Постанова

від 26.07.2011 по справі 2а-6156/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 липня 2011 року № 2а-6156/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіооптичні системи України" до за участі Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва Прокуратури Святошинського району м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Радіооптичні системи України»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 19.10.2010 р. № 0002372310/0; скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 19.10.2010 р. № 0002362310/0.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені ДПІ у Святошинському районі м. Києва із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»та п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1, п. 7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент здійснення правовідносин та укладення угод, які були кваліфіковані відповідачем, як нікчемні.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання за підписом Зам. Прокурора Святошинського району м. Києва про вступ у справу на стороні Відповідача.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіооптичні системи України»(надалі по тексту Позивач) з питань дотримання податкового законодавства за період з 20.12.2007 по 31.03.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 20.12.2007 р. по 31.03.2010 р.

За результатами перевірки складено акт від 01.10.2010 р. за № 191/23-20/35635242 (надалі по тексту Акт перевірки).

За результатами перевірки встановлено порушення п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства в період, що перевірявся, на суму 2 173 159, 00 грн., в тому числі по періодам: за півріччя 2009 р. - 186 853,80 грн.; за 9 місяців 2009 р. - 456 134,50 грн.; за 3 квартал 2008 р. - 209 496,00 грн.; за 4 квартал 2008 р. - 1 424 875,00 грн.; за 1 квартал 2009 р. - 538 788 грн. та пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 1 668 879 грн., зокрема, за вересень 2008 р. - 167 596 грн., за жовтень 2008 р. - 231148 грн., за листопад 2008 р. - 237 647 грн., за грудень 2008 р. - 628208,00 грн.; за січень 2009 р. - 227184,00 грн.; за лютий 2009 р. - 177096,00 грн.

На підставі даного акту перевірки, ДПІ у Святошинському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.10.2010р. №0002362310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у сумі 2 503 318,50 грн. з них за основним платежем 1 668 879,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 834 439,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 19.10.2010р. №0002372310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток у сумі 3 259 738,50 грн. з них за основним платежем 2 173 159,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 1 086 579,50 грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ «Радіооптичні системи України»(Замовником) та ТОВ «ТЕТРАН»(Виконавець) укладено договір №28-2008 від 01.09.2008 р. на проведення робіт по вхідному контролю та удосконалення обладнання (надалі по тексту Договір №28-2008).

Згідно з п. 1.1 Договору №28-2008, Виконавець зобов'язується виконати роботи про проведенню вхідного контролю кабельно-фідерної продукції на різних частотних діапазонах включаючи частотні полоси для 900 МГц і 1800 МГц в залежності від використовуваного стандарту прийомо-передавального обладнання та проведенню робіт по удосконаленню фідерних аксесуарів, згідно європейських норм та стандартів на Радіочастотне обладнання діапазону СВЧ (далі Роботи) та провести роботи по тестуванню волоконно-оптичного кабелю (вхідний контроль ВОК), а Замовник, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити зазначені роботи у відповідності з умовами даного Договору.

Оплата проводиться у відповідності до п.2.1 Договору №28-2008.

В матеріалах справи наявні Акти прийому-передачі виконаних робіт до Договору №28-2008 (з вересня 2008 р. по лютий 2009 р.), декларації, звіти вимірювання параметрів коаксіального кабелю, звіти вимірювання параметрів волоконного оптичного кабелю, оборотно-сальдові відомості по рахунку та податкова накладна (копії документів залучені до матеріалів справи).

Вищезазначеними документами підтверджується, що зобов'язання сторін за Договором були виконані належним чином та в повному обсязі.

В акті перевірки зазначено, що в ході перевірки ДПІ у Святошинському р-ні м, Києва встановлено, що постачальникам ТОВ «Радіооптичні системи України»за період 20.12.2007 по 31.03.2010 був ТОВ «Тетран», згідно договору від 03.07.2008 №27-2008 та актів прийому - здачі виконаних робіт на проведення робіт по вихідному контролю і удосконалення кабелю.

Досліджуючи ланцюг постачання Позивача встановлено: - стан ТОВ «Тетран»- порушено провадження у справі про банкрутство. Відомості про зняття з обліку № Б18/129-09 від 20.07.09.

При аналізі установчих документів та показників декларацій ТОВ «Тетран»встановлено наступне.

Взято на податковий облік №33196 від 14.05.2008 в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. Як платник податку на додану вартість Товариство зареєстровано в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 20.05.2008, свідоцтво №100118135. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 358945226591. Вказане свідоцтво було анульовано 15.04.2010.

Згідно декларації на прибуток основні засоби відсутні, амортизація не нараховувалась. На підприємстві відсутні власні та орендовані складські приміщення та власний чи орендований транспорт. Відповідно до даних баз ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підприємстві працює один робітник.

Згідно даних інформації бази ПДС України найбільшими постачальниками ТОВ «Тетран»на протязі перевіряємого періоду були; ТОВ «АМЕТТ»(код ЄДРПОУ 36085686) та ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп».

З урахуванням зазначеного, ТОВ «ТЕТРАН»здійснював придбання ТМЦ у підприємств з ознаками фіктивності (які перебувають у розшуку та банкрутів).

Отже, ТОВ «АМЕТТ»(код ЄДРПОУ 36085686) - стан 4 (порушено провадження у справі про банкрутство). Відомості про зняття з обліку № 15/185-Б від 15.05.2010.

ТОВ «Аметт»знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському р-ні м. Києва. Згідно баз даних ДПІ у Печерському р-ні м. Києва, директором та засновником підприємства є ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1).

Щодо, ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП»встановлено наступне: взято на податковий облік у ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Відповідальним за фінансово-господарську діяльність згідно установчих документів був керівник підприємства -ОСОБА_2.

Крім того, в акті перевірки зазначається, що порушено кримінальну справу, яка знаходиться в провадженні Слідчого управління податкової міліції ДПА України, порушено відносно посадових осіб ТОВ «С.Дж.Р.Груп»справа за № 69-107 та допити свідків.

На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок, що укладені та, начебто, виконані договори між ТОВ «Тетран»та ТОВ «Радіооптичні системи України»є нікчемним, оскільки оформлені лише документально, без будь-якого товарного характеру операцій, з метою заниження податку на додану вартість.

На підставі чого відповідачем зроблено висновок про невідповідність укладених договорів вимогам ст. 203 ЦК України та, відповідно, наявність, у зв'язку з цим, підстав передбачених п.1 ст.215 ЦК України, який є непереконливим виходячи з наступного.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначених угод, з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Поруч з тим, протоколи допиту свідків не є допустимими доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, згідно з положеннями ст.323 Кримінально-процесуального кодексу України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. При цьому, згідно ст.76 КАС України, пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора Товариства на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявна Постанова про закриття кримінальної справи від 27.04.2011 р., в якій зазначено, що під час слідства не здобуто доказів, які б свідчили про спеціальну мету на прикриття незаконної діяльності ОСОБА_2 директора ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП».

А також суд зазначає, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи Відповідачем не надано переконливих доказів про те, що ТОВ «Тетран», ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП», ТОВ «АМЕТТ»ліквідовані або припинено підприємницьку діяльність даних підприємств.

Також, акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагента позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені, як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 В«Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової службиВ» , процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України В«Про податок на додану вартістьВ» .

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) до бюджету є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

Згідно вимогам п. 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку -особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

В матеріалах справи містяться докази виконання сторонами умов договору в повному обсязі.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки матеріали справи містять Акти прийому-передачі виконаних робіт до Договору №28-2008 (з вересня 2008 р. по лютий 2009 р.), декларації, звіти вимірювання параметрів коаксіального кабелю, звіти вимірювання параметрів волоконного оптичного кабелю, оборотно-сальдові відомості по рахунку та податкова накладна, а також відповідачем в акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо анулювання свідоцтв платника ПДВ контрагента позивача або несплати ТОВ «Тетран»податку на додану вартість до бюджету, судом вбачаються неправомірними посилання відповідача, викладені в акті перевірки.

Виходячи із приписів пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", тільки відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що Відповідачем було помилково прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.10.2010р. №0002362310/0, дане рішення підлягає скасуванню в повному обсязі.

Крім того, суд зазначає, що з зазначеними висновками акту перевірки суд не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Отже, вищезазначеними нормами прямо передбачено включення до складу валових витрат будь-яких витрат за виключенням встановлених у самому Законі обмежень.

Пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд доходить висновків, що з урахуванням вищезазначених правових норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарську діяльність особи слід вважати сукупністю господарських операцій цієї особи.

Також суд вважає, що пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено наступні критерії господарської діяльності -направлення діяльності на отримання доходу та постійна (регулярна) участь особи в цій діяльності.

Натомість, зазначеною правовою нормою не встановлено вимог щодо отримання доходу від кожної конкретної господарської операції, такі вимоги встановлено відносно сукупності операцій -господарської діяльності.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до переконання про безпідставність висновків податкового органу, а тому податкове повідомлення-рішення від 19.10.2010р. №0002372310/0 підлягає скасуванню в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 19.10.2010 р. № 0002372310/0.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 19.10.2010 р. № 0002362310/0

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук