Постанова

від 27.10.2016 по справі 825/1741/16

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 року Чернігів Справа № 825/1741/16

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Ул'яничеві М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК Гермес ЛТД», 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерний комерційно-інноваційний банк «Укрсиббанк», Чернігівське регіональне управління ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення податкового боргу та накладення арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Прилуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК Гермес ЛТД», 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерний комерційно-інноваційний банк «Укрсиббанк», Чернігівське регіональне управління ПАТ КБ «Приватбанк», в якому просить стягнути податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 11996,66 грн.; накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках, окрім проведення операцій з погашення податкових зобов'язань та податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, однак всупереч статті 16 Податкового кодексу України, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі вносить податки до бюджету, внаслідок чого має податковий борг в сумі 11996,66 грн. Крім того, зазначає, що відповідно до вимог Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Від позивача та 3-тьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Чернігівське регіональне управління ПАТ КБ «Приватбанк» до суду надійшли заяви про розгляд справи за відсутності їх представників.

Представники відповідача та 3-тьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерний комерційно-інноваційний банк «Укрсиббанк» в судове засідання не з'явилися, про причини не явки суду не повідомили.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Фіксування судового засідання, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВПК Гермес ЛТД» (код ЄДРПОУ 39782664) 07.05.2015 зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.09.2016 (а.с. 9).

Відповідач у відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України є платником податку та згідно підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вказаних норм та з метою погашення податкової заборгованості позивачем вручено відповідачу податкову вимогу від 23.05.2016 № 481-17, що підтверджується особистим підписом директора підприємства Назим І.В. (а.с. 23).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має податковий борг по податку на додану вартість, який виник у зв'язку з несплатою узгодженого грошового зобов'язання, визначеного в податкових деклараціях з податку на додану вартість від 22.08.2016 та від 26.09.2016 в сумі 3394,00 грн., у податкових повідомленнях-рішеннях № 0002721200 від 15.07.2016, № 0002921200 від 26.07.2016, № 0003461200 від 23.08.2016, № 0003571200 від 25.08.2016 в розмірі 11396,22 грн., нарахованої пені у розмірі в сумі 47,29 грн., та з урахуванням сплати 2840,85 грн. складає 11996,66 грн.

У відповідності до підпункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Вказані податкові повідомлення-рішення були вручені відповідачу, що підтверджується особистими підписами директора підприємства Назим І.В. (а.с. 16-19).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення вказаного податкового боргу, а тому позовна вимога про стягнення заявленої суми боргу підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку на суму податкового боргу, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З аналізу наведеної норми вбачається, що вона підлягає застосуванню лише в тому разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, недостатньо майна для погашення такого боргу.

На підтвердження відсутності майна відповідача, позивачем надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 26.09.2016, згідно якої відносно відповідача у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості відсутні, у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості відсутні, у Державному реєстрі іпотек відомості відсутні; та довідку Територіального сервісного центру № 7442 згідно якої за відповідачем транспортні засоби не значаться (а.с. 20, 21).

Таким чином, позивачем встановлено відсутність у відповідача у власності та в користуванні земельних ділянок, у власності нерухомого майна та транспортних засобів.

Відповідно до частини першої статті 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (частина перша статті 179 Цивільного кодексу України). Речі у свою чергу поділяються на рухомі та нерухомі (стаття 181 Цивільного кодексу України).

З викладеного вбачається, що податковим органом не було досліджено питання наявності чи відсутності іншого майна у відповідача, відмінного від земельних ділянок, нерухомого майна та транспортних засобів (різного роду устаткування, обладнання тощо), а тому наведені вище довідки не можуть слугувати безумовним підтвердженням відсутності у відповідача майна, що може бути джерелом погашення податкового боргу.

Крім того, відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно із визначенням, наведеним у підпункті 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

За змістом пункту 88.2 статті 88 Податкового кодексу України право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації право податкової застави виникає з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

З урахуванням положень пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, належним і допустимим доказом в підтвердження обставин, що зумовлюють виникнення у позивача права на звернення до суду з даним позовом може бути акт опису майна, складений у порядку та за формою визначеною пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, а також відповідно до Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1841/24373.

З огляду на вищевикладене, та з урахуванням наявних матеріалів справи, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках, окрім проведення операцій з погашення податкових зобов'язань та податкового боргу, в зв'язку з відсутністю майна, яке може бути описане в податкову заставу та має податковий борг в сумі 11996,66 грн.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області підлягає задоволенню частково.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК Гермес ЛТД» (вул. Гвардійська, буд. 88/1, кв. 30, м. Прилуки, код ЄДРПОУ 39782664) борг по податку на додану вартість у розмірі 11996 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 66 коп. на р/р 31116029700006, код платежу 14010100, одержувач: Прилуцьке УК/ м. Прилуки, банк одержувача: УДК в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 37984681, МФО 853592, р/р 37517000245327, одержувач: ТОВ «ВПК Гермес ЛТД», банк одержувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 39782664, МФО 899998.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.О. Непочатих