Ухвала

від 12.10.2016 по справі 2а-11452/09/1570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ                                                          УХВАЛА                     12 жовтня 2016 року                       м. Київ                                     К/800/26880/16 Суддя Вищого адміністративного суду України Л.Я. Гончар, розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Толиман» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року у справі         № 2а-11452/09/1570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Толиман» до Південної митниці, Приморської митниці, Південної регіональної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, третя особа - приватне підприємство «Мерітайм Трансшипмент Центр», за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси, про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А: Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, здійснено поворот виконання ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі № 2а-11452/09/1570. У поданій касаційній скарзі заявник із посиланнями на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просив скасувати зазначені судові рішення. Зі змісту оскаржуваних судових рішень убачається наступне. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Толиман» звернулось до суду з позовом до Південної митниці та Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про: визнання протиправною бездіяльності Південної митниці щодо повернення надмірно сплаченого підприємством мита у розмірі 4778903,38 грн. та податку на додану вартість у розмірі 4782392,87 грн.; зобов'язання Південної митниці надати до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області підтвердження щодо зарахування до Державного бюджету України суми надмірно сплачених підприємством мита у розмірі 4778903,38 грн. та податку на додану вартість у розмірі 4782392,87 грн.; стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Одеській області на користь позивача надмірно сплачених мита у розмірі 4778903,38 грн. та податку на додану вартість у розмірі 4782392,87 грн. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року адміністративний позов ТОВ «Толиман» задоволено частково: визнано неправомірними дії Приморської митниці Державної митної служби України щодо митного оформлення товару ТОВ «Толиман» згідно митних декларацій від 07 лютого 2008 року (перелік яких викладений в резолютивній частині постанови) за митною вартістю товару визначеною за 6 (резервним) методом визначення митної вартості товару, що імпортується до України; визнано неправомірною бездіяльність Південної митниці Державної митної служби України щодо повернення ТОВ «Толиман» надмірно сплаченого мита у сумі 477890,38 грн. та податку на додану вартість у сумі 4782392,87 грн. відповідно до заяви від 19 серпня 2009 року; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства в Одеській області на користь ТОВ «Толиман» надмірно сплачених згідно митних декларацій від 07.02.2008 року (перелік яких викладений в резолютивній частині постанови) мита у сумі 4778903,38 грн. та податку на додану вартість у сумі 4782392,87 грн. у загальній сумі 9561296,25 грн.; у решті позовних вимог відмовлено. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2010 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2011 року постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2010 року залишено без змін. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року заяву ТОВ «Толиман» про перегляд постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2010 року за нововиявленими обставинами задоволено частково: постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2010 року скасовано; постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року змінено в частині стягнення надмірно сплачених коштів до Державного бюджету України, викладено її в наступній редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Толиман» надмірно сплачених до бюджету товариством з обмеженою відповідальністю «Толиман» мита у сумі 4778903,38 грн. та податку на додану вартість у сумі 4782392,87 грн., що були зараховані до бюджету в загальній сумі           9561296,25 грн.»; в іншій частині рішення залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2014 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року залишено без змін. При цьому, 11 грудня 2015 року Державною казначейською службою України здійснено безспірне списання грошових коштів державного бюджету у загальному розмірі 9561296,25 грн. відповідно до виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року. Тобто, ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду 29 квітня 2013 року виконана у повному обсязі. В подальшому, ухвалою Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2016 року ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року скасовано; постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2010 року залишено в силі. При цьому, питання про поворот виконання в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2016 року не вирішено. В квітні 2016 року Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про поворот виконання судового рішення, згідно з якою просило зобов'язати повернути ТОВ «Толиман» до Державного бюджету України безпідставно стягнуті на його користь за скасованими судовими рішеннями мито у розмірі 4778903,38 грн. та надмірно сплачений податок на додану вартість у розмірі 4782392,87 грн. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року, заяву Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про поворот виконання судового рішення задоволено: здійснено поворот виконання ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі № 2а-11452/09/1570 за позовом ТОВ «Толиман» до Південної митниці, Приморської митниці, Південної регіональної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, третя особа - приватне підприємство «Мерітайм Трансшипмент Центр», за участю прокуратури Малиновського району м.Одеси про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії; зобов'язано ТОВ «Толиман» повернути до Державного бюджету України стягнуті на його користь за скасованими судовими рішеннями мито у розмірі 4778903,38 грн. та податок на додану вартість у розмірі 4782392,87 грн., шляхом стягнення з ТОВ «Толиман» на користь Державного бюджету України суми у загальному розмірі 9561296,25 грн. Задовольняючи заяву про поворот виконання судового рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із обґрунтованості такої заяви. Відповідно до частини першої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його нечинним або таким, що втратило законну силу), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі Частиною другою названої статті передбачено, що у випадках, встановлених частиною першою цієї статті, суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання. При цьому, згідно з частиною третьою цієї ж норми якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, у якому знаходиться справа. Заяву про поворот виконання може бути подано протягом одного року з дня виникнення підстав для повороту виконання. Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи). Доводи касаційної скарги зводяться до порушень судами положень процесуального законодавства, а саме статей 55 та 264 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначаючи, що при розгляді заяви про поворот виконання судового рішення судами не здійснено заміну сторони виконавчого провадження, а саме Південну митницю та Одеську митницю ДФС. Втім, викладене не впливає на суб'єктий склад сторін виконавчого провадження щодо стягнення коштів з/до Державного бюджету України. Отже, виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права. Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -     У Х В А Л И Л А: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Толиман» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року у справі № 2а-11452/09/1570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Толиман» до Південної митниці, Приморської митниці, Південної регіональної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, третя особа - приватне підприємство «Мерітайм Трансшипмент Центр», за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси, про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.           Суддя                                                                                              Л.Я. Гончар