Рішення

від 27.10.2016 по справі 362/804/16-ц

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/804/16-ц

Провадження № 2/362/1003/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Медведєв К.В.,

за участі секретаря - Шевченко М.В.,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-95» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтек ЛТД», третя особа - Міністерство юстиції України про визнання недійсним договору,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся позивач з позовною заявою в якій просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 23.02.2011 року між ТОВ «Промтек ЛТД» та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі під номером 283.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 придбавши майно за спірним договором, створив підстави для припинення прав позивача на постійне користування земельними ділянками, на яких знаходилось придбане майно та отримання ОСОБА_1 в постійне користування земельних ділянок на яких розміщено придбане майно. При цьому, не було враховано, що позивачу належить об'єкт нерухомого майна, який також знаходиться на одній із вказаних земельних ділянок - виробничий майданчик для розвантаження вантажів загальною площею 3000 кв.м.

На думку позивача, майно, яке придбано ОСОБА_1 не є цілісним майновим комплексом, а тому в спірному договорі безпідставно вказано, що придбане ним майно перебуває на земельних ділянках, право позивача на постійне користування якими було припинено у зв'язку з набуттям ОСОБА_1 зазначеного майна.

Також позивач зазначив, що Міністерством Юстиції України за результатами перевірки встановлено порушення нотаріусом норм чинного законодавства при посвідченні спірного договору.

Тому позивач вважає, що у зв'язку з порушенням вимог ст.ст. 116, 120, 125, 126, 142, 149 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України спірний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 215, 203 Цивільного кодексу України, оскільки зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.

ОСОБА_1 в письмових запереченнях проти позову зазначив, що останній придбав у ТОВ «Промтек ЛТД» цілісний майновий комплекс, який розміщено на трьох земельних ділянках, тому Калинівською селищною радою Васильківського району Київської області припинено право постійного користування позивача та передано зазначені земельні ділянки у постійне користування ОСОБА_1 Крім того, ОСОБА_1 та його представником заявлено про застосування строків позовної давності.

Відповідач ТОВ «Промтек ЛТД» в судові засідання не з'явилося, про причини неявки суд не повідомило.

Третя особа при вирішенні справи поклалось на думку суду.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові матеріали та відповідно до ч. 3, 4 ст. 10 ЦПК України сприяючи всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснивши особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попередивши їх про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяючи здійсненню їхніх прав, приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду положень ст.ст. 57 і 58 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом достовірно встановлено наступне.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 27.05.2014 року у справі № 1008/5447/12 встановлено наступне: «з прилюдних торгів ТОВ «Тріумф-Люкс» набуло у власність нежитлове приміщення - виробничу базу по розвантаженню та зберіганню паливно-мастильних матеріалів загальною площею 3 тис. кв. м, розташоване по вул. Залізничній, 160-а у смт. Калинівці Васильківського району Київської області, що належало ТОВ «Олімп-95».

10 грудня 2009 року ТОВ «Тріумф-Люкс» і ТОВ «Інвестбазисгруп» укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 3949, за яким ТОВ «Тріумф-Люкс» продало ТОВ «Інвестбазисгруп» зазначений цілісний майновий комплекс. В подальшому ТОВ «Інвестбазисгруп» за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 10 листопада 2009 року, зареєстрованим в реєстрі за № 2930, відчужив це майно на користь ТОВ «Промтек ЛТД».

23 лютого 2011 року між ТОВ «Промтек ЛТД» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 283, за яким ТОВ «Промтек ЛТД» продало ОСОБА_1 нежиле приміщення - виробничу базу по розвантаженню та зберіганню паливно-мастильних матеріалів площею 3 тис. кв. м, що розташоване по вул. Залізничній, 160-а у смт. Калинівці Васильківського району Київської області».

«22 квітня 1999 року за договором купівлі-продажу Васильківський міжрайонний оптово-роздрібний магазин-склад продав ТОВ «Олімп-95» 1/50 частину нежитлового приміщення майнового комплексу, який складається з виробничого майданчика для розвантажування вантажів площею 3000 кв. м.

За рішенням виконкому Калинівської селищної ради від 17 травня 1999 року № 64 земельна ділянка площею 0,3 га вилучена з користування Васильківського міжрайонного оптово-роздрібного магазина-складу та надана ТОВ «Олімп-95» під розміщення виробничого майданчика для розвантаження твердих матеріалів та рідин у постійне користування .

Рішенням виконкому Калинівської селищної ради від 26 лютого 2001 року № 22 земельна ділянка площею 0,42 га вилучена з користування Васильківського міжрайонного оптово-роздрібного магазина-складу та надана ТОВ «Олімп-95» під розміщення виробничого майданчика у постійне користування .

Актом державної приймальної комісії від 23 січня 2004 року було прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт - виробничу базу по розвантаженню та зберіганню паливно-мастильних матеріалів, що складається з резервуарного парку місткістю 2 тис. куб. м, продуктової насосної, зливної естакади, наливної установки та адміністративного приміщення площею 40 кв. м .

Із технічної документації зі складання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою вбачається, що вказані земельні ділянки були виділені для розширення виробничої бази. Державний акт серії І-КВ № 003026-259 на право постійного користування землею площею 0,721 га зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування .

На підставі рішення виконкому Калинівської селищної ради від 25 березня 2004 року № 43-03 було оформлено та зареєстровано у встановленому законом порядку право власності ТОВ «Олімп-95» на виробничу базу по розвантаженню та зберіганню паливно-мастильних матеріалів, розташовану по вул. Залізничній, 160-а у смт. Калинівці Васильківського району Київської області.

За договором купівлі-продажу від 23 лютого 2011 року ОСОБА_1 набув у власність нежитлове приміщення - виробничу базу по розвантаженню та зберіганню паливно-мастильних матеріалів загальною площею 3 тис. кв. м, що розташована по вул. Залізничній, 160-а у смт. Калинівці Васильківського району Київської області на земельній ділянці площею 0,721 га (0,300 га, 0,3410 га та 0,0800 га), яка належить державі.

Рішенням Калинівської селищної ради від 20 липня 2011 року № 165-09-VІ припинено право користування ТОВ «Олімп-95» земельною ділянкою 0,7214 га по вул. Залізничній, 160-а у смт. Калинівці Васильківського району, припинено дію державного акта та надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів для відведення в оренду цієї земельної ділянки для розміщення цілісного майнового комплексу виробничої бази по розвантаженню та зберіганню паливно-мастильних матеріалів з резервуарним парком.

Також актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07 червня 2011 року встановлено, що на всіх земельних ділянках загальною площею 0,7214 га по вул. Залізничній, 160-а у смт. Калинівці Васильківського району знаходиться виробнича база по розвантаженню та зберіганню паливно-мастильних матеріалів з резервуарним парком 2 тис. куб. м, що складається із об'єктів капітального будівництва, пов'язаних між собою інженерними комунікаціями» .

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, вищевказані обставини, встановлені Рішенням Апеляційного суду Київської області від 27.05.2014 року у справі № 1008/5447/12 не доказуються, оскільки в обох справах беруть участь ті самі особи (ТОВ «Олімп-95», ОСОБА_1, ТОВ «Промтек ЛТД»).

Щодо посилання позивача на інші рішення судів, то суд виходить з того, що в названих рішеннях судів не встановлено протилежних фактів, а надано лише висновки суду, і в них не приймав участь ОСОБА_1

Так, виходячи з п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року В«Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових правВ» за змістом частини третьої статті 61 ЦПК обставини, встановлені під час розгляду справи за позовом про право на майно, не мають обов'язкової сили для осіб, які не брали участі у справі. При цьому суд має виходити з того, що правові висновки суду і встановлені ним обставини не є тотожними поняттями. Висновки (судження) суду щодо прав і обов'язків сторін, зроблені на підставі встановлених при розгляді справи обставин, не є преюдиційними.

Також судом встановлено, що 23.02.2011 року між ТОВ «Промтек ЛТД» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 283 (далі - Спірний договір), в п. 1.2. якого зазначено, що об'єкт розташовано на земельній ділянці загальною площею 0,721 гектари, кадастровий № 3221455800:07:003:0028 - 0,300 га, 3221455800:07:003:0021 - 0,341 га, 3221455800:07:003:0022 - 0,08 га, які належать державі.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 1, 4 ст. 203 ЦК України, в редакції, яка діяла на час укладення Спірного договору).

Згідно ч. 6 ст. 120 ЗК України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера. У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

Відповідно ч. 2 ст. 377 ЦК України розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 придбав у ТОВ «Промтек ЛТД» саме те майно, яке раніше ТОВ «Промтек ЛТД» придбало у ТОВ «Інвестбазисгруп» за договором купівлі-продажу нежилого приміщення, виробнича база по розвантаженню та зберіганню паливно-мастильних матеріалів від 10.11.2009 року, реєстровий № 2930, в п. 3 якого також зазначено, що майно, яке придбавається, розташовано на земельній ділянці площею 0,721 гектари (кадастровий № 3221455800:07:003:0028 - 0,300 га, 3221455800:07:003:0021 - 0,341 га, 3221455800:07:003:0022 - 0,08 га).

Отже, в Спірному договорі ознака майна, що придбавається ОСОБА_1, щодо земельних ділянок його розташування зазначена так само, як і в договорі попереднього власника і у нотаріуса не було підстав для зміни цієї ознаки.

Більше того, як вбачається з довідки Калинівської селищної ради від 21.02.2011 року № 140/02-22 майно, яке відчужувалося ТОВ «Промтек ЛТД» на користь ОСОБА_1 знаходиться на земельній ділянці, розташованій в межах смт. Калинівка Васильківського району Київської області по вул.. Залізнична 160, яка обліковується на праві постійного користування згідно державної статистичної звітності форми 6-ЗЕМ за ТОВ «Олімп-95» згідно державного акту на право постійного користування серія І-КВ№003026-259. Загальна площа земельних ділянок, що перебувають в користуванні ТОВ «Олімп-95» становить 0,721 га, кадастрові номери: № 3221455800:07:003:0028 - 0,300 га, 3221455800:07:003:0021 - 0,341 га, 3221455800:07:003:0022 - 0,08 га.

Отже, згідно вказаної довідки майно перебуває на трьох земельних ділянках, які включено до державного акту серія І-КВ№003026-259.

Щодо індивідуалізації земельної ділянки, на якій розміщено майно, придбане ОСОБА_1, то слід зазначити наступне.

Існує різниця між термінами "адреса" та "місце розташування". Земельне законодавство говорить саме про місце розташування земельної ділянки. Зокрема в ч. 1 ст. 79 ЗК України зазначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Тобто вже за визначенням для кожної земельної ділянки має існувати певне місце розташування, а не адреса.

Дані про місце розташування (не адресу) земельної ділянки вносяться до державного земельного кадастру (п.72 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.12 р. №1051).

Під місцем розташування зазвичай розуміють певне розташування об'єкту в просторі. Для земельної ділянки таке місце розташування визначається за її координатами (точніше за координатами вершин багатокутника, який утворює земельну ділянку) в прив'язці до ісунючої геодезичної мережі. Адреса ж визначається шляхом зазначення певного регіону (області, району), населеного пункту, вулиці (проспекту, площі, провулку, бульвару тощо) та номера. Адреси присвоюють не земельним ділянкам, а розташованим на них об'єктам нерухомості (будинкам, будівлям, спорудам, їхнім окремим частинам).

Більш того, існують випадки , коли за однією адресою можуть знаходитися декілька земельних ділянок.

У спорі позивач помилково ототожнює "адресу" об'єкта, який розташований на земельній ділянці, та "місце розташування" земельної ділянки, що є хибним та судом відхиляється.

Також судом відхиляється посилання позивача на лист Міністерства Юстиції України від 16.04.2015 року № 10665-0-26-15/13, оскільки Міністерство Юстиції України, діючи в межах компетенції, визначеної Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року № 228, не має повноважень щодо надання оцінки правомірності вчинених нотаріусом нотаріальних дій.

Посилання позивача на те, що на земельній ділянці кадастровий номер № 3221455800:07:003:0028 площею 0,300 га знаходиться належне позивачу замощення площею 3000 кв.м. не може бути підставою для визнання Спірного договору недійсним, оскільки в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №60786357 не зазначено кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розміщено такий об'єкт.

Придбане ОСОБА_1 майно є цілісним майновим комплексом, оскільки факт прийняття нерухомого майна цілісного-майнового комплексу в експлуатацію, відповідно до Тимчасового положення підтверджується Актом державної приймальної комісії від 23.01.2004 року, склад якої затверджений Розпорядженням Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 22.01.2004 року № 38.

Оскільки представником відповідача ОСОБА_1 заявлено про застосування строків позовної давності, і судом не встановлено факту порушень прав позивача, то в позові слід відмовити на підставі відсутності підстав для визнання Спірного договору недійсним.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 10, 60, 61, 74, 88, 208, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або закінченню апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя