ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2016Справа №910/14326/16
За позовом Київської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський миловарний завод"
про розірвання договору та повернення земельної ділянки
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від прокуратури: Скляр Д.Ю. - посвідчення №036177 від 04.11.2015 року
від позивача: Рог О.В. - за довіреністю №225-КМГ-2449 від 26.07.2016 року;
від відповідача: не з'явилися.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Київська місцева прокуратура №5 в інтересах держави в особі Київської міської ради звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський миловарний завод" про розірвання договору та повернення земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати згідно умов Договору оренди земельної ділянки від 29.10.2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований в реєстрі за №1063 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу (Київської державної адміністрації) 17.11.2004 року за №78-6-00233 у книзі записів державної реєстрації договорів.
З цих підстав, прокурор просив суд задовольнити позов:
1) Розірвавши Договір оренди земельної ділянки від 29.10.2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований в реєстрі за №1063 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу (Київської державної адміністрації) 17.11.2004 року за №78-6-00233 у книзі записів державної реєстрації договорів.
2) Зобов'язавши відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 26 393 кв.м., кадастровий №8000000000:78:122:0002, яка розташована по вул. Ливарська,7, у Оболонському районі м. Києва у стані, придатному для її подальшого використання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2016 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.09.2015 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року відкладено розгляд справи на 27.09.2016 року.
27.09.2016 року через відділ діловодства господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляд справи.
В судовому засіданні 27.09.2016 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, клопотання про доручення додаткових документів до матеріалів справи.
В судовому засіданні 27.09.2016 року оголошено перерву до 18.10.2016 року.
В судове засідання 18.10.2016 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 18.10.2016 року представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 18.10.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
29.10.2010 року між Київською міською радою (далі по тексту - Орендодавець, позивач) та Колективним підприємством (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський миловарний завод"; далі по тексту - Орендар, відповідач) укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований в реєстрі за №1063 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу (Київської державної адміністрації) 17.11.2004 року за №78-6-00233 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі по тексту - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору, Орендодавець, на підставі п. 1 рішення Київської міської ради від 27.11.2003 року за №227/1101 "Про оформлення права користування земельними ділянками", за Актом приймання-передачі передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим Договором.
Згідно з п.2.1. Договору, Об'єктом оренди відповідно до цього Договору є Земельна ділянка з наступними характеристиками:
- місце розташування - вул. Ливарська, 7 (сім) в Оболонському районі м. Києва;
- розмір - 26393 (двадцять шість тисяч триста дев'яносто три) кв. м.;
- цільове призначення - для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель і споруд;
- кадастровий номер - 8000000000:78:122:0002.
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що згідно з витягом з технічної документації № Ю-27489/2004 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 30.04.2004 року за № 379 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 11535452 (одинадцять мільйонів п'ятсот тридцять п'ять тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 99 коп.
Договір укладено на 25 (двадцять п'ять) років (п. 3.1. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору, визначена цим Договором орендна плата за Земельну ділянку становить платіж, який Орендар вносить Орендодавцеві за користування Земельною ділянкою у грошовій формі.
Згідно з пунктами 4.2.-4.3. Договору, річна орендна плата за Земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 (одна ціла і п'ять десятих) відсотків від її нормативної грошової оцінки. Розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього Договору.
Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України (п. 4.4. Договору).
Відповідно до п. 4.5. Договору, Орендна плата вноситься Орендарем за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок 33217812800006, КЕКД 13050200 у УДК у м. Києві, МФО 820019. Отримувач: ФУ у Оболонському р-ні м. Києва, ідентифікаційний код 26077916.
Згідно з п. 8.2. Договору, Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до п. 8.4. Договору, Орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату;
17.11.2004 року на виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято об'єкт оренди, що підтверджується підписаним між сторонами актом приймання-передачі земельної ділянки (копія акту міститься в матеріалах справи).
Згідно Витягу з технічної документації від 15.08.2015 року №10044 нормативно-грошова оцінка земельної ділянки по вул. Ливарській, 7 у Оболонському районі м. Києва (кадастровий №8000000000:78:122:0002) площею 26 393 кв.м. становить 41 058 177, 72 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, прокурор зазначив, що відповідач в порушення умов Договору не сплачує орендні платежі, та станом на 01.07.2016 року має заборгованість з їх сплати на користь позивача в розмірі 1 900 232,08 грн., в зв'язку з чим прокурор просить суд розірвати договір та зобов'язати відповідача повернути об'єкт оренди позивачу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 12 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є:
- об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
- строк дії договору оренди;
- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).
Один із основних обов'язків орендаря відповідно до приписів ст. 24 Закону України «Про оренду землі» є своєчасне внесення орендної плати.
Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до с. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 2.23. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 травня 2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.
Згідно з Довідкою ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві станом на 29.09.2016 заборгованість по сплаті за землю ТОВ «Київський миловарний завод» становить 2 170 239,70 грн., в тому числі пеня 185 283,60 грн.
Суд зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати (плати за землю) підтверджується належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з п. 11.5. Договору, Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем обов'язків визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього Договору.
На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»).
Орендна плата є однією з істотних умов Договору оренди землі, і зобов'язання відповідача щодо її сплати встановлено безпосередньо в Договорі та закріплено ст.ст. 15, 24 Закону України «Про оренду землі».
Отже, істотне порушення Орендарем такої умови договору оренди земельної ділянки, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору в судовому порядку
Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Так, як факт несплати орендних платежів (плата за землю) встановлено судом, що є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору, а тому позовні вимоги про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 29.10.2004 року - є нормативно та документально доведені та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку позивачу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Пунктом 8.4. Договору передбачено, що Орендар зобов'язаний: повернути Земельну ділянку Орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання після припинення дії цього Договору.
Враховуючи те, що Договір оренди земельної ділянки є таким що припинив свою дію (розірвано судом), то відповідач на підставі приписів ст. 34 Закону України «Про оренду землі» зобов'язаний повернути об'єкт оренди (земельну ділянку) позивачу, а тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку позивачу - є нормативно та документально доведені та підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 25.10.2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований в реєстрі за №1063 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу (Київської державної адміністрації) 17.11.2004 року за №78-6-00233 у книзі записів державної реєстрації договорів, укладений між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ 22883141) та Колективним підприємством «Київський миловарний завод» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський миловарний завод» (04073, м. Київ, вул. Ливарська, 7; код ЄДРПОУ 0037385).
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський миловарний завод» (04073, м. Київ, вул. Ливарська, 7; код ЄДРПОУ 0037385) повернути Київській міській раді (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку площею 26 393 кв.м., кадастровий №8000000000:78:122:0002, яка розташована по вул. Ливарська,7, у Оболонському районі м. Києва у стані, придатному для її подальшого використання.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський миловарний завод» (04073, м. Київ, вул. Ливарська, 7; код ЄДРПОУ 0037385) на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019, ДКЄУ м. Києва, МФО 820172, р/р 35215057011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. - судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя М.М. Якименко
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 31.10.2016 року.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2016 |
Оприлюднено | 04.11.2016 |
Номер документу | 62402275 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Якименко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні