Постанова

від 12.10.2016 по справі 909/935/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2016 р. Справа № 909/935/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Матущака О.І.

Скрипчук О.С.

при секретарі Олійник Н.Б.

розглянув апеляційну скаргу Підприємства споживчої кооперації (далі - ПСК) "САМ" б/н від 10.06.2016 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2015 року

у справі № 909/935/15

за позовом: Богородчанського районного споживчого товариства (далі - Богородчанське РСТ), смт. Богородчани Івано-Франківської області

до відповідача: Старунської сільської ради, с. Старуня Івано-Франківської області

про визнання права власності на торговий комплекс в АДРЕСА_1 загальною площею 1297,6 кв. м. вартістю 255 720 грн.,

за участю представників сторін:

від скаржника: Косар М.С. - представник (довіреність в матеріалах справи);

від позивача: Грица Ю.Ю. - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача : не з'явився (належно повідомлений).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходило, у зв'язку з чим хід судового засідання фіксується у протоколі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2016р. поновлено строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2016р. (головуючий суддя Дубник О.П., судді: Кордюк Г.Т., Матущак О.І.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 31.08.2016 р.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Кордюк Г.Т. розпорядженням керівника апарату суду №553 від 30.08.2016р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у даній справі.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 30.08.2016р. до складу колегії входять: головуючий суддя Дубник О.П., судді: Матущак О.І., Скрипчук О.С.

В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2016р. N 2453-VI принцип незмінності судді, слід починати з початку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 р. відкладено розгляд апеляційної скарги на 20.09.2016р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2016р. відкладено розгляд апеляційної скарги на 12.10.2016р.

Відповідач у судове засідання участь уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним у матеріалах справи списком згрупованих рекомендованих відправлень від 23.09.2016 р.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2015 року (з урахуванням виправленої описки згідно ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2015 року) у справі №909/935/15 (суддя Неверовська Л.М.) позов Богородчанського РСТ задоволено. Визнано за Богородчанським РСТ право власності на торговий комплекс загальною площею 1297,6 кв.м, розташований за адресою: Івано-Франківська область, Богородчанський район, с. Старуня, вул. Лукача, 1 Б.

Судове рішення мотивоване ст. 15, 16, 316, 392 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), і зроблено висновок, що будівництво торгового центру в с. Старуня здійснювалось Богородчанським РСТ та було завершене в 1985 р., надалі частину зданого в експлуатацію приміщення торгового комплексу в с.Старуня по вул.Лукача, 1 загальною площею 182,2 кв.м. позивачем передано безоплатно Богородчанській центральній районній лікарні під сільську лікарську амбулаторію, а тому вказані обставини свідчать про фінансування спірного майна за рахунок позивача.

ПСК "САМ", яке не є учасником процесу, не погоджується з ухваленим рішенням суду і вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, та на підставі неповністю досліджених доказів. Зазначає, що не було стороною у даній справі, однак суд першої інстанції вирішив питання про його права та обов'язки визнавши за Богородчанським РСТ право власності на майно, яке належить скаржнику. Обгрунтовує свою апеляційну скаргу тим, що 11.04.2006р. правлінням Богородчанського РСТ прийнято постанову №18 "Про створення підприємства споживчої кооперації на базі незавершеного будівництва торгового комплексу в с.Старуня". Загальними зборами засновників ПСК "САМ" прийнято рішення, оформлене протоколом №1 від 17.08.2006 року, про: створення ПСК "САМ"; затвердження проекту статуту ПСК "САМ"; затвердження розміру статутного капіталу ПСК "САМ" у розмірі 890 065,00 грн., з розподілом часток між Богородчанським РСТ - 178 013,00 грн. (20% статутного капіталу) та СТ "Вулкан"- 712 052,00 грн. (80% статутного капіталу); призначення на посаду директора ПСК "ОСОБА_4 На підставі вищевказаного рішення державним реєстратором Богородчанської РДА 05.10.2006 року проведено державну реєстрацію статуту юридичної особи - ПСК "САМ" за реєстраційним номером 11041020000000332. Актом приймання-передачі незавершеного будівництва торгового комплексу в с.Старуня від 26.10.2006 року здійснено передачу незавершеного будівництва частини торгового комплексу в АДРЕСА_1, загальною площею 1461 кв.м., в тому числі підвальні приміщення - 521 кв.м., інші надземні приміщення - 939 кв.м. на I та II поверхах. Стверджує, що факт передачі спірного приміщення ПСК "САМ" встановлено рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2012р. у справі №5010/93/2012-26/4 і згідно ст. 35 ГПК України не потребує доказування. Просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2015 року у справі №909/935/15, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Сторони не надали суду відзивів на апеляційну скаргу.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, заслухавши в судовому засіданні думку присутніх представників скаржника та позивача, оцінивши зібрані докази по справі, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення. При цьому апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Рішенням виконавчого комітету Богородчанської районної ради народних депутатів Івано-Франківської області № 64 від 14.03.1985 року "Про дозвіл на будівництво об'єктів соціально-культурного та виробничого призначення в населених пунктах району" дозволено Богородчанському РСТ будівництво торгового центру в с.Старуня (а.с.33).

14.08.1985 р. виконавчим комітетом Івано-Франківської обласної ради народних депутатів надано дозвіл Богородчанському РСТ на створення комісії по вибору земельної ділянки під будівництво торгового центру пл.0,12 га в с.Старуня і універсального приймально-заготівельного пункту площею 0.05 га в с. Раковець за рахунок присадибних земель колгоспу ім.Руднева і колгоспу «Верховина» Богородчанського району (а.с. 35).

Згідно постанови правління Богородчанського РСТ №37 від 05.09.2006 р. «Про передачу частини приміщення торгового комплексу в с. Старуня» частину приміщення торгового комплексу в с.Старуня по вул.Лукача, 1 загальною площею 182,2 кв.м. передано безоплатно Богородчанській центральній районній лікарні під сільську лікарську амбулаторію (а.с. 54).

Постановою правління Івано-Франківської обласної спілки споживчих товариств №110 від 28.11.20006р. «Про безоплатну передачу основних засобів» дано попередню згоду правлінню Богородчанського РСТ на безоплатну передачу частини недобудованого приміщення торгового комплексу в с.Старуня на баланс Богородчанської центральної районної лікарні площею 182,2 кв.м. (а.с. 55).

26.12.2006 р. згідно акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт, а саме реконструкція частини торгового центру під лікарську амбулаторію в с. Старуня (а.с. 57-60). Даний акт затверджено розпорядженням голови Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області за №144 від 16.05.2007р. (а.с. 56).

Рішенням Старунської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області від 27.11.2014 р. затверджено проект землеустрою та надано Богородчанському районному споживчому товариству та Богородчанській центральній районній лікарні земельну ділянку площею 1842 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_1 в оренду терміном на десять років за рахунок земель Старунської сільської ради для обслуговування торгового комплексу та лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини в с.Старуня по вул. Лукача Богородчанського району Івано-Франківської області (а.с. 36).

27.11.2014р. між Старунською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області (орендодавець), Богородчанським РСТ, та Богородчанською центральною районною лікарнею (орендарі) укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1842 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_1 в с.Старуня по вул. Лукача Богородчанського району Івано-Франківської області (а.с. 37-41). Докази реєстрації договору в справі відсутні, натомість є докази реєстрації речового права власності відповідача на цю земельну ділянку (а.с.44).

Рішенням Старунської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області №6 від 10.02.2015р. торговому комплексу присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Позивач звернувся до суду з позовною заявою б/н і дати (вх.№8982/15 від 21.08.2015р.) до Старунської сільської ради, у якій просив визнати право власності на торговий комплекс в АДРЕСА_1 загальною площею 1297,6 кв.м. вартістю 255720,00 грн. У позовній заяві зазначає, що в березні 2015 р. позивач звернувся із заявою в реєстраційну службу Богородчанського РУЮ щодо реєстрації права власності на торговий комплекс по АДРЕСА_1, а згідно відповіді №02.1-07/67 від 19.03.2015 р. заява про проведення реєстрації права власності на даний об'єкт відхилена в зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав. Відповідач під час розгляду справи місцевим господарським судом позов визнав.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цих прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), підприємства та організації мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності полягає у праві власника володіти, користуватись та розпоряджатись майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідачем у позові про визнання права власності є особа, яка оспорює право власності на майно, або особа, яка хоч і не оспорює права власності на майно, але й не визнає його.

Передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Застосування позову про визнання права власності можливе лише за умови, що особи, які не визнають, заперечують та/або оспорюють право власності, не перебувають із власником у зобов'язальних відносинах.

Аналогічну правову позицію дає Верховний Суд України у постановах №3-191г14 від 23 грудня 2014 року та №3-1135гс15 від 23.12.15р.

Згідно абз. 4 п. 112 Висновків Верховного Суду України викладених в постановах, прийнятих за результатами розгляду справ із підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за I півріччя 2016 р. від 01.08.2016р. оскільки відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст. 392 цього Кодексу (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10 лютого 2016 р. у справі N 6-2124цс15).

Судом першої інстанції встановлено, що будівництво торгового центру було закінчено в 1985 році, однак частина об'єкту не здана в експлуатацію та на даний час відсутні правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності споживчого товариства на даний об'єкт нерухомості. Рішення у даній справі жодним чином не впливає на права та обов'язки третіх осіб, оскільки спірне майно будь-яким особам на праві власності не належить, на балансі не перебуває. Правомірність перебування у позивача торгового центру підтверджується також Старунською сільською радою.

Однак, колегія суддів вважає, що з такими висновками суду першої інстанції неможна погодитись, враховуючи наступне.

Згідно ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що ПСК "САМ" утворено Богородчанським РСТ та споживчим товариством "Вулкан".

Скаржником долучено до матеріалів справи постанову правління Богородчанського РСТ №18 "Про створення підприємства споживчої кооперації на базі незавершеного будівництва торгового комплексу в с. Старуня" від 11.04.2006р., згідно якої виділено підприємству частину торгового комплексу 1-го та 2-го поверхів та підвальні приміщення(а.с. 135).

Загальними зборами засновників ПСК "САМ" прийнято рішення, оформлене протоколом №1 від 17.08.2006 року, про: створення ПСК "САМ"; затвердження проекту статуту ПСК "САМ"; затвердження розміру статутного капіталу ПСК "САМ" у розмірі 890 065,00 грн., з розподілом часток між Богородчанським РСТ - 178 013,00 грн. (20% статутного капіталу) та СТ "Вулкан"- 712 052,00 грн. (80% статутного капіталу); призначення на посаду директора ПСК "САМ" ОСОБА_4 (а.с. 106).

На підставі вищевказаного рішення державним реєстратором Богородчанської РДА 05.10.2006 року проведено державну реєстрацію статуту юридичної особи - ПСК "САМ" за реєстраційним номером 11041020000000332 (а.с. 112).

Згідно Акту приймання-передачі незавершеного будівництва торгового комплексу в с.Старуня від 26.10.2006 року здійснено передачу незавершеного будівництва частини торгового комплексу в АДРЕСА_1, загальною площею 1461 кв.м., в тому числі підвальні приміщення - 521 кв.м., інші надземні приміщення - 939 кв.м. на I та II поверхах від Богородчанського РСТ до ПСК "САМ" (а.с. 120).

Дані обставини також встановлені у справі Господарського суду Івано-Франківської області № 5010/93/2012-26/4 за позовом Івано-Франківської обласної спілки споживчих товариств до відповідача-1 Богородчанського районного споживчого товариства до відповідача-2 Підприємства споживчої кооперації "САМ" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Споживче товариство "Вулкан" про визнання недійсною постанови Богородчанського районного споживчого товариства №18 від 11.04.2006 року, рішення зборів засновників від 17.08.2006 року та статуту Підприємства споживчої кооперації "САМ". Так рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2012 року у позові Івано-Франківської обласної спілки споживчих товариств до Богородчанського районного споживчого товариства, Підприємства споживчої кооперації "САМ" про визнання недійсною постанови Богородчанського РСТ від 11.04.2006 №18, рішення зборів засновників від 17.08.2006 та статуту ПСК "САМ"- відмовлено (а.с. 143-147).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2012 року у справі №5010/93/2012-26/4 залишено без змін (а.с. 140-142).

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, незавершене будівництво частини торгового комплексу в АДРЕСА_1, загальною площею 1461 кв.м., в тому числі підвальні приміщення - 521 кв.м., інші надземні приміщення - 939 кв.м. на I та II поверхах 26.10.2006 року було передано ПСК "САМ".

В підпункті 2.6 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами і доповненнями) роз'яснено, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Ухвалою Господарського суд Івано-Франківської області від 06.10.15 у даній справі призначено будівельно-технічну експертизу. Згідно висновку №12/10-15 судової інженерно-технічної експертизи від 16.11.2015р., проведене будівництво громадського будинку (торговий центр) по АДРЕСА_1 в основному відповідає вимогам Державних будівельних, архітектурних, санітарних, пожежних та екологічних норм і правил. Дана будівля, а саме торговий центр (АДРЕСА_1) може використовуватися за своїм функціональним призначенням після проведення ремонтно-будівельних робіт, відновлення системи опалення за внутрішніх санітарно-технічних та електричних мереж, встановлення санітарно-технічного та електричного обладнання і проведення упорядкування та благоустрою прибудинкової території згідно з вимогами Державних будівельних норм. Ступінь готовності об'єкта нерухомості, а саме торгового центру (АДРЕСА_1) становить 93 % (а.с. 76-79).

Отже, будівельно-технічною експертизою встановлено, що фактично торговий центр є об'єктом завершеного будівництва та відповідає вимогам Державних будівельних, архітектурних, санітарних, пожежних та екологічних норм і правил.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч.1 ст.104 ГПК України).

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

На підставі встановлених обставин справи, з врахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу, оскаржуване рішення скасовує і приймає нове рішення, про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2015 року у цій справі скасувати і прийняти нове рішення В позові Богородчанського районного споживчого товариства до Старунської сільської ради про визнання права власності на торговий комплекс в АДРЕСА_1 загальною площею 1297,6 кв. м. вартістю 255 720 грн. відмовити.

2. Стягнути з Богородчанського районного споживчого товариства (77701, Івано-Франківська область, Богородчанський район, смт. Богородчани, вул. Л. Українки, 6 код ЄДРПОУ 01753167) на користь Підприємства споживчої кооперації "САМ" (77763, Івано-Франківська область, Богородчанський район, с. Старуня, вул. Черемшини, 35, код ЄДРПОУ 34572936) 5625,84 грн. за розгляд справи в апеляційному порядку.

3. Місцевому господарському суду видати наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови підписано 17.10.2016р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддя Матущак О.І.

Суддя Скрипчук О.С.