Ухвала

від 21.10.2016 по справі 632/1764/16-к

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 632/1764/16-кПровадження № 1-кс/632/240/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2016 року м. Первомайський

Слідчий суддя Первомайського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про накладення арешту на врожай сільськогосподарських культур (соняшника), в рамках розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016221400000026 від 29 червня 2016 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42016221400000026 від 29 червня 2016 року, внесеного до Единого реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що проведеним досудовим розслідуванням по кримінальному провадженню встановлено факт самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Роздольської та Михайлівської сільських рад Первомайського району Харківської області площею близько 136 га, чим спричинено шкоди держави.

Як вбачається з заявленого прокурором клопотання про арешт майна, у ході досудового розслідування встановлено, що Первомайською районною державною адміністрацією 18 грудня 2012 р. прийнято розпорядження № 632, яким ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності та надання їх в оренду для ведення фермерського господарства, розташованих в територіальних межах Роздольської та Михайлівської сільської рад Первомайського району Харківської області.

Під час проведеного огляду місця події, а саме огляду земельних ділянок розташованих у територіальних межах Роздольської сільської ради Первомайського району Харківської області площею 40,8598 га за кадастровим номером 6324586500:01:000:0029 та в територіальних межах Михайлівської сільської ради Первомайського району Харківської області площею 42,8000 га за кадастровим номером 6324585500:06:000:0028, та площею 36,5000 га за кадастровим номером 6324585500:14:000:0066 встановлено, що зазначені земельні ділянки використовуються для ведення сільського господарства, на них здійснено посіви сільськогосподарських культур, а саме соняшника.

Згідно інформації Національної кадастрової системи (НКС) данні про надання у власність чи користування земельних ділянок державної власності, розташованих в територіальних межах Роздольської та Михайлівської сільської рад Первомайського району Харківської області за кадастровими номерами: 6324585500:06:000:0028 площею 42,8000 га, 6324585500:14:000:0066 площею 36,5000га, 6324586500:01:000:0029 площею 40,8598 га відсутні.

Відповідно до орієнтовного розрахунку, заподіяного внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, проведеного Державною інспекцією у Харківській області, розмір шкоди за самовільне використання зазначених земельних ділянок складає приблизно 776,173 грн.78 коп..

Згідно зі ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яке оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, прокурор стверджує, що має місце факт самовільного використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 120 га, яка засіяна сільськогосподарською культурою (соняшником). Разом з цим до теперішнього часу жодній особи в рамках зазначеного кримінального провадження не повідомлено про підозру, обвинувачення не висунуто.

Також прокурор зазначає, що наявні на зазначених земельних ділянках посіви сільськогосподарських культур матимуть важливе доказове значення в рамках кримінального провадження (ст. 91 КПК України). Застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження обумовлене необхідністю збереження майбутнього врожаю соняшника в якості речового доказу у кримінальному провадженні за наявністю ризиків його знищення, приховування, відчуження, як предмета, що зберіг на собі сліди кримінального правопорушення.

Крім того прокурор зазначає, що право власності на вказане майно неможливо підтвердити документально за відсутності документів, ідентифікуючих ознак майна, на яке необхідно накласти арешт зазначити також немає можливості.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтоване, доходжу подальшого висновку.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

При цьому, згідно приписів ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Також ч. 2ст.170 КПК Українипередбачає, що арешт майна допускається зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98КПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числіпредмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 197-1 КК України є земельна ділянка як об`єкт права власності. Земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами суб`єктів власності. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки (ст. 79 ЗК України).

Отже, на думку слідчого судді, прокурором не доведено, що врожай сільськогосподарських культур (соняшника) відноситься до предметів, які відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Відомостей про наявність цивільного позову у кримінальному провадженні № 42016221400000026 немає, тому прокурором не порушується питання щодо накладення арешту на врожай, саме з метою забезпечення цивільного позову.

Санкція ч. 1 ст. 197-1 КК України не містить додаткового покарання у вигляді конфіскації врожаю.

Також, слідчий суддя зазначає, що прохання прокурора про накладення арешту на врожай не узгоджується з вимогамист. 171 КПК України, зокрема щодо необхідності зазначення точної кількості та індивідуальних характеристик майна про арешт якого йдеться у клопотанні.

Крім того, суд звертає увагу, що врожай сільськогосподарських культур (соняшника) на яке за клопотанням прокурора необхідно накласти арешт, має ваду псуватися та врожай повинен бути зібраний у відповідний термін із застосуванням спеціальної сільськогосподарської техніки. Відповідно до ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати зокрема наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на врожай сільськогосподарських культур (соняшника) слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 131 - 132, 170 - 173 КПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про накладення арешту на врожай сільськогосподарських культур (соняшника), в рамках розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016221400000026 від 29 червня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя:ОСОБА_1