Ухвала

від 25.10.2016 по справі 826/1504/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1504/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

25 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Ганечко О.М., Літвіна Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ТЕХНО» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДК ТЕХНО» (далі Позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - Відповідач 1), Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців Голосіївського районну реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Відповідач 2) та просить:

- визнати незаконними дії Відповідача 1 про направлення державному реєстратору Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців Голосіївського районну реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві повідомлення за формою 18-ОПП про відсутність Позивача за його місцезнаходженням;

- скасувати рішення Відповідача 2, яким було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДК ТЕХНО»;

- скасувати рішення Відповідача 1 від 08.12.2015 про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ТЕХНО»;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві вчинити дії щодо поновлення реєстрації Позивача як платника податку на додану вартість з 08.12.2015.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2016 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Відповідача 1 по направленню державному реєстратору Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців Голосіївського районну реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві повідомлення за формою 18-ОПП про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ТЕХНО» за його місцезнаходженням;

скасовано рішення Відповідача 2 від 08.12.2015, яким було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДК ТЕХНО»;

скасовано рішення Відповідача 1 від 08.12.2015 про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ТЕХНО». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду у частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана обов'язковою, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України вважає можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 08.12.2015

Відповідачем 1 на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (запис від 08.12.2015 № 10681440013037546), прийнято рішення № 402/26-50-11-01-27 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ТЕХНО» (код ЄДРПОУ 39458267), відповідно до підпункту «ж» пункту 184.1. статті 184 Податкового кодексу України ( далі - Кодекс).

За змістом підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 Кодексу реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо в ЄДР наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Порядок обліку платників податків і зборів, розроблений відповідно до Кодексу з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах, затверджений Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» №1588 від 09.12.2011, далі - Порядок) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за №1562/20300.

Відповідно п.1.2 Порядку ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того чи іншого податку та збору (п. 1.3 Порядку).

В силу приписів п. 12.1 розділу XII Порядку з метою більш повного обліку платників податків - юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, унеможливлення отримання юридичними особами або фізичними особами - підприємцями неконтрольованих доходів підрозділи контролюючих органів, до функцій яких належить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців контролюючими органами після здійснення їх державної реєстрації, реорганізації та внесення змін до Єдиного державного реєстру чи установчих документів.

Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою (п. 12.4 розділу XII Порядку).

Згідно п.12.5 розділу XII Порядку якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Повідомлення за формою N 18-ОПП надсилається державному реєстратору поштовим відправленням або в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу.

Крім того, відповідно п.12.2 розділу XII Порядку підрозділи контролюючого органу:

- стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкових декларацій (звітів, розрахунків), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи;

- стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків . За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків . Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

У разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, надісланого контролюючим органом, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності).

Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта. Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками контролюючих органів, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням (п.12.3. Порядку).

Відповідно до пункту 12.4 розділу XII Порядку щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

В силу приписів пункту 12.5 розділу XII Порядку, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Аналогічні правила встановлення місцезнаходження платника податків закріплені і Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого Наказом ДПА України 17.05.2010 N 336 ( далі - Положення) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), зокрема, підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 розділу ІІ, - щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Відповідно до пункту 3.2 розділу ІІ Положення, у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що підрозділ органу ДФС надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма №18-ОПП) державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абзацом другим частини чотирнадцятої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», № 755-IV (в редакції Закону на час виникнення спірних правовідносин), лише після здійснення передбачених Порядком та Положенням заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 15 квітня 2014 року № 21-4а14.

З оскаржуваного рішення податкового органу вбачається, що підставою для прийняття рішення була довідка про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків №3080/50 від 14.08.2015 надана на запит про встановлення місцезнаходження (місця проживання) №2771 від 17.08.2015. Отже, вказана довідка складена раніше ніж сам запит.

Відповідачем 1, з урахуванням наведеного, направлено Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців Голосіївського районну реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві повідомлення № 2771/26-50-11-01-19 від 17.08.2015 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

В той же час, як випливає з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців відомості про юридичну особу були підтверджені 14.08.2015, 18.08.2015, 28.10.2015, 15.12.2015.

Крім того, Позивачем підтверджено його місцезнаходження за адресою: м.Київ, Голосіївський район, вул. Л.Толстого, буд. 33, шляхом надання суду першої інстанції таких документів: договору №2/6-0715 суборенди нежитлових приміщень від 22.07.2015, акта приймання - передачі рухомого майна згідно договору суборенди від 22.07.2015 та платіжних доручень про сплату грошових коштів на виконання умов вищевказаного договору.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини стосовно наявності платника податків за місцезнаходженням були встановлені податковим органом з порушеннями приписів Порядку, Положення та Кодексу, що вказує на відсутність правових підстав для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Рішення суду першої інстанції про задоволення частково позовних вимог є обґрунтованим та законним, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 212 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 28 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.