Рішення

від 19.10.2016 по справі 304/543/16-ц

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/543/16-ц

Провадження № 2/304/235/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2016 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Амаровича В. П.,

при секретарі - Ковач М.Ф.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника ОСОБА_2 міської ради - ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 міської ради та ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив КРОК», ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_4, та скасування його державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_6 звернулася до суду з вищевказаним позовом, у якому просить визнати недійсними державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №465862 від 15 січня 2009 року, кадастровий номер 2123255100:01:002:0044, виданий ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0548 га за адресою: м. Перечни, вул. Ломоносова, б/н Закарпатської області та скасувати його державну реєстрацію. Свої позовні вимоги мотивує тим, що їй в лютому 2014 року стало відомо про те, що ОСОБА_2 міська рада своїм рішенням XXX сесії IV скликання від 19 січня 2006 року одному із співвласників загальної земельної ділянки, а саме ОСОБА_4 із земельної ділянки, яка належала їм на праві спільної сумісної власності (загальною площею 0,24 га), було виділено частину земельної ділянки площею 0,0548 га в м. Перечни по вул. Ломоносова та на підставі вказаного рішення видано Державний акт на право власності на землю серія ЯЕ №465862 від 15 січня 2009 року. Надання вказаної земельної ділянки площею 0,0548 га по вул. Ломоносова у м. Перечин ОСОБА_4 здійснювалось без будь-якого погодження із ОСОБА_6 чи то іншими співвласниками. Даним рішенням порушено її права на спільне користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою. ОСОБА_6 жодним чином не виявляла своєї волі щодо припинення права спільної сумісної власності даною земельною ділянкою. Отже, рішення ОСОБА_2 міської ради прийняте з грубим порушенням норм Земельного Кодексу. Наслідком допущених порушень стало безпідставне та незаконне припинення її прав на користування земельною ділянкою, площею 0,0548 га.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_6 - ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, при цьому посилаючись на позовну заяву та надані в ході судового розгляду пояснення.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 проти задоволення позовних вимог заперечив з тих підстав, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) землевпорядними організаціями не було здійснено і громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13П не одержали документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку по вул. Ломоносова у м. Перечни загальною площею 0,24 га, то право власності на дану земельну ділянку у вищезазначених громадян не виникло. За наведених обставин твердження ОСОБА_6 про набуття нею права власності на вказану земельну ділянку як таку, що перебувала в шлюбі з ОСОБА_10, на час прийняття рішення виконкомом ОСОБА_2 селищної ради народних депутатів № 18 від 23 квітня 1991 року «Про внесення змін в рішення №96 від 10 серпня 1988 року» - є безпідставним та таким, що суперечить діючим нормам права. Крім цього, в ході судового розгляду ОСОБА_5 заявлено заяву про застосування строків позовної давності та застосування наслідків її спливу в порядку ст. 257 ЦК України.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_3 проти позовних вимог заперечив з підстав, наведених в запереченні проти позову.

Під час судового розгляду до участі в розгляді справи за клопотаннями сторін залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, а саме на стороні позивача -обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив КРОК» та на стороні відповідачів - ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив КРОК» явку свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, письмових пояснень по суті зв'ялених позовних вимог суду не надав.

У судове засідання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не з'явилися, однак їх представник - ОСОБА_5 у судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки такі є необґрунтованими та бездоказовими.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 10 серпня 1988 року виконавчим комітетом ОСОБА_2 районної ради народних депутатів прийнято рішення №96 «Про окремі питання державного та індивідуального будівництва», яким надано дозвіл заводу «Стеатит» на будівництво 4-ох квартирних житлових будинків по вул. Ломоносова в смт. Перечин Закарпатської області.

На підставі наказу директора заводу «Стеатит» від 26 липня 1990 року за №10 та зареєстрованого рішення виконкому ОСОБА_2 районної ради народних депутатів від 29 січня 1992 року за №21 було створено житлово-будівельний кооператив при заводі «Стеатит». В подальшому за кошти членів сімей даного кооперативу розпочато будівництво багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці наданій заводу.

В зв'язку з наведеним, на підставі листа директора заводу «Стеатит» від 29 листопада 1990 року №13/1251 та у зв'язку з рішенням трудового колективу про будівництво житлових будинків кооперативним методом, рішенням виконкому ОСОБА_2 селищної ради народних депутатів від 23 квітня 1991 року №18 «Про внесення змін в рішення №96 від 10 серпня 1988 року», було виділено земельну ділянку раніше виділену заводу «Стеатит» для ведення будівництва житлових будинків кооперативним методом наступним громадянам: ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13

Межі ділянки під будівництво багатоквартирного житлового будинку в кварталі житлової забудови по вул. Ломоносова загальною площею 0,24 га визначено згідно акту вибору земельної ділянки під будівництво багатоквартирного житлового будинку комісією, яку створено розпорядженням голови виконкому районної ради від 29 березня 1983 року. Згідно висновку про виділ земельної ділянки під будівництво від 02 жовтня 1988 року комісією вказану земельну ділянку площею 0,24 га виділено в натурі.

Таким чином, на підставі статей 20-23 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення прав), громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 набули право користування на земельну ділянку по вул. Ломоносова у м. Перечин Закарпатської області, загальною площею 0,24 га.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно пункту 5 Постанови Верховної ОСОБА_13 Української PCP від 18 грудня 1990 року №562-ХІІ «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української PCP» (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 05 травня 1993 року N 3180-ХІІ) громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування. Аналогічне положення міститься у пунктах першому та сьомому розділу X «Перехідні положення» ЗК України.

ОСОБА_6 в лютому 2014 року стало відомо про те, що ОСОБА_2 міська рада своїм рішенням XXX сесії IV скликання від 19 січня 2006 року одному із співкористувачів загальною земельною ділянкою, а саме відповідачу ОСОБА_4 із земельної ділянки, яка належала їм на праві спільного користування, було виділено частину земельної ділянки площею 0,0548 га по вул. Ломоносова у м. Перечин та на підставі вказаного рішення такому видано Державний акт на право власності на землю серія ЯЕ №465862 від 15 січня 2009 року.

Згідно ч. 6 ст. 118 ЗК України (в редакції, чинній станом на момент видачі оскаржуваного Державного акту) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частина 5 ст. 151 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачала необхідність подання разом із заявою нотаріально засвідченої письмової згоди землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу).

Як вбачається з технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Перечин, вул. Ломоносова, б/н Закарпатської області ОСОБА_4, акт встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки від 19 листопада 2008 року складений у простій письмовій формі та лише зі згоди землекористувачів ОСОБА_9 та ОСОБА_15

Таким чином, суд констатує, що видача оскаржуваного державного акту ОСОБА_4 площею 0,0548 га по вул. Ломоносова у м. Перечин здійснювалась без погодження зі всіма іншими суміжними землекористувачами. Таким чином порушено право на спільне користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою інших землекористувачів, в тому числі і позивачки ОСОБА_6 Зокрема, як встановлено у судовому засіданні, позивачка не в змозі користуватися своїм гаражем, оскільки межі земельної ділянки, яка є у власності ОСОБА_4, розміщені впритул до вхідних дверей цієї будівлі.

Що стосується тверджень представника ОСОБА_5 про те, що позивачка ОСОБА_6 погоджувала межі земельної ділянки, яка передавалася у власність ОСОБА_4, про що свідчить акт встановлення та погодження меж земельної ділянки від 29 червня 2007 року (а. с. 165), то суд такі до уваги не приймає, оскільки з вищезазначеної технічної документації із землеустрою вбачається, що відповідальною за виготовлення цієї документації особою враховувався акт встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки від 19 листопада 2008 року, в якому суміжними землекористувачами значаться виключно ОСОБА_16 та ОСОБА_9 (а. с. 141).

Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 116 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно ст. 126 ЗК України (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Відповідно до ст. 198 ЗК України кадастрова зйомка - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає в себе, зокрема, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено право власника земельної ділянки або землекористувача вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Порушення земельного законодавства при наданні земельної ділянки відповідачу ОСОБА_4 випливає також із положень абзацу 3 п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16 квітня 2004 року (далі - Постанова Пленуму ВСУ №7 від 16 квітня 2004 року), згідно якого «Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування перерозподілити землю інакше після встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), одержання власником або землекористувачем документів, що посвідчують право на них, та державної реєстрації, не може бути підставою для припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою як повністю, так і частково, оскільки визначений статтями 140, 141 ЗК перелік підстав для цього є вичерпним».

Згідно ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Виданням оспорюваного державного акту на право власності на земельну ділянку порушено права та інтереси землекористувачів в тому числі ОСОБА_6, оспорюваним державним актом позбавлено права користування позивача частиною земельної ділянки, яка не могла бути передана у власність без погодження меж із останньою, що суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України.

Що стосується заявленого ОСОБА_5 в ході судового розгляд клопотання про застосування строків позовної давності та застосування наслідків її спливу в порядку ст. 257 ЦК України, то представником позивачки ОСОБА_6 заперечено проти відповідної заяви з підстав, викладених в письмових запереченнях. З метою обґрунтування заяви про застосування строків позовної давності судом задоволено клопотання сторони відповідача про забезпечення доказів та витребувано з відділу Держгеокадастру в ОСОБА_2 районі Закарпатської області всю документацію із землеустрою земельної ділянки за адресою: м. Перечин, вул. Ломоносова, б/н, яка була подана відділу земельних ресурсів в ОСОБА_2 районі Закарпатської області замовниками ОСОБА_6 та/або іншими особами, зазначеними в Довідці від 23 січня 2008 року про присвоєння вказаній ділянці кадастрового номера 2123255100:001:002:0097, а також журнал (книгу обліку) вихідної документації, в якому зафіксована видача 23 січня 2008 року Довідки під №118 громадян ОСОБА_6, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про присвоєння земельній ділянці, розташованій в межах населеного пункту міста Перечин, вул. Ломоносова без номера, кадастрового номера 2123255100:001:002:0097.

З отриманої судом відповіді з відділу Держгеокадастру в ОСОБА_2 районі Закарпатської області вбачається, що відсутні будь-які матеріали по земельній ділянці з кадастровим номером 2123255100:001:002:0097, а відповідно і відсутні підстави для задоволення заяви про застосування строків позовної давності з підстав необгрунтованості та недоведеності обставин, на які посилається представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 14 Конституції України, ст. ст. 328, 355, 358, 377 ЦК України ст. ст. 116, 118, 126, 151, 152, 155, 198 ЗК України, ст. ст. 10, 15,58-61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, с у д, -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити повністю.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №465862 від 15 січня 2009 року, кадастровий номер 2123255100:01:002:0044, виданий ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0548 га за адресою: м. Перечин, вул. Ломоносова, б/н Закарпатської області та скасувати його державну реєстрацію.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: ОСОБА_18