Ухвала

від 12.01.2017 по справі 816/542/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 р.Справа № 816/542/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2016р. по справі № 816/542/16 за позовом Приватного підприємства "Полтавапроммаш-М" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

19 квітня 2016 року Приватне підприємство "Полтавапроммаш-М" (надалі - позивач або ПП "Полтавапроммаш") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач або ГУ ДФС у Полтавській області) , де просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.04.2016 № 0000831404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 987 299 грн., з них за основним платежем - 789 839 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -197 460 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2016р. адміністративний позов Приватного підприємства "Полтавапроммаш-М" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 08.04.2016 № 0000831404, яким збільшено Приватному підприємству "Полтавапроммаш-М" грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 987 299,00 грн., в тому числі за основним платежем- 789 839,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями- 197 460,00 грн).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікацій код 39461639) на користь Приватного підприємства "Полтавапроммаш-М" (ідентифікаційний код 36012948) судові витрати у розмірі 14 809,00 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот дев'ять гривень нуль копійок).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції в зв'язку з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2016р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 12.01.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП Полтавапроммаш - М (ідентифікаційний код 36012948) є юридичною особою (свідоцтво про державну реєстрацію від 18.06.2008 № 337468) знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві з 19.06.2008 за № 34087, зареєстровано платником податку на додану вартість з 02.07.2008, свідоцтво від 21.12.2011 № 200015019, індивідуальний податковий номер 360129416010 /а.с. 74/.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ПП Полтавапроммаш - М займається, зокрема, такими видами економічної діяльності за КВЕД: 43.32 - установлення столярних виробів, 46.69 - оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля та інш. /а.с. 68/.

У термін з 14.03.2016 по 18.03.2016 посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП Полтавапроммаш - М з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Мегатранс-Груп ЛТД , ТОВ Оберон торг , ТОВ Відар ТД , ТОВ Універсал ремонт сервіс за період з 01.01.2012 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 25.03.2016 № 104/16-31-14-04-14/36012948, де встановлено завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 1324845 грн. та визначено суму податкового зобов'язання по ПДВ на суму 1324 845 грн.

На підставі висновків акту, перевіряючими встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 41, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме неправомірне формування суми податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ Мегатранс-груп ЛТД - у квітні 2014 на суму 107 209,56 грн., із ТОВ Оберон торг - у січні - лютому 2014 року на загальну суму 195 345 грн. ( січні 2014 року - 81 142 грн., у лютому 2014 року - 114 203 грн.), із ТОВ Відар - у січні - грудні 2013 року на загальну суму 519 593 грн., із ТОВ Універсал ремонт сервіс - у січні - грудні 2012 року на загальну суму 502 697 грн. за рахунок неналежним чином оформлених податкових накладних із зазначеними контрагентами.

На підставі висновків вищевказаного акту ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкове повідомлення - рішення від 08.04.2016 № 0000831404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 987 299 грн., з них за основним платежем - 789 839 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -197 460 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення, що оскаржується.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки від 25.03.2016 № 104/16-31-14-04-14/36012948, перевірка проводилася на виконання ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 10.02.2016 по кримінальному провадженню № 42015170010000033 від 22.09.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, порушеного відносно посадових осіб ПП Полтавапроммаш - М .

За даними досудового розслідування службові особи ПП Полтавапроммаш - М упродовж 2012 - 2014 років внесли до офіційних документів неправдиві відомості, з метою завищення податкового кредиту з ПДВ за рахунок взаємовідносин з підприємствами з ознаками фіктивності (ТОВ Мегатранс-Груп ЛТД , ТОВ Оберон торг , ТОВ Відар ТД , ТОВ Універсал ремонт сервіс ) по придбанню товарно-матеріальних цінностей, в результаті чого ухилилися від сплати податку з ПДВ.

За висновком експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України в Дніпропетровській області від 10.02.2015 № 62/04-412, складеного на виконання постанови ст. слідчого СВ ВП в Київському районі м. Полтава ГУ НП в Полтавській області Колганова А.О. про призначення судово - почеркознавчої експертизи в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015170010000033 (т. 4, а.с. 98-107, 116-124), підписи у фінансово-господарських документах, складених на адресу ПП Полтавапроммаш - М від імені ТОВ Мегатранс-груп ЛТД , а саме в графах підпис, ініціали та прізвище особи, яка склала податкову накладну ОСОБА_2, виконані не ОСОБА_2, а іншою особою; від імені ТОВ Оберон торг , а саме в графах підпис, ініціали та прізвище особи, яка склала податкову накладну ОСОБА_4, виконані не ОСОБА_4, а іншою особою; від імені ТОВ Відар , а саме в графах підпис, ініціали та прізвище особи, яка склала податкову накладну ОСОБА_5, виконані не ОСОБА_5, а іншою особою; від імені ТОВ Універсал ремонт сервіс , а саме в графах підпис, ініціали та прізвище особи, яка склала податкову накладну ОСОБА_6, виконані не ОСОБА_6, а іншою особою.

У зв'язку з цим перевіряючі дійшли висновку про нереальність господарських операцій позивача із вищевказаними контрагентами.

Однак, як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що за наслідками розгляду вищевказаного кримінального провадження, останнє закрито за реабілітуючих обставин. Так постановою слідчого відділення поліції № 1 Полтавського відділу ГУНП в Полтавській області від 18.08.2016 кримінальне провадження № 42015170010000033 від 22.09.2015 за ст. 366 ч. 1, ст. 191 ч. 2 КК України Закрито у зв'язку із відсутністю в діях службових осіб ПП "Полтавапроммаш - М" складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366 ч. 1, ст. 191 ч. 2 КК України на підставі ч. 2 ст. 284 КПК України /т. 4, а.с. 126-128/.

Дана постанова мотивована тим, що в ході досудового розслідування висновок акту про порушення посадовими особами ПП "Полтавапроммаш - М" вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та завищення суми податкового кредиту по ПДВ на суму 1 324 845 грн. не знайшов свого підтвердження. Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 13.07.2016 № 495 в обсязі наданих документів та в межах компетенції експерта - економіста висновки акту ГУ ДФС у Полтавській області від 25.03.2016 № 104/16-31-22-14-14/36012948 "Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ПП "Полтавапроммаш - М" по взаємовідносинам із ТОВ Мегатранс-Груп ЛТД , ТОВ Оберон торг , ТОВ Відар ТД , ТОВ Універсал ремонт сервіс за період з 01.011.2012 по 31.12.2015" документально не підтверджуються. Збитки державі не завдані. Реальність та товарність операцій із спірними контрагентами повністю підтверджена первинними бухгалтерськими документами, на період видачі позивачу податкових накладних усі вищевказані контрагенти були зареєстрованими платниками ПДВ та мали діючі свідоцтва про реєстрацію платниками ПДВ /т. 4 а.с. 129-148/.

Допитаний у ході досудового розслідування ОСОБА_7 показав, що господарські відносини із ТОВ Мегатранс-Груп ЛТД , ТОВ Оберон торг , ТОВ Відар ТД , ТОВ Універсал ремонт сервіс мали товарний характер, товари отримані від вказаних підприємств використано у господарській діяльності позивача під час виробництва та надання послуг в подальшому, що знайшло підтвердження в ході досудового розслідування.

Згідно мотивувальної частини цієї ж постанови про закриття кримінального провадження досудовим слідством також встановлено, що податковий кредит від вказаних підприємств сформований позивачем на підставі чинного законодавства, контрагенти в повному обсязі задекларували податкові зобов'язання по господарським операціям та сплатили всі податки до Державного бюджету України. У ході досудового розслідування не встановлено фактів підроблення службовими особами ПП "Полтавапроммаш - М" документів щодо господарських відносин із ТОВ Мегатранс-Груп ЛТД , ТОВ Оберон торг , ТОВ Відар ТД , ТОВ Універсал ремонт сервіс /т. 4, а.с. 126-128/.

Таким чином, висновку почеркознавчої експертизи від 10.02.2015 № 62/04-412 у кримінальному провадженні № 42015170010000033 було надано оцінку у сукупності з іншими доказами отриманими в ході досудового розслідування, і у підсумку привели слідчого до вищевказаного результату.

Крім того, як було встановлено судом першої інстанції, що в узагальненому переліку документів, які було використано при проведенні позапланової перевірки позивача у додатку № 4 до цього акта перевірки /т. 1, а.с. 51, зворот/ не зазначено висновку почеркознавчої експертизи від 10.02.2015 № 62/04-412 у кримінальному провадженні № 42015170010000033 від 22.09.2015, на який посилається відповідач ґрунтуючи свої висновки в акті перевірки позивача. За змістом описової частини акту також не вказано, що перевіряючи мали у розпорядженні цей висновок та протоколи допиту свідків, на які посилалися у акті, або ж знайомилися з ними в установленому законом порядку, бо названі документи є доказами в кримінальній справі, відомості з якої слідчому заборонено розголошувати.

Разом з цим, матеріали справи свідчать про те, що протягом 2012- 2015 років ПП "Полтавапроммаш - М" у ході здійснення господарської діяльності мало взаємовідносини із іншими суб'єктами господарської діяльності у тому числі із ТОВ Мегатранс-Груп ЛТД , ТОВ Оберон торг , ТОВ Відар ТД , ТОВ Універсал ремонт сервіс . Дані підприємства являлися поставниками товарно- матеріальних цінностей до позивача.

Придбання останнім у вищезазначених контрагентів товарів (комплектуючі до трубопроводів), було необхідно для забезпечення основного виду діяльності підприємства.

Товарність господарських операцій та законність формування податкового кредиту на суму 107209,56 грн., який виник у зв'язку із взаємовідносинами позивача з ТОВ Мегатранс-Груп ЛТД у квітні 2014 року повністю підтверджена первинними бухгалтерськими документами, а саме: податковими накладними № 31 від 01.04.2014 р., № 32 від 03.04.2014 р., № 33 від 03.04.2014 р., № 34 від 04.04.2014 р., № 35 від 07.04.2014 р., № 36 від 08.04.2014 р., № 37 від 09.04.2014 р., № 38 від 10.04.2014 р., № 39 від 11.04.2014 р., № 40 від 14.04.2014 р., № 41 від 15.04.2014 р., № 99 від 16.04.2014 р., № 100 від 15.04.2014 р., та видатковими накладними № 15 від 01.04.2014 р., № 16 від 02.04.2014 р., № 17 від 03.04.2014 р., № 18 від 04.04.2014 р., № 19 від 07.04.2014 р, № 20 від 08.04.2014 р., № 21 від 09.04.2014 р., № 22 від 10.04.2014 р., № 23 від 11.04.2014 р., № 24 від 14.04.2014 р., № 25 від 15.04.2014 р., № 62 від 16.04.2014 р., № 63 від 28.04.2014 р., рахунками (т. 1 а.с. 90-142).

Надані на перевірку податкові накладні включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за квітень 2014 року, сума податкового кредиту по ПДВ включена до р. 10.1Б та р. 17 податкової декларації з ПДВ за квітень 2014 року, що також підтверджено актом перевірки.

ТОВ Мегатранс-Груп ЛТД в період з 31.03.2014 р. по 05.06.2015р, мало свідоцтво платника ПДВ тобто у період взаємовідносин з позивачем.

Товарність господарських операцій та законність формування податкового кредиту на суму 195345 грн.., який виник у зв'язку із взаємовідносинами позивача з ТОВ Оберон торг - у січні - лютому 2014 року повністю підтверджена первинними бухгалтерськими документами, а саме: податковими накладними № 77 від 09.01.2014 р., № 78 від 10.01.2014 р., № 79 від 13.01.2014 р., № 80 від 16.01.2014 р., № 81 від 17.01.2014 р, № 82 від 27.01.2014 р., № 83 від 28.01.2014 р., № 84 від 29.01.2014 р., № 21 від 03.02.2014 р, № 22 від 04.02.2014 р., № 23 від 05.02.2014 р., № 24 від 06.02.20014 р., № 25 від 07.02.2014 р, № 26 від 10.02.2014 р., № 27 від 11.02.2014 р., № 66 від 13.02.2014 р., № 149 від 13.02.2014 р., № 150 від 19.02.2014 р., № 151 від 28.02.2014 р., та видатковими накладними №50 від 09.01.2014 р., № 51 від 10.01.2014 р, № 52 від 13.01.2014, № 53 від 16.01.2014 р, № 54 від 17.01.2014 р., № 55 від 27.01.2014 р., № 56 від 28.01.2014 р., № 57 від 31.01.2014 р, № 139 від 03.02.2014 р, № 140 від 04.02.2014р., № 141 від 05.02.2014р., № 142 від 06.02.2014 р., № 143 від 07.02.2014р., № 144 від 10.02.2014 р., № 145 від 11.02.2014р., № 180 від 13.02.2014р., № 233 від 13.02.2014р., № 234 від 19.02.2014 р., № 235 від 28.02.2014 р. , рахунками (т. 1 а.с. 143 -225).

Надані на перевірку податкові накладні включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за січень, лютий 2014 року, сума податкового кредиту по ПДВ включена до р. 10.1Б та р. 17 податкової декларації з ПДВ за січень, лютий 2014 року, що також підтверджено актом перевірки.

ТОВ Оберон торг в період з 14.10.2013 р. по 02.04.2014 р., мало свідоцтво платника ПДВ тобто у період взаємовідносин з позивачем.

Товарність господарських операцій та законність формування податкового кредиту на суму 519593 грн.., який виник у зв'язку із взаємовідносинами позивача з ТОВ Відар ТД - у січні - грудні 2013 року повністю підтверджена первинними бухгалтерськими документами, а саме: податковими накладними № 128 від 04.01.2013, р., № 129 від 28.01.2013 р., № 130 від 29.01.2013 р., № 45 від 01.02.2013 р., № 46 від 07.02.2013 р., № 47 від 15.02.2013 р., № 154 від 15.02.2013 р., № 22 від 05.03.2013 р, № 53 від 06.03.2013 р., № 54 від 12.03.2013 р., № 55 від 15.03.2013 р., № 207 від 18.03.2013р., № 208 від 20.03.2013р., № 264 від 20.03.2013 р., № 265 від 21.03.2013 р., № 266 від 25.03.2013 р., № 267 від 26.03.2013 р., № 268 від 28.03.2013р., № 269 від 29.03.2013 р., № 247 від 01.04.2013 р., № 248 від 09.04.2013 р., № 249 від 10.04.2013р., № 250 від 15.04.2013р., № 615 від 15.04.2013р., № 464 від 24.04.2013р., № 620 від 24.04.2013р., № 520 від 29.04.2013 р., № 622 від 29.04.2013р., № 85 від 08.05.2013р., № 86 від 21.05.2013 р., № 87 від 22.05.2013р., № 367 від 29.05.2013 р., № 14 від 04.06.2013 р., № 15 від 07.06.2013 р., № 62 від 13.06.2013 р, № 107 від 13.06.2013 р., № 108 від 20.06.2013 р., № 129 від 21.06.2013 р, № 130 від 25.06.2013 р., № 131 від 27.06.2013 р., № 15 від 03.07.2013 р., № 16 від 05.07.2013 р., № 35 від 08.07.2013 р., № 36 від 11.07.2013 р., № 210 від 12.07.2013 р., № 211 від 18.07.2013 р., № 212 від 23.07.2013 р., № 213 від 29.07.2013 р., № 214 від 29.07.2013 р, № 33 від 01.08.2013 р., № 34 від 05.08.2013 р., № 95 від 05.08.2013 р., № 96 від 09.08.2013 р., № 97 від 12.08.2013 р., № 99 від 22.08.2013 р., № 210 від 23.08.2013., № 202 від 24.08.2013 р., № 203 від 25.08.2013 р., № 204 від 26.08.2013 р., № 205 від 29.08.2013 р., № 16 від 03.09.2013 р., № 105 від 03.09.2013 р., № 53 від 10.09.2013 р., № 106 від 10.09.2013 р., № 107 від 120.92013 р., № 108 від 13.09.2013 р., № 109 від 17.09.2013 р., № 180 від 18.09.2013 р., № 181 від 23.09.2013 р., № 182 від 24.09.2013 р., № 183 від 25.09.2013 р., № 184 від 30.09.2013 р., № 37 від 02.10.2013 р., № 38 від 08.10.2013 р., № 65 від 08.10.2013 р., № 66 від 09.10.2013 р., № 67 від 10.10.2013 р., № 68 від 14.10.2013 р., № 69 від 14.10.2013 р., № 70 від 16.10.2013 р., № 110 від 22.10.2013 р., № 111 від 23.10.2013 р., № 112 від 25.10.2013 р., № 155 від 29.10.2013 р., № 157 від 30.10.2013 р., № 31 від 04.11.2013 р., № 32 від 07.11.2013 р., № 112 від 08.11.2013 р., № 113 від 13.11.2013 р. № 114 від 14.11.2013 р., № 115 від 21.11.2013 р., № 150 від 21.11.2013 р., № 151 від 27.11.2013 р., № 152 від від 28.11.2013 р., № 153 від 29.11.2013 р., № 154 від 29.11.2013 р., № 49 від 02.12.2013 р., № 50 від 05.12.2013 р., № 51 від 10.12.2013, р., № 122 від 11.12.2013 р., № 127 від від 18.12.2013 р., № 271 від 18.12.2013 р., № 272 від 19.12.2013 р., № 273 віж 20.12.2013 р., № 274 від 21.12.2013 р., № 275 від 30.12.2013 р. та видатковими накладними та рахунками, які є в наявності в матеріалах справи.(т. 2 а.с. 1-246, т. 3 ас. 1- 139) .

Надані на перевірку податкові накладні включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за січні - грудні 2013 року, сума податкового кредиту по ПДВ включена до р. 10.1Б та р. 17 податкової декларації з ПДВ за січні - грудні 2013 року, що також підтверджено актом перевірки.

ТОВ Відар ТД в період з 31.12.2012 р. по 15.04.2014 р. мало свідоцтво платника ПДВ тобто у період взаємовідносин з позивачем.

Оплата за товар проводилась ПП "Полтавапроммаш - М" у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахункових рахунок постачальника, тобто позивач повністю розрахувався за поставлений товар.

Перевіркою підтверджено, що розрахунки за поставлений товар позивачем проведено в повному обсязі через розрахунковий рахунок, в бухгалтерському обліку ПП Полтавапроммаш - М взаємовідносини із усіма вищевказаними контрагентами відображено наступними проводками:

Дт 281 товари на складі Кт 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками

Дт 644 податковий кредит Кт 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками

Дт 641 розрахунки з ПДВ Кт 644 податковий кредит

Дт 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками Кт 311 поточні рахунки

Дт 902 собівартість реалізованих товарів Кт 281 товари на складі .

Суд апеляційної інстанції оцінивши наявні в справі докази, відмітив, що матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" судом апеляційної інстанції робиться висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, відповідності спірних правочинів вимогам закону відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не пред'являлось.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні відповідають вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та не оспорюються відповідачем.

Податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.

Крім того, слід зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Підприємством позивача правомірно відображено в податковій звітності правові взаємовідносини з вищевказаними суб'єктами господарювання.

Разом з цим колегія судів зазначає, що в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Тобто позивач не може нести наслідків невиконання постачальниками їх зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Так, відповідачем не було доведено наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Відповідачем до суду не надано жодних доказів, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку оспорювались, є такими, що набули законної сили, рішення судів з приводу визнання вказаних договорів недійсними.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки матеріалами справи було підтверджено реальний характер спірних фінансово-господарських операцій та встановлено відсутність підстав для зменшення позивачу суми податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2016р. по справі № 816/542/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С. Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 17.01.2017 р.