Постанова

від 25.10.2016 по справі 816/542/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/542/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представника позивача - Лук'яненка К.В.,

представника відповідача - Пилипенка С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Полтавапроммаш-М" до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

19 квітня 2016 року Приватне підприємство "Полтавапроммаш-М" (надалі - позивач або ПП "Полтавапроммаш") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач або ГУ ДФС у Полтавській області) , де просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.04.2016 № 0000831404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 987 299 грн., з них за основним платежем - 789 839 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -197 460 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалися на незгоду із висновками позапланової виїзної документальної перевірки ГУ ДФС у Полтавській області, оформлені актом від 25.03.2016 № 104/16-31-14-04-14/36012948, про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту результатів фінансових результатів господарських операцій у період з 01.011.2012 по 31.12.2015 із контрагентами ТОВ «Мегатранс-Груп ЛТД», ТОВ «Оберон торг», ТОВ «Відар ТД», ТОВ «Універсал ремонт сервіс» у зв'язку з тим, що податкові накладні, підписані не тими особами, які у них зазначені, згідно висновку почеркознавчої експертизи від 10.12.2015 № 62/04-412, проведеної у рамках кримінального провадження № 420151700100000033. Пояснювали, що господарські операції із вказаними контрагентами оформлені належними первинними документами, мали реальний характер та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках позивача. Також позивач не погоджується із позицією податкового органу щодо включення до висновків акту перевірки фінансових результатів по взаємовідносинам позивача із ТОВ «Універсал ремонт сервіс», оскільки правовідносини із даним контрагнетом відбувалися поза межами 1095 днів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на правомірність висновків акту вищевказаної перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ПП «Полтавапроммаш - М» (ідентифікаційний код 36012948) є юридичною особою (свідоцтво про державну реєстрацію від 18.06.2008 № 337468) знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві з 19.06.2008 за № 34087, зареєстровано платником податку на додану вартість з 02.07.2008, свідоцтво від 21.12.2011 № 200015019, індивідуальний податковий номер 360129416010 /а.с. 74/.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ПП «Полтавапроммаш - М» займається, зокрема, такими видами економічної діяльності за КВЕД: 43.32 - установлення столярних виробів, 46.69 - оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля та інш. /а.с. 68/.

У термін з 14.03.2016 по 18.03.2016 посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Полтавапроммаш - М» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «Мегатранс-Груп ЛТД», ТОВ «Оберон торг», ТОВ «Відар ТД», ТОВ «Універсал ремонт сервіс» за період з 01.01.2012 по 31.12.2015. Перевірка проводилася на виконання ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 10.02.2016 по кримінальному провадженню № 42015170010000033 від 22.09.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, порушеного відносно посадових осіб ПП «Полтавапроммаш - М».

За даними досудового розслідування службові особи ПП «Полтавапроммаш - М» упродовж 2012 - 2014 років внесли до офіційних документів неправдиві відомості, з метою завищення податкового кредиту з ПДВ за рахунок взаємовідносин з підприємствами з ознаками фіктивності (ТОВ «Мегатранс-Груп ЛТД», ТОВ «Оберон торг», ТОВ «Відар ТД», ТОВ «Універсал ремонт сервіс») по придбанню товарно-матеріальних цінностей, в результаті чого ухилилися від сплати податку з ПДВ.

Як зазначено в акті, на запит податкового органу в ході вказаної перевірки позивачем надано письмову відповідь про те, що договори поставки із вищевказаними підприємствами - контрагентами укладалися в усній формі, доставка товару проводилася транспортом постачальників за їх рахунок на склад ПП «Полтавапроммаш - М» для подальшої реалізації наступним покупцям по ланцюгу постачання.

На підтвердження наявності у позивача складських приміщень для здійснення такого виду господарських операцій, останнім надано на перевірку копію договору суборенди нерухомого майна - складу загальною площею 40,4 кв.м. за адресою м. Полтава, вул. Зіньківська, 6Б, укладеного із ПП «ТЦ «Київ» на період з 01.11.2012 по 30.10.2013 із можливістю пролонгації (дане приміщення фактично перебувало в оренді позивача до березня 2015 року).

Щодо взаємовідносин позивача із контрагентом ТОВ «Мегатранс-Груп ЛТД» (код ЄДРПОУ 39143855), які були оформлені первинними документами у квітні 2014 року на поставку товару (крани, зсувки, клапани та інш.) на загальну суму 643 257,40 грн., перевіркою встановлено наступне.

Свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Мегатранс-Груп ЛТД» платником ПДВ № 200169816 діяло з 31.03.2014 по 05.06.2015, анульовано по причині неподання декларацій. Підприємство має стан 16 - припинено (ліквідовано, закрито).

Надані на перевірку податкові накладні включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за квітень 2014 року, сума податкового кредиту по ПДВ включена до р. 10.1Б та р. 17 податкової декларації з ПДВ за квітень 2014 року.

Однак, згідно наявної інформації ІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «Мегатранс-груп ЛТД» не відображено суму податкового зобов'язання по ПДВ по контрагенту ПП «Полтавапроммаш - М», тобто встановлено розбіжність в податковому обліку контрагентів з ПДВ на суму 107 210 грн.

Щодо взаємовідносин позивача із контрагентом ТОВ «Оберон торг» (код ЄДРПОУ 38905305), які були оформлені первинними документами у січні - лютому 2014 року на поставку товару (крани, заглушки, клапани, вентелі, адаптери та інш.) на загальну суму 1 172 069 грн., перевіркою встановлено наступне.

Свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Оберон торг» платником ПДВ № 200145443 діяло з 14.10.2013 по 02.04.2014, анульовано по причині ліквідації за власним бажанням. Підприємство має стан 16 - припинено (ліквідовано, закрито).

Надані на перевірку податкові накладні включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за січень - лютий 2014 року, сума податкового кредиту по ПДВ включена до р. 10.1Б та р. 17 податкової декларації з ПДВ за січень - лютий 2014 року на загальну суму 195 345 грн.

Згідно наявної інформації ІС «Податковий блок» встановлено відсутність розбіжності із задекларованими контрагентом податковими зобов'язаннями.

Щодо взаємовідносин позивача із контрагентом ТОВ «Відар» (код ЄДРПОУ 38434096), які були оформлені первинними документами у січні - грудні 2013 року на поставку товару (крани, заглушки, клапани, вентелі, адаптери та інш.), перелік яких наведено в акті перевірки на аркушах 15-27 (т. 1, а.с. 26 -32), перевіркою встановлено наступне.

Свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Відар» платником ПДВ № 200091605 діяло з 31.12.2012 по 15.04.2014, анульовано по причині ліквідації за власним бажанням. Підприємство має стан 16 - припинено (ліквідовано, закрито).

Надані на перевірку податкові накладні включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за січень - грудень 2013 року, сума податкового кредиту по ПДВ включена до податкових декларацій з ПДВ за січень - грудень 2013 року на загальну суму 519 593 грн.

Щодо взаємовідносин позивача із контрагентом ТОВ «Універсал ремонт сервіс» (код ЄДРПОУ 35863687), які були оформлені первинними документами у січні - грудні 2012 року на поставку товару (крани, заглушки, клапани, вентелі, адаптери та інш.), перелік яких наведено в акті перевірки на аркушах 30-41 (т. 1, а.с. 34 -39), перевіркою встановлено наступне.

Свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Універсал ремонт сервіс» платником ПДВ № 100326506 діяло з 24.02.2011 по 18.07.2013, анульовано по причині ліквідації банкрута. Підприємство має стан 16 - припинено (ліквідовано, закрито).

Надані на перевірку податкові накладні включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за січень - грудень 2012 року, сума податкового кредиту по ПДВ включена до податкових декларацій з ПДВ за січень - грудень 2012 року на загальну суму 502 697 грн.

Перевіркою підтверджено, що розрахунки за поставлений товар позивачем проведено в повному обсязі через розрахунковий рахунок, в бухгалтерському обліку ПП «Полтавапроммаш - М» взаємовідносини із усіма вищевказаними контрагентами відображено наступними проводками:

Дт 281 «товари на складі» Кт 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками»

Дт 644 «податковий кредит» Кт 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками»

Дт 641 «розрахунки з ПДВ» Кт 644 «податковий кредит»

Дт 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт 311 «поточні рахунки»

Дт 902 «собівартість реалізованих товарів» Кт 281 «товари на складі».

Однак, за висновком експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України в Дніпропетровській області від 10.02.2015 № 62/04-412, складеного на виконання постанови ст. слідчого СВ ВП в Київському районі м. Полтава ГУ НП в Полтавській області Колганова А.О. про призначення судово - почеркознавчої експертизи в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015170010000033 (т. 4, а.с. 98-107, 116-124), підписи у фінансово-господарських документах, складених на адресу ПП «Полтавапроммаш - М» від імені ТОВ «Мегатранс-груп ЛТД», а саме в графах «підпис, ініціали та прізвище особи, яка склала податкову накладну» ОСОБА_4, виконані не ОСОБА_5, а іншою особою; від імені ТОВ «Оберон торг», а саме в графах «підпис, ініціали та прізвище особи, яка склала податкову накладну» ОСОБА_6, виконані не ОСОБА_6, а іншою особою; від імені ТОВ «Відар», а саме в графах «підпис, ініціали та прізвище особи, яка склала податкову накладну» ОСОБА_7, виконані не ОСОБА_7, а іншою особою; від імені ТОВ «Універсал ремонт сервіс», а саме в графах «підпис, ініціали та прізвище особи, яка склала податкову накладну» ОСОБА_8, виконані не ОСОБА_8, а іншою особою.

У зв'язку з цим перевіряючі дійшли висновку про нереальність господарських операцій позивача із вищевказаними контрагентами.

На підставі наведеного, перевіряючими встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 41, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме неправомірне формування суми податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ «Мегатранс-груп ЛТД» - у квітні 2014 на суму 107 209,56 грн., із ТОВ «Оберон торг» - у січні - лютому 2014 року на загальну суму 195 345 грн. ( січні 2014 року - 81 142 грн., у лютому 2014 року - 114 203 грн.), із ТОВ «Відар» - у січні - грудні 2013 року на загальну суму 519 593 грн., із ТОВ «Універсал ремонт сервіс» - у січні - грудні 2012 року на загальну суму 502 697 грн. за рахунок неналежним чином оформлених податкових накладних із зазначеними контрагентами.

Висновки перевірки набрали форму акту від 25.03.2016 № 104/16-31-14-04-14/36012948 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Полтавапроммаш - М» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Мегатранс-Груп ЛТД», ТОВ «Оберон торг», ТОВ «Відар ТД», ТОВ «Універсал ремонт сервіс» за період з 01.011.2012 по 31.12.2015 /т. 1, а.с. 19-49/, де встановлено завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 1 324 845 грн. та визначено суму податкового зобов'язання по ПДВ на суму 1 324 845 грн.

Приймаючи до уваги, що фінансово - господарські операції ПП «Полтавапроммаш - М» із контрагентом ТОВ «Універсал ремонт сервіс» відбувалися в 2012 році, то на момент перевірки по ним сплинув строк у 1095 днів, протягом яких податковий орган міг би здійснити донарахування позивачу по цим взаємовідносинам, а тому у розрахунок податкового повідомлення - рішення сума податкового кредиту у розмірі 502 697 грн., сформована позивачем за рахунок фінансово-господарських відносин із цим контрагентом не була включена.

Тож на підставі висновків вищевказаного акту ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкове повідомлення - рішення від 08.04.2016 № 0000831404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 987 299 грн., з них за основним платежем - 789 839 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -197 460 грн.

Із даним податковим повідомленням - рішенням позивач не погодився та оскаржив його до суду. В обґрунтування своєї незгоди звертали увагу суду, що діючим законодавством не передбачено обов'язку платників податків перевіряти своїх контрагентів на предмет добросовісності заповнення первинних документів, а тому позивач не мав права та можливості провести почеркознавчу експертизу та встановити відповідність підписів податкових накладних, тим більше, що ці накладні скріплені печатками підприємтв - контрагентів. Зазначали, що акт не містить висновків про винність позивача та його намір вчинити порушення податкового законодавства, як і не доведено, що останній діяв з неналежною обачністю. Вказували, що акт перевірки, який ґрунтується виключно на інформації баз даних не є тим самим, що і результати проведених перевірок, які є джерелом отримання податкової інформації і визначені в п. 87.3 ст. 87 ПК України як підстава для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами фіскальної служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення перевірок контрагентів по ланцюгу постачання не є доказом порушення вимог податкового законодавства позивачем.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню суд виходить із такого.

Згідно чинного законодавства ПДВ є податком на споживання товарів (робіт, послуг) на митній території України і платником його виступає кожний суб'єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем цих товарів (робіт, послуг), незалежно від факту походження товарів. При цьому особи за умови реєстрації їх як платників ПДВ мають право відшкодовувати свої витрати із сплаченого податку за рахунок податку, отриманого з покупця. Тобто в нашій країні, як і в більшості країн, де є цей податок, застосовується непрямий метод оцінки доданої вартості - метод податкового кредиту , тобто сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, отриманого від покупців, і сумами податку, сплаченого постачальникам.

У перевіряємому періоді порядок обчислення і сплати податку на додану вартість та правила формування податкового кредиту визначалися Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент вчинення правовідносин) (надалі - ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інш.).

Слід зазначити, що податкова накладна не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п. 201.6, 201.8, 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Таким чином, в разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, визначеним законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

Отже, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Однак, наявність лише податкової накладної не є підставою для формування податкового кредиту. Для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту необхідна наявність і інших первинних документів, які б свідчили про реальність такої господарської операції.

Судом встановлено, що за наслідками розгляду вищевказаного кримінального провадження, останнє закрито за реабілітуючих обставин. Так постановою слідчого відділення поліції № 1 Полтавського відділу ГУНП в Полтавській області від 18.08.2016 кримінальне провадження № 42015170010000033 від 22.09.2015 за ст. 366 ч. 1, ст. 191 ч. 2 КК України Закрито у зв'язку із відсутністю в діях службових осіб ПП "Полтавапроммаш - М" складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366 ч. 1, ст. 191 ч. 2 КК України на підставі ч. 2 ст. 284 КПК України /т. 4, а.с. 126-128/.

Дана постанова мотивована тим, що в ході досудового розслідування висновок акту про порушення посадовими особами ПП "Полтавапроммаш - М" вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та завищення суми податкового кредиту по ПДВ на суму 1 324 845 грн. не знайшов свого підтвердження. Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 13.07.2016 № 495 в обсязі наданих документів та в межах компетенції експерта - економіста висновки акту ГУ ДФС у Полтавській області від 25.03.2016 № 104/16-31-22-14-14/36012948 "Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ПП "Полтавапроммаш - М" по взаємовідносинам із ТОВ «Мегатранс-Груп ЛТД», ТОВ «Оберон торг», ТОВ «Відар ТД», ТОВ «Універсал ремонт сервіс» за період з 01.011.2012 по 31.12.2015" документально не підтверджуються. Збитки державі не завдані. Реальність та товарність операцій із спірними контрагентами повністю підтверджена первинними бухгалтерськими документами, на період видачі позивачу поджаткових накладних усі вищевказані контрагенти були зареєстрованими платниками ПДВ та мали діючі свідоцтва про реєстрацію платниками ПДВ /т. 4 а.с. 129-148/.

Допитаний у ході досудового розслідування ОСОБА_9 показав, що господарські відносини із ТОВ «Мегатранс-Груп ЛТД», ТОВ «Оберон торг», ТОВ «Відар ТД», ТОВ «Універсал ремонт сервіс» мали товарний характер, товари отримані від вказаних підприємств використано у господарській діяльності позивача під час виробництва та надання послуг в подальшому, що знайшло підтвердження в ході досудового розслідування.

Згідно мотивувальної частини цієї ж постанови про закриття кримінального провадження досудовим слідством також встановлено, що податковий кредит від вказаних підприємств сформований позивачем на підставі чинного законодавства, контрагенти в повному обсязі задекларували податкові зобов'язання по господарським операціям та сплатили всі податки до Державного бюджету України. У ході досудового розслідування не встановлено фактів підроблення службовими особами ПП "Полтавапроммаш - М" документів щодо господарських відносин із ТОВ «Мегатранс-Груп ЛТД», ТОВ «Оберон торг», ТОВ «Відар ТД», ТОВ «Універсал ремонт сервіс» /т. 4, а.с. 126-128/.

Таким чином, висновку почеркознавчої експертизи від 10.02.2015 № 62/04-412 у кримінальному провадженні № 42015170010000033 було надано оцінку у сукупності з іншими доказами отриманими в ході досудового розслідування, і у підсумку привели слідчого до вищевказаного результату.

Далі судом встановлено, що ГУ ДФС у акті піревірки від 25.03.2016 № 104/16-31-22-14-14/36012948 грунтує свої висновки виключно на висновку почеркознавчої експертизи від 10.02.2015 № 62/04-412 у кримінальному провадженні № 42015170010000033 від 22.09.2015. При цьому, в узагальненому переліку документів, які було використано при проведенні позапланової перевірки позивача у додатку № 4 до цього акта перевірки /т. 1, а.с. 51, зворот/ не зазначено у цьому переліку висновку почеркознавчої експертизи від 10.02.2015 № 62/04-412 у кримінальному провадженні № 42015170010000033 від 22.09.2015. За змістом описової частини акту також не вказано, що перевіряючі мали у розпорядженні цей висновок та протоколи допиту свідків, на які посилалися у акті, або ж знайомилися з ними в установленому законом порядку, бо названі документи є доказами в кримінальній справі, відомості з якої слідчому заборонено розголошувати. Доступ до матеріалів кримінального провадження може бути наданий з дозволу слідчого в порядку КПК, але таких доказів суду не надано. Сама перевірка, як пояснював представник відповідача в судовому засіданні, проводилася за місцем знаходження позивача, що відображено у в самому акті : "перевірку проведено з відома та в присутності директора /головного бухгалтера ПП "Полтавапроммаш - М" ОСОБА_9...якому... під розписку вручено копію наказу на проведення перевірки... журнал реєстрації перевірок на перевірку не надано..." /т. 1, а.с. 19, зворот/.

На вимогу суду надати копії документів, на які перевіряючі посилалися в акті перевірки ГУ ДФС у Полтавській області, зокрема висновок почеркознавчої експертизи від 10.02.2015 № 62/04-412 у кримінальному провадженні № 42015170010000033, останні не змогли їх надати, посилаючись на їх відсутність в управлінні. Більше того, відповідач так і не зміг отримати цей висновок безпосередньо із кримінальної справи, а отримав його на свій запит через Дніпропетровський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр /т. 4, а.с. 98/.

Таж постає питання: який висновок ГУ ДФС у Полтавській області використовували під час проведення перевірки? та чи був він отриманий в порядку та у спосіб, передбачений Податковим кодексом України чи іншими законами.

Статтею 83 ПКУ визначено перелік матеріалів, які є для посадових осіб контролюючих органів підставами для висновків під час проведення перевірок, до яких віднесено: 1) документи визначені цим Кодексом, 2) податкова інформація, 3) експертні висновки, 4) судові рішення, 5) інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

При цьому, висновки експертів розуміються у значенні ст. 84 ПКУ, а саме коли експертиза проводиться під час податкового контролю контролюючим органом. Однак під час даної первірки позивача контролюючим органом експертизи не призначалися.

Приймаючи до уваги, що суду не надано доказів, що означений висновок був отриманий відповідачем в порядку та у спосіб, передбачений Податковим кодексом України чи іншими законами, то цей висновок не міг слугувати належним та допустимим доказом для висновків податкової перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення -рішення, що грунтується на цих висновках, є протиправним та підлягає скасуванню.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення, що оскаржується в даному провадженні.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ПП "Полтавапроммаш - М" в повному обсязі.

Частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Полтавапроммаш-М" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.04.2016 № 0000831404, яким збільшено Приватному підприємству "Полтавапроммаш-М" грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 987 299,00 грн., в тому числі за основним платежем- 789 839,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями- 197 460,00 грн).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікацій код 39461639) на користь Приватного підприємства "Полтавапроммаш-М" (ідентифікаційний код 36012948) судові витрати у розмірі 14 809,00 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот дев'ять гривень нуль копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 31 жовтня 2016 року.

Суддя Л.О. Єресько