Рішення

від 17.10.2016 по справі 308/14100/15-ц

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/14100/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.10.2016 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Дергачової Н.В., при секретарі судового засідання Меркуловій Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача - Малого приватного підприємства «Рута» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого майна за рахунок відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача - Малого приватного підприємства «Рута» за якою просить суд: усунути перешкоди у користуванні позивачем - ОСОБА_1 (проживає: 88000, м. Ужгород, вул. Грушевського, 6. 57, кв. 19, РНОКПП НОМЕР_1) частиною власної земельної ділянки кадастровий № 2110100000:15:001:0175 шляхом знесення приміщення торгового павільйону (кафе), що розташоване за адресою : м. Ужгород, пр. Свободи, б. 58 (фактичне місцезнаходження на земельній ділянці за адресою : м. Ужгород, вул. Станційна, 2) за рахунок відповідача - Малого приватного підприємства «Рута» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пр. Свободи, 6.58, ЄДРПОУ 20431222).

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив наступне.

Позивачу на праві приватної власності належить нерухоме майно - земельна ділянка площею 0,0792 га, кадастровий №2110100000:15:001:0175, що розташована у м. Ужгороді (у правовстановлюючих документах вказана адреса - вул. Станційна, Зазначена земельна ділянка була сформована внаслідок поділу земельної ділянки площею 0,9211 га, кадастровий №2110100000:15:001:0122, що розташована у м. Ужгороді (вул. Станційна, 2), і належить позивачу на праві приватної власності згідно з договором купівлі-продажу від 05.11.15 р. з ВАТ «Закарпатавтотранс», посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстр. №2094. Цільове призначення земельної ділянки для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (код 12.04 згідно КВЦПЗ).

На вказаній земельній ділянці знаходиться самочинно збудоване майно - приміщення торгового павільйону (кафе) відповідача (у технічних документах відповідача щодо зазначеного майна всюди вказана юридична адреса відповідача - пр. Свободи, 58. Оскільки нерухоме майно не здано в експлуатацію і не зареєстровано, тобто належним чином адреса об'єкту не присвоювалася, однак насправді фізично об'єкт знаходиться на земельній ділянці позивача, яка має адресу - вул. Станційна, 2 у м. Ужгороді).

Самочинність будівництва випливає з наявності наступних ознак, передбачених у ст. 376 ЦК України: по-перше, зазначена будівля була збудована орієнтовно у 1994-1995 роках на земельній ділянці, що не надавалася відповідачу у встановленому порядку для цієї мети; по-друге, будівництво проводилося без отримання дозволу виконавчого комітету ОСОБА_2 міської Ради на будівництво (проектування об'єкту), дозволу інспекції архітектурно-будівельного контролю на початок будівельних робіт, а також без затвердження у встановленому порядку проектної документації.

Враховуючи вищенаведене та на у відповідності до ст. 376, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 20-22 Закону України «Про основи містобудування», позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

В судове засідання позивач не прибув, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи був судом повідомлений належним чином, проте подав до суду заяву за якою позов підтримав та просив суд його задовольнити, позов розглянути за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не прибув незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи був судом повідомлений належним чином, будь - які заяви від нього до суду не надходили.

Оскільки сторони та їх представники не прибули у судове засідання, судом у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.11.2015 року № 47059431 позивачу - ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий номер № 2110100000:15:001:0175, розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Станційна, земельна ділянка 2 із цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, площею 0,0792 га.

Зазначена земельна ділянка була придбана позивачем за договором від 05.11.2015 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Закарпатавтотранс», посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстр. № 2094.

З наданого суду рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.12.2015 року у справі № 907/1145/15 вбачається, що судом під час розгляду позовної заяви Малого приватного підприємства „РутаВ» до відповідача ОСОБА_2 міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Закарпатавтотранс» та громадянин ОСОБА_1 про визнання права власності було встановлено наступне.

ОСОБА_4 рішення ОСОБА_2 міської ради від 24.09.1999 року ВАТ «Закарпатавтотранс» надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,92 га під автовокзал №1 по вул. Станційній в м. Ужгороді.

ОСОБА_4 рішення господарського суду Закарпатської області від 30.10.2003 року в справі №1/47 визнано недійсним абз.2 пункту 9.7 Рішення ОСОБА_2 міської ради від 24.09.1999 року в частині надання ВАТ «Закарпатавтотранс» земельної ділянки на якій розташована будівля позивача, за адресою вул. Станційна, 2, м. Ужгород (площею 156 кв. м.) та відповідно в тій же частині Державний акт на право постійного користування землею Серія І-ЗК № 001642 від 05.11.2001 року виданого ВАТ «Закарпатавтотранс» виданого у відповідності з цим рішенням.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 30.10.2003 року в справі №1/47 залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2004 року та постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2004 року.

Рішенням XL сесії IV скликання ОСОБА_2 міської ради «Про впорядкування адрес та розмежування земельних ділянок» від 05.04.2005 №568 позивачу надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження та виготовлення проекту відведення за адресою проспект Свободи, 58 під будівлю і кафе. У подальшому відбулась зміна адреси підприємства без зміни розташування, внаслідок чого адресу замінено з вул. Станційної, 2 на пр.-т. Свободи,58.

В ході розгляду справи №4/81 за позовом ВАТ «Закарпатавтотранс» до МПП «Рута» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою встановлено наступне: на підставі договору від 28.10.2008 року №642 проект землеустрою, щодо відведення позивачу земельної ділянки площею 0,9211 га по проспекту Свободи,58 в м. Ужгороді оренду під кафе-баром та для його обслуговування розроблено ТОВ «Терра-капітал»; на підставі рішення XL сесії IV скликання ОСОБА_2 міської ради «Про впорядкування адрес та розмежування земельних ділянок» від 05.04.2005 №568 14.10.10 між Департаментом міського господарства ОСОБА_2 міської ради і позивачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 323 кв.м. в м. Ужгороді, пр-т. Свободи, 58 під кафе-баром для його обслуговування. На час прийняття рішення по справі №4/81 від 21.01.11 вказаний договір не пройшов відповідну державну реєстрацію, з якою пов'язується момент набуття ним чинності відповідно до ст. 18 Закону України „Про оренду земліВ» , ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України. В даному випадку проект землеустрою щодо надання відповідачу в оренду земельної ділянки площею 323кв.м розроблено відповідно до рішення ОСОБА_2 міської ради від 05.04.2005р., прийнятого на підставі судового рішення у справі №1/47, сам проект землеустрою затверджено рішенням цієї ж ради від 25.12.2009р. №1344; крім того, в завершальній стадії знаходиться і оформлення договору оренди землі - документу, що посвідчує право користування землею відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України. ОСОБА_4 з проектом землеустрою відповідачу відведена земельна ділянка площею 323 кв.м. за рахунок земель міста, які не надані у власність та користування.

Рішенням V сесії V скликання ОСОБА_2 міської ради від 25.12.2009 року №1344 «Про регулювання земельних відносин» малому приватному підприємству «Рута» (позивачу) затверджено проект відведення та надання в оренду строком на два роки з наступним викупом земельну ділянку площею 0,323 га під кафе баром та для його обслуговування по проспекту Свободи, 58.

Вказаним рішенням визначено, що до використання земельних ділянок в т.ч. на умовах оренди приступати після одержання документів, що посвідчують право власності або право користування землею (ст. 122-125 Земельного кодексу України).

Рішенням державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства в ОСОБА_2 районі №РВ-2100054932015 від 17.09.15 за результатами розгляду заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 17.09.15 (реєстраційний №ЗВ-2101133492015) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення державного земельного кадастру відмовлено у внесенні вказаних відомостей (змін) з підстав невідповідності поданих документів вимогам Закону України «Про Державний земельний кадастр» і Порядку ведення державного земельного кадастру та знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, зокрема реєстратором встановлено, що земельна ділянка, яку належить зареєструвати перетинається з двома іншими ділянками (перетин з земельною ділянкою за кадастровим номером 2110100000:15:001:0122; Площа співпадає на 97,5643% та з земельною ділянкою за кадастровим номером 2110100000:15:001:0005; Площа співпадає на 2,0298%). Рекомендовано звернутись до розробника документації.

Рішенням ХХVІІ сесії VІ скликання ОСОБА_2 міської ради від 29 жовтня 2015 року №1873 продано ВАТ «Закарпатавтотранс» земельну ділянку площею 0,9211 га для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства по вул. Станційній,2 в м. Ужгород.

ОСОБА_4 договору від 05.11.15 №2094 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ВАТ «Закарпатавтотранс», м. Ужгород (продавець за договором) продав (передав у власність) третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - громадянину ОСОБА_1, м. Ужгород (покупець за договором) земельну ділянку, яка знаходиться в м. Ужгороді Закарпатській області, по вулиці Станційній, за номером 2 (два), площею 0,0792 га, а покупець купив (прийняв у власність) вказане майно.

Відчужувана земельна ділянка належить ВАТ «Закарпатавтотранс» на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого реєстраційною службою ОСОБА_2 міськрайонного управління юстиції 04.11.2015 року індексний №46950354.

Право власності на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційною службою ОСОБА_2 міськрайонного управління юстиції 04.11.2015 року.

ОСОБА_4 з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності індексний № 46950826, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 767398021101, номер запису про право власності 11898358. Земельна ділянка, що відчужилась згідно п.3 договору, розміром 0,0792 га., цільовим призначенням - 12.04. Вид використання та цільове призначення земельної ділянки для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:15:001:0175.

Матеріалами справи встановлено, що у позивача відсутні будь-які правовстановлюючі документи на торговий павільйон-будівлю на стаціонарній основі, площею 156 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Ужгород, пр.- т Свободи,58, вказаний об'єкт не прийнятий в експлуатацію у встановленому чинним законодавством порядку. В матеріалах справи відсутні документи, які б засвідчували наявність дозволу на виконання будівельних робіт на вказану будівлю. Наявний у матеріалах справи висновок будівельно-технічного дослідження щодо визначення кафе «Рута» в матеріальній формі не є належним доказом, який підтверджує наявність такого дозволу.

В матеріалах справи відсутній договір оренди земельної ділянки, на якій розташована спірна будівля; згідно Книги записів Державної реєстрації договорів оренди землі департаментом міського господарства ОСОБА_2 міської ради 14.10.2010 року на підставі заяви МПП «Рута» від 09.02.2010 року та рішення сесії ОСОБА_2 міської ради від 25.12.2009 року №1344 договір оренди земельної ділянки площею 323 кв.м. по пр.-т Свободи,58 під кафе-баром та для його обслуговування строком на 2 роки підготовлено, однак, згідно наявних у департаменті відомостей відповідний договір оренди землі відсутній Також, відсутні відомості та докази в матеріалах справи щодо викупу МПП «Рута» вищевказаної земельної ділянки. Разом з тим, наявний у матеріалах справи розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку проведений 14.10.2010 року та заява позивача від 09.02.2010 року на укладення договору оренди земельної ділянки не є доказом укладення договору оренди земельної ділянки. ОСОБА_4 вимог законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, підготовлення договору оренди обов'язковою умовою є здійснення його державної реєстрації територіальним відділенням Держкомзему, докази у підтвердження проведення якої позивачем не надані та відсутні у матеріалах справи.

Зазначене рішення було залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 року у справі № 907/1145/15 та за постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2016 року.

Як зазначено у ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися правом власності на свій розсуд.

Як зазначено у ч. 1 - 4 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

За положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

ОСОБА_4 п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК) .

Відповідно до п. 17 цієї ж постанови позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК, статтею 103 ЗК .

Якщо позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно пред'явлено до власника (користувача) земельної ділянки, який заперечує проти визнання права власності на це майно за особою, що його збудувала, власник (користувач) має право відповідно до вимог статті 123 ЦПК пред'явити зустрічний позов про знесення нерухомого майна.

Позов може бути пред'явлено до особи, яка здійснила будівництво, як про зобов'язання знесення забудови, так і про знесення забудови за рішенням суду самим власником (користувачем) земельної ділянки за рахунок особи, яка здійснила самочинне будівництво, з одночасним відшкодуванням підтверджених витрат на його знесення.

Пунктом 29 цієї ж постанови також визначено, що враховуючи, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, строк позовної давності на вимоги про проведення перебудови самочинно збудованого чи такого, що будується, житлового будинку, прибудови до нього, будівлі, споруди чи іншого нерухомого майна, а також про знесення таких об'єктів не вважається пропущеним незалежно від тривалості часу, який минув після закінчення чи початку будівництва.

ОСОБА_4 правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 19.11.2014 року у справі № 6-180цс14 відповідно до частини першої статті 376 ЦК України об'єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї із наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; відсутній належний дозвіл на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

За змістом частин четвертої та сьомої статті 376 ЦК України залежно від ознак самочинного будівництва особи, зазначені у цих пунктах, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об'єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат.

З урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.

Отже, за змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою. Такий висновок узгоджується з нормами статей 3, 15, 16 ЦК України, статті 3 ЦПК України, згідно з якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що оскільки раніше судом вже був встановлений факт, що торговий павільйон-будівля на стаціонарній основі, площею 156 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, пр.- т Свободи, 58, зведений за відсутності документів, які б засвідчували наявність дозволу на виконання будівельних робіт; земельна ділянка не відведена для цієї мети - відтак наявні всі ознаки самочинного будівництва, тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України витрати із сплати судового збору у розмірі 487,20 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача, оскільки спір є немайновим.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 294 ЦПК України, ст.ст. 376, 391 ЦК України, суд, -

ВИР І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача - Малого приватного підприємства «Рута» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого майна за рахунок відповідача, - задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні позивачем - ОСОБА_1 (проживає: 88000, м. Ужгород, вул. Грушевського, 6. 57, кв. 19, РНОКПП НОМЕР_1) частиною власної земельної ділянки кадастровий № 2110100000:15:001:0175 шляхом знесення приміщення торгового павільйону (кафе), що розташоване за адресою: м. Ужгород, пр. Свободи, б. 58 (фактичне місцезнаходження на земельній ділянці за адресою: м. Ужгород, вул. Станційна, 2) за рахунок відповідача - Малого приватного підприємства «Рута» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пр. Свободи, 6. 58, ЄДРПОУ 20431222).

Стягнути з Малого приватного підприємства «Рута» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пр. Свободи, 6.58, ЄДРПОУ 20431222) на користь ОСОБА_1 (проживає: 88000, м. Ужгород, вул. Грушевського, 6. 57, кв. 19, РНОКПП НОМЕР_1) витрати із сплати судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В Дергачова