Постанова

від 19.11.2019 по справі 686/26591/14-ц

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 686/26591/14-ц

Провадження № 22-ц/4820/1801/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Купельського А.В., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Шевчук Ю.Г.,

учасники справи: стягувач ОСОБА_1 , представник відділу ДВС Джубаба Д.О., представник боржника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 серпня 2019 року (суддя - Логінова С.М.) за заявою ОСОБА_3 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и в:

У липні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою у якій просив скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, яке встановлене йому ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.01.2016 року.

Заяву мотивував тим, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.01.2016 року задоволено подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області та встановлено ОСОБА_3 тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов`язань, покладених на нього рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.03.2015 року по справі №686/26591/14-ц.

Заявник вказував, що він не ухиляється від виконання рішення, а саме невиконання боржником зобов`язання протягом строку, який передбачений для його виконання, не може свідчити про ухилення від виконання покладених на нього обов`язків.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 серпня 2019 року заяву ОСОБА_3 задоволено. Скасовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державним виконавцем не надано доказів щодо ухилення ОСОБА_3 від виконання рішення Хмельницького місчькрайонного суду від 11.03.2015 року, наявні документи у матеріалах виконавчого провадження свідчать про відсутність майна та коштів у заявника, за таких обставин суд дійшов висновку про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою ОСОБА_3 відмовити у задоволенні заяви.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказував, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.03.2015 року стягнуто з ОСОБА_3 на його користь 3 497 554,61 грн. боргу за договорами позики та процентів за користування коштами, а також 3654 грн. судових витрат. Вказане рішення, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 02.09.2015 року, в добровільному порядку боржником до теперішнього часу не виконане.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області від 20.10.2015 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №686/26591/15-ц та запропоновано ОСОБА_3 добровільно виконати рішення, в строк до 27.10.2015 року. Апелянт вказував, що під час виконання виконавчого провадження ОСОБА_3 на виклики до державного виконавця вчасно не з`являвся, змінив місце реєстрації та не повідомив про фактичне місце проживання. Водночас, надав державному виконавцю пояснення про те, що він не може погасити борг оскільки безробітний, майна на праві власності немає, автомобіль продав невідомій особі на запчастини без перереєстрації. Разом з тим, ОСОБА_3 в період з 27.03.2015 року по 31.10.2015 року здійснив перетин державного кордону 25 разів. Посилаючись на вказані обставини, апелянт вважає, що матеріальний стан боржника не є скрутним, а боржник має кошти необхідні для погашення заборгованості перед ним, однак ухиляється від цього. Відтак, не погоджується з висновком суду про те, що державний виконавець, звертаючись з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у 2016 році, не надав доказів на підтвердження ухилення боржника від виконання рішення суду. Вважає, що ОСОБА_3 не було доведено наявність підстав для скасування тимчасового обмеження, а подана ним заява є необґрунтованою.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник Другого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Джубаба Д.О. в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник боржника ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали цивільної справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 22 вересня 2015 року, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3 497 554,61 грн. боргу за договорами позики та судові витрати в розмірі 3654 грн.

Рішення добровільно виконане не було.

В січні 2016 року до суду звернувся державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до моменту виконання зобов`язань, покладених на нього судом, без вилучення паспортного документу.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2016 року, подання державного виконавця задоволено. Встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_3 у виїзді за межі України до виконання ним зобов`язань, покладених на нього рішенням Хмельницького міськрайонного суду у справі №686/26591/15-ц від 11.03.2015 року.

В подальшому, 31 грудня 2016 року, державним виконавцем у виконавчому провадженні щодо виконання вказаного рішення було винесено постанову про завершення виконавчого провадження на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження ( відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення).

18 червня 2019 року постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницького, повторно відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №686/26591/15-ц, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики у розмірі 3 497 554 грн. та судових витрат в розмірі 3654 грн.

Державним виконавцем на адресу боржника надсилались неодноразово виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду та надання відомостей про доходи та майно боржника, однак, ОСОБА_3 на виклики не з`являється, про причини неявки не повідомляє державного виконавця.

В ході примусового виконання виконавчого провадження державним виконавцем неодноразово направлялися запити до органів реєстрації з метою перевірки майнового стану боржника.

Із отриманої відповіді з Державної фіскальної служби встановлено відсутність у боржника відкритих рахунків у банках та джерел отримання доходів.

Результатами обробки запиту до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсію, інформація щодо боржника не знайдена. Із відповіді Пенсійного фонду про осіб-боржників, які працюють за трудовим та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи - інформації не знайдено.

Згідно відповіді Головного центу обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №1600 від 27.05.2016 року на запит державного виконавця повідомлено, що з 22.04.2016 року вже виконується ухвала Хмельницького міськрайонного суду у цивільній справі №686/26591/14-ц. про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_3 за межі України.

Рішення на теперішній час боржником не виконано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено з боку боржника.

Відповідно до ст.129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч.5 ст.441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Однак, зі змісту заяви ОСОБА_3 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України вбачається, що доводи боржника зводяться по суті до його незгоди із ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 27.01.2016 року щодо тимчасового обмеження у праві виїзду його за межі України, яка оскаржувалась ним в апеляційному порядку та судом апеляційної інстанції залишена без змін.

Заява ОСОБА_3 щодо скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України в розумінні ч.5 ст.441 ЦПК України не є вмотивованою.

ОСОБА_3 не доведено належними та допустимими доказами підстави для скасування встановленого тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

За наявність невиконаних виконавчих документів, ухилення ОСОБА_3 від їх виконання, підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, встановленого ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 27 січня 2016 року, колегія суддів не вбачає.

Суд першої інстанції, скасовуючи встановлене ОСОБА_3 тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухвалою суду від 27.01.2016 року, на зазначене уваги не звернув, вдався до оцінки подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 від 21.01.2016 року, ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 27 січня 2016 року , яке вже було предметом перегляду суду апеляційної інстанції, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а заява ОСОБА_3 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 серпня 2019 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 22 листопада 2019 року.

Судді: Т.О. Янчук

А.В.Купельський

О.І. Ярмолюк