ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2019 року
Київ
справа №826/1504/16
адміністративне провадження №К/9901/30951/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2016 року (суддя В.І. Келеберда) та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року (колегія суддів у складі: В.А. Твердохліб, О.М. Ганечко, Н.М. Літвіна) у справі № 826/1504/16 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ДК ТЕХНО доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - Відповідач 1), Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Відповідач 2) провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю ДК ТЕХНО (далі - ТОВ ДК ТЕХНО ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:
- визнати незаконними дії Відповідача 1 про направлення державному реєстратору Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців Голосіївського районну реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві повідомлення за формою 18-ОПП про відсутність Позивача за його місцезнаходженням;
- скасувати рішення Відповідача 2, яким було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу - ТОВ ДК ТЕХНО ;
- скасувати рішення Відповідача 1 від 08 грудня 2015 року про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ ДК ТЕХНО ;
- зобов'язати податкову інспекцію вчинити дії щодо поновлення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість з 08 грудня 2015 року.
Позов мотивований тим, що відповідачем документи відносно незнаходження ТОВ ДК ТЕХНО за місцезнаходженням були складені формально, без вжиття всіх необхідних заходів, передбачених чинним законодавством, а тому обставини стосовно відсутності позивача за місцезнаходженням були встановлені податковим органом з порушенням закону.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії податкової інспекції по направленню державному реєстратору Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців Голосіївського районну реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві повідомлення за формою 18-ОПП про відсутність ТОВ ДК ТЕХНО за його місцезнаходженням.
Скасовано рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців Голосіївського районну реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 08 грудня 2015 року, яким було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу - ТОВ ДК ТЕХНО .
Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 08 грудня 2015 року про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ ДК ТЕХНО .
В задоволенні іншої частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що обставини стосовно наявності платника податків за місцезнаходженням були встановлені податковим органом з порушеннями приписів Порядку, Положення та Кодексу, що вказує на відсутність правових підстав для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відповідач 1 подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також на те, що при прийнятті рішення про анулювання свідоцтва реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ ДК ТЕХНО податковий орган діяв згідно вимог чинного законодавства та в межах компетенції, визначеної Податковим кодексом України, при цьому Відповідач 1 наголошує, що ним виконано всі вимоги законодавця, у відповідності до службових обов'язків та не порушено, а ні права позивача, а ні норми законодавства.
У заперечені на вказану касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців Голосіївського районну реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Морозовим Антоном Віталійовичем 08 грудня 2015 року внесено запис №10681440013037546 до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців про Внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу відносно ТОВ ДК ТЕХНО (код ЄДРПОУ 39458267) (далі - запис).
На підставі вказаного запису податковою інспекцією прийнято рішення №402/26-50-11-01-27 від 08 грудня 2015 року про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ ДК ТЕХНО , відповідно до підпункту ж пункту 184.1. статті 184 Податкового кодексу України.
Підставою для прийняття рішення була довідка про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків №3080/50 від 14 серпня 2015 року надана на запит про встановлення місцезнаходження (місця проживання) №2771 від 17 серпня 2015 року. Тобто, вказана довідка складена раніше ніж сам запит.
Відповідачем 1, з урахуванням наведеного, направлено Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців Голосіївського районну реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві повідомлення № 2771/26-50-11-01-19 від 17 серпня 2015 року про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. Разом з тим, в матеріалах реєстраційної справи відсуне вказане повідомлення та доказів направлення державним реєстратором повідомлення щодо необхідності подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу на підставі вказаного вище повідомлення.
Водночас, з матеріалів реєстраційної справи, яка була подана Відповідачем - 2 слідує, що 05 серпня 2015 року №2385/26-50-11-01-19 до державного реєстратора надійшло повідомлення про відсутність юридичної особи за місцем знаходженням.
Державний реєстратор повідомленням №05-10-20/6301 від 27 жовтня 2015 року повідомив ТОВ ДК ТЕХНО щодо необхідності подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Зазначене повідомлення отримано позивачем 02 листопада 2015 року.
В той же час, як випливає з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців відомості про юридичну особу були підтверджені 14 серпня 2015 року, 18 серпня 2015 року, 28 жовтня 2015 року, 15 грудня 2015 року.
При цьому, позивачем було підтверджено його місцезнаходження за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Л. Толстого, буд. 33, шляхом надання суду першої інстанції таких документів: договору №2/6-0715 суборенди нежитлових приміщень від 22.07.2015, акта приймання - передачі рухомого майна згідно договору суборенди від 22.07.2015 та платіжних доручень про сплату грошових коштів на виконання умов вищевказаного договору.
Так, відповідно до підпункту ж пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, визначений статтею 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15 травня 2003 року №755-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №755-IV).
Згідно з абзацом 2 частини дванадцятої статті 19 Закону №755-IV у разі надходження (поштовим відправленням або в електронному вигляді в порядку взаємообміну) державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.
Згідно з абзацом другим частини чотирнадцятої статті 19 Закону №755-IV якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору органом ДФС повідомлення встановленого зразка передбачена розділом XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/2030 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 12.4 розділу XII Порядку щодо кожного платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу ДПС, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.
В силу приписів пункту 12.5 розділу XII Порядку, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону №755-IV.
Аналогічні правила встановлення місцезнаходження платника податків закріплені і в Положенні про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 17 травня 2010 року № 336 (далі - Положення).
Так, згідно із підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 розділу II Положення щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.
Відповідно до пункту 3.2 розділу II Положення у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.
Так, відповідно до пункту 4.2. Положення № 336, підрозділ податкової міліції при прийнятті рішення про організацію заходів із встановлення місцезнаходження платника податків обов'язково здійснює вихід за його адресою. У разі незнаходження за адресою платника податків необхідно: якщо платник податків зареєстрований за адресою жилого приміщення (квартири), опитати власника такого приміщення (квартири) (за згодою) щодо місцезнаходження за вказаною адресою платника податків, а також місцезнаходження посадових осіб платника податків, та оформити відповідно такі заходи (пояснення або рапорт); якщо платник податків зареєстрований за адресою приміщення, в якому розташовано виробництво, офіси тощо, необхідно опитати власника приміщення-орендодавця (за згодою) щодо оренди та місцезнаходження платника податків, вказаного у запиті (пояснення або рапорт).
Відповідно до пункту 4.8. Положення кожний проведений захід оформлюється документально (довідкою або рапортом).
Пунктом 5.5. Положення визначено, що анулювання реєстрації за ініціативою відповідного контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що підрозділ податкового органу надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абзацом другим частини чотирнадцятої статті 19 Закону №755-IV, лише після здійснення передбачених Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/2030 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), та Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 17 травня 2010 року № 336, (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.
Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 15 квітня 2014 року у справі № 21-4а14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Червоний сердолік до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанції встановили, що доказів на підтвердження виконання визначених наведеними Порядком та Положенням заходів для встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ ДК ТЕХНО Відповідачем 1 не подано.
Поряд з цим судами встановлено та вбачається з матеріалів справи, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про юридичну особу були підтверджені 14 серпня 2015 року, 18 серпня 2015 року, 28 жовтня 2015 року, 15 грудня 2015 року.
Отже, враховуючи те, що підставою для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість слугувала наявність в Єдиному державному реєстрі запису про його відсутність за вказаним місцезнаходженням, внесеного реєстратором за наслідками проведеної контролюючим органом процедури з порушенням зазначених вище нормативних положень, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про скасування спірного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційних скарг, про наявність законних підстав для часткового задоволення позову.
Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2019 |
Оприлюднено | 24.02.2019 |
Номер документу | 80037126 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Юрченко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні