ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2016 року м. Київ К/800/13237/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Маринчак Н.Є., Приходько І.В., за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В. ,
представника позивача Блонського П.Ю.,
представника відповідача-1 Мухі С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.12.2015 року
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 року
у справі № 815/1915/15
за позовом дочірнього підприємства «Фірма Леда» (далі - позивач, ДП «Фірма Леда»)
до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач-1, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси)
та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач-2, СДПІ з ОВП у м. Одесі)
про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
ДП «Фірма Леда» звернулось у квітні 2015 року до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання протиправним та скасування наказу відповідача-2 від 25.12.2014 року № 466 на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, визнання документальної позапланової невиїзної перевірки позивача незаконною та такою, що не спричиняє правових наслідків, визнання протиправними дії відповідача-2 по складанню акту від 05.01.2015 року № 1/28-08-39/24761695/1 та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.2015 року № 0000192203.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.12.2015 року адміністративний позов задоволено повністю.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.12.2015 року скасовано та ухвалено у справі нову постанову, якою частково задоволено адміністративний позов: визнано протиправним та скасовано наказ СДПІ з ОВП у м. Одесі від 25.12.2014 року № 466 на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Фірма Леда»; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.01.2015 року № 0000192203. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити касаційну скаргу в повному обсязі, а в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 47.1 ст. 47, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та ст. 7, ст. 9, ст. 11, ст. 86, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач-2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач у своїх запереченнях на касаційні скарги зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційні скарги відповідачів необґрунтованими, а тому просить залишити касаційні скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у період з 25.12.2014 року по 31.12.2014 року відповідачем-2 було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «ТОП Трейдінг», TOB «Аксон-Групп», TOB «ТД «Орлан», ПП «Фокс Трейд» за період з 01.01.2014 року по 31.08.2014 року, результати якої оформлено актом від 05.01.2015 року № 1/28-08-39/24761695/1.
Перевірка проводилась на підставі наказу № 466 від 25.12.2014 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Фірма Леда» з 25.12.2015 року тривалістю 5 робочих днів, який отримано позивачем 05.01.2016 року поштою.
У зв'язку з ненаданням позивачем документів, в акті перевірки відповідачем зроблено висновок, що у порушення п. 44.1 ст. 44 ПК України підприємством завищено розмір податкового кредиту на загальну суму податку на додану вартість 35 274 301,50 гривня.
05.01.2015 року ДП «Фірма Леда» перейшло на обслуговування до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.
На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.01.2015 року № 0000192203, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 35 274 302,00 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 17 637 151,00 гривня, яке отримано останнім засобами поштового зв'язку 30.01.2015 року.
Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції виходив з того, що позапланову невиїзну документальну перевірку відповідачм-2 розпочато з порушенням вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України, зокрема, в частині надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положенням п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
За змістом п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.
При цьому, незважаючи на проголошену п. 79.3 ст. 79 ПК України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що узгоджується з приписами пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України.
Таким чином, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних позапланових невиїзних, лише дотримання яких може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п. 79.2 ст. 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рекомендований лист з наказом СДПІ з ОВП у м. Одесі від 25.12.2014 року № 466 та повідомленням № 129/10/28-08-39 було направлено через поштове відділення Одеса штамп ЦПЗ № 1 (індекс 65199) 25.12.2014 року у 18 год. 15 хв. (штрихкодовий ідентифікатор листа № 6588817692000).
Тобто, вручення наказу або копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку не здійснено, а відтак суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що співробітники СДПІ з ОВП у м. Одесі не мали права розпочинати 25.12.2014 року документальну позапланову невиїзної перевірку ДП «Фірма Леда», оскільки посадові особи позивача станом на 25.12.2014 року не знали про початок документальної позапланової невиїзної перевірки.
Водночас судами встановлено, що про проведення перевірки підприємства позивач дізнався лише 05.01.2015 року.
З долученого до матеріалів справи рекомендованого листа, наданого відповідачем-2 на запит УВБ МГУ ДФС - Центрального офісу, наказ про початок перевірки отримано ДП «Фірма Леда» нібито 30.12.2014 року - дату вказано не чітко.
При цьому, згідно відомостей інформаційного сервісу Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта на поштову адресу ДП «Фірма Леда» (поштове відділення Одеса 31 - індекс 65031), рекомендований лист відповідача-2 (штриховий ідентифікатор листа № 6588817692000) надійшов лише 10.01.2015 року.
З наявних у справі матеріалів акту перевірки вбачається, що до перевірки ДП «Фірма Леда» не було надано документи, які б засвідчували право на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по зазначеним вище податковим накладним, виписаним ПП «ТОП Трейдинг», TOB «Аксон-Групп», TOB «ТД Орлан» та ПП «Фокс Трейд» за період з 01.01.2014 року по 31.08.2014 року - документів, які засвідчували б дату виникнення права на податковий кредит. Таким чином, на перевірку надані документи не в повному обсязі, а по взаємовідносинам з ПП «Фокс Трейд» за період березень-серпень 2014 року взагалі не надані.
У зв'язку з ненаданням позивачем документів, в акті перевірки відповідачем зроблено висновок, що у порушення п. 44.1 ст. 44 ПК України підприємством завищено розмір податкового кредиту на загальну суму податку на додану вартість 35 274 301,50 гривня.
Однак, у ході розгляду справи судами встановлено, що у період проведення перевірки з 25.12.2014 року по 31.12.2014 року запити щодо надання зазначених документів співробітниками СДПІ з ОВП у м. Одесі на адресу позивача не направлялись, директора підприємства про необхідність надання документів для здійснення позапланової невиїзної перевірки та й про сам початок проведення перевірки належним чином не інформовано. При цьому, відсутні складені перевіряючими актів про ненадання посадовими особами підприємства копій документів на перевірку, складання якого передбачено вимогами п. 85.6 ст. 85 ПК України.
05.01.2015 року ДП «Фірма Леда» перейшло на обслуговування до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, якою в подальшому, зокрема, 22.01.2015 року на підставі зазначеного акту перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що 25.12.2014 року СДПІ з ОВП у м. Одесі розпочато позапланову невиїзну документальну перевірку з порушенням норм п. 79.2 ст. 79 ПК України, оскільки в день початку перевірки не вручено платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу та письмового повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а наказ про початок перевірки направлено 25.12.2014 року у 18 годин 15 хвилин - після закінчення робочого часу, тобто, фактично посадові особи ДП «Фірма Леда» 25.12.2014 року про початок та місце перевірки не повідомлені.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем складено висновок, затверджений в.о. Начальника управління власної безпеки МГУ ДФС - ЦО з ОВП, полковником податкової міліції О.М. Фесько, відповідно до якого факти, викладені у скарзі директора ДП «Фірма Леда» ОСОБА_7, частково підтвердились, а матеріали направлені до Прокуратури Одеської області для дачі правової оцінки.
Так, при дослідженні наявної у матеріалах справи відповіді № 1711/2-11520-14 на запит щодо результатів розгляду вказаного висновку встановлено, що слідчим управлінням прокуратури Одеської області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42014160000000040 за ч. 2 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами СДПІ з ОВП у м. Одеса при проведенні позапланової перевірки ДП «Фірма Леда».
З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновком суду апеляційної інстанції, що дану перевірку проведено неправомірно, а тому остання та її правові наслідки є незаконними.
Водночас, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції щодо ненадання оцінки правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту, оскільки у разі визнання перевірки незаконною, правові наслідки такої відсутні.
Як вірно зауважено судом апеляційної інстанції, обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.
Разом з тим, у ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем було надано відповіді на всі запити щодо попередньої перевірки за інший період діяльності позивача, яка закінчилась 25.12.2014 року. Більш того, встановлено, що підприємство після втрати документів та їх відновлення повідомляло про це податковий орган та останній мав можливість або витребувати ці документи або провести виїзну перевірку, тому, позиція суб'єктів владних повноважень щодо відсутності відомостей про підтвердження товарності операцій позивачем обґрунтовано не прийнята судом.
Стосовно позовної вимоги щодо визнання документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Фірма Леда» такою, що не спричиняє правових наслідків, то колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, що вона не підлягає задоволенню, так як позивач невірно обрав спосіб захисту свого порушеного права, оскільки в даному випадку належним способом захисту порушеного права є визнання протиправним наказу або процедури проведення перевірки та скасування її наслідків, у вигляді податкового повідомлення-рішення.
Водночас, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що не підлягає задоволенню позовна вимога щодо визнання протиправними дії СДПІ з ОВП у м. Одесі по складанню акту від 05.01.2015 року № 1/28-08-39/24761695/1, у зв'язку з тим, що складання акту - це діяльність, яка безпосередньо пов'язана з виконанням функцій посадових осіб зазначеного органу, а викладена в акті інформація є суб'єктивною думкою перевіряючого - посадової особи відповідача, яка склала цей акт, а тому є помилковим висновок суду першої інстанції про те, що зазначена вимога взагалі може бути задоволена.
При вирішенні спору судом першої інстанції зазначене не було враховане.
Отже, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права та не правильного вирішення справи, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції правомірно та обґрунтовано скасовано постанову суду першої інстанції та частково задоволено позовні вимоги.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли призвести до скасування оскаржуваного рішення апеляційної інстанції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС - залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 року, якою скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.12.2015 року, у справі № 815/1915/15 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) Н.Є. Маринчак Помічник судді підпис (підпис) І.В. Приходько
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2016 |
Оприлюднено | 31.10.2016 |
Номер документу | 62299081 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Бухтіярова І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні