Постанова

від 18.10.2016 по справі 820/4755/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 жовтня 2016 р. № 820/4755/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

1-го представника позивача - ОСОБА_1,

2-го представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маршаліт" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2016/000034/2 від 30.06.2016 року та картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2016/00038.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2016/000034/2 від 30.06.2016 року вимогам чинного законодавства з огляду на відсутність обґрунтованих причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, оскільки не містить наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; наведених підстав щодо витребування додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідачем надано заперечення на адміністративний позов, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення та його винесення на підставі та на виконання норм чинного законодавства, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити. Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маршаліт» зареєстровано у встановленому законом порядку як юридична особа 12.12.2012 року, код 38423016, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.11).

Судом встановлено, що 15 квітня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маршаліт» та компанією SINOMA ADVANСED MATERIALS CO., LTD (далі - постачальник) був укладений контракт № 1, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товар, найменування, одиниця виміру, кількість та асортимент якого визначено специфікацією до контракту, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар згідно з умовами визначеного контракту.

Поставка товару здійснювалася у повній відповідності з "Інкотермс 2010" на умовах FOB порт відвантаження Циндао, Китай. Валютою контракту є долар США, ціна товару - 22770,07 доларів США (а.с.15-18, специфікація - а.с.19).

На виконання умов контракту №1 від 15.04.2016 року на митну територію України відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №ZBSN-L16028 від 27.04.2016 (а.с.21) позивачем 25.06.2016 року ввезено товар: глиноземні мелючі кулі для кульових млинів діаметром 40 мм - 6000 кг; глиноземні мелючі кулі для кульових млинів діаметром 50 мм - 6000 кг; глиноземні мелючі кулі для кульових млинів діаметром 60 мм - 6000 кг; глиноземне футерування для кульових млинів товщиною 70 мм - 7700,08 кг.

Позивачем зазначено, що вищевказаний товар ліцензуванню не підлягає, а його страхування покупцем не здійснювалося.

За умовами контракту товар упакований глиноземні мелючі кулі - у мішки без логотипу по 25 кг, 1000 кг на оброблених дерев'яних піддонах, всього 18 піддонів; глиноземне футерування - у картонні коробки на дерев'яних піддонах, всього 8 піддонів. Відповідно п. 2.1 та п.п. 7.1-7.3 контракту тара не повертається та включена у вартість товару.

Товар, визначений інвойсом №ZBSN-L16028 від 27.04.2016 (а.с.21), доставлений відповідно до умов договору транспортного експедирування №02-02/16 від 02.03.2016 року (а.с.26-29) між позивачем та ТОВ «Компанія з іноземними інвестиціями «ДОЛЬФІН ГРУПП» (експедитор): на територію України (до порту вивантаження, м. Одеса) доставлений перевізником MRF INTERNATIONAL FORWARDING CO., LTD, що підтверджується коносаментом №MRFB16050517 від 10.05.2016 року (а.с.37); по території України (до місця митного оформлення, м. Куп'янськ) - ФОП ОСОБА_4, що підтверджується товарно-транспортною накладною CMR №5995 від 25.06.2016 року (а.с.36).

Відповідно довідки експедитора від 17.06.2016 року №0200926 транспортно-експедиційні витрати по доставці товару з порту Циндао (Китай) до митного кордону України (м. Одеса) склали 24282,03 грн. (а.с.31).

З метою митного оформлення вказаного товару 29.06.2016 року позивачем подано до митного посту «Куп'янськ» Харківської митниці ДФС вантажно-митну декларацію за формою МД-2 №807010001/2016/005629, якою задекларовано імпорт визначеного вище товару на загальну митну вартість 590650,98 грн. (23746,30 доларів США) з яких транспортно-експедиційні витрати - 24282,03, фактурна вартість товару - 566368,95 грн., з розрахунку: 0,88 доларів США за 1 кг глиноземної мелючої кулі * 18000 кг; 0,90 доларів США за 1 кг глиноземного футерування * 7700,08 кг.

Митна вартість зазначеного товару була визначена позивачем виходячи з ціни контракту, тобто за основним (першим) методом.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару, митному органу позивачем надано: контракт №1 від 15.04.2016 року; специфікацію №1 від 15.04.2016 року до контракту №1 від 15.04.2016 року; рахунок-проформа №ZBSN-L16028 від 15.04.2016 року; рахунок фактура (інвойс) №ZBSN-L16028 від 27.04.2016 року; прейскурант цін від 11.04.2016 року; розрахунок собівартості від 27.04.2016 року; пакувальний лист від 27.04.2016 року; сертифікати якості і хімічного аналізу від 27.04.2016 року; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №5995 від 25.06.2016 року; коносамент № MRFB16050517 від 10.05.2016 року; митну експортну декларацію Китайської Народної Республіки; сертифікат походження товару №16С3703А0045/00089; платіжне доручення в іноземній валюті від 22.04.2016 року №138; платіжне доручення в іноземній валюті від 06.05.2016 року №142; рахунок на оплату від ТОВ «КзІІ «ОСОБА_5» від 17.06.2016 року №589; довідку ТОВ «КзІІ «ОСОБА_5» №0200926 від 17.06.2016 року; платіжне доручення №222 від 21.06.2016 року (а.с.15-40).

Митний орган не погодився з такою вартістю товару та прийняв спірне рішення про коригування вартості товару №807010001/2016/000034/2 від 30.06.2016 (а.с.12-13), яким підвищив митну загальну вартість товару до 26599,58 доларів США (661116,84 грн. згідно курсу на 30.06.2016 року), з розрахунку 1,0350 доларів США за 1 кг товару * 25700,08 кг., у зв'язку з цим донарахував митних платежів на загальну суму 18433,55 грн., у тому числі: мито 5% - 3544,92 грн., ПДВ 20% - 14888,63 грн.

У графі 33 оскаржуваного рішення митний орган в обґрунтування причин, через які заявлену 29.06.2016 року позивачем митну вартість не може бути визнано послався на те, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МКУ), не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МКУ та вимогою декларанта надати рішення про коригування.

Відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2016/00038 (а.с.14).

З метою прискорення митного оформлення, запобігання додаткових втрат і випуску товару у вільний обіг позивачем 30.06.2016 року було надано нову митну декларацію №807010001/2016/005703 (а.с.41-43), за результатами митного оформлення якої митний орган випустив товар у вільний обіг.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Статтями 49, 50 МКУ визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ст. 51 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно приписів ч. 1, ч. 2 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу ч. 5 МКУ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч. 1 та ч. 2 ст. 53 МКУ вбачається, що наведені норми Кодексу містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма закону кореспондує з положеннями ч. 3 ст. 318 МКУ, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Зазначене вище також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 МКУ принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст. 58 МКУ передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 та ч. 5 ст. 54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За результатами аналізу положень ч. 3 ст. 53, ч. ч. 1, 2, 4 - 6 ст. 54, ст. 58 МКУ вбачається, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МКУ.

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 МКУ.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МКУ, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

При цьому слід зазначити, що повідомляючи позивача про необхідність надати додаткові документи митний орган мав обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Проте, відповідач не навів жодних обставин та не надав доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд зазначає, що відповідачем не вказано обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні, а лише містяться посилання на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Сам же факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Відповідна правова позиція викладена Верховним судом України у постановах №21-262а12 від 11.09.2012 року та №21-91а12 від 29.05.2012 року та яка за правилами ч.1 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та яка має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Як встановлено судом, поставка товару здійснювалася відповідно до правил "Інкотермс 2010" на умовах FOB порт відвантаження Циндао, Китай. Відповідно визначених умов поставки продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна (на борт судна) в зазначеному порту відвантаження, ризик втрати або пошкодження товару переходить від продавця, коли товар знаходиться на борту судна, з цього моменту покупець несе всі витрати.

З урахуванням цього, з огляду на відсутність страхування товару, у фактурну вартість товару включені всі наявні витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме: перевезення товару до порту призначення (м. Одеса).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). За приписами ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

З урахуванням встановлених у справі обставин та з огляду на приписи норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2016/000034/2 від 30.06.2016 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2016/00038 вимогам ст.2 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Маршаліт" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2016/000034/2 від 30.06.2016 року.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2016/00038.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маршаліт" (код ЄДРПОУ 38423016) судовий збір у розмірі 2756 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 21 жовтня 2016 року.

Суддя Полях Н.А.