ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
11 жовтня 2016 року м.Київ К/800/4347/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В. Горбатюка С.А., Стрелець Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву арбітражного керуючого ліквідатора ДСП «Вочковецьке» ВАТ «Волочиський цукровий завод» ОСОБА_4 про винесення додаткового судового рішення у справі №822/1891/15 за позовом арбітражного керуючого ліквідатора ДСП «Вочковецьке» ВАТ «Волочиський цукровий завод» ОСОБА_4 до комунального підприємства «Волочиське бюро технічної інвентаризації», Вочковецької сільської ради про визнання дій протиправними та скасування запису, -
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 9 червня 2016 року касаційну скаргу арбітражного керуючого ліквідатора ДСП «Вочковецьке» ВАТ «Волочиський цукровий завод» ОСОБА_4 задоволено. Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2016 року скасовано. Справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Арбітражним керуючим ліквідатором ДСП «Вочковецьке» ВАТ «Волочиський цукровий завод» ОСОБА_4 подано заяву про постановлення додаткового судового рішення про стягнення з держбюджету на його користь сплаченого судового збору у розмірі 1318грн.
Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із частиною першою цієї статті Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Однак, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції здійснюється з врахуванням положень частини шостої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на те, що судом касаційної інстанції не змінювалось постановлене у справі рішення та не приймалось нове, підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні.
Враховуючи наведене, заява арбітражного керуючого ліквідатора ДСП «Вочковецьке» ВАТ «Волочиський цукровий завод» ОСОБА_4 про постановлення додаткового судового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 94, 168 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
У задоволенні заяви арбітражного керуючого ліквідатора ДСП «Вочковецьке» ВАТ «Волочиський цукровий завод» ОСОБА_4 відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2016 |
Оприлюднено | 27.10.2016 |
Номер документу | 62229289 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Калашнікова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні