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції

про : визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю В«ТростянецьзерноВ» (далі - позивач) з позовом до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, мотивуючи його наступним.

Тростянецькою ОДПІ у Вінницькій області проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правомірності подання уточнюючого розрахунку по податку на додану вартість за серпень 2007 року, в результаті чого складено акт від 31.12.2010 р., в якому зафіксовано заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 95 031 грн., що призвело до зменшення нарахованих сум.

Прийнятим на підставі вищезазначеного акту перевірки податковим повідомленням-рішенням № 0000011600/0 від 06.01.2011 р. позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 95 031 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 23 758 грн.

З висновками, викладеними в акті перевірки, та зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач не погоджується та вважає його прийнятим з порушенням чинного законодавства.

З позовної заяви вбачається, що у вересні 2007 році на підставі податкової накладної, отриманої від ТОВ В«Лукрум-2007В» на придбання майнового комплексу на суму 570 184,95 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 95 030,83 грн., позивачем було включено до податкового кредиту в декларацію за вересень суму ПДВ 95 030,83 грн. За результатами проведеної Тростянецькою ОДПІ документальної перевірки позивача складено акт №353/23-34927974 від 05.11.2009 р. та зменшено суму задекларованого податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 95 031 грн. Згідно з вказаним актом причиною зменшення зазначеної суми податкового кредиту було включення до складу податного кредиту в вересні 2007 року податкової накладної, виписаної постачальником в серпні 2007 року.

Враховуючи, що зменшення суми задекларованого товариством податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 95 031 грн. за результатами документальної перевірки товариства не позбавляє останнього права на формування податкового кредиту, що передбачено п. 7.4 та п. 7.5 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , а тому позивачем в межах строку давності подано уточнюючий розрахунок №13654 від 19.11.2009р., яким задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 95 031 грн.

Надаючи даний уточнюючий розрахунок, на думку позивача, товариство не усувало помилку, яка призвела до викривлення показників раніше поданих декларацій, а реалізувало в межах строків давності своє право, передбачене п. 7.4 та п. 7.5 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , оскільки перевіркою було підтверджено наявність належним чином оформленої накладної за серпень 2007 року та її зв'язок з господарською діяльністю товариства.

В підтвердження власної правової позиції позивач також посилається на те, що зазначення відповідачем в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні про порушення товариством вимог п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу є неправомірним, оскільки Податковий кодекс на момент проведення перевірки ще не набрав законної сили.

Крім того, позивач зазначив, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення винесено на підставі акта перевірки, який Тростянецькою ОДПІ по відношенню до ТОВ В«ТростянецьзерноВ» не складався.

Враховуючи викладені в позовній заяві обставини, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тростянецької ОДПІ №0000011600/0 від 06.01.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на зазначені в заяві обставини, просив їх задовольнити.

Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву (а.с.28-30), відповідно до яких зазначив, що ТОВ В«ТростянецьзерноВ» в порушення порядку формування податкового кредиту з ПДВ неправомірно задекларувало до податкового кредиту в декларації з ПДВ за вересень 2007 року суму 95 031 грн., яка була сформована по податковій накладній від 23.08.2007 року.

Також, на думку відповідача, позивачем порушено вимоги п. 5.1 ст. 5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» , яким передбачено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої декларації, такий платник податків має право подати уточнюючий розрахунок. Зазначене порушення позивач допустив в результаті подання уточнюючого розрахунку №13654 від 19.11.2009 р. після отримання акту проведення виїзної документальної перевірки №353/23-34927974 від 05.11.2009 р. та відповідного податкового повідомлення-рішення про донарахування ПДВ в сумі 92 058 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях, просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ТростянецьзерноВ» здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 16.07.2007 р. (а.с.20).

Згідно з довідкою серії АБ №196537 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої управлінням статистики в Тростянецькому районі 09.08.2010 року, позивач включений до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код - 34927974, місцезнаходження: вул. Наконечного, 31, смт. Тростянець, Тростянецький район, Вінницька область, 24300 (а.с.21).

На податковому обліку позивач перебуває в Тростянецькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що посадовими особами Тростянецької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ В«ТростянецьзерноВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 16.07.2007 р. по 30.06.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 16.07.2007 р. по 30.06.2009 р., в результаті чого складено акт №353/23-34927974 від 05.11.2009 р. (а.с.43-52).

Проведеною перевіркою встановлено порушення товариством порядку формування податкового кредиту з ПДВ в частині неправомірного декларування до податкового кредиту в декларації з ПДВ за вересень 2007 року коштів в сумі 95 031 грн., яка була сформована по податковій накладній від 23.08.2007 року №2, виданій постачальником ТОВ В«Лукрум-2007В» .

На підставі вищевказаного акту перевірки Тростянецькою об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №0000812320/0 від 06.11.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 92 058 грн., у тому числі: за основним платежем 61 372 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 30 686 грн. (а.с.13).

Як вбачається з матеріалів справи, після проведеної перевірки позивачем був поданий уточнюючий розрахунок № 13654 від 19.11.2009 року за серпень 2007 року, яким задекларовано податковий кредит по ПДВ в сумі 95 031 грн. (а.с.18).

Отримавши даний уточнюючий розрахунок, Тростянецькою ОДПІ вирішено провести невиїзну документальну перевірку ТОВ В«ТростянецьзерноВ» .

Так, судом встановлено, що головним державним податковим ревізором-інспектором Тростянецької ОДПІ ОСОБА_3 проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ В«ТростянецьзерноВ» з питань правомірності подання уточнюючого розрахунку по податку на додану вартість за серпень 2007 року, в результаті чого складено акт №601/15-34927974 від 31.12.2010 р. (а.с.8-12).

Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , в результаті чого заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 95 031 грн., що призвело до зменшення нарахованих сум.

На підставі вищевказаного акту перевірки Тростянецькою об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №0000011600/0 від 06.01.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 118 789 грн., у тому числі: за основним платежем 95 031 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 23 758 грн. (а.с.13).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих сторонами доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» (чинного на момент складення акту перевірки від 05.11.2009 р.) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Разом з тим, податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця, що зазначено в пункті 7.3 статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» .

Законом не передбачена можливість для платника податків приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту, після настання дати виникнення права на податковий кредит. Якщо платник податків таким правом не скористався, за загальним правилом вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

З урахуванням вищевикладеного, податковим органом виявлено неправомірне декларування позивачем до податкового кредиту в декларації з ПДВ за вересень 2007 року суми 95 031 грн., яка була сформована по податковій накладній від 23.08.2007 року, про що складено акт №353/23-34927974 від 05.11.2009 р. та винесено податкове-повідомлення рішення №0000812320/0 від 06.11.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 92 058 грн., у тому числі: за основним платежем 61 372 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 30 686 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні з пояснень представників сторін, визначене в даному податковому-повідомленні рішенні зобов'язання по ПДВ частково погашено у визначеному порядку.

Відповідно до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до положень Наказу ДПА України від 30.09.2010 року № 756 В«Про затвердження узагальнюючого податкового роз'яснення щодо подачі уточнюючих розрахунків платниками податківВ» , платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» , із змінами, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (у тому числі уточненому розрахунку) податкове зобов'язання вважається узгодженим від дня подання такої податкової декларації.

Якщо платник податків у майбутніх податкових періодах самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник з урахуванням строків давності, що не перевищують 1095 днів після останнього дня граничного терміну подання декларації (стаття 15 цього Закону), та до початку перевірки контролюючим органом має право надати уточнюючий розрахунок або зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний період, протягом якого такі помилки були виявлені, з погашенням суми недоплати та штрафу у разі, якщо виявлена помилка призвела до заниження податкового зобов'язання.

Контролюючий орган за результатами проведення документальних перевірок зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, якщо заявлені у податкових деклараціях (уточнених розрахунках) суми податкових зобов'язань за даними документальних перевірок занижені або завищені.

Таким чином, встановлені контролюючим органом під час документальної перевірки помилки, що призвели до викривлення показників раніше поданих платником податків податкових декларацій, не є самостійно виявленими платником податків. Відповідно підстави для коригування (подання уточнюючого розрахунку) показників податкової звітності за перевірені під час документальної перевірки періоди або періоди, що перевіряються, в частині виявлених порушень, у платника відсутні.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, а також те, що позивачем подано уточнюючий розрахунок після отримання копії акту №353/23-34927974 від 05.11.2009р., суд дійшов висновку про відсутність підстав для подання такого розрахунку за перевіряємий період після проведення документальної перевірки, з огляду на те, що помилки у показниках раніше поданої податкової декларації виявлені не самостійно платником податків, а податковим органом під час проведення перевірки.

Таким чином висновок податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 95 031 грн., що призвело до зменшення нарахованих сум, який зафіксований в акті перевірки №601/15-34927974 від 31.12.2010 р., та який став підставою винесення податкового-повідомлення рішення №0000011600/0 від 06.01.2011 р., є правомірним, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасуванню не підлягає.

При винесенні рішення по справі суд не приймає до уваги доводи позивача щодо неправомірного зазначення відповідачем в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні про порушення товариством вимог п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, оскільки Податковий кодекс на момент проведення перевірки ще не набрав законної сили, та винесення даного рішення на підставі акта перевірки, який Тростянецькою ОДПІ по відношенню до ТОВ В«ТростянецьзерноВ» не складався, оскільки дані доводи спростовуються наданими у справу письмовими поясненнями відповідача (а.с.40,60)

В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вони задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Однак, оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесених відповідачем витрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для такої компенсації.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянецьзерно" до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови оформлено 23 лютого 2011 року.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович