Ухвала

від 30.01.2017 по справі 552/4104/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/4104/16-ц Номер провадження 22-ц/786/128/17Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.,

При секретарі:.Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Полтава-Бетон СМ в особі ліквідатора арбітражного керуючого Рибаченка Миколи Петровича

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2016 року

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Полтава-Бетон СМ до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2016 року ТОВ Полтава-Бетон СМ звернулося до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначало, що в ході ліквідаційної процедури ТОВ Полтава-Бетон СМ виявлено належне підприємству майно, а саме 19/50 часток об'єкту нерухомості (завод по виробництву бетону), що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки, як було встановлено, на даний час вказане нерухоме майно перебуває у незаконному володінні відповідачів, позивач просив суд витребувати (вилучити) у ОСОБА_4 11/50 часток, у ОСОБА_5 - 8/50 часток, а всього 19/50 часток об'єкту нерухомості (завод по виробництву бетону), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та передати (повернути) вилучене майно ТОВ Полтава-Бетон СМ , припинити право власності відповідачів на вказане майно, скасувати рішення державного реєстратора та державну реєстрацію права власності відповідачів на вказане майно. Також просив визнати за ТОВ Полтава-Бетон СМ право власності на 19/50 часток об'єкту нерухомості (завод по виробництву бетону), що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2016 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

З таким рішенням суду першої інстанції не погодилося Товариство з обмеженою відповідальністю Полтава-Бетон СМ в особі ліквідатора арбітражного керуючого Рибаченка Миколи Петровича та подало на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 23 вересня 2008 року визнано за ТОВ Полтава-Бетон СМ право власності на будівлі та споруди заводу по виробництву бетону, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-12).

Також рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 серпня 2009 року визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03 лютого 2009 року, укладений між ТОВ Полтавський завод залізобетонних конструкцій та ТОВ Полтава-Бетон СМ , визнано за ТОВ Полтавський завод залізобетонних конструкцій право власності на 19/25 частин нерухомого майна - виробничі будівлі за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язано КП Полтавське БТІ Інвентаризатор зареєструвати за ТОВ Полтавський завод залізобетонних конструкцій право власності на вказане нерухоме майно (а.с.14-15).

Як вбачається з даних Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10 травня 2016 року №58798577, в подальшому відбулося відчуження вказаного майна від ТОВ Полтавський завод залізобетонних конструкцій до ТОВ Енергобуд Еліт на підставі договору купівлі-продажу № 3527, посвідченого 10 грудня 2013 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.Л. (а.с.16-17).

08 грудня 2014 року ТОВ Енергобуд Еліт передало, а ОСОБА_4 прийняла у власність на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.А., 11/50 часток нежитлових будівель і споруд (завод по виробництву бетону), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.88-90).

Також, 08 грудня 2014 року ТОВ Енергобуд Еліт передало, а ОСОБА_5 прийняв у власність на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.А., 8/50 часток нежитлових будівель і споруд (завод по виробництву бетону), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16-17).

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 12 серпня 2014 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 серпня 2009 року скасовано, по суті позовних вимог ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8, ТОВ Полтавський завод ЗБК до ТОВ Полтава-бетон СМ про визнання права власності на 19/25 часток об'єкту нерухомості відмовлено (а.с.12а-13).

За вказаного судом було встановлено, що ТОВ Енергобуд Еліт та ОСОБА_4, ОСОБА_5 договори купівлі-продажу нерухомого майна укладені після скасування рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 серпня 2009 року.

Відмовляючи в задоволенні позову місцевий суд виходив з того, що ні ТОВ Енегробуд Еліт , ні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не були стороною у договорі купівлі-продажу спірного майна, що 03 лютого 2009 року, укладався між ТОВ Полтавський завод залізобетонних конструкцій та ТОВ Полтава-Бетон СМ без додержання нотаріальної форми договору, відповідачі не знали та не могли знати про скасування 12 серпня 2014 року Апеляційним судом Полтавської області рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 серпня 2009 року, та про відсутність у ТОВ Енергобуд Еліт права на відчуження спірного майна. Разом з тим, судом зазначено, що спірне майно, а саме 19/25 частин нерухомого майна - виробничі будівлі за адресою: АДРЕСА_1. вибуло з володіння ТОВ Полтава-Бетон СМ з волі підприємства до порушення справи про банкрутство даного підприємства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.396 ЦК України визначено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 ЦК України, в тому числі і на витребування цього майна від добросовісного набувача.

При цьому, приписами до ст.387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно роз'яснень п.26 Постанови Пленуму ВССУ від 07 лютого 2014 року №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі . При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Місцевий суд вірно вказав, що недобросовісність набувачів спірного майна - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позивачем в судовому засіданні не доведена.

В свою чергу, ТОВ Полтава-Бетон СМ не довело факту вибуття майна з його володіння не з їх волі, що є безумовною підставою для витребування цього майна на користь позивача від особи, у якої воно перебуває.

Так, укладаючи договір купівлі-продажу майна від 03.02.2009 року продавець - ТОВ Полтава Бетон СМ в особі директора підтвердило свою волю на відчуження даного майна ТОВ Полтавський завод залізобетонних конструкцій .

Відповідно до принципу диспозитивності (ст. 11 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб із зазначених ними підстав та в межах заявлених ними вимог (ст. 31 ЦПК України).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції на підставі поданих позивачем доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), правильно застосувавши положення цивільного закону, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для витребування 19/50 часток об'єкту нерухомості (заводу по виробництву бетону) із незаконного володіння відповідача з огляду на те, що ТОВ Полтава-Бетон СМ не доведено набуття ТОВ Полтавський завод залізобетонних конструкцій у власність 19/25 частин нерухомого майна - виробничі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 поза волею позивача та їх подальше незаконне відчуження на користь відповідачів.

Також, місцевий суд вірно зазначив, що позивачем не доведено недобросовісності відповідачів, оскільки доказів, що підтверджували б родинні стосунки ОСОБА_4, ОСОБА_5 з ОСОБА_8 та доказів, що підтверджували б яке відношення має ОСОБА_8 до ТОВ Енергобуд Еліт не надано. Вказані твердження носять характер припущення.

Крім того, відчуження ТОВ Енергобуд Еліт нежитлових приміщень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відбулося більше, ніж через п'ять років після визнання за ТОВ Полтавський завод ЗБК права власності на вказане майно та до ухвалення Апеляційним судом Полтавської області рішення від 12 серпня 2014 року.

Звідси не вбачається факту недобросовісності відповідачів.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір, повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі та надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин, закон, який їх регулює та вірно обґрунтував мотиви відмови в задоволенні позову.

В цілому доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не підтверджують належними доказами їх неправомірність, виходячи з вищевикладених обставин.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їх належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2016 року судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст. ст. 308, 314, 319 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Полтава-Бетон СМ в особі ліквідатора арбітражного керуючого Рибаченка Миколи Петровича - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ Панченко О.О.

Судді: /підпис/ Бутенко С.Б. /підпис/ Прядкіна О.В.

КОПІЯ

ВІРНО: суддя Апеляційного суду

Полтавської області