Ухвала від 18.10.2016 по справі 686/26591/14-ц

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/26591/14-ц

Провадження № 22-ц/792/1961/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Федорової Н.О.,

суддів - Карпусь С.А., Ярмолюка О.І.,

секретаря - Бондаря О.В.,

з участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

представника ДВС - Пещанюка І.А.,

представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 січня 2016 року у справі за поданням Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и л а :

21 січня 2016 року Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 В його обґрунтування зазначив, що у провадженні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області) перебуває виконавчий лист № 686/26591/15-ц, виданий 13 жовтня 2015 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 3 497 554 грн. 61 коп. боргу за договорами позики від 2 листопада 2012 року, 2 травня 2013 року, 9 травня 2013 року, 10 листопада 2013 року, 22 грудня 2013 року, а також відсотків за користування чужими грошовими коштами та 3 % річних.

20 жовтня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49067661 та надано ОСОБА_1 строк на добровільне

Доповідач у першій інстанції Демінська А.А. Провадження № 22-ц/792/1961/16

Суддя-доповідач Федорова Н.О. Категорія: ухвала

виконання рішення суду до 27 жовтня 2015 року. Боржник у встановлений термін рішення суду добровільно не виконав.

4 грудня 2015 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та пояснив, що на даний момент ніде не працює, відсутнє майно на праві власності, а тому сплатити заборгованість не має можливості.

Відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 8 грудня 2015 року ОСОБА_1 в період з 27 березня до 31 жовтня 2015 року 25 разів перетинав автомобілем державний кордон.

Враховуючи багаторазові виїзди боржника за межі України, останній маючи рухоме майно та кошти, умисно не виконує рішення суду. Вважає, що захист прав та інтересів стягувача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення виконання рішення суду.

А тому, просив суд тимчасово обмежити ОСОБА_1 право виїзду за межі України до моменту виконання зобов'язань, покладених на нього судом, без вилучення паспортного документа.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 січня 2016 року подання задоволено. Встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у виїзді за межі України до виконання ним зобов'язань, покладених на нього рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2015 року у справі № 686/26591/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 3 497 554 грн. 61 коп. боргу за договорами позики від 2 листопада 2012 року, 2 травня 2013 року, 9 травня 2013 року, 10 листопада 2013 року, 22 грудня 2013 року, а також відсотків за користування чужими грошовими коштами та 3 % річних.

Непогоджуючись з даною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні подання державного виконавця.

Ухвалу вважає незаконною та необґрунтованою, а висновки суду такими, що не відповідають обставинам справи.

Суд першої інстанції не врахував, що перетинання державного кордону в період з 27 березня до 31 жовтня 2015 року не охоплюється періодом примусового виконання рішення суду, оскільки постановою про відкриття виконавчого провадження від 20 жовтня 2015 року йому надано строк до 27 жовтня 2015 року на добровільне виконання. Окрім того, про існування виконавчого провадження він дізнався лише 4 грудня 2015 року після явки до відділу ДВС. Жодних викликів державного виконавця до вказаної дати не отримував.

Зазначає, що перетин кордону здійснював не на власному автомобілі.

До того ж, він виконував та продовжує добровільно виконувати рішення суду, періодично сплачуючи кошти на рахунок ДВС.

У судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з мотивів, які в ній зазначені.

Представник ДВС Пещанюк І.А. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду першої інстанції обґрунтованою та законною. Пояснив, що лише таким заходом як тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон буде досягнуте реальне виконання рішення суду, від виконання якого ухиляється ОСОБА_1

Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 пояснив, що на даний час рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 3 497 554 грн. 61 коп. боргу не виконане, оскільки останній від його виконання ухиляється. Натомість, таку можливість має, оскільки займається за кордоном гральним бізнесом. А тому, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 22 вересня 2015 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 3497554 грн. 61 коп. боргу за договорами позики та судові витрати в розмірі 3 654 грн. (а.с. 78, 79, 113-115).

Рішення добровільно виконане не було.

20 жовтня 2015 року Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області Пещанюком І.А. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП № 49067661) з виконання виконавчого листа № 686/26591/15-ц, виданого 13.10.2015 року (а.с. 141). Запропоновано відповідачу добровільно, в строк до 27.10.2015 року виконати рішення суду.

9 листопада 2015 року державним виконавцем складено акт про те, що виходячи по місцю проживання ОСОБА_1, зазначеному в рішенні суду, а саме: АДРЕСА_1, майна, належного боржнику, не виявлено. Зі слів ОСОБА_8 кв. АДРЕСА_1 належить їй на праві власності. Боржник ОСОБА_1 в даній квартирі не проживав, а лише був прописаний до жовтня 2014 року. На даний час ОСОБА_1 фактично проживає в АДРЕСА_2. Крім того, боржник може проживати в Дунаєвецькому районі с. Криничани в будинку на території свинокомплексу (а.с. 174, 175).

Цього ж дня державний виконавець направив ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, виклик, яким зобов'язав останнього з'явитись до державної виконавчої служби 17.11.2015 року (а.с. 176). Вказаний виклик був повернутий за закінченням терміну зберігання (а.с. 180).

Окрім того, постановою від 13.11.20015 року державним виконавцем доручено відділу ДВС Дунаєвецького районного управління юстиції здійснити перевірку майнового стану боржника, оскільки відповідно до ухвали Хмельницького міськрайсуду від 17.12.2014 року йому належить частка в розмірі 24 % в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський фінансовий дім», який розташований по вул. Першотравневій, 5/2, в с. Криничани Дунаєвецького району Хмельницької області (а.с. 183).

Відповідно до акту державного виконавця від 27 листопада 2015 року ОСОБА_1 за вищевказаною адресою не проживає, господарською діяльністю на території ТОВ не займається більше одного року (а.с. 185).

Вказаний факт також підтверджується довідкою Смотрицької селищної ради Дунаєвецького району від 30.11.2015 року за № 2211 (а.с. 186).

18 листопада 2015 року за вих. № 4253/6 ОСОБА_1 знову було направлено виклик державного виконавця, яким зобов'язано з'явитись до ДВС 27 листопада 2015 року (а.с. 187). Вказаний виклик ОСОБА_1 отримав 25.11.2015 року (а.с. 188). Однак, відповідно до даних акту державного виконавця від 27.11.2015 року на виклик не з'явився (а.с. 191).

Лише 4 грудня 2015 року ОСОБА_1 надав державному виконавцю пояснення про те, що ніде не працює, майна на праві власності не має, автомобіль продав невідомій особі без перереєстрації в ДАІ на запчастини, підтверджуючих цьому документів немає, погасити борг не може через відсутність коштів (а.с. 199).

15 грудня 2015 року ОСОБА_1 знявся з місця реєстрації по АДРЕСА_2 без вказівки куди вибув (а.с. 206-208).

Одночасно з цим, за період з 27 березня 2015 року по 31 жовтня 2015 року ОСОБА_1 перетинав державний кордон в пунктах Могилів-Подільський, Россошани, Мамалига, Кельменці 25 разів, що підтверджується даними Державної прикордонної служби України від 27.11.2015 року (а.с. 204).

На рахунок ДВС останній періодично перераховував такі суми: 5 вересня 2016 року - 220 грн., 18 серпня 2016 року - 120 грн., 9 серпня 2016 року - 80 грн., 12 липня 2016 року - 70 грн., 17 червня 2016 року - 100 грн., 14 квітня 2016 року - 150 грн., 5 квітня 2016 року - 500 грн., 20 січня 2016 року - 150 грн., 18 січня 2016 року - 200 грн., 13 січня 2016 року - 500 грн., 28 грудня 2015 року - 300 грн., 23 грудня 2015 року - 300 грн. (Т. 2, а.с. 53-64).

Всього ОСОБА_1 перераховано на рахунок ДВС 2 690 грн.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Реалізація цих прав здійснюється шляхом звернення до суду в порядку ст. 377 1 ЦПК з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, яка також визначає, що суб'єктом звернення до суду є державний виконавець.

З погляду значення словосполучення «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Отже, встановлено, що ОСОБА_1, маючи великі обсяги взятих на себе зобов'язань, добровільно їх не виконав; вчасно на виклики до державного виконавця не з'являвся; не повідомляв про своє фактичне місце проживання, що ускладнювало його пошуки; знявся з зареєстрованого місця проживання без вказівки куди вибув, що взагалі унеможливлює його виклик до державного виконавця у встановленому законом порядку; маючи борг у розмірі 3497554 грн. 61 коп., шляхом перерахування до відділу ДВС, сплатив лише 2 690 грн., що становить 0,08 % від вказаної суми боргу. При цьому, за період з 27 березня 2015 року по 31 жовтня 2015 року перетинав 25 разів державний кордон.

З урахуванням вказаного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, про те, що такі свідомі дії боржника та одночасний перетин протягом короткого проміжку часу державного кордону України, фактично свідчать про реальну матеріальну можливість виконання ним рішення суду, а отже про ухилення його від виконання зобов'язання та необхідності задоволення подання державного виконавця.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлена в справі ухвала є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги на законність судового рішення не впливають і його висновки не спростовують.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Н.О. Федорова