ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2016 року м. Київ К/800/12393/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - Смоковича М.І.,
суддів: Єрьоміна А.В., Калашнікової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області, Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області про скасування висновку та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою Костопільської районної державної адміністрації на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року,
у с т а н о в и л а :
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області, Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області про скасування висновку та зобов'язання вчинити дії.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновок податкового органу від 30 липня 2015 року №6250/8/17-09-17-28, який став підставою для звільнення його з посади першого заступника голови Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області, є протиправним, необґрунтованим та таким, що сформований без належного аналізу набуття ним земельних ділянок.
Також зазначав, що навіть у разі виявлення недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених в декларації (як це зазначено у висновку відповідача), це не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьою статті1 Закону України «Про очищення влади», оскільки така обставина обов'язково повинна бути поєднана із висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав), отриманих із законних джерел. Крім того, зазначив, що головою РДА при опрацюванні висновку податкового органу та при його звільненні було порушено вимоги спеціальних та загальних норм чинного законодавства.
З таких підстав, урахуванням заяв про зміну розміру позовних вимог, просив:
скасувати висновок від 30 липня 2015 року №6250/8/17-09-17-28 стосовно ОСОБА_1;
зобов'язати відкликати з Міністерства юстиції України висновок від 30 липня 2015 року №6250/8/17-09-17-28 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади»;
визнати незаконним та протиправним звільнення з посади першого заступника голови Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області;
скасувати розпорядження голови Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області Середи О.А. від 16 жовтня 2015 року №51-к «Про звільнення ОСОБА_1.»;
поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області;
стягнути з Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення та по день ухвалення судового рішення;
зобов'язати Костопільську районну державну адміністрацію Рівненської області відкликати інформацію стосовно ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб Міністерства юстиції України щодо яких застосовано Закон України «Про очищення влади».
Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року, позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував висновок Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області від 30 липня 2015 року за № 6250/8/17-09-17-28.
Визнав протиправним звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника голови Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області.
Скасував Розпорядження голови Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області від 16 жовтня 2015 №51-к «Про звільнення ОСОБА_1.».
Поновив ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області.
Стягнув з Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 2793, 56 гривень.
У решті позовних вимог відмовив.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 2793, 56 гривень допущено до негайного виконання відповідно до пункту третього частини першої статті 256 КАС України.
У касаційній скарзі представник Костопільської районної державної адміністрації, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач ОСОБА_1 у своїх запереченнях посилаючись на необґрунтованість та безпідставність вимог касаційної скарги просить залишити її без задоволення, а рішення судів без змін.
За приписами частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій посилаючись лише на ті обставини, що судом безпідставно було залучено до участі в справі в якості співвідповідача Костопільську районну державну адміністрацію при цьому не визначивши їх процесуального статусу, крім того скаржник зазначає, що судом порушені вимоги статей 99, 100 КАС України та безпідставно визнано поважними причини пропуску строку для звернення до суду. Тому оскаржувані рішення перевіряються колегією суддів лише в межах доводів касаційної скарги.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Судами встановлено, що з 29 грудня 2010 року ОСОБА_1 працював на посаді першого заступника Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області, що підтверджується копіями трудової книжки позивача та особової картки позивача.
31 березня 2015 року позивачем було подано декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік.
29 травня 2015 року ОСОБА_1 подав заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» якою надав згоду на проведення перевірки та повідомив, що заборони, визначені частиною третьою або частиною четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», не застосовуються щодо нього.
У своїх письмових поясненнях від 30 липня 2015 року, наданих в ході проведення податковою інспекцією перевірки, позивач, зокрема, зазначив, що земельні ділянки та житлові будинки в с. Збуж Костопільського району набуто ним на підставі заповіту від 28 січня 2003 року, як спадщину покійного батька ОСОБА_4.
Цього ж дня, 30 липня 2015 року Костопільською ОДПІ Головного управління ДФС у Рівненській області прийнято висновок про результати достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» №6250/8/17-09-17-28.
Зі змісту вказаного висновку вбачається, що «за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтвердних документів» податковим органом зафіксовано наступні висновки:
- «ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації станом на 30 липня 2015 року про майно (майнові права) ОСОБА_1, а саме: в п.23 розділу ІІІ декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 року гр.ОСОБА_1 вказані земельні ділянки площею 1,25 га, фактично згідно з наявною інформацією є 2,17 га, в п.23 декларації не відображено площа земельних ділянок у розмірі 0,92 га»;
- «вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній станом на 30 липня 2015 року податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел».
В свою чергу, керівником апарату Костопільської РДА на підставі отриманого від податкового органу висновку № 6250/8/17-09-17-28 від 30 липня 2015 року складено довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», якою констатовано, що до ОСОБА_1 застосовуються заборони, передбачені частиною третьою статті першої Закону України «Про очищення влади» на підставі критерію, передбаченого частиною восьмою статті 3 Закону України «Про очищення влади».
16 жовтня 2015 року головою Костопільської РДА Рівненської області прийнято розпорядження №51-к, згідно з яким вирішено звільнити ОСОБА_1 16 жовтня 2015 року з посади першого заступника голови районної державної адміністрації з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» (у зв'язку з виявленням недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік).
Позивач, вважаючи дії та рішення Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області протиправними, звернувся до суду з позовом, в якому ставив наступні позовні вимоги:
скасувати висновок від 30 липня 2015 року № 6250/8/17-09-17-28 стосовно ОСОБА_1;
зобов'язати відкликати з Міністерства юстиції України висновок від 30 липня 2015 року №6250/8/17-09-17-28 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади».
У подальшому позивачем була подана до суду заява про збільшення розміру позовних вимог, в тому числі заявлені позовні вимоги до іншого відповідача Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області.
Зазначена заява була прийнята судом та розглядалась разом з первісним позовом.
Згідно зі статтею 51 КАС України позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Крім того, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Враховуючи те, що висновок Костопільської ОДПІ Головного управління ДФС у Рівненській області про результати проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків відносно позивача, оскільки оскаржуваний висновок є лише носієм інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства та документом, на підставі якого приймається відповідне рішення суб'єктом владних повноважень, який і став підставою для прийняття головою Костопільської РДА Рівненської області розпорядження № 51-к про звільнення ОСОБА_1 з метою належного способу захисту позивача у спірних відносинах, останній скористався правом передбаченим статтею 51 КАС України і звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, а тому Костопільська РДА Рівненської області є належним відповідачем у справі.
Колегія суддів також критично оцінює, твердження відповідача про відсутність правових підстав для розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог від 04 грудня 2015 року у зв'язку з пропущенням строку для її подання.
Так, зокрема, відповідач наголошуває на тому, що оскаржуване розпорядження про звільнення ОСОБА_1 за №51-к прийняте 16 жовтня 2015 року, а позивач звернувся з вимогами про скасування вказаного розпорядження, визнання незаконним та протиправним його звільнення та поновлення на роботі лише 04 грудня 2015 року, тобто з порушенням місячного строку на звернення до суду встановленого частиною третьою статті 99 КАС України.
Однак, враховуючи долучені в ході судового розгляду справи докази, а саме: копії медичної картки позивача з записами лікаря від 02 листопада 2015 року, 05 листопада 2015 року, 13 листопада 2015 року та результатів аналізів від 02 листопада 2015 року та 13 листопада 2015 року, суд першої інстанції обґрунтовано визнав поважними причини пропуску місячного строку для звернення до суду з даними позовними вимогами та прийняв їх до розгляду.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують указаних висновків судів попередніх інстанцій.
Отже, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 220?, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Костопільської районної державної адміністрації залишити без задоволення.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року в цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Смокович
Судді А.В. Єрьомін
О.В. Калашнікова
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2016 |
Оприлюднено | 26.10.2016 |
Номер документу | 62194503 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Смокович М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні