Рішення

від 11.10.2016 по справі 910/11421/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2016Справа №910/11421/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторемтарнс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навіс Груп»

про стягнення 59893,91 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Лата Н.Ф. (представник за довіреністю);

Ткачук Л.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Авторемтарнс» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навіс Груп» про стягнення 59893,91 грн. заборгованості з оплати послуг перевезення відповідно до Договору від 09.02.2015 №D802/15.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем відповідно до умов укладеного між сторонами договору №D802/15 від 09.02.2015 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України, були надані послуги з перевезення відповідно до заявок відповідача, проте відповідач, в порушення умов договору, надані послуги оплатив лише частково в наслідок чого за останнім утворилась заборгованість в розмірі 45800 грн.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість на підставі ст. 625 ЦК України 665,71 грн. 3% річних, 1261 грн. інфляційних втрат та 9467,20 грн. пені за період з 03.12.2015 по 17.05.2016 за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 10000 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

В ході розгляду справи позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній змінив період нарахування штрафних санкцій та здійснив перерахунок з 14.04.2016 по 11.10.2016, та простив суд стягнути з відповідача на свою користь основну заборгованість за договором в розмірі 45800 грн., та нараховані 3% річних в розмірі 681,35 грн., інфляційні втрати в сумі 2473,20 грн. та пеню в сумі 7387,54 грн.

Судом вищевказана заява позивача прийнята до розгляду, та отже, у відповідності до ст.ст. 22, 55 Господарського процесуального кодексу України, має місце нова ціна позову, з якої підлягає вирішенню спір по даній справі.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з урахуванням зави про уточнення позовних вимог, додатково зазначили, що оскільки договором передбачено відстрочення платежу на 20 календарних днів з дати отримання всіх належним чином оформлених оригіналів документів, враховуючи, що відповідачем було отримано претензію з усіма додатками 25.03.2016, то відповідно до умов договору, нарахування має здійснюватись з 14.04.2016.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте подав відзив на позовну заяву в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, зокрема зазначив, що позивачем на виконання умов укладеного договору було надано лише рахунки №400 і №401, які були оплачені відповідачем в повному обсязі, будь-яких інших оригіналів документів позивач не надавав, відтак на думку відповідача позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.02.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю «Навіс Груп» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авторемтранс» (перевізник) укладено Договір №D802/15, відповідно до умов якого, замовник доручає, а перевізник надає послуги з виконання перевезень автомобільним транспортом по території України згідно заявок замовника (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.2.2 Договору, заявка є невід'ємною частиною даного договору, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення, найменування, кількість (вага), та пакування вантажу, його особливі характеристики, найменування та місцезнаходження вантажовідправника та вантажоодержувача; пункти відправлення та призначення вантажу; маршрут перевезення; тип та номери транспортного засобу; прізвище, ім'я по-батькові та інші особисті дані водія транспортного засобу; вимоги щодо технічного, санітарного стану транспортного засобу; особливі вказівки замовника; дата і час завантаження та розвантаження або строк в який необхідно здійснити перевезення; розмір перевізної плати, інші умови перевезення.

Згідно з п.4.1 Договору, замовник зобов'язаний оформити письмову заявку на перевезення вантажу із зазначенням найменування вантажовідправника, адреси, дати та часу подачі транспортного засобу, найменування вантажоодержувача, адреси розвантаження; назви вантажу, його об'єм, габарити, вагу (кількість); розмір провізної плати та інших умов перевезення.

Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги перевізника відповідно до умов дійсного договору (п.4.2 Договору).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що розрахунки перевезення вантажів проводяться між сторонами у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок перевізника на умовах відстрочення платежу на 20 (двадцять) календарних днів з дати отримання замовником всіх належним чином оформлених оригіналів документів: заявки, оформленої перевізником; акту виконаних робіт; податкової накладної; рахунку; товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу та заповнених відповідно до чинних нормативних актів та дійсного договору (підпис, дата, час, відбиток печатки).

Відповідно до п.5.2 Договору, у разі відсутності оригіналів документів, передбачених п.5.1, замовник має право притримати оплату послуг без сплати штрафних санкцій відповідно до п.6.4 дійсного договору.

Згідно п.6.4 Договору, у випадку несвоєчасної оплати послуг з перевезення, замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки оплати.

У відповідності до п.10.1 Договору, дійсний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов зазначеного договору, позивачем, на підставі заявок відповідача №NV001184 від 02.11.2015, №NV001161/1 від 03.11.2015, №NV001161/2 від 03.11.2015, №NV001160/3 від 03.11.2015, №NV001161/8 від 03.11.2015, №NV001161/5 від 04.11.2015, №NV001161/6 від 04.11.2015, №NV001160/4 від 05.11.2015, №NV001161/9 від 05.11.2015, було здійснено перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України.

Факт надання позивачем послуг з перевезення вантажів відповідно до зазначених заявок відповідача також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Товарно-транспортних накладних, Актами виконаних робіт №393 від 03.11.2015, №394 від 04.11.2015, №395 від 04.11.2015, №396 від 04.11.2015, №397 від 04.11.2015, №398 від 05.11.2015, №399 від 05.11.2015, №400 від 06.11.2015, №401 від 06.11.2015 та наявними в матеріалах справи копіями Рахунків №396 від 03.11.2015, №397 від 04.11.2015, №398 від 04.11.2015, №399 від 04.11.2015, №400 від 04.11.2015, №401 від 05.11.2015, №402 від 05.11.2015, №403 від 06.11.2015, №404 від 06.11.2015.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язання за Договором №D802/15 від 09.02.2015 виконав лише частково, сплативши надані позивачем послуги по рахункам №400 та №401 на загальну суму 11900 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №1630 від 18.11.2015, в наслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 45800 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з метою досудового врегулювання спору було направлено відповідачеві Претензію №10/2-16 від 10.02.2016 з вимогами сплатити існуючу заборгованість протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання претензії.

У відповідь на вказану претензію відповідачем було направлено позивачеві лист №13 від 17.02.2016, в якому останній вказав, що позивачем у відповідності до умов договору не надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Навіс Груп» оригіналів товарно-транспортних накладних з передбаченими договором відмітками, у зв'язку з чим, відповідач зазначив, що претензію буде розглянуто після надання перевізником всіх товарно-транспортних накладних у відповідності до заявок замовника.

В подальшому позивач повторно звернувся до відповідача з претензією №15/3 від 15.03.2016 в якій повторно просив сплатити існуючу заборгованість в розмірі 45800 грн. протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання претензії та направив відповідачеві разом з претензією товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, рахунки та заявки на здійснення перевезення.

Факт направлення зазначеної претензії разом із доданими до неї документами підтверджується наявною в матеріалах справи копією опису вкладення в цінний лист від 18.03.2016 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 18.03.2016 відповідно до якого зазначена претензія була отримана відповідачем 25.03.2015.

Проте відповідачем, на теперішній час, не вчинено жодних дій щодо погашення існуючої перед позивачем заборгованості.

Статтею 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України договір транспортного експедирування є оплатним.

Відповідно до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Враховуючи викладене, оскільки є доведеним факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Авторемтарнс» своїх зобов'язань за договором, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 45800 грн.

Разом з тим, щодо заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача 681,35 грн. 3% річних, 2473,20 грн. інфляційних втрат та 7387,54 грн. пені за період з 14.04.2016 по 11.10.2016 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, згідно п.6.4 Договору, у випадку несвоєчасної оплати послуг з перевезення, замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки оплати.

Оскільки пунктом 5.1 договору сторони погодили, що розрахунки перевезення вантажів проводяться між сторонами на умовах відстрочення платежу на 20 (двадцять) календарних днів з дати отримання замовником всіх належним чином оформлених оригіналів документів: заявки, оформленої перевізником; акту виконаних робіт; податкової накладної; рахунку; товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу та заповнених відповідно до чинних нормативних актів та дійсного договору (підпис, дата, час, відбиток печатки), враховуючи, що відповідач отримав претензію з усіма переліченими вище документами 15.03.2016, то у останнього виник обов'язок з оплати зазначеної заборгованості 14.04.2016.

Відтак здійснивши власний перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 14.04.2016 (двадцятий день після отримання претензії) по 11.10.2016, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 681,35 грн., інфляційні втрати в сумі 2215,21 грн. та пеня в розмірі 7387,54 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, зокрема ненадання позивачем транспортних послуг відповідно до умов укладеного договору.

Разом з тим, стосовно вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10000 грн., слід зазначити таке.

Відповідно до п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», відшкодування адвокатських витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, зокрема, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Факт оплати позивачем послуг адвоката на суму 10000 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №63 від 17.05.2016.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат по оплаті послуг адвоката є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В той же час, враховуючи категорію складності справи, в межах якої позивачем отримано адвокатські послуги, об'єм роботи проведеної адвокатом при підготуванні позовної заяви та під час розгляду справи, та з метою дотримання співмірності між заявленими позовними вимогами і витратами, здійсненими позивачем на оплату адвокатських послуг, суд вважає за доцільне обмежити розмір покладених на відповідача витрат на оплату відповідачем послуг адвоката сумою у 8000 грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Разом з тим, з урахуванням положень ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Навіс Груп» (03062, м. Київ, вул. Стрийська, буд. 4; ідентифікаційний код 39042514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторемтарнс» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 26, кв. 291; ідентифікаційний код 39337274) заборгованість в розмірі 45800 (сорок п'ять тисяч вісімсот) грн., три відсотки річних в сумі 681(шістсот вісімдесят один) грн. 35 коп., інфляційні втрати в розмірі 2215 (двi тисячi двісті п'ятнадцять) грн. 21 коп., пеню в сумі 7387 (сім тисяч триста вісімдесят сім) грн. 54 коп., витрати на адвокатські послуги в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1371 (одна тисяча триста сімдесят один) грн. 69 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 17.10.2016

Суддя Я.В. Маринченко