Постанова

від 31.10.2016 по справі 813/2788/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2016 року № 813/2788/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Іванес Х.О.,

представників позивача Бакун О.А., Бобиляк Н.З.,

представника відповідача Темника Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання недійним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

департамент економічної політики Львівської обласної державної адміністрації (далі - позивач, департамент) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, Галицька ОДПІ), у якому просить суд визнати недійсним та скасувати рішення від 16.05.2016 № 0008201302 про застосування до департаменту штрафу у розмірі 4231,69 грн та нарахування пені у розмірі 296,21 грн за несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.01.2016 до 29.02.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за даними Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області сума несплаченого єдиного внеску складає 10579,57 грн і виникла у зв'язку з тим, що у звітності про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2013 року, січень-квітень, липень 2014 року Департаментом помилково були сформовані «Таблиця 4. Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами» і заповнені в частині нарахування допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, яка, у свою чергу, відображена і в Таблиці 1 звітності. Таким чином, суми нарахованого єдиного внеску на допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами у зазначених періодах подвоїлися. Вказує, що наведена помилка відкоригована у звітності за травень 2016 року. У відповідному рядку Таблиці 4, зайво нарахований єдиний внесок у розмірі 10579,57 грн віднесений до суми, на яку зменшено єдиний внесок у зв'язку з виправленням помилки, допущеної у попередніх звітних періодах, і який, відповідно, не підлягає сплаті. Позивач вважає рішення від 16.05.2016 № 0008201302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача подав до суду заперечення, у яких зазначає, що департаментом економічної політики Львівської обласної державної адміністрації до Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області подано звіт 15.01.2016 № 1601349913 за грудень 2015 року на загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті 209616,63 грн. Згідно з поданим звітом в КОР ІC «Податковий блок» платнику податків було проведено нарахування 20.01.2016, однак після проведеного аналізу виявлено, що платником не сплачено у повному обсязі податкове зобов'язання у зазначений період, у зв'язку з чим була нарахована заборгованість по терміну 20.01.2016 у сумі 10579,22 грн, яка сплачена 10.02.2016 відповідно до платіжного доручення № 8 в сумі 28213,83 грн. Стверджує, що наступна ситуація сплати податкового зобов'язання не у повному обсязі, яка була задекларована платником відбулась станом на 22.02.2016 року, а саме недоплата в сумі 10579,25 грн. У результаті несвоєчасних сплат податкових зобов'язань у вказаних періодах платнику податків в КОР ІC «Податковий блок» було нараховано штрафну санкцію у сумі 4231,69 грн та пеню у сумі 296,21 грн. Вважає, що оскаржене рішення винесено правомірно і підстав для його скасування немає, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.

Позивачем до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області подано звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів, в тому числі таблиця 1. "Нарахування єдиного внеску", а саме:

- 15.01.2014 подано звіт за грудень 2013, де в таблиці 1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті - 113338,65 грн;

- 10.02.2014 подано звіт за січень 2014, де в таблиці 1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті - 66683,87 грн;

- 12.03.2014 подано звіт за лютий 2014, де в таблиці 1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті - 73015,05 грн;

- 11.04.2014 подано звіт за березень 2014, де в таблиці 1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті - 68707,63 грн;

- 13.05.2014 подано звіт за квітень 2014, де в таблиці 1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті - 70289,23 грн;

- 31.07.2014 подано звіт за липень 2014, де в таблиці 1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті - 87422,93 грн;

- 14.01.2016 подано звіт за грудень 2015, де в таблиці 1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті - 209616,63 грн;

- 16.02.2016 подано звіт за січень 2016, де в таблиці 1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті - 31880,27 грн;

- 10.03.2016 подано звіт за лютий 2016, де в таблиці 1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті - 25169,14 грн.

Як встановлено судом, 16.05.2016 Галицькою ОДПІ винесено рішення № 0008201302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі ч. 10 та п. 2 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації застосовано штраф у розмірі 4231,69 грн, та нараховано пеню у сумі 296,21 грн.

Не погодившись з рішеннями про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, департамент економічної політики Львівської обласної державної адміністрації звернувся до Галицької ОДПІ зі скаргою від 01.06.2016 № 1-51-1404 на повідомлення щодо рішення про застосування штрафних санкцій.

За результатами розгляду скарги від 01.06.2016 № 1-51-1404, Галицькою ОДПІ прийнято рішення від 17.06.2016 № 3008/10/13-01-10-0205 про залишення скарги без розгляду.

29.06.2016 департамент економічної політики Львівської обласної державної адміністрації звернувся до голови ДФС України зі скаргою № 1-51-1071 на повідомлення щодо рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

За результатами розгляду скарги від 29.06.2016 № 1-51-1071, ДФС України прийнято рішення від 29.07.2016 № 13022/5/99-99-11-02-02-25 про залишення скарги без розгляду.

Не погоджуючись з рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався наступним.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 2464).

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 ).

Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 9 Закону № 2464 сплата єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується у іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі-договір про добровільну участь).

Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок (ст. 6 Закону № 2464).

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Єдиний внесок сплачується за календарний місяць, на пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Згідно з ч. 11 ст. 9 Закону № 2464 разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 2 ст. 25 Закону № 2464-VІ передбачено, що у разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 10, ч. 11 ст. 25 Закону України № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, в т.ч: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм права випливає, що для визначення правильності нарахування штрафу та пені, обов`язково слід встановити факт невиконання платником єдиного внеску обов`язку по сплаті сум внеску, а також розмір недоїмки, на який нараховано штраф та пеню.

Отже, законодавцем визначено правопорушення, за вчинення яких до правопорушника застосовуються штрафні санкції та пені. Зокрема, таким порушенням є несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Судом встановлено, що сума несплаченого єдиного внеску у розмірі 10579,59 грн виникла у зв'язку з тим, що у звітності про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2013 року, січень-квітень, липень 2014 року, виникла у зв'язку з тим, що департаментом помилково було сформовано у «Таблиця 4. Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами» і заповнено в частині нарахування допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, яка, у свою чергу, відображена і в Таблиці 1 звітності.

У зв'язку з чим, суми нарахованого єдиного внеску на допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами у зазначених періодах подвоїлися.

Згідно звітності за травень 2016 року, у рядку 7 Таблиці 4, зайво нарахований єдиний внесок у розмірі 10579,57 грн віднесено до суми, на яку зменшено єдиний внесок у зв'язку з виправленням помилки, допущеної у попередніх звітних періодах.

Крім того, суд зазначає, що надані позивачем платіжні доручення підтверджують вчасне виконання останнім обов'язку зі сплати єдиного внеску.

На підставі наведеного, суд вважає, що доводи відповідача про несвоєчасну сплату позивачем єдиного внеску є необґрунтованими.

Таким чином, з урахуванням зазначених норм законів та встановлених фактів, суд дійшов висновку, що рішення Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.05.2016 № 0008201302 є протиправним та підлягає скасуванню.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У розумінні ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 16.05.2016 № 0008201302.

3. Стягнути з Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 38557560) судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 07.11.2016.