Рішення

від 01.11.2016 по справі 926/587/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2016 р. Справа № 926/587/14

За позовом публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

до відповідача-1 Чернівецької міської ради

відповідача-2 товариства з додатковою відповідальністю В«ХолодпродконтрактВ»

відповідача-3 Виконавчого комітету Чернівецької міської ради

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Управління Держгеокадастру у м. Чернівцях

про визнання недійсним рішення Чернівецької міської ради та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою

Суддя М.І.Ніколаєв

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 29.04.2016 року

від відповідача 1 - ОСОБА_2, довіреність від 06.05.2016 року

від відповідача 2 - ОСОБА_3, дов. від 20.05.2015 року.

від відповідача 3 - ОСОБА_2, довіреність від 06.05.2016 року

від третьої особи - не з'явився

СУТЬ СПОРУ : Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" (далі - ДТГО "Львівська залізниця") звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради, ТДВ "Холодпродконтракт" та Виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання незаконним рішення Чернівецької міської ради №475/14 від 06.07.1999 року в частині передачі земельної ділянки ТДВ "Холодпродконтракт" №1,№2 по вул. Коломийська, 9-Б у м.Чернівці, площею 0,1404 га, а також визнання частково недійсним Державного акту на право постійного користування землею №І-ЧВ 001344 від 14.01.2000 року.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 09.07.2014 року (суддя Проскурняк О.Г.), залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2015 року рішення господарського суду Чернівецької області від 09.07.2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року скасовано, а справу передано на новий розгляд господарському суду Чернівецької області.

Скасовуючи рішення та постанову касаційний суд виходив з того, що місцевий та апеляційний суди не дали оцінку:

- твердженню позивача, що спірна земельна ділянка знаходиться в смузі відведення залізниці і відноситься до земель залізничного транспорту та перебуває у користуванні ДТГО "Львівська залізниця" в силу положень Земельного кодексу України, Закону України "Про транспорт" та Закону України "Про залізничний транспорт" .

- акту обстеження від 08.10.2013 року щодо накладення двох земельних ділянок ВАТ "Холодпродконтракт", на яких знаходяться під'їзні колії №39,1 та №39,2, на колії, які знаходяться на балансі ПЧ-11. Тобто не з'ясовано питання чи мало місце таке накладення.

Ухвалою суду від 30.04.2015 року розгляд справи призначено на 18.05.2015 року (суддя М.І. Ніколаєв).

Ухвалою суду від 18.05.2015 року розгляд справи відкладено на 29.05.2015 року.

Відповідач-1 проти позову заперечив, мотивуючи це тим, що ділянка знаходиться в межах міста, відтак виконавчий комітет мав право розпоряджатись нею. При цьому, у позивача відсутні документи, що посвідчують його право користування спірною ділянкою. Також відповідачем-1 заявлено про сплив позовної давності.

Представник відповідача-2 проти позову заперечив, обґрунтовуючи це тим, що товариство з додатковою відповідальністю «Холодпродконтракт» є не тільки законним власником спірної земельної ділянки, але й згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №35617500 від 30.03.2015 року є власником залізничної колії, що розташована на вищевказаній землі.

Ухвалою суду від 29.05.2015 року розгляд справи відкладено на 11.06.2015 року та на виконання вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України від 09.04.2015 року зобов'язано сторони у строк до 10.06.2015 року провести обстеження земельної ділянки по вул. Коломийська, 9-В (до 07.03.2001 року - вул. Коломийська,9/Б) у м. Чернівці, площею 0,1404 га. для визначення її місцезнаходження з прив'язкою до залізничної колії та з метою встановлення факту накладення земельної ділянки ТДВ «Холодпродконтракт», на якій знаходяться під'їзні колії №39,1 та №39,2 на колії, що знаходяться на балансі ПЧ-11.

У судовому засіданні 11.06.2015 року за клопотанням представників сторін у зв'язку з необхідністю надання додаткового часу для проведення обстеження спірної земельної ділянки оголошено перерву до 30.06.2015 року.

У судовому засіданні 30.06.2015 року представник позивача повідомив про неможливість виконання вимог суду в частині складення акту обстеження земельної ділянки, у зв'язку з чим звернувся з клопотанням про проведення земельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 14.07.2014 року призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам СП «Західно-Український Експертно-Консультативний центр», провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 18.11.2015 року у зв'язку з неможливістю виконання експертизи через ненадання додаткових матеріалів, а саме - каталогу координат поворотних точок окружних меж земельних ділянок, провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи у судовому засіданні 04.12.2015 року.

Ухвалою суду від 09.12.2015 року провадження у справі зупинено до закінчення судового розгляду справи №926/1829/15.

Ухвалою суду від 23.09.216 року у зв'язку із закінченням Вищим господарським судом України розгляду справи № 926/1829/15, провадження по справі №926/587/14 поновлено, судовий розгляд призначено на 04.10.2016 року.

Ухвалою суду від 04.10.2016 року змінено позивача у справі - державне підприємство «Львівська залізниця» на правонаступника - публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та відкладено розгляд справи на 01.11.2016 року.

В судовому засіданні 01.11.2016 року представник позивача звернувся з заявою про припинення провадження в частині позовних вимог, що стосуються Чернівецької міської ради, оскільки в процесі розгляду справи встановлено, що оскаржуване рішення та виданий на його підставі акт винесені Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради, якого залучено відповідачем по справі.

Крім того, у зв'язку із посиланням відповідача-1 на сплив позовної давності, позивач повідомив суд, що залізниці про існування оскаржуваного рішення стало відомо при проведенні інвентаризації підрядною землевпорядною організацією ПП «Ріга», що мало місце у 2012 році.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України "Про перетворення Чернівецького державного закупівельного торгово-виробничого підприємства "Холодпродконтракт" у відкрите акціонерне товариство у процесі його приватизації" від 22.07.1996 за № 740-АТ комісією з приватизації здійснено перетворення Чернівецького державного закупівельного торгово-виробничого підприємства "Холодпродконтракт" у відкрите акціонерне товариство "Холодпродконтракт" і останньому, як правонаступнику за передавальним актом передано всі майнові та немайнові права та зобов'язання реорганізованого товариства.

Згідно вищезазначеного наказу правонаступнику також передано нерухоме майно, а саме залізничне полотно, що знаходилось в м. Чернівці по вул. Коломийська, 9-б у власність, що підтверджується переліком №1 нерухомого майна переданого у власність ВАТ "Холодпродконтракт".

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем-2 зареєстроване право власності на залізничну колію VI, що знаходиться в м. Чернівці по вул. Коломийській, 9В.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 22.02.2016 року, що залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2016 року по справі 926/1829/15, задоволено позов публічного акціонерного товариства Українська залізниця та визнано недійсним додаток до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області від 22.07.1996 № 740-АТ В«Про перетворення Чернівецького державного обласного закупівельного торгово - виробничого підприємства «Холодпродконтракт» у Відкрите акціонерне товариство в процесі його приватизації в частині передачі до статутного фонду ВАТ В«ХолодпродконтрактВ» об'єкта залізнична колія (інвентарний номер 8; адреса: м. Чернівці, вул. Коломийська, 96; балансова вартість станом на 01.10.1995 - 1446,52 грн.).

При цьому, в рішенні господарського суду Чернівецької області від 22.02.2016 року зазначено, що під'їзні колії є державною власністю, на час приватизації не належали до майна підприємства В«ХолодпродконтрактВ» та неправомірно включені Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області в процесі приватизації до статутного фонду ВАТ В«ХолодпродконтрактВ» .

У свою чергу, в постанові Вищого господарського суду України від 26.07.2016 року по вищевказаній справі зазначено, що колії які належать відповідачу-2 №39,1 та 39,2 та колії, зазначені в додатку до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області від 22.07.1996 № 740-АТ ідентичні.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 06.07.1999 року за № 475/14 "Про надання і передачу земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та внесення змін в раніше прийняте рішення" надано в постійне користування ВАТ "Холодпродконтракт" земельну ділянку загальною площею 2,7525 га, яка складається з земельних ділянок № 1, №2, №3, №4, які розташовані по вулиці Коломийській, 9-Б в м. Чернівці для виробничих потреб.

Межі та розмір зазначеної земельної ділянки попередньо було погоджено уповноваженими представниками відповідачів, що підтверджується протоколом погодження зовнішніх меж землекористування в натурі та висновком державної землевпорядної експертизи № 440 від 12 жовтня 1999 року.

На підставі оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради 17.01.2000 року відповідачу - 2 видано Державний акт на право постійного користування землею І-ЧВ №001344, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1348.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 07.03.2001 року №557/14 будівлям ВАТ "Холодпродконтракт" присвоєно нову поштову адресу - м. Чернівці, вул. Коломийська,9В.

Рішенням загальних зборів учасників товариства з додатковою відповідальністю В«ХолодпродконтрактВ» , оформленого протоколом №1 від 15.04.2009 року, вирішено створити в результаті реорганізації (перетворення) відкритого акціонерного товариства Чернівецького обласного закупівельного торгово-виробничого підприємства В«ХолодпродконтрактВ» - товариство з додатковою відповідальністю В«ХолодпродконтрактВ» , яке стає правонаступником всіх зобов'язань, кредиторів та боржників, майна, майнових та немайнових прав ВАТ Чернівецького обласного закупівельного торгово-виробничого підприємства В«ХолодпродконтрактВ» та затвердити статут товариства з додатковою відповідальністю В«ХолодпродконтрактВ» .

Пунктом 1.1.1. Статуту відповідача-2 визначено, що товариство з додатковою відповідальністю В«ХолодпродконтрактВ» створене в результаті перетворення (реорганізації) відкритого акціонерного товариства Чернівецького обласного закупівельного торгово-виробничого підприємства В«ХолодпродконтрактВ» (код ЄДРПОУ) та є правонаступником всіх прав та обов'язків останнього .

В подальшому, при проведенні інвентаризації земель смуги відведення ДТГО "Львівська залізниця" по відокремленому підрозділу "Чернівецька дистанція колії" виявлено, що в межах залізничної станції "Чернівці" та смуги відведення залізниці в безпосередній близькості до залізничного полотна розташовані земельні ділянки № 1 та № 2, які передані ТДВ "Холодпродконтракт" згідно рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради та на підставі якого виготовлено державний акт на право постійного користування земельними ділянками, з яких земельна ділянка №1 накладається з смугою відведення залізниці в межах під'їзної колії площею 0,0820 га та земельна ділянка № 2 - площею 0,0584 га, в той час як ширина смуги відведення залізниці в даному місці становить 3,1 м від осі колії.

Згідно акту обстеження від 08.10.2013 року, підписаного комісією у складі представників позивача та Чернівецької міської ради, у м. Чернівцях в межах Чернівецької міської ради за напрямком Чернівці-держкордон, Чернівці-Північні-Сокиряни, Коломия-Чернівці, встановлено, що розташовані дві земельні ділянки ВАТ "Холодпродконтракт", на яких знаходяться під'їздні колії №39,1 та №39,2, відповідно до графічного матеріалу, наданого ПП "РІГА", накладаються на колії, які знаходяться на балансі ПЧ-11.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України «Про залізничний транспорт» землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України «Про транспорт».

До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Смуга відведення - це землі залізничного транспорту, що зайняті залізничним полотном, інженерними та штучними спорудами, обладнанням, лінійно-колійними та іншими технологічними будівлями, пристроями залізничної сигналізації, енергетики та зв'язку, лініями електропостачання, захисними лісонасадженнями, спорудами тощо (частина 2 статті 6 Закону України «Про залізничний транспорт» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про транспорт» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об'єктів транспорту.

Частиною першою статті 23 Закону України «Про транспорт», яка кореспондується з положеннями статті 68 Земельного кодексу України (в редакції від 25.10.2001 року), встановлено, що до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні та укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Відповідно до частини першої статті 4 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у колективну та приватну власність, належать землі транспорту (ст.4 Земельного кодексу України).

При цьому, суб'єктами права державної власності на землю виступали:

Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України;

Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території республіки, за винятком земель загальнодержавної власності;

обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Згідно з частиною другою статті 84 Земельного кодексу України (у редакції від 25.10.2001 року) право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відповідно до закону.

Землями транспорту, зв'язку та іншого призначення визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного, автомобільного, морського, внутрішнього водного, повітряного та трубопровідного транспорту, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередачі та зв'язку (ст. 69 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відтак, враховуючи, що на земельних ділянках №1 та №2 відповідача-2 знаходяться під'їздні колії, які, як встановлено рішенням господарського суду Чернівецької області від 22.02.2016 року по справі 926/1829/15, перебувають в державній власності та неправомірно передані до статутного фонду ВАТ В«ХолодпродконтрактВ» , суд вважає, що частина спірної земельної ділянки також належить до земель державної власності, а саме до земель залізничного транспорту, тому Виконавчий комітет Чернівецької міської ради не мав законних повноважень щодо розпорядження землями такої категорії.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.

Наявність чи відсутність у ПАТ «Українська залізниця в особі регіональної філії «Львівська залізниця» документів, які посвідчують право на користування земельною ділянкою, не змінює її правового статусу, який ґрунтується на визначеному законом юридичному факті належності до земель залізничного транспорту.

Враховуючи вищевикладене, рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №475/14 від 06.07.1999 року в частині передачі земельної ділянки ТДВ "Холодпродконтракт" №1,№2 по вул. Коломийська, 9-Б у м.Чернівці, площею 0,1404 га відкритому акціонерному товариству "Холодпродконтракт" має бути визнано незаконним, а Державний акт на право постійного землекористування №І-ЧВ 001344 від 14.01.2000 року в частині передачі земельної ділянки ТДВ «Холодпродконтракт» №1, №2 по вул. Коломийській, 9-б у м. Чернівці, площею 0,1404 га, також має бути визнано частково недійсним, оскільки частина цієї земельної ділянки перебуває у державній власності та належить до земель залізничного транспорту.

Аналогічну позицію викладено в постановах Верховного суду України від 30.09.2015 року по справі №926/11/14, від 16.09.15 року по справі №926/1017/14 та по справі №926/1044/13 від 16.09.215 року.

При цьому суд враховує, що вимога про визнання недійсним державного акту на землю є похідною від вимоги про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого даний акт видано.

Крім того суд зазначає, що позивачем допущено описку в частині формулювання позовної вимоги про визнання незаконним спірного рішення Чернівецької міської ради №475/14 від 06.07.1999 року, адже дане рішення прийняте виконавчим комітетом, який у зв'язку з цим і був залучений до участі у справі в якості іншого відповідача. Відтак, допущена описка не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

З приводу спливу строку позовної давності суд зазначає наступне.

Положеннями ЦК України, зокрема ст.256, позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Приписами ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Визначення початку відліку позовної давності міститься в ст. 261 Цивільного кодексу України, зокрема, відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 76 ЦК УPCP).

Аналогічні за змістом норми матеріального права містилися і в ЦК УPCP, за винятком положення про застосування позовної давності лише за заявою однієї зі сторін. Так, згідно положень ст.ст. 71, 72 ЦК УPCP (чинного на час виникнення спірних правовідносин) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Скорочені строки позовної давності встановлюються законодавством для окремих видів вимог.

1 січня 2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України, згідно з п. п. 4, 6 Прикінцевих та перехідних положень якого цей Кодекс набирає чинності та застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. При цьому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України було встановлено, що на вимогу власника або іншої особи визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право позовна давність не поширюється. Між тим, надалі частиною 2 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" (який набрав чинності 15.01.2012 року) пункт 4 частини 1 ст. 268 Цивільного кодексу України було виключено. Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" визначено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутись до суду з позовом, зокрема, про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або речове право особи.

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, початок перебігу позовної давності відповідно до статті 261 ЦК України повинен відраховуватись в даному випадку з дати звернення до Чернівецької міської ради із листом від 05.09.2012 року про надання копій рішень, на підставі яких землі залізниці передані у власність чи оренду громадянам та юридичним особам. При цьому суд врахував, що встановити дату виготовлення ПП «Ріга» та вручення позивачу схематичного плану спірних земельних ділянок з матеріалів неможливо.

Враховуючи, що позивач звернувся з позовом 14.04.2014 року, позовна давність ним не пропущена.

За таких обставин справи позов слід задовольнити частково, визнати незаконним рішення Чернівецької міської ради №475/14 від 06.07.1999 року в частині передачі земельної ділянки товариству з додатковою відповідальністю "Холодпродконтракт" №1,№2 по вул. Коломийська, 9-Б (тепер - вул. Коломийська,9В) у м.Чернівці, площею 0,1404 га, визнати частково недійсним Державний акт на право постійного землекористування №І-ЧВ 001344 від 14.01.2000 року в частині передачі земельної ділянки товариству з додатковою відповідальністю «Холодпродконтракт» №1, №2 по вул. Коломийській, 9-б у м. Чернівці, площею 0,1404га.

В частині вимог до Чернівецької міської ради слід відмовити (а не припинити провадження у справі), оскільки позовні вимоги до останньої фактично не заявлено. При цьому подана представником заява від 01.11.2016 року про припинення провадження не може бути прийнята судом як відмова від позову, оскільки не відповідає вимогам ст. 78 ГПК України.

В порядку ст. 49 ГПК України судові витрати (у т.ч. за подання апеляційної та касаційної скарги) слід покласти в рівних частинах на відповідача-2 та відповідача-3, з вини яких спір безпідставно доведено до вирішення в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85, 111-12, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним рішення Чернівецької міської ради №475/14 від 06.07.1999 року в частині передачі товариству з додатковою відповідальністю "Холодпродконтракт" земельної ділянки №1,№2 по вул. Коломийська, 9-Б (тепер - вул. Коломийська, 9В) у м.Чернівці, площею 0,1404 га, що накладається на смугу відведення залізниці.

3. Визнати частково недійсним Державний акт на право постійного землекористування №І-ЧВ 001344 від 14.01.2000 року в частині передачі товариству з додатковою відповідальністю «Холодпродконтракт» земельної ділянки №1, №2 по вул. Коломийській, 9-б (тепер - вул. Коломийська, 9В) у м. Чернівці, площею 0,1404 га, що накладається на смугу відведення залізниці.

4. Стягнути з Виконавчого комітету Чернівецької міської ради (м. Чернівці, Центральна площа, код 104062216) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (79000, вул. Гоголя, 1, м. Львів, код 40081195) 2679,5 грн. судового збору.

5. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю В«ХолодпродконтрактВ» (м. Чернівці, вул. Коломийська, 9В, код 01553876) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (79000, вул. Гоголя, 1, м. Львів, код 40081195) 2679,50 грн. судового збору.

6. В решті позову відмовити.

Повне рішення складено та підписано 04.11.2016 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.І.Ніколаєв