Рішення

від 01.06.2016 по справі 177/2430/15-ц

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/2430/15-ц

Провадження № 2/177/160/16

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

01 червня 2016 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Коваль Н. В.

за участі: секретаря Зборівської І. С.,

розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ТОВ МПКП «ПРОКОП-2» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 22.09.2015 року звернулась до суду та змінюючи позовні вимоги востаннє 20.04.2016 року просила суд стягнути з відповідача ТОВ МПКП «ПРОКОП-2» на її користь моральну шкоду у розмірі 150 000,00 грн. та матеріальну шкоду 10 989,10 грн. завдану злочином в результаті ДТП.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що 26.05.2014 року, приблизно о 16 годині 45 хвилин, ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем «MAN F 2000», державний номерний знак НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_3, з напівпричепом «VAN HOLL», державний номерний знак НОМЕР_2, який згідно свідоцтва про реєстрацію належить TOB МКПК «Прокоп-2», рухався по автодорозі «Кіровоград-Запоріжжя» на території Криворізького району Дніпропетровської області з боку м. Кіровограду у напрямку м. Кривого Рогу в світлий час доби зі швидкістю приблизно 60-65 км/год.

Під час руху по автодорозі «Кіровоград-Запоріжжя» ОСОБА_2 перед зміною напрямку руху автомобіля, в порушення п.п. 1.3, 1.5, 2.3, 10.1 Правил дорожнього руху України, не був уважним, не переконався у тому, що це буде безпечним і не створить перешкоду або небезпеку іншим учасникам руху, внаслідок чого на 100 км + 150 м даної автодороги виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автобусом «БОГДАН», державний номерний знак АЕ 0344 AB під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого пасажир автобуса «БОГДАН», державний номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді: сполучена травма, відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, перелом лівої лобної кістки з пошкодженням верхньої стінки орбіти з подальшим переходом на основу черепу з розривом лобно-виличного та коронарного швів ліворуч з переходом на праву тім'яну кістку, перелом верхньої щелепи ліворуч, епідуральні гематоми в проекції обох лобних ділянок, здавлення речовини та шлуночків головного мозку зі зміщенням серединних структур ліворуч, контузійні вогнища в скроневих та потиличних ділянках головного мозку праворуч, пневмоцефалія, закритий перелом лівої ключиці, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Вироком Криворізького районного суду від 23.10.2014 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні злочину за статтею 286 ч.2 КК України, вирок набрав законної сили 24.11.2014 року.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдано тяжких тілесних ушкоджень, в результаті яких їй встановлена ІІІ група інвалідності.

Позивач вказувала, що ОСОБА_2 станом на момент вчинення ДТП, працював водієм в ТОВ МПКП «ПРОКОП-2» та за ним був закріплений автомобіль МАН 19404 державний номер 336 06 ХА, який і став предметом скоєння злочину.

Вказане підприємство, на підставі договору оренди автотранспортного засобу від 10.01.2012 року укладеного з ОСОБА_3, орендувало автомобіль МАН 19404 державний номер 336 06 ХА, тому саме ТОВ МПКП «ПРОКОП-2» є власником джерела підвищеної безпеки та належним відповідачем по справі.

За період лікування на придбання ліків позивачем було витрачено грошових коштів на загальну суму 10 989,10 гривень, яку відповідно до чинного законодавства просила стягнути з відповідача.

Крім того, скоєним злочином позивачу було спричинено і моральну шкоду, яка полягає в тому, що вона в результаті ДТП отримала тяжкі тілесні ушкодження, у вигляді полі травм, що привело до тяжких фізичних страждань, нестерпного болю, який призводив до безсонних ночей та втрати здоров'я, звичайних повсякденних зв'язків з оточуючими людьми. Являючись студенткою учбового закладу позивач вимушена була прикласти додаткові зусилля для відновлення пропущеного учбового процесу. У зв'язку з чим позивач просила стягнути з відповідача суму спричиненої моральної шкоди у розмірі 150 000,00 гривень яку вважала розумною і справедливою за наявності тяжких наслідків завданих злочином.

Представник позивача ОСОБА_5 надав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, змінені позовні вимоги підтримував (а.с.27,130).

Представник відповідача ТОВ МПКП «Прокоп-2» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про поважність причин неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надав, до суду повернулися конверти про виклик на 14.12.2015 року, на 19.01.2016 року, 11.02.2016 року, на 21.03.2016 року, 18.04.2016 року з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.44,95,102,134).

Отже на підставі ст.ст. 74,76 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленою.

Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статей 3, 11, 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 26.05.2014 року, приблизно о 16 годині 45 хвилин, ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем «MAN F 2000», державний номерний знак НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_3, з напівпричепом «VAN HOLL», державний номерний знак НОМЕР_2, який згідно свідоцтва про реєстрацію належить TOB МКПК «Прокоп-2», рухався по автодорозі «Кіровоград-Запоріжжя» на території Криворізького району Дніпропетровської області з боку м. Кіровограду у напрямку м. Кривого Рогу в світлий час доби зі швидкістю приблизно 60-65 км/год.

Під час руху по автодорозі «Кіровоград-Запоріжжя» ОСОБА_2 перед зміною напрямку руху автомобіля, в порушення п.п. 1.3, 1.5, 2.3, 10.1 Правил дорожнього руху України, не був уважним, не переконався у тому, що це буде безпечним і не створить перешкоду або небезпеку іншим учасникам руху, внаслідок чого на 100 км + 150 м даної автодороги виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автобусом «БОГДАН», державний номерний знак АЕ 0344 AB під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого пасажир автобуса «БОГДАН», державний номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді: сполучена травма, відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, перелом лівої лобної кістки з пошкодженням верхньої стінки орбіти з подальшим переходом на основу черепу з розривом лобно-виличного та коронарного швів ліворуч з переходом на праву тім'яну кістку, перелом верхньої щелепи ліворуч, епідуральні гематоми в проекції обох лобних ділянок, здавлення речовини та шлуночків головного мозку зі зміщенням серединних структур ліворуч, контузійні вогнища в скроневих та потиличних ділянках головного мозку праворуч, пневмоцефалія, закритий перелом лівої ключиці, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Вироком Криворізького районного суду від 23.10.2014 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні злочину за статтею 286 ч.2 КК України, вирок набрав законної сили 24.11.2014 року (а.с.19-22).

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдано тяжких тілесних ушкоджень, в результаті яких їй медико-соціальною експертною комісією було встановлено ІІІ групу інвалідності, про що свідчить довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 11.11.2014 року (а.с.23).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до наказу № 2 від 01.07.2010 року, станом на момент вчинення ДТП, працював водієм в ТОВ МПКП «ПРОКОП-2» та за ним був закріплений автомобіль МАН 19404 державний номер 336 06 ХА, що вбачається з довідки ТОВ МПКП «ПРОКОП-2» від 30.09.2014 року та виписки з наказу від 02.01.2014 року № 1 (а.с.13,17).

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Підприємство ТОВ МПКП «ПРОКОП-2», в свою чергу, на підставі договору оренди від 10.01.2012 року укладеного між власником ОСОБА_3 та ТОВ МПКП «ПРОКОП-2», орендувало автомобіль МАН, державний номер 336 06 ХА, тому, відповідно до положень ч. 2 ст. 1187 ЦК України та п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року № 4 (далі - Постанова пленуму) має відповідати за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки, оскільки підприємство на відповідній правовій підставі (договір оренди) володіло транспортним засобом (а.с.14,16).

Відповідно до ч. 1,2 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Пунктом 11 Постанови пленуму встановлено, що за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи, оскільки за змістом статті 1191 ЦК особа, яка відповідає за шкоду, завдану з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові.

Тому правом вибору стосовно особи, яка буде відповідати за шкоду завдану особі джерелом підвищеної небезпеки наділена сама особа, тобто позивач.

Пунктом 4 Постанови пленуму та статтями 1166, 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Судом встановлено, про що вказувала позивач та підтверджено оригіналами квитанція, за період лікування на придбання ліків позивачем було витрачено грошових коштів на загальну суму 11 018,53 грн., однак позивач просила стягнути з відповідача 10 989,10 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та дана вимога підлягає задоволенню відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України в межах заявлених вимог.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, серед іншого, полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оскільки в судовому засіданні доведено заподіяння ОСОБА_2 в результаті даної ДТП, позивачу тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, встановлено факт перебування його на момент ДТП в трудових відносинах з відповідачем ТОВ МПКП «ПРОКОП-2», якому автомобіль «MAN F 2000», державний номерний знак НОМЕР_1 належав на той час на підставі договору оренди, то відповідно до ст. 23 ЦК України позивач ОСОБА_6 має право на відшкодування моральної шкоди завданої фізичним болем та душевними стражданнями, яких вона зазнала в результаті ушкодження її здоров'я. Враховуючи ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, характер вчиненого відносно неї правопорушення, яке є неумисним, однак ОСОБА_1 внаслідок ДТП отримала ІІІ групу інвалідності (а.с.23), на даний час перебуває на обліку в КЗ «Криворізька центральна районна лікарня» ДОР з приводу наслідків перенесеної тяжкої відкритої черепно-мозкової травми (а.с.126), періодично проходить стаціонарне лікування, що потребує значних коштів та моральних сил (а.с.11,12), спричиненні в ДТП травми призвело до тяжких фізичних страждань, нестерпного болю, безсонних ночей та втрати здоров'я, звичайних повсякденних зв'язків з оточуючими людьми, будучи студенткою учбового закладу позивач вимушена була прикласти додаткові зусилля для відновлення пропущеного учбового процесу, про що вказувала позивач, відповідач не з'явився, доказів протилежного суду не надав, тому суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 120 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, з врахуванням положень п. 6 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», відповідно до якого позивач звільнена від сплати судового збору у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд, враховуючи часткове задоволення позовних вимог вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 487,20 грн. за вимогу майнового характеру (станом на 22.09.2015 року) та 421,91 грн. судового збору за вимогу немайнового характеру про стягнення моральної шкоди, виходячи з наступного розрахунку 120 000,00 грн. х 100% /150 000,00 грн. = 80,0 %, а 487,20 грн. (станом на 22.09.2015 року) х 80,0% / 100% = 389,76 грн., а залишкова судового збору у розмірі 97,44 грн. за вимогу немайнового характеру підлягає стягненню з позивача на користь держави, оскільки вона при зверненні до суду з вказаною позовною заявою судовий збір за вимогу про стягнення моральної шкоди не сплатила.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 16, 57, 60, 61, 88, 209, 213-215, 224 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ МПКП «Прокоп-2» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином в результаті дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю мале проекторно-конструкторське підприємство «ПРОКОП-2», ідентифікаційний код 22640148, місцезнаходження юридичної особи 62300, Харківська область, Дергачівський район, місто Дергачі, вул. Центральна, 1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 10 989 (десять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 10 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином в результаті дорожньо-транспортної пригоди та 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди злочином в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю мале проекторно-конструкторське підприємство «ПРОКОП-2», ідентифікаційний код 22640148, місцезнаходження юридичної особи 62300, Харківська область, Дергачівський район, місто Дергачі, вул. Центральна, 1 на користь держави судовий збір в загальному розмірі 876 (вісімсот сімдесят шість) гривень 96 копійок.

Стягнути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір в розмірі 97 (дев'яносто сім) гривень 44 копійки.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: