Ухвала

від 21.10.2016 по справі 823/703/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

21 жовтня 2016 року м. Київ К/800/28145/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 р.

у справі № 823/703/16

за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Леонід»

до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 р. у справі № 823/703/16.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 213 КАС України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Як встановлено суддею-доповідачем, в порушення вказаних вимог, скаржником не додано до касаційної скарги документу про сплату судового збору.

З 01.09.2015 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 р. №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2016 р. місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1 378,00 грн.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Як свідчать матеріали касаційної скарги, у даній справі предметом розгляду спору є вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, сума штрафних санкцій за яким становить 137 512,62 грн., тобто вимоги майнового характеру.

Таким чином, на усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 475,22 грн. (137 512,62*0,015*120%).

Також, Державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області звернулась до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної карги.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суддя-доповідач, розглянувши дане клопотання, не вбачає підстав для його задоволення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частиною 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 р., виготовлена у повному обсязі 21.09.2016 р., тоді як касаційну скаргу було подано скаржником до суду касаційної інстанції 19.10.2016 р., тобто із пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, клопотання про поновлення пропущеного строку матеріали касаційної скарги також не містять.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку та належні докази та обґрунтування, з огляду на яку скаржником дотримано строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 р., визначений ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 цього Кодексу, або ж докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного та відповідно до приписів ч. 4 ст.214 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Керуючись ст.ст. 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви (клопотання) Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без руху.

3. Встановити Державній податковій інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху .

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України ис) І.О. Бухтіярова