Ухвала

від 12.07.2017 по справі 383/321/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В.,

ХоптиС.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_3 до селянського (фермерського) господарства ОСОБА_4 про визнання договору оренди землі недійсним за касаційною скаргою селянського (фермерського) господарства ОСОБА_4 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 8 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 2 листопада 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що після смерті її бабусі - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, їй згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 18 жовтня 2013 року належить земельна ділянка НОМЕР_1 загальною площею 4,72 га, що розташована на території Бобринецької міської ради Кіровоградської області. Проте вона не має можливості розпоряджатись земельною ділянкою, оскільки земля перебуває в оренді у селянського (фермерського) господарства ОСОБА_4 (далі - СФГ ОСОБА_4) на підставі договору оренди землі, укладеного 6 квітня 2009 року з ОСОБА_5 Позивач вважала, що ОСОБА_5 цей договір не підписувала.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_3 просила суд визнати договір оренди землі від 6 квітня 2009 року недійсним.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 8 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 2 листопада 2016 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі площею 4,72 га, яка розташована на території Бобринецької міської ради Кіровоградської області, укладений 6 квітня 2009 року між ОСОБА_3 та СФГ ОСОБА_4 Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі СФГ ОСОБА_4 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402- VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_5 не підписувала спірний договір оренди землі від 6 квітня 2009 року, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи від 19 липня 2016 року № 1113 і свідчить про відсутність ОСОБА_5 волевиявлення та волі на його укладення.

При цьому суд зазначив, що ОСОБА_3 пред'явила позов у межах трирічного строку позовної давності.

Проте повністюпогодитись із таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 6 квітня 2009 року між ОСОБА_5 та СФГ ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1 загальною площею 4,72 га на 10 років (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, після смерті якої ОСОБА_3 згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 18 жовтня 2013 року отримала у спадщину земельну ділянку НОМЕР_1 загальною площею 4,72 га, що розташована на території Бобринецької міської ради Кіровоградської області.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252 - 255ЦК України.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки .

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом установлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_3 прийняла спадщину 8 січня 2013 року й 12 квітня 2016 року звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини .

При цьому відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України (а.с. 112).

Суди не звернули уваги на те, що спір стосується не спадкування земельної ділянки , а предметом позову є визнання недійсним договору оренди землі від 6 квітня 2009 року , і встановлення обставин недійсності/дійсності правочину з'ясовується саме на цю дату, тобто на момент укладення договору, а не на час спадкування.

Отже, строк позовної давності розпочався з дня укладення спірного договору, а те, що ОСОБА_3, за її твердженням, взнала про порушення її прав після прийняття спадщини є лише підставою для його поновлення за наявності відповідного клопотання та надання доказів.

Таким чином, суди у порушенняст. ст. 212-214, 303, 315ЦПК України зазначені вище вимоги закону не врахували, не з'ясували належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, які правовідносини сторін випливають з установлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, і дійшли передчасного висновку про задоволення позову.

За таких обставин, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи не встановлені, судові рішення не можуть вважатись законними і обґрунтованими та в силу ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час розгляду якої суду належить урахувати викладене, дати відповідну правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити судове рішення відповідно до установлених обставин і вимог закону.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково .

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 8 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 2 листопада 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: В.І. Журавель

О.В.Закропивний

С.Ф.Хопта

С.П.Штелик