Постанова

від 30.11.2011 по справі 16/106-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2011 № 16/106-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Корсакової Г.В.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Уником-Сервіс"

на рішення Господарського суду м. Києва від 27.09.2011

у справі № 16/106-11 (ОСОБА_2

за позовом ТОВ "Уником-Сервіс"

до Фізична особа - підприємець ОСОБА_3

про визнання недійсним договору про надання транспортних послуг №7 від 18.06.2010 р.

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області № 16/106-11 від 27.09.2011 р. відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Уником Сервіс» до ФОП ОСОБА_3 про визнання договору недійсним.

Позивач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального і матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відповідач в відзиві на апеляційну скаргу проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду - без змін.

В судовому засіданні представником позивача надано клопотання про призначення судової експертизи, яке судова колегія залишає без задоволення з мотивів, викладених у мотивувальній частині постанови.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 18.06.2010 сторонами укладений договір № 7 про надання транспортних послуг, за умовами якого відповідач зобов'язався надавати транспортний засіб для перевезення вантажу та здійснювати перевезення за встановлену плату.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання договору недійсним, мотивуючи вимоги тим, що договір не містить всіх істотних умов, редакції договору, що є у наявності позивача значно різниця від редакції, що знаходиться у відповідача, а також незважаючи на наявність на договорі його печатки, підпис зроблений не директором позивача. Відповідач не має відповідної ліцензії на здійснення господарської діяльності такого виду як перевезення.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що зміст договору не суперечить вимогам чинного законодавства, а твердження про відсутність ліцензії у відповідача спростовуються наданням для огляду ліцензії на здійснення перевезень.

Заперечуючи проти рішення, позивач наполягає на вимогах, викладених в позовній заяві та додає, що відповідач обманним шляхом переконав виконроба позивача поставити печатку товариства на оспорюваному договорі, що є порушенням ст. 203 ЦК України. Редакції договорів, що маються у сторін не містять істотних умов, необхідних для даного виду договору, як найменування та кількість вантажу, його пакування, умови та термін перевезення, місце навантажування та розвантажування, вартість перевезень, тощо, що є підставою для визнання договору недійсним.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Отже, чинним законодавством визначено, що договір (окрема його частина) може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Статтею 627 ЦК України, ст. 180 ГК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Судова колегія дійшла висновку про безпідставність висновків позивача з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 230 ЦК України правочин, вчинений під впливом обману, належить до правочинів з вадами волі, оскільки у сторони, яка діяла під впливом обману, внутрішня воля сформувалася невірно під впливом хибних відомостей про обставини правочину, спричинених діями інших осіб. Під обманом слід розуміти навмисне введення в оману однією стороною правочину іншої сторони з метою вчинення правочину. Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. Так, обман може стосуватися насамперед як елементів та обставин самого правочину, що мають істотне значення (природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей речі, які значно знижують її цінність або унеможливлюють використання за цільовим призначенням (див. коментар до ст. 229), так і обставин, що знаходяться за межами елементів правочину, в тому числі мотиву й мети правочину.

Матеріали справи не містять відомостей щодо введення відповідачем позивача в оману. Крім того, колегія суддів вважає твердження про те, що відповідач змусив виконроба поставити печатку на договорі недоречними, оскільки відповідальність та контроль за дотриманням порядку зберігання, законністю користування печатками та штампами товариства покладається на керівників товариств. Позивач не довив суду, що на той момент виконроб товариства був уповноваженою особою, яка на законних підставах мала право користування печаткою. Це є підставою для відмови у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи.

Щодо істотних умов договору, то колегія суддів зауважує на те, що перевезення здійснюється на підставі заявки позивача у якій і зазначається найменування, кількість та пакування вантажу, місце доставки, за таких обставин судова колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, що договір не суперечить вимогам діючого законодавства, а тому відсутні підставі для визнання його недійсним.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ « Уником Сервіс» залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області № 16/106-11 від 27.09.2011 - без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду Київської області.

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Корсакова Г.В.

ОСОБА_1

05.12.11 (відправлено)