Постанова

від 30.04.2010 по справі 4-14/10

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

м. Яготин, вул. Незалежності, 67, 7700, (04575) 5-43-47

Справа № 4-14/2010

ПОСТАНОВА

іменем України

30 квітня 2010 року Яготинський районний суд

Київської області, в складі:

головуючого судді Бугіля В.В.,

при секретарі Моргун О.В.,

за участю прокурора Лещенко С.О.,

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин подання ст. слідчого Яготинського РВ ГУ МВС України в Київській області про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, не судимого згідно ст. 89 КК У країни,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Яготинського РВ ГУ МВС України в Київській області звернувся до суду із поданням в якому вказав, що 08 квітня 2010 року ОСОБА_2 вступив у злочинну змову з ОСОБА_3 та невстановленими слідством особами, переслідуючи умисел, направлений на викрадення людини. 08.04.2010 року близько 15 год. 40 хв., ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 та невстановленими слідством особами, прибули по місцю проживання ОСОБА_4 за адресою: Київська область місто Яготин пров. Комарова, 10. Проникнувши до будинку за вказаною адресою, та встановивши особу ОСОБА_4, ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3 та невстановленими слідством особами, із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров’я ОСОБА_4, що проявилося у нанесенні ударів та погрози застосування предмета, схожого на пістолет, всупереч волі потерпілого, незаконно його викрали.

Після викрадення, невстановлені слідством особи, використовуючи невстановлений автомобіль відвезли ОСОБА_4 в невідомому напрямку, де всупереч його волі протримали у автомобілі приблизно до 05 год. 30 хв. 09.04.2010 року з метою спонукання родичів затриманого до передачі грошей.

09 квітня 2010 року близько 05 год. ОСОБА_2 усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та діючи спільно з ОСОБА_3, та ОСОБА_5 на автомобілі НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, приїхали до прохідної на територію ВАТ В«Яготинський маслозаводВ» вулиця Шевченка в м. Яготин Київської області з метою отримання грошей, де були затримані працівниками міліції.

09 квітня 2010 року щодо ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.

09 квітня 2010 року о 22 год. 45 хв. ОСОБА_2 затриманий згідно ст. 115 КПК України по підозрі у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 України та поміщений до ІТТ Яготинського РВ ГУ МВС України в Київській області.

Постановою Яготинського районного суду від 12 квітня 2010 року строк затримання продовжено до 19. 04. 2010 року.

Причетність ОСОБА_2 до вчинення злочину підтверджується: протоколом огляду місця події; показами потерпілого; показами свідків; протоколами пред’явлення особи для впізнання, під час якого ОСОБА_6 (матір потерпілого) впізнала ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як осіб, що викрали її сина; протоколами відтворення обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_4, свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7, під час чого вони показали при яких обставинах було вчинено злочин.

ОСОБА_2 вчинив умисний тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки. В матеріалах кримінальної справи є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 буде намагатися ухилитись від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність, про це зокрема свідчить той факт, що незважаючи на зібрані по справі докази, ОСОБА_2 не визнав свою вину у вчиненні злочину, а також те, що на даний час не встановлені інші учасники вчиненого злочину.

Просив обрати відносно ОСОБА_2, запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення затриманого ОСОБА_2, який заперечив проти задоволення вказаного подання, захисника, який заперечив проти вказаного подання, думку прокурора який підтримав подання, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 146 КК України, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі більш ніж 3 роки.

В своєму поданні слідчий, зазначає, що однією з підстав вважати, що ОСОБА_2 буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність є невизнання вини. Однак, з таким твердженням погодитися не можна, оскільки невизнання особою вини не можу слугувати підставою для обрання вказаного запобіжного заходу.

Тим не менш, враховуючи, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину у складі групи осіб, коло яких на даний час достеменно не встановлено, суд вважає, що при обранні більш м’якого запобіжного заходу, ОСОБА_2 буди мати змогу впливати на хід проведення слідства, шляхом спілкування та впливу на осіб які можуть бути причетні до вчинення злочину.

В матеріалах справи, на думку суду, є достатньо даних, які свідчать, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 скоїв саме він, а саме: протокол огляду місця події; покази потерпілого; покази свідків; протокол пред’явлення особи для впізнання, під час якого ОСОБА_6 (матір потерпілого) впізнала ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як осіб, що викрали її сина; протоколами відтворення обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_4, свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7, під час чого вони показали при яких обставинах було вчинено злочин; показами свідка ОСОБА_9 по те, що вночі 09.04.2010 року він мав розмову по телефону із ОСОБА_2, який розпитував його про те, як доїхати до м. Яготина; показами ОСОБА_3 про те, що 23.03.2010 року він зустрічався з ОСОБА_2 в м. Києві і під час розмови той повідомив, що до нього приїхали знайомі з м. Вінниці, які займаються протиправними діями, в тому числі викраденням людей, а також про те, що вночі 09.04.2010 року він приїхав в м. Яготин разом з ОСОБА_2, який знав, що їде забирати гроші за викрадену людину.

Також, суд враховує, що за місцем проживання ОСОБА_2 характеризується негативно, веде антигромадський спосіб життя, що підтверджується довідкою - характеристикою виконавчого комітету Софїївсько-Борщагівської сільської ради. Відповідно вимог, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, хоча вважається відповідно вимог ст. 89 КК України раніше не судимим.

Все наведене вище дає суду підстави вважати, що подання слідчого є обґрунтованим, в розпорядженні слідчого є достатні дані встановлені у визначеному законом порядку, що свідчать про наявність ознак злочину передбаченого ч.2 ст. 146 КК України у діях ОСОБА_2, а тому подання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2, підлягає до задоволення.

Також слід зазначити, що наявність неповнолітніх дітей у ОСОБА_2 в даному випадку, з урахуванням зазначеного вище, на думку суду не може слугувати підставою для застосування більш м’якого запобіжного заходу.

Керуючись ст. 165-2 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Обрати у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, не судимого згідно ст. 89 КК України, запобіжний захід у вигляді взяття під варту в Чернігівському СІЗО Державного департаменту з питань виконання покарань.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області, шляхом подачі скарги на протязі 3 днів з дня її винесення.

Суддя Бугіль В.В.