Рішення

від 03.11.2016 по справі 552/4104/16-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Справа № 552/4104/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

03 листопада 2016 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

при секретарі - Павленко Л.М.,

за участю:

представника позивача - Педоряки О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтава-Бетон СМ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Полтава-Бетон СМ» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що в ході ліквідаційної процедури ТОВ «Полтава-Бетон СМ» виявлено належне підприємству майно, а саме 19/50 часток об'єкту нерухомості (завод по виробництву бетону), що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Але встановлено, що на даний час вказане нерухоме майно перебуває у незаконному володінні відповідачів.

Тому позивач просив суд витребувати (вилучити) у ОСОБА_2 11/50 часток, у ОСОБА_3 - 8/50 часток, а всього 19/50 часток об'єкту нерухомості (завод по виробництву бетону), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та передати (повернути) вилучене майно ТОВ «Полтава-Бетон СМ», припинити право власності відповідачів на вказане майно, скасувати рішення державного реєстратора та державну реєстрацію права власності відповідачів на вказане майно. Також просив визнати за ТОВ «Полтава-Бетон СМ» право власності на 19/50 часток об'єкту нерухомості (завод по виробництву бетону), що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача Педоряка О.М. позовні вимоги повністю підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явились.

Також повторно не з'явився в судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4

Враховуючи повторну неявку відповідачів, виходячи з вимог ст.169 ЦПК України, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності відповідачів незалежно від поважності причин їх неявки.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази у справі, приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, рішенням Київського районного суду м.Полтави від 23 вересня 2008 року визнано за ТОВ «Полтава-Бетон СМ» право власності на будівлі та споруди заводу по виробництву бетону, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-12).

Також рішенням Київського районного суду м.Полтави від 04 серпня 2009 року визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03 лютого 2009 року, укладений між ТОВ «Полтавський завод залізобетонних конструкцій» та ТОВ «Полтава-Бетон СМ», визнано за ТОВ «Полтавський завод залізобетонних конструкцій» право власності на 19/25 частин нерухомого майна - виробничі будівлі за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язано КП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» зареєструвати за ТОВ «Полтавський завод залізобетонних конструкцій» право власності на вказане нерухоме майно (а.с.14-15).

Як вбачається з даних Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10 травня 2016 року №58798577, в подальшому відбулося відчуження вказаного майна від ТОВ «Полтавський завод залізобетонних конструкцій» до ТОВ «Енергобуд Еліт» на підставі договору купівлі-продажу№3527, посвідченого 10 грудня 2013 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с.16-17).

08 грудня 2014 року ТОВ «Енергобуд Еліт» передало, а ОСОБА_2 прийняла у власність на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5, 11/50 часток нежитлових будівель і споруд (завод по виробництву бетону), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.88-90).

Також 08 грудня 2014 року ТОВ «Енергобуд Еліт» передало, а ОСОБА_3 прийняв у власність на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_6, 8/50 часток нежитлових будівель і споруд (завод по виробництву бетону), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16-17).

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 12 серпня 2014 року рішення Київського районного суду м.Полтави від 04 серпня 2009 року скасовано, по суті позовних вимог ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7, ТОВ «Полтавський завод ЗБК» до ТОВ «Полтава-бетон СМ» про визнання права власності на 19/25 часток об'єкту нерухомості відмовлено (а.с.12а-13).

З наведеного вбачається, що ТОВ «Енергобуд Еліт» та ОСОБА_2, ОСОБА_3 договори купівлі-продажу нерухомого майна укладені після скасування рішення Київського районного суду м.Полтави від 04 серпня 2009 року.

Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_2 посилається на те, що вона є добросовісним набувачем майна, оскільки не знала та не могла знати, що у продавця ТОВ «Енергобуд Еліт» відсутнє право на відчуження 11/50 часток нежитлових будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а власником майна є ТОВ «Полтава-Бетон СМ», і саме з цих підстав просить відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.58-60).

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Частиною 1 ст.388 ЦК України передбачено: якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Недобросовісність набувачів спірного майна - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивачем в судовому засіданні не доведена.

При цьому суд бере до уваги, що ні ТОВ «Енегробуд Еліт», ні ОСОБА_2, ОСОБА_3 не були стороною у договорі купівлі-продажу спірного майна, що 03 лютого 2009 року, укладався між ТОВ «Полтавський завод залізобетонних конструкцій» та ТОВ «Полтава-Бетон СМ» без додержання нотаріальної форми договору.

Не брали відповідачі та ТОВ «Енегробуд Еліт» участі і у справі, що розглядалась Київським районним судом м.Полтави у 2009 році за позовом ОСОБА_7, ТОВ «Полтавський завод ЗБК» до ТОВ «Полтава-бетон СМ» про визнання права власності, відповідно не повідомлялись про апеляційне оскарження вказаного судового рішення та про результат розгляду апеляційної скарги Апеляційним судом Полтавської області.

Також суд зважає на те, що договори купівлі-продажу спірного майна, що укладені між ТОВ «Енергобуд Еліт» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, посвідчені приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5, яка перевірила належність Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергобуд Еліт» відчужуваного майна (а.с.88-89).

Наведене надає суду підстави вважати, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 не знали та не могли знати про те, що у ТОВ «Енергобуд Еліт» було відсутнє право на відчуження 19/50 часток об'єкту нерухомості по АДРЕСА_1.

Також як вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів, спірне майно, а саме 19/25 частин нерухомого майна - виробничі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 вибуло з володіння ТОВ «Полтава-Бетон СМ» з волі підприємства до порушення справи про банкрутство даного підприємства (а.с.14-15).

Відчуження ТОВ «Енергобуд Еліт» нежитлових приміщень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відбулося більше, ніж через п'ять років після визнання за ТОВ «Полтавський завод ЗБК» права власності на вказане майно.

Тому, виходячи з принципу юридичної визначеності, з презумпції добросовісності сторін у правовідносинах, суд вважає, що ні третя особа ТОВ «Енергобуд Еліт», ні відповідачі не знали та не могли знати про скасування 12 серпня 2014 року Апеляційним судом Полтавської області рішення Київського районного суду м.Полтави від 04 серпня 2009 року, та про відсутність у ТОВ «Енергобуд Еліт» права на відчуження спірного майна.

Суд не бере до уваги посилання представника позивача на те, що ОСОБА_7 - чоловік відповідача ОСОБА_2 є кінцевим бенефіціаром по всіх підприємствах, назви яких звучали в судовому засіданні, а тому відповідач не могла не знати про те, що вона не є добросовісним набувачем, оскільки доказів, що підтверджували б родинні стосунки ОСОБА_2, ОСОБА_3 з ОСОБА_7, та доказів, що підтверджували б яке відношення має ОСОБА_7 до ТОВ «Енергобуд Еліт», суду сторонами надано не було.

Таким чином суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання відповідачів недобросовісними набувачами спірного майна, та необхідність у зв'язку з цим відмовити позивачу у витребуванні майна у добросовісних набувачів.

На підставі викладеного в задоволенні позовних вимог ТОВ «Полтва-Бетон СМ» необхідно відмовити.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позову не підлягають відшкодуванню позивачу понесені ним при зверненні з позовом до суду судові витрати.

Керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтава-Бетон СМ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду у десятиденний термін з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але були відсутні в судовому засіданні, у десятиденний термін з дня одержання його копії.

Головуючий О.А. Самсонова

03.11.2016