Рішення

від 19.10.2016 по справі 910/22125/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2016Справа №910/22125/15 За позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед (BODELMO ENTERPRAISES

LIMITED)

Алніалам Лімітед (ALNIALAM LIMITED)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Поляріс Компані"

Про визнання договору іпотеки недійсним

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Діхтяренко . М. (дов.№ 02-36/32Д від 18.12.2015)

від відповідачів: не з'явився

від третьої особи: Цуркан М.М. (дов. від 09.09.2016)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 19.10.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

26.08.2015 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед (BODELMO ENTERPRAISES та LIMITED) та Алніалам Лімітед (ALNIALAM LIMITED) про визнання договору іпотеки недійсним .

31.08.2015 ухвалою Господарського суду м. Києва було порушення провадження у справі №910/22125/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від суду від 31.08.2015 на підставі частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України зупинено провадження у справі №910/22125/15.

03.02.2016 ухвалою суду поновлено провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 03.02.2016, представники відповідачів не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

В судове засідання, призначене на 03.02.2016, з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи.

03.02.2016 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 20.04.2016.

20.04.2016 ухвалою суду поновлено провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 20.04.2016, представники відповідачів не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

В судове засідання, призначене на 20.04.2016, з'явився представник позивача.

Ухвалою суду 20.04.2016 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Поляріс Компані" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляріс Компані" про зупинення провадження у справі, розгляд справи відкладено та зупинено провадження у справі.

14.09.2016 ухвалою суду провадження у справі поновлено.

В судове засідання, призначене на 14.09.2016, з'явились представники позивача та третьої особи. Представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 14.09.2016, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

14.09.2016 ухвалоюу суду розгляд справи відкладено на 05.10.2016.

В судове засідання, призначене на 05.10.2016, з'явились представники позивача та третьої особи. Представники наддали пояснення по справі.

В судове засідання, призначене на 05.10.2016, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

05.10.2016 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 19.10.2016.

В судове засідання, призначене на 19.10.2016, з'явились представники позивача та третьої особи. Представники наддали пояснення по справі.

В судове засідання, призначене на 19.10.2016, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2014р. між Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед та Алніалам Лімітед було укладено Договір іпотеки, посвідчений 18.10.2014р. приватним нотаріусом ,Київського міської нотаріального округу Лозняковою С.В. за реєстровим № 1009, за яким Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед було передано в іпотеку Алніалам Лімітед нерухоме майно, а саме: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 240,70 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Бойченка, буд. 9а та нежилий будинок (літ. А), загальною площею 213,70 кв.м, що знаходиться за адресою: м, Київ, вул. Празька, буд. 25/1

Дані обставини підтверджуються Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 42485935 від 19.08.2015р. та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 42484836 від 19.08.2015р.

29.12.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" та Закритим акціонерним товариством "Розмарин" (у зв'язку із зміною організаційно - правової форми ПП "Розмарин") укладено Іпотечний договір №02-10/4342 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюк О.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 948, відповідно до умов якого в іпотеку банку передано нерухоме майно, а саме:

нежилий будинок (літ. А), загальною площею 240,70 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Бойченка, буд. 9 (надалі - предмет іпотеки 1), що підтверджується Витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 16397411 від 29.12.2007р. та Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 16397375 від 29.12.2007р.;

нежилий будинок (літ. А), загальною площею 207,40 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 25/1 (надалі - предмет іпотеки 2), що підтверджується Витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 16397395 від 29.12.2007р. та Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 16397358 від 29.12.2007р.;

На момент передачі нерухомого майна в іпотеку банку, право власності на предмет іпотеки - 1 належало ЗАТ "Розмарин", що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нежилий будинок серія НБ №010003677, виданим Головним управлінням з питань майна Київської міської державної адміністрації на підставі Наказу "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна" від 14.11.2000 №645-В.

Право власності на предмет іпотеки 2 належало ЗАТ "Розмарин", що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нежилий будинок серія НБ №010003682, виданим Головним управлінням з питань майна Київської міської державної адміністрації на підставі Наказу "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна" від 14.11.2000 №645-В.

Умовами Іпотечного договору передбачено, що Іпотекодавець зобов'язаний за письмовою згодою Інотекодержателя, не відчужувати Предмет іпотеки, а також не передавати його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування та не пізніше наступного дня після настання змін надавати Іпотекодержателю відомості про будь-які зміни, що відбулись чи відбудуться з предметом іпотеки, а також без згоди державних органів та Банка здійснювати перебудови та/або перепланування - п. п. 2.1.4., 2.1.5., 2.1.7. цього договору.

Пунктом 6.3. Іпотечного договору сторонами встановлено, що цей Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення Основного зобов'язання (за Кредитним договором). Дія цього договору також припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про іпотеку".

Пунктом 7.3. Кредитного договору сторони домовились, що цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до виконання сторонами належним чином і у повному обсязі всіх своїх зобов'язань за Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 3 України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про іпотеку", предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов, зокрема: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

Статтею 13 даного Закону передбачено, що предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. Наступна іпотека, предметом якої є декілька об'єктів, що належать різним особам і є предметом попередньої іпотеки, допускається за згодою власників усіх об'єктів нерухомого майна, переданих в спільну іпотеку.

Дане положення Закону кореспондується з п. 2.1.4 Іпотечного договору №02-10/4342 від 29.12.2007р.. відповідно до якого Іпотекодавець зобов'язаний без письмової згоди Іпотекодержателя. що оформляється додатковою угодою до цього Договору, не відчужувати Предмет іпотеки, а також не передавати його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Також ст. 13 ЗУ "Про іпотеку" кореспондується з гг Ц) Іпотечного договору №02-10/4342 від 29.12.2007р.. відповідно до якого наступні іпотеки Предмета іпотеки забороняються, крім передачі Предмета іпотеки в наступну іпотеку Іпотекодержателю.

Пунктами 2.4.1 та 2.4.2 пункту 2.4 Іпотечного договору №02-10/4342 від 29.12.2007р. визначено, що Іпотекодержатель має право вимагати від будь-яких третіх осіб припинення зазіхань на предмет іпотеки та вимагати від Іпотекодавця вжиття заходів, необхідних для захисту Предмета іпотеки від зазіхань з боку третіх осіб.

В п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" зазначено наступне: "Відповідно до приписів статей 589, 590 ЦК України, частини першої статті 20 Закону України ''Про заставу", частини першої статті 12 та частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" заставодержатель (іпотекодержатель) має право звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов 'язання, забезпеченого заставою, у встановлений строк (термін), якщо інше не передбачено договором або законом. Договором або законом можуть бути передбачені й інші підстави, за наявності яких заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави (наприклад, частиною другою статті 20, частиною другою статті 46 Закону України "Про заставу", частиною другою статті 33 Закону України "Про іпотеку"). Частиною першою статті 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2014р. № 910/21150/13 у справі за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ "Компетерія Трейдінг Україна", Зтя особа ТОВ "Поляріс компані" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, позовні вимоги Банку були задоволені та визнано за ПАТ "Укрсоцбанк" право власності на спірне нерухоме майно.

Рішення суду першої інстанції було залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2014р.

Однак, за день до винесення Господарським судом міста Києва рішення у справі № 910/21150/13, колишнім власником майна ТОВ "Компетерія трейдінг здійснило продаж нерухомого майна - предмета іпотеки за Іпотечним договором №02-10/4342 від 29.12.2007р. Відповідачу 1 - нерезиденту Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед.

Враховуючи викладене, Договір іпотеки, що посвідчений 18.10.2014р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. за реєстровим № 1009 є нічим іншим, як спробою штучного обтяження майна іпотекою для унеможливлення звернення на нього стягнення ПАТ "Укрсоцбанк".

В травні 2011 року ПП "Розмарин" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до ПАТ "Укрсоцбанк" про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек записів №6356849-6356857 від 29.12.2007 року про обтяження іпотекою: нежилого будинку (літ. А) загальною площею 240,70 м.кв., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Бойченка, буд. 9, та нежилого будинку (літ. А) загальною площею 207,40 м. кв. який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 25/1.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.07.2011 року у справі №13/153 в задоволенні позову ПП "Розмарин" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2011 року у справі №13/153 апеляційну скаргу ПП "Розмарин" задоволено повністю: рішення Господарського суду м. Києва від 07.07.2011 року скасовано, виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстратором якого є Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, записи про заборону на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці ПАТ "Укрсоцбанк".

На підстави Постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2011 року №13/153 ПП "Розмарин" було вжито заходів, направлених на виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Реєстру іпотек вищезазначеного нерухомого майна.

Однак, Постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2012 року у справі №13/153 касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено, скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2011 року, а рішення Господарського суду м. Києва від 07.07.2011 року залишено без змін.

Таким чином, всі дії, що були вчинені ПП "Розмарин" на підставі скасованої постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2011 року не мають правового значення.

Зазначена позиція підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2014р. № 910/21150/13 у справі за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ "Копентія Трейдінг Україна", Зтя особа ТОВ "Поляріс компані" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, що залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2014р.

Також в даному рішенні зазначено про те, що в матеріалах справи № 910/21150/13 також міститься Витяг про державну реєстрацію прав Комунального міського БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 10.11.2011р., номер витягу 31998087, відповідно до якого у власності ТОВ "Вастерлі Інвестментс Україна" знаходиться майно, а саме нежилий будинок (літ. А), загальною площею 213,70 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Празька, 25/1.

Зазначені вище документи свідчать про те, що після укладення Іпотечного договору № 02-10/4342 від 29.12.2007р. відбулось збільшення площі даного будинку, тобто під час відчуження ПП "Розмарин" до ТОВ "Вастерлі Інвестментс Україна" на підставі договору купівлі-продажу від 01.11.2011р. Доказів, які б спростували зазначені відомості, відповідачем не надано.

В подальшому, ТОВ "Вастерлі Інвестментс Україна" було відчужено Товариству з обмеженою відповідальністю "Копентія Трейдінг Україна" (ідентифікаційний код 35084896) нерухоме майно, а саме:

нежилий будинок (літера А), загальною площею 240,70 кв.м., що знаходиться в м. Києві по вул. Бойченка, 9а на підставі Договору купівлі-продажу нежилого будинку, посвідченого 21.11.2013р. приватним нотаріусом КМНО Позняковою С.В. за№ 1390;

нежилий будинок (літера А), загальною площею 213,70 кв.м., що знаходиться в м. Києві по вул. Празькій, 25/1 в м. Києві на підставі Договору купівлі-продажу нежилого будинку, посвідченого 21.11.2013р. приватним нотаріусом КМНО Позняковою С.В. за№ 1392.

На стадії апеляційного перегляду рішення по справі № 910/21150/13 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ "Копентія Трейдінг Україна" про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання за Банком права власності на нерухоме майно, а саме: на нежилий будинок (літ. А), загальною площею 240,70 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Бойченко, буд. 9а та нежилий будинок (літ. А), загальною площею 213,7 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 25/1, Позвачу стало відомо про те, що зазначене нерухоме майно було відчужено ТОВ "Копентія Трейдінг Україна" на користь Компанії "Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед" ГВОРЕЬМО ЕІУТЕКРКАІ8Е8 ИМІТЕШ на підставі Договору купівлі-продажу № 795, посвідченого 05.08.2014р. приватним нотаріусом Київського міського натаріального округу Позняковою С.В. та на підставі Договору купівлі-продажу № 797, посвідченого 05.08.2014р. приватним нотаріусом Київського міського натаріального округу Позняковою С.В.

Від імені та в інтересах Компанії "Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед" діяв представник за довіреністю Калита Андрій Миколайович на підставі Довіреності б/н від 18Л0.2013р.,

виданої нотаріусом Лімасол, Кіпр, Елена Пелопіда, чий підпис засвідчено 21.10.2013р. нотаріусом міста Лімасол, Кіпр Адоніс Киряк).

Таким чином, станом на дату подачі позовної заяви власником нерухомого майна, що передано в іпотеку ПАТ "Укрсоцбанк" на підставі Іпотечного договору № 02-10/4342 від 29.12.2007р , а саме:

нежилого будинку (літ. А), загальною площею 240,70 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Бойченка, буд. 9а ;

нежилого будинку (літ. А), загальною площею 213,70 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 25/1 є Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед.

Дані обставини підтверджуються Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 42485935 від 19.08.2015р., відповідно до якої власником ннежилого будинку (літ. А), загальною площею 240,70 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Бойченка, буд. 9 є Компанія "Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед".

Дані обставини підтверджуються Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 42484836 від 19.08.2015р., відповідно до якої власником нежилого будинку (літ. А), загальною площею 207,40 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 25/1 є Компанія "Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед".

Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавпя. має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

При цьому, аналіз змісту положення ст. 23 Закону України "Про іпотеку" свідчить, що правовий режим майна, яке знаходиться в іпотеці, не змінюється незалежно від кількості правочинів, за якими право власності переходило до інших набувачів такого права. Тому до нового власника предмета іпотеки - Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед переходять всі права і обов'язки іпотекодавця за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Правові підстави припинення іпотеки передбачені ст.17 Закону України "Про іпотеку" і полягають у наступному: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону (ЗУ "Про іпотеку"): набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Перехід до набувача прав та обов'язків іпотекодателя, при умові дійсності договору іпотеки, не ставиться в залежність від того, чи існував на момент переходу права власності запис про заборону відчуження предмету іпотеки в Єдиному реєстрі заборон.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2012 року у справі №13/153 касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено, скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2011 року (якою скасовані обтяження), а рішення Господарського суду м. Києва від 07.07.2011 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В Правовому висновку Верховного Суду України у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки від 14.05.2015р. зазначено наступне: "Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 13 травня 2015 року ухвалив постанову у справі № 6-53цс15, предметом якої був спір про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд зробив правовий висновок про те, що у разі скасування незаконного судового рішення про визнання іпотеки недійсною, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек, який виключено на підставі незаконного рішення суду, оскільки відпала підстава виключення цього запису. Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек.

Зазначений висновок узгоджується і з положенням статті 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов 'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору (а у випадку, що переглядається у зв'язку із скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Встановивши у справі, що переглядається, факт переходу до відповідача права власності на нерухоме майно під час виключення з Державного реєстру іпотек запису про обтяження права власності на підставі незаконного судового рішення, суд дійшов обґрунтованого висновку про застосування до правовідносин сторін статті 23 Закону України «Про іпотеку», поширення її дії на відповідача та збереження обтяження цього майна іпотекою за іпотечним договором.

При цьому судом враховано, що кредитором дії попереднього іпотекодавця з відчуження спірної квартири під час зняття за судовим рішенням обтяження та право власності нового набувача не оспорюється, а ставиться питання про застосування механізму реалізації його переважного права на іпотечне майно, передбаченого нормами статей 23, 33, 39 Закону України «Про іпотеку».

Дійшовши правильного висновку про поширення на правовідносини сторін норми статті 23 Закону України «Про іпотеку» суд, разом з тим, застосував її з порушенням норм частин 3 і 4 статті 5 та статті 39 цього Закону, у зв'язку із чим ухвалене судове рішення підлягає скасуванню. "

Кредитні зобов'язання, що виникли між ТОВ "Поляріс Компані" та ПАТ "Укрсоцбанк" не припинилися, борг залишився невиплаченим, договір іпотеки у встановленому законом порядку не припинив свою дію, відтак є дійсним для набувача майна Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед.

Таким чином, враховуючи притаманний інституту іпотеки принцип слідування, який закріплений в ст. 23 Закону України «Про іпотеку», при переході права власності на предмет іпотеки до іншої особи, право іпотеки зберегло свою силу. Новий власник нерухомого майна - Компанія "Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед" прийняла на себе всі його права та обов'язки іпотекодавця.

В силу цієї норми, особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, а саме Компанія "Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед" набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки, навіть, якщо він є добросовісним набувачем і не знав про наявність іпотечного обтяження.

Згідно з абз. 4 п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29 травня 2013 року N 11 (далі - Постанова № 11) вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно з п. 2.5.1. Постанови № 11 визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо визнання недійсним Договору іпотеки нежилого будинку (літера А), загальною площею 240, 70 кв.м., що знаходиться в м. Києві по вул. Бойченка, 9а та нежилого будинку (літера А), загальною площею 213,70 кв.м., що знаходиться в м. Києві по вул. Празькій, 25/1 в м, Києві, що укладений між Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед (реєстаційний номер Н.Е.111500, Зінас Кантер і Орігенус, 3035, м. Лімассол, Кіпр) та Алніалам Лімітед (Номер компанії 08790461 офіс 319-3, вул. Среднідл 32, Лондон ЕС2К 8АУ) та посвідчений 18.10.2014р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. за реєстровим № 1009 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним Договір іпотеки нежилого будинку (літера А), загальною площею 240,70 кв.м., що знаходиться в м. Києві по вул. Бойченка, 9а та нежилого будинку (літера А), загальною площею 213,70 кв.м., що знаходиться в м. Києві по вул. Празькій, 25/1 в м, Києві, що укладений між Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед (реєстаційний номер Н.Е.111500, Зінас Кантер і Орігенус, 3035, м. Лімассол, Кіпр) та Алніалам Лімітед (Номер компанії 08790461 офіс 319-3, вул. Среднідл 32, Лондон ЕС2R 8АY) та посвідчений 18.10.2014р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. за реєстровим № 1009.

3. Стягнути з Бодельмо Ентерпрайзес Лімітед (реєстаційний номер Н.Е.111500, Зінас Кантер і Орігенус, 3035, м. Лімассол, Кіпр) на Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вулиця Ковпака, будинок 29 ,код ЄДРПОУ 00039019,) суму сплаченого судового збору в розмірі 609 грн. 00 коп.

4. Стягнути з Алніалам Лімітед (Номер компанії 08790461 офіс 319-3, вул. Среднідл 32, Лондон ЕС2R 8АY) на Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вулиця Ковпака, будинок 29 ,код ЄДРПОУ 00039019,) суму сплаченого судового збору в розмірі 609 грн. 00 коп.

5. Видати накази.

6. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21.10.2016

Суддя М.О. Лиськов