Ухвала

від 20.03.2017 по справі 910/5255/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 березня 2017 року Справа № 910/5255/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М., суддівДанилової М.В., Корсака В.А. розглянувши матеріали касаційної скаргиЖитлово-будівельного кооперативу "Вагоноремонтник-1", м. Київ на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 21.10.2016 року у справі господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", м. Київ до Житлово-будівельного кооперативу "Вагоноремонтник-1", м. Київ простягнення 44 659, 12 грн.

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга житлово-будівельного кооперативу "Вагоноремонтник-1" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2016 року у справі № 910/5255/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

За змістом статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Дотримання цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, житлово-будівельний кооператив "Вагоноремонтник-1" вже звертався до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, однак, у зв'язку з тим, що скаржником не було дотримано порядку подання касаційної скарги (подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення строку), ухвалою Вищого господарського суду України від 23.01.2017 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Колегією суддів Вищого господарського суду України встановлено, що у відповідності до вимог статті 110 Господарського процесуального кодексу України строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2016 року закінчився 10.11.2016 року.

Проте, вдруге касаційну скаргу скаржником було подано лише 07.02.2017 року, що підтверджується штампом поштового відділення зв'язку на конверті, а тому встановлений для оскарження судового акту строк було пропущено.

Загальний порядок поновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Всупереч наведеному, клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги мотивоване участю адвоката скаржника в інших судових засіданнях по іншим справам і, як наслідок, відсутністю можливості у адвоката подати касаційну скаргу разом з клопотанням у встановлені процесуальним законом строки.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що скаржник не довів господарському суду поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки не дотримання порядку подання касаційної скарги і повернення її скаржнику на підставі ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України не перериває перебіг цього строку та не є поважною причиною для поновлення строку, передбаченого ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, ніяких інших причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржником наведено не було.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Отже, можливість вчасного подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2017 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

Поряд з цим, слід зазначити, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року судом вказано, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В своєму рішенні у справі "Устименко проти України" від 29.10.2015 року Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Таким чином, виходячи з приписів процесуального закону касаційна скарга житлово-будівельного кооперативу "Вагоноремонтник-1" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2016 року не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню скаржнику на підставі п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В:

1. Клопотання житлово-будівельного кооперативу "Вагоноремонтник-1" про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2016 року у справі № 910/5255/16 - відхилити.

2. Касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Вагоноремонтник-1" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2016 року у справі № 910/5255/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддяО.М. Сибіга Судді М.В. Данилова В.А. Корсак