Рішення

від 27.03.2007 по справі 5/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.07                                                                                 Справа № 5/32.

Господарський суд Луганської області у складі головуючого судді Закропивного О.В., при секретарі Агафоновій С.В., за участю представників сторін:

від позивача –Нікітін В.В. (довіреність № 15/42-17-756 від 25.12.06.);

від відповідача – Василенко К.В. (голова об'єднання згідно наказу про призначення № 11-к-1 від 01.11.05.);

розглянувши матеріали справи за позовом:

Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго»(м. Луганськ, кв. «Восточний», 22, код 03340529) до об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Фенікс»(м. Петровське, м. Красний Луч, Луганської області, кв. Ворошилова, 8, к. 50 код 26204355);

про стягнення 7393,89 грн., –

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: позивач, посилаючись на ст. 440 ЦК УРСР, що діяв в спірний період, заявив вимоги про стягнення з відповідача суми збитків в розмірі 5571,58 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 1792,31 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі при цьому ним надано заяву про уточнення позовних вимог  якою він, з посиланням на ст. 22 ЦК України, поняття збитки замінює на поняття упущена вигода, яку у вищевказаних розмірах поросить стягнути з відповідача на свою користь.

Відповідач відзивом на позовну заяву та його представник в судовому засідання позовних вимог не визнали мотивуючи свої заперечення тим, що доходи, які позивач міг би реально отримати не пов'язані з будь-якими діями відповідача, оскільки тепло траси, що належать позивачеві утримуються ним в надзвичайно незадовільному стані і відповідно теплоносій надходить до споживачів в неналежному вигляді. Крім того, між сторонами 28.10.03. було укладено договір № 27 за яким позивач зобов'язаний був перераховувати відповідачеві певну суму коштів на обслуговування внутрішньо-будинкових систем опалення. З моменту укладення цього договору від позивача ніяких коштів не надходило і відповідач самостійно, за власні кошти постійно здійснює обслуговування внутрішньо-будинкових систем опалення.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача є не  обґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається  з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між сторонами в період з квітня 2002 року по березень 2004 р. та продовжують існувати до теперішнього часу.

З 1 січня 2004 року втратив чинність ЦК УРСР, який регулював господарські та цивільні відносини до 01.01.04. і, відповідно, почали діяти ГК та ЦК України, які регулюють їх в теперішній час.

В пункті 4 р. 9 Прикінцевих положень Господарського кодексу України зазначається, що до господарських відносин, які виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Статтею 5 ЦК України, встановлена дія актів цивільного законодавства у часі, а саме, в ч. 3 цієї статті зазначається, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.   

Таким чином, до даних спірних правовідносин слід застосовувати положення нині діючих ГК та ЦК України.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.  

Одним із видів збитків є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин якби її право не було порушене (упущена вигода).

          Упущена вигода –це такі негативні майнові наслідки у майновій сфері потерпілого, які виражаються у неодержані ним доходів, які  б він міг реально одержати у разі належного виконання ним зобов'язання.

          Тобто, для визначення розміру та підстав стягнення неодержаних доходів (упущеної вигоди) потерпілий, в даному випадку позивач, повинен довести, що він вжив всіх необхідних заходів для того, щоб не допустити їх настання.  

          Крім того, відповідно до ст. 610 ЦК України, підставою для покладення обов'язку відшкодувати збитки є порушення права (правопорушення), зокрема не виконання чи неналежне виконання зобов'язання.

          Згідно укладеного 28.10.03. між сторонами договору № 27 на компенсацію затрат по технічному обслуговуванню внутрішньо-будинкових систем опалення, позивач зобов'язаний був здійснювати оплату відповідачеві за регулярне технічне обслуговування даних систем в розмірі 1,2% від суми, що сплачується населенням.

          Однак, як було встановлено в судовому засіданні така оплата не здійснювалась і вказане технічне обслуговування відповідач здійснює своїми силами за власні кошти.

          Отже, позивач не довів в суді, що він вживав всіх необхідних заходів для того, щоб не допустити таких правових наслідків як неодержані ним з вини відповідача доходи (упущена вигода).

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.   

Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські витрати, пов'зані з розглядом даної справи покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          В задоволені позову відмовити.

2.          Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.

Дата підписання :  30.03.07.

Суддя                                                                                                   О.В. Закропивний