Постанова

від 12.01.2017 по справі 910/11421/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2017 р. Справа№ 910/11421/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю представників cторін:

позивача: Лата Н.Ф., довіреність №20/07 від 20.07.2016,

відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2016

у справі №910/11421/16 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемтранс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп"

про стягнення 59893,91 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авторемтранс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" про стягнення 59893,91 грн заборгованості з оплати послуг перевезення відповідно до Договору від 09.02.2015 №D802/15.

В подальшому, позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній змінив період нарахування штрафних санкцій та здійснив перерахунок з 14.04.2016 по 11.10.2016, та просив суд стягнути з відповідача на свою користь основну заборгованість за договором в розмірі 45800 грн, нараховані 3% річних в розмірі 681,35 грн, інфляційні втрати в розмірі 2473,20 грн та пеню в розмірі 7387,54 грн. Вказану заяву позивача було прийнято судом, у зв'язку з чим у даній справі має місце нова ціна позову 56 342,09 грн, виходячи з якої вирішується спір.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 у справі №910/11421/16 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" (03062, м. Київ, вул. Стрийська, буд. 4; ідентифікаційний код 39042514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемтранс" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 26, кв. 291; ідентифікаційний код 39337274) заборгованість в розмірі 45800 (сорок п'ять тисяч вісімсот) грн, три відсотки річних в сумі 681 (шістсот вісімдесят один) грн 35 коп., інфляційні втрати в розмірі 2215 (двi тисячi двісті п'ятнадцять) грн 21 коп., пеню в сумі 7387 (сім тисяч триста вісімдесят сім) грн 54 коп., витрати на адвокатські послуги в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1371 (одна тисяча триста сімдесят один) грн 69 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 у справі №910/11421/16.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційний господарський суд залишити рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 у справі №910/11421/16 без змін, з огляду на його законність та обґрунтованість, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" без задоволення.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів, справу №910/11421/16 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., суддів Шапрана В.В., Буравльова С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 20.12.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016, у відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 12.01.2017, у зв'язку із неявкою представників сторін.

11.01.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло письмове клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату.

В судове засідання 12.01.2017 з'явився представник позивача.

Головуючим ставилось на обговорення подане відповідачем клопотання про перенесення судового засідання.

Представник позивача заперечував щодо задоволення вказаного клопотання.

Розглянувши подане клопотання про перенесення судового засідання, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення. При цьому суд керувався наступним.

Обґрунтовуючи необхідність перенесення судового засідання, апелянт посилається на неможливість представника відповідача з'явитись в судове засідання 12.01.2017 у зв'язку із перебуванням у відрядженні в іншому місті.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (ч. 3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів відзначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" є юридичною особою, а отже не було позбавлене права направити у судове засідання уповноваженого представника, видавши йому відповідну довіреність.

Крім того суд відзначає, що до клопотання про перенесення судового засідання скаржником не додано доказів на підтвердження викладених у ньому обставин.

За таких обставин, у задоволенні клопотання ТОВ "Навіс Груп" про перенесення судового засідання належить відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулось 12.01.2017 надав суду усні пояснення щодо доводів наведених в апеляційній скарзі.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авторемтранс" (перевізник, позивач) укладено Договір №D802/15 (далі - Договір), відповідно до умов якого, замовник доручає, а перевізник надає послуги з виконання перевезень автомобільним транспортом по території України згідно заявок замовника (п. 2.1. Договору).

Згідно з п. 2.2. Договору, заявка є невід'ємною частиною даного договору, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення, найменування, кількість (вага), та пакування вантажу, його особливі характеристики, найменування та місцезнаходження вантажовідправника та вантажоодержувача; пункти відправлення та призначення вантажу; маршрут перевезення; тип та номери транспортного засобу; прізвище, ім'я по-батькові та інші особисті дані водія транспортного засобу; вимоги щодо технічного, санітарного стану транспортного засобу; особливі вказівки замовника; дата і час завантаження та розвантаження або строк в який необхідно здійснити перевезення; розмір перевізної плати, інші умови перевезення.

Відповідно до п. 4.1. Договору, замовник зобов'язаний оформити письмову заявку на перевезення вантажу із зазначенням найменування вантажовідправника, адреси, дати та часу подачі транспортного засобу, найменування вантажоодержувача, адреси розвантаження; назви вантажу, його об'єм, габарити, вагу (кількість); розмір провізної плати та інших умов перевезення.

Замовник, згідно з п. 4.2 Договору, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги перевізника відповідно до умов дійсного Договору.

У відповідності до п. 5.1. Договору розрахунки перевезення вантажів проводяться між сторонами у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок перевізника на умовах відстрочення платежу на 20 (двадцять) календарних днів з дати отримання замовником всіх належним чином оформлених оригіналів документів: заявки, оформленої перевізником; акту виконаних робіт; податкової накладної; рахунку; товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу та заповнених відповідно до чинних нормативних актів та дійсного договору (підпис, дата, час, відбиток печатки).

Пунктом 5.2. Договору визначено, що у разі відсутності оригіналів документів, передбачених п. 5.1., замовник має право притримати оплату послуг без сплати штрафних санкцій відповідно до п. 6.4. дійсного договору.

Згідно п. 6.4. Договору, у випадку несвоєчасної оплати послуг з перевезення, замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки оплати.

Дійсний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 (п. 10.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, позивачем, на підставі заявок відповідача №NV001184 від 02.11.2015, №NV001161/1 від 03.11.2015, №NV001161/2 від 03.11.2015, №NV001160/3 від 03.11.2015, №NV001161/8 від 03.11.2015, №NV001161/5 від 04.11.2015, №NV001161/6 від 04.11.2015, №NV001160/4 від 05.11.2015, №NV001161/9 від 05.11.2015, було здійснено перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України.

Факт надання позивачем послуг з перевезення вантажів відповідно до зазначених заявок відповідача також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Товарно-транспортних накладних, Актами виконаних робіт №393 від 03.11.2015, №394 від 04.11.2015, №395 від 04.11.2015, №396 від 04.11.2015, №397 від 04.11.2015, №398 від 05.11.2015, №399 від 05.11.2015, №400 від 06.11.2015, №401 від 06.11.2015 та наявними в матеріалах справи копіями Рахунків №396 від 03.11.2015, №397 від 04.11.2015, №398 від 04.11.2015, №399 від 04.11.2015, №400 від 04.11.2015, №401 від 05.11.2015, №402 від 05.11.2015, №403 від 06.11.2015, №404 від 06.11.2015.

Відповідач, в порушення умов договору, зобов'язання за Договором №D802/15 від 09.02.2015 виконав лише частково, оплативши надані позивачем послуги по рахункам №400 та №401 на загальну суму 11900 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №1630 від 18.11.2015, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 45800 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з метою досудового врегулювання спору направив відповідачу Претензію №10/2-16 від 10.02.2016 з вимогами сплатити існуючу заборгованість протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання претензії.

У відповідь на вказану претензію відповідачем було направлено позивачу лист №13 від 17.02.2016, в якому останній повідомив, що позивачем у відповідності до умов договору не надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" оригіналів товарно-транспортних накладних з передбаченими договором відмітками. У зв'язку з чим, відповідач зазначив, що претензію буде розглянуто після надання перевізником всіх товарно-транспортних накладних у відповідності до заявок замовника.

В подальшому, позивач повторно звернувся до відповідача з претензією №15/3 від 15.03.2016, в якій повторно просив сплатити існуючу заборгованість в розмірі 45800 грн протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання претензії та направив відповідачу разом з претензією товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, рахунки та заявки на здійснення перевезення.

Факт направлення зазначеної претензії разом із доданими до неї документами підтверджується наявною в матеріалах справи копією опису вкладення в цінний лист від 18.03.2016 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 18.03.2016 відповідно до якого зазначена претензія була отримана відповідачем 25.03.2015.

Проте відповідачем, на теперішній час, не вчинено жодних дій щодо погашення існуючої перед позивачем заборгованості.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемтранс", місцевий господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України договір транспортного експедирування є оплатним.

Відповідно до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

За таких обставин, оскільки факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором є доведеним, суд дійшов до висновку що заявлені позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Навіс Груп" суми заборгованості в розмірі 45800,00 грн є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім суми заборгованості позивач також просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" 3% річних у розмірі 681,35 грн, 2473,20 грн інфляційних втрат та 7387,54 грн пені за період з 14.04.2016 по 11.10.2016.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, згідно з п. 6.4. Договору, у випадку несвоєчасної оплати послуг з перевезення, замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки оплати.

Оскільки пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що розрахунки перевезення вантажів проводяться між сторонами на умовах відстрочення платежу на 20 (двадцять) календарних днів з дати отримання замовником всіх належним чином оформлених оригіналів документів: заявки, оформленої перевізником; акту виконаних робіт; податкової накладної; рахунку; товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу та заповнених відповідно до чинних нормативних актів та дійсного договору (підпис, дата, час, відбиток печатки), враховуючи, що відповідач отримав претензію з усіма переліченими вище документами 15.03.2016, то у останнього виник обов'язок з оплати зазначеної заборгованості 14.04.2016.

Таким чином, судом здійснено власний перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 14.04.2016 (двадцятий день після отримання претензії) по 11.10.2016, відповідно до якого з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 681,35 грн, інфляційні втрати в розмірі 2215,21 грн та пеня в розмірі 7387,54 грн.

Згідно вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем належними і допустимими доказами не спростовано викладених у позові обставин, зокрема, щодо ненадання позивачем транспортних послуг відповідно до умов укладеного договору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 10000 грн, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7, відшкодування адвокатських витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, зокрема, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Факт оплати позивачем послуг адвоката на суму 10000 грн підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №63 від 17.05.2016.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат по оплаті послуг адвоката є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, враховуючи категорію складності справи, в межах якої позивачем отримано адвокатські послуги, об'єм роботи проведеної адвокатом при підготуванні позовної заяви та під час розгляду справи, та з метою дотримання співмірності між заявленими позовними вимогами і витратами, здійсненими позивачем на оплату адвокатських послуг, суд вважає за необхідне обмежити розмір покладених на відповідача витрат на оплату послуг адвоката сумою у 8000 грн.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги вищенаведене, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 у справі №910/11421/16 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" задоволенню не підлягає.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на апелянта (відповідача у справі).

Крім того, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" доплатити належну суму судового збору 6,94 грн за розгляд Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 у справі №910/11421/16 і подати суду до дня слухання докази щодо сплати недоплаченого судового збору.

Враховуючи те, що відповідачем у справі вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 щодо доплати належної суми судового збору 6,94 грн за розгляд Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 у справі №910/11421/16 і подання суду до дня слухання докази щодо сплати недоплаченого судового збору не виконано, тому недоплачена сума судового збору у розмірі 6,94 грн підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп".

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 у справі №910/11421/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 у справі №910/11421/16 залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп" (03062, м. Київ, вул. Стрийська, буд. 4; ідентифікаційний код 39042514) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31216206782001) недоплачену суму судового збору у розмірі 6,94 грн за розгляд Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіс Груп".

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/11421/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов