КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
УХВАЛА
"21" жовтня 2016 р. Справа №910/5255/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Чорногуза М.Г.
ОСОБА_1
розглянувши матеріали апеляційної скарги
Житлово-будівельний кооператив «Вагоноремонтник-1»
на рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2016 року
у справі №910/5255/16 (суддя Маринченко Я.В.)
за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», м. Київ,
до Житлово-будівельний кооператив «Вагоноремонтник-1», м. Київ,
про стягнення 44659,12 грн. -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2016 року публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» подала до господарського суду міста Києва позов до Житлово-будівельного кооперативу «Вагоноремонтник-1» про стягнення 44659,12 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.07.2016 року у справі №910/5255/16 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Вагоноремонтник-1» на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 21154,59 грн. заборгованості 11450,59 грн. втрат, 721,44 грн. 3% річних, 816,66 грн. пені, 1057,73 грн. штрафу та 1222,15 грн. витрати по сплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Житлово-будівельний кооператив «Вагоноремонтник-1» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2016 року у справі №910/5255/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Скаржником подано клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2016 року у справі №910/5255/16.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 07.07.2016 року, а повний текст складено 13.07.2016 року.
Розглянувши клопотання, скаржника про відновлення пропущеного строку колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені вказаної заяви з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, Житлово-будівельний кооператив «Вагоноремонтник-1» пропустило десятиденний термін оскарження рішення місцевого суду, адже його прийнято 07.07.2016 року (повний текст 13.07.2016 року) а оскаржено 30.09.2016 р. (згідно штампу на поштовому конверті в якому було подано апеляційну скаргу).
В клопотанні скаржник просив поновити йому строк на апеляційне оскарження згаданого рішення з тих причин, що Житлово-будівельний кооператив «Вагоноремонтник-1» не отримало поштою копію (повного текста) рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2016 року у справі №910/5255/16, а повний текст рішення стороною отримувався лише 20.09.2016 року.
Проте, перевіривши обґрунтованість наведених скаржником обставин пропуску процесуального строку, колегією суддів встановлено, що згідно протоколу судового засідання від 07.07.2016 року у справі №910/5255/16 в судовому засіданні 07.07.2016 року був присутній представник відповідача ОСОБА_2 тобто відповідач знав про результат розгляду справи.
Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Колегія суддів вважає, що в даному випадку скаржником не доведено належними доказами непереборність обставин, що зумовили пропуск встановленого процесуальним законом строку для своєчасного подання апеляційної скарги.
Не доведено скаржником й обставин неможливості отримання ним даних щодо оскарженого судового рішення від 07.07.2016 року та неможливості цього зробити протягом пропущеного строку, враховуючи той факт, що оскаржуване рішення внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень 15.07.2016 року та знаходилось у вільному доступі.
Отже, можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2016 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів не вбачає.
За приписами ст.129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України В«Про судоустрій і статус суддівВ» , згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону, яким встановлено відповідні строки та порядок подання апеляційної або касаційної скарги. При цьому, відповідно ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Системний аналіз ст. 53, 93, 97 ГПК України, дає можливість зробити висновок про наявність права сторони, що подає апеляційну скаргу, подавати її з пропуском десятиденного строку, але при цьому обов’язковою умовою прийняття такої скарги до розгляду апеляційної інстанцією є наявність відповідного клопотання з зазначенням поважності причини пропуску строку. Відсутність зазначеного клопотання або відсутність обґрунтування причини пропуску відповідного процесуального строку тягне за собою не прийняття апеляційної скарги до розгляду і її повернення на підставі п. 4 ст. 97 ГПК України. Враховуючи, те що відповідно до п.2 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.4-2 ГПК України, однією з засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, повернення апеляційної скарги, зокрема, у випадках передбачених ст. 93, 97 ГПК України, є не правом, а обов’язком суду.
Так, згідно ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, цей строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, встановлених ст. 93 ГПК України, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою (п. 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 р. В«Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» ).
Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.
За заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 53 ГПК України).
Отже, закон пов'язує можливість відновлення пропущеного процесуального строку з обов'язковою наявністю поважних причин такого пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.
Діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.
Норми ГПК України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права. Отже рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.
У пункті 41 Рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Аналогічна позиція викладена у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 В«Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» .
За наведених обставин, апеляційний господарський суд вважає, що апелянтом жодним чином не обґрунтовано причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення від 07.07.2016 року й не підтверджено цих причин документально, відтак в задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2016 року у справі №910/5255/16 слід відмовити.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
За таких обставин, апеляційну скаргу Житлово-будівельний кооператив «Вагоноремонтник-1» не може бути прийнято до розгляду, вона підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 86, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
1. Клопотання Житлово-будівельний кооператив «Вагоноремонтник-1» про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2016 року у справі №910/5255/16 відхилити.
2. Апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2016 року у справі №910/5255/16 повернути Житлово-будівельний кооператив «Вагоноремонтник-1» без розгляду.
3. Матеріали справи №910/5255/16 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді М.Г. Чорногуз
ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2016 |
Оприлюднено | 28.10.2016 |
Номер документу | 62222480 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Агрикова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні