Постанова
від 03.11.2016 по справі 823/1526/16
ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2016 року справа № 823/1526/16

9год. 55хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Попельнухи Ю.І.,

представника позивача - ОСОБА_1 (за посадою),

представника відповідача - ОСОБА_2 (згідно з довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Колос-ТВ» до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

19.10.2016 у Черкаський окружний адміністративний суд звернулось ТОВ В«Колос-ТВ» (далі - позивач) до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач) з адміністративним позовом про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних (далі - ПН): від 19.12.2015 №4/2/, від 20.12.2015 №5/2/, від 21.12.2015 №6/2/, від 22.12.2015 №7/2/, від 23.12.2015 №8/2/, від 24.12.2015 №9/2/, від 25.12.2015 №10/2/, від 26.12.2015 №2/2/, від 28.12.2015 №3/2/, - у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН);

скасування податкового повідомлення рішення від 07.07.2016 №0002421500 про застосування до нього штрафу (далі - ППР).

Позов мотивовано тим, що позивач намагався зареєструвати ПН, проте з невідомих йому причин їх не прийнято. Тому вважає, що штраф нарахований за порушення строків реєстрації, протиправно.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти задоволення позову, обґрунтовуючи тим, що позивач порушив граничні строки реєстрації ПН, за що має понести відповідальність у вигляді штрафу.

Заслухавши пояснення, доводи та міркування сторін, дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити позову з таких підстав.

Позивач зареєстрований юридичною особою з 01.07.2008 (код ЄДРПОУ 35579120), перебуває на обліку у відповідача як платник податку з 02.07.2008 згідно з довідкою форми 4-ОПП №440 перебуває на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ) та згідно з поясненнями представників сторін у судових засіданнях має діючий договір про визнання електронних документів.

07.07.2016 відповідач прийняв спірне ППР № НОМЕР_1, яким за затримку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних ПН понад 61 календарних день на суму ПДВ 8985000,00грн. застосував штраф 40% у сумі 3594000,00грн.

Суд з'ясував, що вищевказане порушення стосувалося виписаних позивачем ПН для ФОП ОСОБА_3: від 19.12.2015 №4/2/, від 20.12.2015 №5/2/, від 21.12.2015 №6/2/, від 22.12.2015 №7/2/, від 23.12.2015 №8/2/, від 24.12.2015 №9/2/, від 25.12.2015 №10/2/, - та для ПП «Ангар-Агро»: від 26.12.2015 №2/2/, від 28.12.2015 №3/2/.

Для оцінки доводів сторін і вирішення спору суд керувався вимогами Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції на час оскаржуваної бездіяльності та на час прийняття спірного рішення.

Відповідно до положень пункту 201.10. ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

З огляду на зазначене граничним строком реєстрації вищевказаних ПН були відповідно 03.01.2016, 04.01.2016, 05.01.2016, 06.01.2016, 07.01.2016, 08.01.2016, 09.10.2016, 10.01.2016, 12.01.2016.

Згідно з квитанціями №1 позивач намагався зареєструвати вищевказані ПН: 02.01.2016 (11:46:27), 03.01.2016 (11:47:25; 12:57:03; 15:39:44; 16:09:10; 19:34:42), 05.01.2016 (16:27:59), 10.01.2016 (12:10:11; 12:58:46), 15.02.2016 (11:18:35; 12:34:02; 13:47:59; 14:08:46; 15:10:49; 15:15:37; 17:58:02), 18.02.2016 (11:47:12; 14:42:07), 18.03.2016 (16:22:48; 16:32:19; 17:12:34; 17:55:14; 18:16:37; 18:56:07; 19:22:17), 19.03.16 (12:02:54; 13:26:37), 29.04.2016 (10:47:19; 10:22:57; 11:02:43; 12:02:39; 13:58:54, 14:10:59; 14:36:09; 15:27:06; 17:32:21), 04.05.2016 (13:23:44; 14:12:37; 14:22:42; 15:16:55; 15:17:42;16:43:28; 18:05:29), 06.05.16 (10:06:38; 11:29:37; 11:42:57; 11:48:25; 13:33:19; 14:01:36; 16:00:52). У підставах цих квитанцій зазначено про неможливість їх неприйняття та рекомендовано звернутися до ДПІ за місцем реєстрації для з'ясування причини помилки.

Надані суду копії цих ПН свідчать про дотримання позивачем вимог щодо оформлення (складання) ПН.

Вимоги до ПН визначені в ст.201 ПК України. Так, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Суд врахував, що позивач відповідає вимогам для суб'єктів виписування ПН, оскільки на час виникнення спірних відносин і до часу судового вирішення спору зареєстрований платником ПДВ.

На підставі п.49.8 ст.49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом (п.49.9.ст.49 ПК України).

Відповідно до п.7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації згідно з п.9 Порядку є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України.

Відповідач не надав жодного доказу про те, що ПН не відповідали вищевказаним вимогам.

Врахувавши вищевказані обставини та вимоги законодавства суд дійшов висновку, що бездіяльність у формі не реєстрації вищевказаних ПН є протиправною.

Крім вказаного суд встановив, що реєстрація вищевказаних ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулася 05.05.2016 та 06.06.2016 (кількість днів затримок відповідно 155, 154, 153,152,151,150,149,116,114), а отже з огляду на вищевказані норми ПК України - відбулася з порушенням граничних строків такої реєстрації понад 61 календарний день.

Згідно з п.120-1.1.ст.120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

У свою чергу, відповідно до п.120-1.2.ст.1201 ПК України відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування. Отже безумовною підставою для застосування штрафу за допущення зазначеного порушення є наявність вини.

Оскільки, як встановлено вище, підставою порушення позивачем граничних строків реєстрації ПН відбулося з вини податкового органу (протиправної бездіяльності), суд дійшов висновку, що покладення відповідальності на платника у таких випадках не відповідатиме закону.

Крім того, суд звернув увагу, що оскаржуване ППР прийняте за відсутності акту перевірки (камеральної, документальної, фактичної або електронної). Згідно з довідкою відповідача від 01.11.2016 (вих.№9068/10-021) спірне ППР прийняте без складання акту із-за відсутності підстав для проведення перевірки. З таким твердженням суд не погоджується і для вирішення спору врахував наступне.

По-перше, відповідно до абзацу першого п.113.3. ст.113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) ППР. (п.116.1.ст.116 ПК України)

По-друге, згідно з вимогами п.86.8.ст.86 ПК України ППР приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже прийняттю ППР обов'язково має передувати складання акту відповідної перевірки.

Згідно з абзацом першим п.86.1.ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Проаналізувавши викладене у системного зв'язку, суд дійшов висновку, що ППР може прийматися податковим органом виключно за результатом перевірки та виключно за наявності виявлення вчинення платником податкового правопорушення.

По-третє, контролюючі органи згідно з п.75.1.ст.75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

З огляду на зміст та підстави прийняття спірного ППР такі дії з аналізу даних системи електронного адміністрування ПДВ підпадають під поняття проведення камеральної перевірки. Так, відповідно до підп.75.1.1. п.75.1 ст.75 ПК України перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального вважається камеральною.

Зважаючи, що оскаржуване ППР прийняте за відсутності акту перевірки, врахувавши вищезазначені норми суд дійшов висновку, що відповідач його прийняв з порушенням встановленої ПК України процедури, а отже безпідставно.

Оскільки відповідач не довів правомірність оскаржуваних дій та рішення, а встановлені обставини справи свідчать про їх протиправність, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Дотримуючись вимог ст.94 КАС України суд вирішив присудити на користь позивача за рахунок асигнувань відповідача всі понесені ним відповідно до платіжних доручень від 24.10.2016 №51884 на суму 53910,00грн. та від 20.10.2016 №1837 на суму 1378,00грн. витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви з двома позовними вимогами немайнового та майнового характеру.

Керуючись ст.ст.2, 11, 94, 160-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ТОВ В«Колос-ТВ» - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області щодо несвоєчасної реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних: від 19.12.2015 №4/2/, від 20.12.2015 №5/2/, від 21.12.2015 №6/2/, від 22.12.2015 №7/2/, від 23.12.2015 №8/2/, від 24.12.2015 №9/2/, від 25.12.2015 №10/2/, від 26.12.2015 №2/2/, від 28.12.2015 №3/2/.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 07.07.2016 №0002421500.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39494512) на користь ТОВ В«Колос-ТВ» (код ЄДРПОУ 35579120) 55288,00грн. (п'ятдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят вісім гривень 00коп.) сплаченого судового збору.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного її тексту. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Копії постанови направити особам, які брали участь у справі.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 03.11.2016

СудЧеркаський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення03.11.2016
Оприлюднено08.11.2016
Номер документу62433297
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —823/1526/16

Ухвала від 29.10.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 10.10.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 05.09.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 08.08.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 06.08.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 22.03.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 26.02.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Постанова від 18.01.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Пилипенко О.Є.

Постанова від 18.01.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Пилипенко О.Є.

Ухвала від 12.12.2017

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Пилипенко О.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні