Ухвала

від 02.11.2016 по справі 383/321/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2015/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Бевз О. Ю.

Доповідач Дуковський О. Л.

УХВАЛА

Іменем України

02.11.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Дьомич Л.М., Карпенка О.Л.

за участю секретаря: Федоренко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою селянського фермерського господарства ОСОБА_2 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до селянського фермерського господарства ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним ,-

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2016 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до селянського фермерського господарства ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що після смерті бабусі ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала у спадщину за заповітом земельну ділянку № 540, загальною площею 4,72 га, яка розташована на території Бобринецької міської ради, Кіровоградської області , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 18 жовтня 2013року, зареєстрованим в реєстрі № 118.

06 квітня 2009 року між ОСОБА_4 та СФГ ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки № 540, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 4,72 га.

ОСОБА_3 послалась на те, що її бабуся ОСОБА_4 жодним чином не засвідчувала свою волю до виникнення правовідносин щодо укладання договору оренди землі з відповідачем та настання відповідних правових наслідків.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08 серпня 2016 року позов задоволено.

Договір оренди землі від 06 квітня 2009 року між ОСОБА_4 та СФГ ОСОБА_2, зареєстрованого у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 26 травня 2009 року за №040236500039, площею 4,72 га, яка розташована на території Бобринецької міської ради Кіровоградської області та належить ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого Бобринецькою райдержадміністрацією Кіровоградської області 29 березня 2002 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, визнано недійсним.

Стягнуто СФГ ОСОБА_2, ідентифікаційний код юридичної особи - 30119080, на користь ОСОБА_3 551,20 грн. судового збору та судові витрати за проведення експертизи в сумі 3170 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду селянське (фермерське) господарство ОСОБА_2 звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача - ОСОБА_3, представника позивача - ОСОБА_5, представника відповідача - ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Зазначило, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовав норми матеріального права.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_3, (а.с. 29).

Після смерті ОСОБА_4, позивач отримала у спадщину за заповітом земельну ділянку № 540, загальною площею 4,72 га, яка розташована на території Бобринецької міської ради, Кіровоградської області , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 18 жовтня 2013року, зареєстрованим в реєстрі № 118 (а.с. 6).

06 квітня 2009 року між ОСОБА_4 та СФГ ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки № 540, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 4,72 га у тому числі 4,72 га ріллі згідно Державного акту серії НОМЕР_4, зареєстрованого за №1-498 від 29 березня 2002 року терміном на 10 років (а.с. 7).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актами цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підстави недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, ч. 5-6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до положень ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підстави недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, ч. 5-6 ст. 203 цього Кодексу.

Волевиявлення є важливими чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 ЦК України.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідків.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність волевиявлення та волі ОСОБА_4 щодо підписання договору оренди землі з СФГ ОСОБА_2, що підтверджується висновком експерта від 19 липня 2016 року № 1113(а.с.85-87).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що рішення суду ухвалене з порушенням норм права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч. 1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. 304, ст. 307, ст. 312, ст. 313, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу селянського фермерського господарства ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя

Судді: