Рішення

від 24.10.2016 по справі 920/770/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.10.2016 Справа № 920/770/16

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Герц», Компанія з управління будівельними проектами», м. Київ

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсвіт-7», м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління будівельними проектами «Герц» (ТОВ «Рік Закарпаття»), смт. Чинадійово, Мукачівський район, Закарпатська область,

про стягнення 642541,01 грн.

Суддя Джепа Ю.А.

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - ОСОБА_2

від третьої особи - не прибув

при секретарі судового засідання Галашан І.В.

Суть спору: позивач відповідно до вимог поданої позовної заяви просить суд стягнути з відповідача 642541 грн. 01 коп. заборгованості за договором поставки № 0131.Д-16279.02 від 20.06.2013, а також покласти на відповідача судові витрати по справі у розмірі 9638 грн. 12 коп.

Представник позивача підтримав позов в повному обсязі.

Представник відповідача проти вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити, так як вважає, що заборгованість виникла не на підставі договору поставки, право вимоги за яким надано позивачу, а на підставі видаткових накладних.

На виконання вимог ухвали господарського суду Сумської області від 13.09.2016, представник позивача подав докази на підтвердження направлення третій особі копії позовної заяви та відзиву на неї.

Від третьої особи на вимогу суду надійшли письмові пояснення, до яких додані копії податкових накладних, декларацій, протоколу загальних зборів, виписки з ЄДРЮОФОП та постанови господарського суду Закарпатської області. В своїх поясненнях третя особа підтримує позовні вимоги.

Представник відповідача подав до суду клопотання б/н, б/д (вх. № 2702к) про витребування у позивача доказів існування ТОВ «Компанія з управління будівельними проектами «Герц».

Від третьої особи надійшли додаткові письмові пояснення на позовну заяву, у яких даний учасник судового процесу пояснив, що 25.04.2016 згідно протоколу № 25/04 позачерговими загальними зборами учасників ТОВ «Компанія з управління будівельними проектами «Герц» було прийнято рішення про зміну найменування товариства на ТОВ «Рік Закарпаття». Також у даних поясненнях третя особа просить суд розглядати справу за відсутності йо її представника у судовому засіданні.

Відповідачем були подані до суду додаткові пояснення на підтвердження своєї позиції з предмета спору.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20.06.2013 між ТОВ «Компанія з управління будівельними проектами «Герц», яке було перейменоване на ТОВ «Рік Закарпаття» (третя особа, постачальник за договором) та відповідачем у справі був укладений договір поставки № 0131.Д-16279.02, за умовами якого постачальник зобов'язався у порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця замовлений товар, який зазначається у підписаних сторонами специфікаціях до цього договору, а відповідач зобов'язався прийняти замовлений товар та здійснити його оплату у розмірі, порядку та у строки, передбачені даним договором (пункт 1.1 договору).

За умовами пункту 2.1 договору ціна товару за одиницю, найменування товару вказуються у відповідних специфікаціях до цього договору, які є невід'ємною частиною даного договору.

Порядок розрахунків за товар, отриманий відповідачем за договором поставки № 0131.Д-16279.02 сторони узгодили у розділі 5 «Розрахунки сторін». Зокрема, відповідно до пункту 5.3 договору поставки розрахунок за поставлену партію товару здійснюється відповідачем як покупцем протягом десяти банківських днів після приймання-передачі партії товару у порядку, передбаченому розділом 7 даного договору.

За умовами ж пункту 7.1 укладеного договору товар за цим договором вважається поставленим з моменту підписання покупцем видаткових накладних на товар та передачі його покупцю.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору третьою особою було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 1980104,60 грн. Даний факт підтверджується наявними у справі доказами: видатковими накладними за липень-листопад 2013 року, довіреностями на отримання ТМЦ, виданими відповідачем його повноважним особам.

У ході розгляду справи судом також було встановлено, що 20.06.2013 між ТОВ «Компанія з управління будівельними проектами «Герц» та ТОВ «Будсвіт-7» був укладений договір субпідряду на виконання робіт № 0131.Д-16279.01, за яким третя особа мала заборгованість перед відповідачем у сумі 1337563,59 грн. На підставі ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України третьою особою здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог, внаслідок якого частково припинено грошові зобов'язання відповідача за договором поставки № 0131.Д-16279.02, про що відповідач був повідомлений листом № 1809 від 15.03.2016.

Таким чином, заборгованість відповідача перед третьою особою за договором поставки склала 642541,01 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До спірних правовідносин суд застосовує положення цивільного законодавства про поставку, оскільки саме таку правову природу має укладений між сторонами у справі договір № 0131.Д-16279.02 від 20.06.2013.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для

використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні положення щодо зобов'язань у договорі поставки містять норми статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої обов'язки за договором належним чином та у повному обсязі не виконує.

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак, суд зазначає, що відповідач в порушення умов укладеного договору (пункт 5.3) та положень діючого законодавства не оплатив поставлений йому товар у встановлений строк.

Беручи до уваги, що відповідно до вимог чинного законодавства сторони зобов'язані виконувати належним чином взяті на себе договірні зобов'язання, суд, враховуючи факт зарахування третьою особою зустрічних однорідних вимог, вважає що з відповідача підлягає стягненню у примусовому порядку заборгованість за договором поставки у розмірі 642541,01 грн.

Разом з тим, суд встановив, що 01.02.2016 між третьою особою та позивачем у справі був укладений договір відступлення права вимоги (цесії), за умовами якого третя особа передала позивачеві право вимагати від відповідача належного виконання зобов'язання за договором поставки № 0131.Д-16279.02 від 20.06.2013 щодо сплати грошових коштів у сумі 642541,01 грн. у порядку, визначеному умовами даного договору та на підставі вказаного правочину позивач набув права кредитора за спірним договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ст. 514 вищезазначеного Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень даної статті, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто новий кредитор отримує право вимагати виплати, процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі, що існував на момент підписання договору. Частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, умови договору поставки № 0131.Д-16279.02 від 20.06.2013 не містять положень щодо обов'язкової згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні. Крім того, протягом судового розгляду даної справи відповідачем не заперечувався факт правомірності укладеного між третьою особою та позивачем у справі договору відступлення права вимоги.

Натомість, відповідач заперечував проти отримання товару на підставі спірного договору, оскільки, на його думку, поставлений третьою особою товар не є предметом договору поставки від 20.06.2013, а також відсутні докази щодо замовлення поставленого товару та докази його прийняття відповідно до умов договору поставки від 20.06.2013.

Однак суд не може прийняти такі заперечення відповідача до уваги.

Так, порядок приймання-передачі товару визначений розділом 7 договору поставки № 0131.Д-16279.02.

Акт прийому ТМЦ, на який посилається відповідач, за приписами пунктів 7.2-7.4 договору поставки лише визначає умови прийняття товару за кількістю (приймання товару якістю здійснюється на підставі паспорта якості або сертифіката якості, виданого підприємством-виробником).

Таким чином, непідписання сторонами договору поставки актів прийому ТМЦ не засвідчує відсутність факту поставки товару, оскільки цей факт за умовами пункту 7.1 договору підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами - видатковими накладними, оформленими у відповідності до вимог договору та норм чинного законодавства.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Враховуючи той факт, що відповідачем як покупцем за договором поставки не направлялось відповідне повідомлення третій особі як постачальнику за цим договором щодо невідповідності поставленого товару умовам укладеного договору, суд вважає такі заперечення відповідача у процесі судового розгляду справи безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам.

Крім того, суд наголошує, що матеріали справи містять докази (видаткові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, виписані повноважним представникам відповідача) на підтвердження того, що товар був отриманий відповідачем на виконання саме договору поставки № 0131.Д-16279.02, оскільки мають посилання саме на цей договір.

Також за наслідком складання видаткових накладних на виконання умов договору поставки, які у розумінні норм податкового законодавства України були першою подією, третьою особою виписано податкові накладні, у яких відображено податкові зобов'язання з податку на додану вартість відповідного періоду. Дані податкові накладні у встановленому на час здійснення поставки законодавством порядку були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних та включені до податкових декларацій з ПДВ відповідних періодів, а відповідач сформував податковий кредит за вказаними податковими накладними, чим зменшив свої податкові зобов'язання.

Копії вказаних податкових декларацій були додані третьою особою до матеріалів справи.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем були подані до суду докази в обґрунтування заявлених ним вимог, в той час як заперечення відповідача були спростовані наявними у справі доказами та аналізом чинного законодавства, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача у повному обсязі.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсвіт-7» (40022, м. Суми, вул. Тополянська, 14; код ЄДРПОУ 36707265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Герц» Компанія з управління будівельними проектами» (02090, м. Київ, Харківське шосе, 17-А; код ЄДРПОУ 38807285) 642 541 грн. 01 коп. заборгованості, 9 638 грн. 12 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.10.2016.

Суддя Ю.А.Джепа